30 липня 2025 року
м. Київ
справа № 2-5723/2010
провадження № 61-16849св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ситнік О. М.
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Фесенка Анатолія Леонідовича на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року в складі колегії суддів Никифоряка Л. П., Гапонова А. В., Новікової Г. В.
в справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Донецький відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», на дії державного виконавця та
Короткий зміст скарги
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просила визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Донецький ВДВС) Нікітіної К. І. про відкриття виконавчого провадження від 27 лютого 2024 року № НОМЕР_1 за виконавчим листом № 2-5723/2010 від 16 грудня 2010 року; виконавчий лист повернути Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк»),
Вказувала, що 15 березня 2024 року вона дізналась про те, що її поточний рахунок в Акціонерному товаристві «Ощадбанк» заблоковано державним виконавцем Донецького ВДВС Нікітіною К. І. і накладено арешт на її кошти.
05 квітня 2024 року вона отримала копію постанови від 27 лютого 2024 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з ідентифікатором доступу, копію виконавчого листа від 16 грудня 2010 року в справі № 2-5723/2010.
Державний виконавець не обґрунтував законність відкриття зазначеного виконавчого провадження, враховуючи наявність порушення строків звернення ПАТ АБ «Укргазбанк» з виконавчим листом, а також посилалась на те, що законом забороняється в період дії воєнного стану в Україні відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій. До таких територій належить м. Краматорськ, у якому вона проживає.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
11 липня 2024 року ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця задоволено.
Визнано неправомірною та скасовано постанову головного державного виконавця Донецького ВДВС Нікітіної К. І. про відкриття 27 лютого 2024 року виконавчого провадження № НОМЕР_1 за виконавчим листом від 16 грудня 2010 року № 2-5723/2010; виконавчий лист повернуто ПАТ АБ «Укргазбанк».
Судове рішення мотивовано тим, що строк повторного пред'явлення виконавчого листа до виконання був пропущений ПАТ АБ «Укргазбанк», із заявою про поновлення такого строку до суду стягувач не звертався. Державний виконавець Донецького ВДВС Нікітіна К. І. не мала права відкривати зазначене виконавче провадження щодо ОСОБА_1 , порушила вимоги підпункту 5 пункту 10-2 Розділу XIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), відповідно до якого забороняється у період дії воєнного стану в Україні відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій. До таких територій належить м. Краматорськ, у якому проживає скаржниця.
26 листопада 2024 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено. Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2024 року скасовано. У задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця відмовлено.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання не пропущений. Відповідно до статті 12 Закону № 1404-VIII після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв'язку з його пред'явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Згідно із копією постанови про повернення виконавчого документа стягувану від 23 листопада 2023 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 виконавчий лист № 2-5723/2010 від 16 грудня 2010 року повернуто стягуванчу з підстав відсутності в боржника майна. Відповідно копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 27 лютого 2024 року № НОМЕР_1 державний виконавець постановив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ AT «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором - 42 900,29 доларів США, пеню - 26 299,45 грн, судовий збір - 1 700,00 грн та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи - 120 грн. Строк був перерваний і, відповідно, головний державний виконавець Нікітіна К. І. на підставі заяви стягувача про примусове виконання у межах своїх повноважень постановою від 27 лютого 2024 року відкрила виконавче провадження № НОМЕР_1 відповідно до вимог статті 12 Закону № 1404-VIII.
Не має правового значення встановлення фактичного місця проживання скаржниці в м. Краматорську чи в м. Умані, оскільки на ці населені пункти не розповсюджується заборона на відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», з усіма змінами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
18 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Фесенко А. Л. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року, в якій просить її скасувати, ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2024 року залишити в силі.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції неправильно трактував норми Закону № 1404-VIII щодо заборони в період дії воєнного стану в Україні відкриття виконавчого провадження на територіях, де ведуться бойові дії. Вона зареєстрована в м. Донецьку, який належить до окупованих територій.
Суд помилково розрахував строки пред'явлення виконавчого документа до виконання, адже рішення набрало законної сили 12 квітня 2011 року, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання - до 13 квітня 2012 року, стягувачу виконавчий лист виданий 27 листопада 2012 року, тобто після спливу строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання. Банк не звертався до суду за поновленням такого строку. Апеляційний суд не застосував положення Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV), який діяв на момент видачі виконавчого листа.
Апеляційний суд не врахував висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року в справі № 727/1256/16-ц, Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 303/6631/16-ц, від 10 жовтня 2018 року в справі № 727/2422/17, від 22 листопада 2018 року в справі № 607/6642/13-ц, від 22 квітня 2019 року в справі № 285/4263/15-ц, від 19 червня 2023 року в справі № 226/2859/21, від 26 вересня 2023 року в справі № 462/1268/17, від 02 вересня 2024 року в справі № 676/2672/15, від 18 жовтня 2024 року в справі № 199/6670/15-ц.
Стягнення за виконавчим провадженням здійснюється з її пенсійного рахунку, проте виконавець мала зупинити стягнення з пенсії відповідно до пункту 10-2 Розділу XIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1404-VIII.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» зазначає, що доводи касаційної скарги про необхідність припинення стягнень на пенсію не були покладені в основу скарги на дії виконавця, не досліджувалися судами та не можуть бути підставою скасування оскаржуваних судових рішень. У іншій частині відзив дублює зміст постанови апеляційного суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
16 грудня 2010 року Краматорський міський суд Донецької області ухвалив рішення в справі № 2-5723/2010, на підставі якого стягнув солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором від 20 червня 2008 року № 2233/1119 у розмірі 42 900,29 доларів США, пеню - 26 299,45 грн, судовий збір - 1700,00 грн, витрати на інформаційно технічного забезпечення - 120 грн.
Відповідно до виконавчого листа, виданого на виконання рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16 грудня 2010 року в справі № 2-5723/2010, зазначене рішення суду набуло чинності 12 квітня 2011 року. Строк пред'явлення виконавчого листа для виконання до 13 квітня 2012 року. Виконавчий лист виданий 27 листопада 2012 року.
Відповідно до листа від 10 квітня 2024 року № 20125/18741-1-24/15.1 за підписом начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції згідно із даними Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП) № 30329844 до Краматорського ВДВС 27 листопада 2011 року був наданий виконавчий лист № 2-5723/2010 від ПАТ АБ «Укргазбанк», у зв'язку з чим державний виконавець виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.
29 березня 2013 року до Краматорського ВДВС повторно надійшов виконавчий лист № 2-5723/2010 (АСВП № НОМЕР_2).
Відповідно до отриманої з АСВП інформації 11 квітня 2024 року на підставі поданого стягувачем ПАТ АБ «Укргазбанк» виконавчого листа № 2-5723/2010 від 16 грудня 2010 року в Донецькому ВДВС відкривалось таке виконавче провадження: від 05 квітня 2013 року № НОМЕР_2 щодо боржника ОСОБА_1 , станом на 11 квітень 2024 року - завершено.
Згідно з копією постанови про повернення виконавчого документа стягувану від 23 листопада 2023 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 виконавчий лист від 16 грудня 2010 року № 2-5723/2010 повернуто стягувачу з підстав відсутності у боржника майна.
Відповідно до копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 27 лютого 2024 року № НОМЕР_1 державний виконавець постановив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ AT «Укргазбанк», заборгованість за кредитним договором у сумі 42 900,29 доларів США, пеню - 26 299,45 грн, судовий збір - 1 700,00 грн та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи - 120,00 грн.
ОСОБА_1 зазначає, що вона зареєстрована в АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно із відповіддю Міністерства соціальної політики України (Мінсоцполітики) від 13 травня 2024 року за № 22.7-39841 адресою фактичного проживання ОСОБА_1 з 08 квітня 2022 року є: АДРЕСА_3 .
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження в справі відкрито з підстав, передбачених частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
За змістом статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 1 Закону № 606-XIV, який діяв на момент ухвалення рішення суду 16 грудня 2010 року, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частинами першою, другою статті 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.
У цій справі рішення суду, на підставі якого було видано виконавчий лист, було ухвалено 16 грудня 2010 року.
Відповідно до виконавчого листа № 2-5723/2010 від 16 грудня 2010 року зазначене рішення суду набуло чинності 12 квітня 2011 року. Строк пред'явлення виконавчого листа для виконання до 13 квітня 2012 року.
Виконавчий лист виданий 27 листопада 2012 року.
Тобто на момент видачі строк пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання вже сплив.
Стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (стаття 371 ЦПК України 2004 року).
Відповідно до статті 24 Закону № 606-XIV державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом. Для інших виконавчих документів пропущений строк поновленню не підлягає.
Матеріали справи не містять доказів звернення ПАТ АБ «Укргазбанк» до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа для виконання після його видачі 27 листопада 2012 року, як і не містить ухвали суду щодо вирішення зазначеного питання.
Отже, строк пред'явлення виконавчого листа від 16 грудня 2010 року № 2-5723/2010 сплив 13 квітня 2012 року та не був поновлений судом.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання лише у випадку, якщо таке пред'явлення виконавчого документа до виконання відбулося в межах строків, визначених частинами першою, другою статті 22 Закону № 606-XIV.
У цій справі таких обставин не встановлено. Звернення ПАТ АБ «Укргазбанк» до державного виконавця із заявою про примусове виконання рішення суду в 2013, 2023 та 2024 роках не впливає на перебіг строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, який сплив 13 квітня 2012 року та не був поновлений судом.
05 жовтня 2016 року набув чинності Закон № 1404-VIII, статтею 12 якого визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Верховний Суд висновує, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання в цій справі сплив 13 квітня 2012 року, тобто за дії Закону № 606-XIV, тому норми Закону № 1404-VIII незастосовні для обрахунку зазначеного строку, що апеляційний суд під час розгляду справи не врахував.
Оскільки виконавчий документ у справі № 2-5723/2010 пред'явлено до виконання поза межами визначених строків, Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення скарги про визнання неправомірною та скасування постанови від 27 лютого 2024 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 за виконавчим листом від 16 грудня 2010 року № 2-5723/2010 та повернення виконавчого листа ПАТ АБ «Укргазбанк».
Апеляційний суд помилково скасував ухвалену відповідно до закону ухвалу суду першої інстанції внаслідок незастосування Закону № 606-XIV, який підлягав застосуванню. Тому Верховний Суд скасовує постанову апеляційного суду із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно трактував норми Закону № 1404-VIII щодо заборони в період дії воєнного стану в Україні відкриття виконавчого провадження на територіях, де ведуться бойові дії, не можуть бути самостійною підставою скасування постанови апеляційного суду, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII забороняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої рф території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).
У цій справі виконавчий документ, пред'явлений повторно в лютому 2024 року, мав бути повернутий стягувачу через пропуск строку пред'явлення виконавчого документа до виконання (пункт 2 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII), тому заборона відкриття виконавчих проваджень і вжиття заходів примусового виконання рішень у випадках, встановлених пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII, вирішального значення для оцінки дій державного виконавця не мають.
Доводи касаційної скарги про необхідність припинення стягнень на пенсію не були покладені в основу скарги на дії виконавця, не досліджувалися судами та не можуть бути підставою скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах вимог, заявлених у суді першої інстанції (стаття 400 ЦПК України).
У касаційній скарзі заявник зазначає, що апеляційний суд не врахував висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року в справі № 727/1256/16-ц, Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 303/6631/16-ц, від 10 жовтня 2018 року в справі № 727/2422/17, від 22 листопада 2018 року в справі № 607/6642/13-ц, від 22 квітня 2019 року в справі № 285/4263/15-ц, від 19 червня 2023 року в справі № 226/2859/21, від 26 вересня 2023 року в справі № 462/1268/17, від 02 вересня 2024 року в справі № 676/2672/15, від 18 жовтня 2024 року в справі № 199/6670/15-ц.
Однак самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права недостатньо для перегляду справи з підстав їх неврахування, обов'язковою умовою є обґрунтування, яким чином суд нижчої інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
ОСОБА_1 не наводить таких мотивів у касаційній скарзі, тому Верховний Суд не досліджує доводи про неврахування апеляційним судом висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 26 червня 2018 року в справі № 727/1256/16, Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року в справі № 303/6631/16-ц, від 10 жовтня 2018 року в справі № 727/2422/17, від 22 листопада 2018 року в справі № 607/6642/13-ц, від 22 квітня 2019 року в справі № 285/4263/15-ц, від 19 червня 2023 року в справі № 226/2859/21, від 26 вересня 2023 року в справі № 462/1268/17, від 02 вересня 2024 року в справі № 676/2672/15, від 18 жовтня 2024 року в справі № 199/6670/15-ц.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно зі статтею 413 ЦПК Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Оскільки суд апеляційної інстанції скасував законне та обґрунтоване судове рішення суду першої інстанції, яке відповідало вимогам закону, Верховний Суд зробив висновок про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі ухвали суду першої інстанції.
Керуючись статтями 389, 400, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Фесенка Анатолія Леонідовича задовольнити.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року скасувати із залишенням в силі ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2024 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська