Справа № 515/878/23
Провадження № 2/515/263/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
13 серпня 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Луцюка В.О.,
при секретарі судового засідання Комерзан Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Давиденко Костянтин Вікторович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про виділ спільного майна у натурі,
У червні 2023 року позивач через свого представника - адвоката Давиденка К.В. звернувся до Татарбунарського районного суду Одеської області з вказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнення від 17 червня 2024 року, послався на таке.
Позивачу на праві приватної спільної часткової власності належить 14/100 частка будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 25 грудня 2004 року.
На теперішній час у нього виникла необхідність у виділенні в окремий об'єкт 14/100 часток вказаного будинку за неможливості розпорядження майном без згоди інших співвласників.
Вирішити питання з відповідачами у добровільному порядку шляхом укладення договору про виділ у натурі частки нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, у нотаріуса не представляється можливим за відмови останніх, що порушує його права як власника.
Вказана частина будинку є відокремленою, має окремий вихід та технічно може бути виділена в окремий об'єкт нерухомого майна, склад кожного з таких об'єктів відповідає встановленому між ними порядку володіння і користування спільним майном.
Просить виділити йому у натурі 14/100 частки будинку АДРЕСА_1 , як окремий об'єкт права власності, зі складовими: коридору №3-1; гардеробної №3-2; сан. вузла №3-3; кімнати №3-4; кімнати №3-5; комори № 3-6; кімнати № 3-7; кухні № 3-8; балкову № 3-9, загальною площею 79,1 кв.м, з них житлової 44,2 кв.м, за окремою адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ухвали судді Татарбунарського районного суду Одеської області Зубова О.С. від 13 червня 2023 року відкрито провадження у справі та розпочато підготовче провадження.
Згідно з ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 13 липня 2023 року, закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до розпорядження в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області О.А.Дем'янової від 11 грудня 2023 року № 131, справу передано на розгляд Саратському районному суду Одеської області.
Відповідно до ухвали судді Саратського районного суду Одеської області Бучацької А.І. від 02 лютого 2024 року справу прийнято до провадження у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Згідно з ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області Бучацької А.І. від 10 червня 2024 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу часу для усунення недоліків.
17 червня 2024 року від позивача в особі його представника на виконання ухвали від 10 червня 2024 року надійшла уточнена позовна заява
Відповідно до ухвали Саратського районного суду Одеської області від 24 червня 2024 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву та до участі у справі в якості співвідповідача залучена ОСОБА_7 (спадкоємця співвласника ОСОБА_9 ).
Згідно з ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 14 жовтня 2024 року підготовче засідання у справі відкладено на іншу дату.
Згідно з ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 23 грудня 2024 року, цивільну справу за клопотанням представника позивача ОСОБА_10 передано на розгляд Татарбунарському районному суду Одеської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 січня 2025 року, справу передано у провадження судді Луцюка В.О.
Відповідно до ухвали судді Татарбунарського районного суду Одеської області Луцюка В.О. від 27 січня 2025 року справу прийнято до розгляду та розпочато підготовче провадження.
Відповідно до ухвали Татарбунарського районного суду Одеської області від 01 квітня 2025 року до участі у справі за клопотанням представника позивача в якості співвідповідача залучено ОСОБА_8 (співвласника майна), підготовче засідання відкладено.
Згідно з ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 17 червня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача подав суду заяву, в якій просив справу слухати у його та позивача відсутність, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили не стягувати з відповідачів судові витрати.
Відповідачі про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно, подали суду заяви про слухання справи у їх відсутність, позовні вимоги визнали.
Судом ухвалено про розгляд справи у відсутність учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Частиною першою ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що згідно з договором дарування серії ВВТ №306337 від 25 грудня 2004 року, посвідченим державним нотаріусом Татарбунарської державної нотаріальної контори Єпішкіною С.В., ОСОБА_1 (позивач у справі) прийняв як дарунок у власність 14/100 часток будинку АДРЕСА_1 (а.с. 10).
Право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано у КП «Татарбунарське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 21 березня 2005 року, номер витягу: 6786062, за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 на праві приватної спільної часткової власності (а.с. 11). Вказане підтверджено і Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта, станом на 24 травня 2023 року (а.с. 17-18).
21 березня 2005 року позивач, як власник, зареєстрував своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на підтвердження чого ним надано копію будинкової книги, розпочатої 21 серпня 2007 року (а.с. 8-9).
За даними технічного паспорту, виготовленого станом на 02 травня 2023 року, квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 79,1 кв.м, з них: житлова 44,2 кв.м; допоміжна 34,9 кв.м, та складається з: коридору №3-1, загальною площею 6,5 кв.м; гардеробної №3-2, загальною площею 1,5 кв.м; сан. вузла №3-3, загальною площею 6,7 кв.м; кімнати №3-4, загальною площею 12,1 кв.м; кімнати №3-5, загальною площею 13,6 кв.м; комори № 3-6, загальною площею 2,9 кв.м; кімнати № 3-7, загальною площею 18,5 кв.м; кухні №3-8, загальною площею 8,2 кв.м; балкону № 3-9, загальною площею 9,1 кв.м, (а.с. 14-16).
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.
Відповідно до положень ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Частиною першою ст. 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку ст. 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні ст. 181 цього Кодексу та п. 10 Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 року № 1117 «Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них» (чинного на момент виникнення правовідносин).
Частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об'єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні ст. 181 ЦК України.
Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об'єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об'єкта у самостійний об'єкт.
Відповідно до ст. 182 ЦК України державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
У відповідності до п.п. 54, 56 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом виділення окремого об'єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів, проводиться за умови наявності технічної можливості такого виділу та можливості використання майна як самостійного об'єкта цивільних правовідносин.
Для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються, зокрема, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду.
У пунктах 6, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» № 7 від 04.10.1991 роз'яснено, що при вирішенні спорів про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту статті 115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.
Отже суд при наявності порушеного права та вирішенні такого спору повинен встановлювати обставини технічної можливості виділу майна та можливості його використання як самостійного об'єкта цивільних відносин.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц (провадження № 61-21409св18), від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15 (провадження № 61-26178св18), від 11 жовтня 2021 року у справі № 607/14338/19-ц (провадження № 61-19073св20).
Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток жилих будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55 (далі Інструкція), чинною на момент виникнення правовідносин.
Так, згідно з п.п. 1.2, 2.1, 2.4 цієї Інструкції, поділ об'єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм.
Стаття 382 ЦК України визначає, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
Нижня межа площі однокімнатної квартири згідно таблиці 1 пункту 5.19 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» має становити 28 кв.м.
Кожна квартира має бути обладнана, як мінімум, одним суміщеним санвузлом площею не менше ніж 4,9 кв.м з ванною (або душем), умивальником і унітазом. При проектуванні роздільних санвузлів площа ванної кімнати з ванною (або душем) та умивальником має бути не менше ніж 3,3 кв.м, туалету з унітазом і умивальником 1,5 кв.м (пункт 5.20 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення»).
Предметом спору є виділення майна в натурі зі спільної часткової власності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до висновку щодо технічної можливості виділу у натурі частки з об'єкта нерухомого майна, виданого 19 травня 2023 року ТОВ «Татарбунарське РБТІ та РОН», 14/100 часток житлового будинку квартирного типу за адресою: АДРЕСА_1 складається з квартири АДРЕСА_1 , зі складовими: коридор №3-1; гардеробна №3-2; сан. вузол №3-3; кімната №3-4; кімната №3-5; комора № 3-6; кімната № 3-7; кухня №3-8; балкон № 3-9, загальною площею 79,1 кв.м, житловою площею 44,2 кв.м. За технічними показниками 14/100 частка об'єкта є відокремленою, має окремий вихід і може бути виділена у натурі як квартира АДРЕСА_1 (а.с. 12).
Судом встановлено факт належності позивачу вищезазначеного нерухомого майна, яке відповідно до висновків щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм може бути виділено в натурі в самостійний об'єкт нерухомості, що по фактичному користуванню становить квартиру.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частини майна, якими користуються відповідачі в натурі, відповідають частці кожного з них у праві спільної часткової власності. Технічна можливість виділу з об'єкта частки, яка перетворюється в самостійний об'єкт власності існує, склад кожного з таких об'єктів відповідає встановленому між ними порядку володіння і користування спільним майном.
Після виділу частки зі спільного нерухомого майна відповідно до ст.364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється.
Відповідно до ч. 5 ст. 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, скасовується: виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради; місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, скасування адреси у строк, визначений цією статтею. У містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, скасування адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад.
Враховуючи зазначені обставини і доводи сторін, суд дійшов висновку, що є підстави для виділення позивачу у натурі належної йому частини житлового приміщення зі спільної часткової власності в цілу частку окрему одиницю нерухомого майна (квартиру), з припиненням права спільної часткової власності, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково, за виключенням присвоєння нумерації окремої частини об'єкта.
На прохання позивача суд не стягує з відповідачів судові витрати.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 263-265, 200, 268 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про виділ спільного майна у натурі - задовольнити частково.
Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Лиман Татарбунарського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_1 , у натурі 14/100 частки будинку АДРЕСА_1 , яка складається з: коридору №3-1; гардеробної №3-2; сан. вузла №3-3; кімнати №3-4; кімнати №3-5; комори №3-6; кімнати № 3-7; кухні № 3-8; балкону № 3-9, загальною площею 79,1 кв.м, з них житлової 44,2 кв.м, зі спільної часткової власності в цілу частку окрему одиницю нерухомого майна (квартиру).
Припинити право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лиман Татарбунарського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_1 , на спільну часткову власність у будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду, який відраховується з дати складання повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 13.08.2025.
Суддя В.О. Луцюк