Справа № 503/680/25
Провадження № 2/503/549/25
12 серпня 2025 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., дослідивши заяву подану від імені відповідача ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
В провадженні суду перебуває цивільна справа за вище вказаним позовом, в якій призначений судовий розгляд по суті.
12 серпня 2025 року на електронну адресу суду надійшла заява від імені відповідача ОСОБА_1 датована 12.08.2025 року, без накладення на неї кваліфікованого електронного підпису цього заявника, в якій заявлено клопотання про відкладення розгляду справи.
Дослідивши вказану заяву, суд вважає за потрібне повернути її позивачу без розгляду, з огляду на таке.
Чинне процесуальне законодавство не забороняє учаснику справи звернутися з процесуальними документами до суду шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду з обов'язковим скріпленням їх власним електронним цифровим підписом учасника справи (постанова Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі № 530/544/16).
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20), альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через електронний кабінет.
В свою чергу у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 205/5252/19 (провадження № 61-1125св22) викладено висновок, що суд може дійти висновку щодо наявності або відсутності електронного підпису на документі на підставі протоколу створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису.
Однак, вміст додатку цієї заяви не містить в собі належного доказу її скріплення електронно цифровим підписом, зокрема протоколу створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису.
Відповідно до абзацу першого ч.2 ст. 183 ЦПК України передбачає, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
При цьому, абзац перший ч.8 ст. 43 ЦПК України передбачає, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Пунктом 15 ч.1 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 року № 2155-VIII передбачено, що електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис.
Частинами 1 і 3 статті 6 і частиною 1 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 року № 851-IV передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
З аналізу наведених норм права вбачається, що електронний документ має силу оригіналу документа лише за наявності електронного цифрового підпису автора.
14 лютого 2019 року Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи справу № 9901/43/19, зазначила, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом такої форми подання електронного документу. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
Таким чином, відповідно до загальноприйнятих правил оформлення документів, підпис є обов'язковим реквізитом будь-якого офіційного документу, який надає йому юридичної сили, підтверджує справжність, правильність, а також відповідальність певної особи за його зміст. Кожна заява, клопотання чи заперечення, повинно бути підписане особою, що її подає, відсутність підпису ставить під сумнів її дійсне волевиявлення.
Водночас із цим абзац перший ч.4 ст. 183 ЦПК України передбачає, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
При цьому, ч.3 ст. 182 ЦПК України передбачає, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
У зв'язку з чим суд вважає необхідним повернути без розгляду заяву надіслану на електронну адресу суду від імені ОСОБА_1 датовану 12.08.2025 року, без накладення на неї кваліфікованого електронного підпису цього заявника, про відкладення розгляду справи.
Керуючись ст. 14, 43, 182-183 ЦПК України, суд
постановив:
Повернути заявнику без розгляду заяву подану 12.08.2025 року від імені ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи.
Копію даної ухвали надіслати ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, у відповідності до положень ч.5 ст. 272 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Д. В. Вороненко