12 серпня 2025 року
м. Чернівці
справа № 718/931/25
провадження № 22-ц/822/794/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Одинака О. О., Кулянди М. І., Перепелюк І. Б.,
ознайомившись з апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 червня 2025 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Неполоковецька селищна рада Чернівецького району Чернівецької області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, встановлено над нею опіку та призначено її опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановлено строк дії рішення суду в частині визнання ОСОБА_2 недієздатною - два роки з дня набрання ним законної сили.
Не погоджуючись із вказаним рішенням у частині призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , 05 серпня 2025 року Військова частина НОМЕР_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подала апеляційну скаргу, до якої додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В апеляційній скарзі посилається на те, що Військова частина НОМЕР_1 не була залучена до участі у справі та суд, ухвалюючи рішення, вирішив питання про її права, обов'язки та інтереси.
Колегія суддів вирішуючи клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження виходить із наступного.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 10 червня 2025 року було складено оскаржуване повне судове рішення.
Згідно з частиною 2 статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Верховний Суд у постанові від 24 січня 2024 року в справі № 2-7772/10 вказав на те, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції. Особа, яка подає апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, у тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд має виходити із того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків апеляційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду першої інстанції, а так само наявністю інших об'єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.
Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 вказав на те, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження військова частина посилалась на те, що про існування даного рішення суду та як наслідок про порушення своїх прав лише після надходження рапорту солдата ОСОБА_1 від 21 липня 2025 року щодо звільнення з військової служби 30 липня 2025 року після листа від Адміністрації Державної прикордонної служби України.
Після отримання рішення у справі, Військовою частиною НОМЕР_1 невідкладно підготовлена апеляційна скарга протягом 30 днів з дня отримання оскаржуваного рішення суду.
Наведене свідчить, що відлік строку звернення до суду розпочинається з моменту отримання тексту оскаржуваного рішення суду, а саме з 30 липня 2025 року.
З матеріалів справи вбачається, що Військову частину НОМЕР_1 не було залучено до участі у розгляді справи № 718/931/25.
Із рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 червня 2025 року апелянт ознайомився лише 30 липня 2025 року, тобто був позбавлений можливості оскаржити відповідне судове рішення у встановлені процесуальним законом строки з незалежних від неї причин.
Апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня отримання повного оскаржуваного судового рішення.
За таких обставин строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції Військова частина НОМЕР_1 пропустила з поважних причин і він підлягає поновленню.
Також як вбачається зі змісту апеляційної скарги, військовою частиною заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до вимог пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено судовий збір за подання до суду заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз'яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів, яка подана фізичною особою:
0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028 гривень.
Отже, за подання заяви ОСОБА_1 підлягав сплаті судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок (3 028,00 х 0,2).
Підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI встановлено судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, яка подана юридичною особою:
150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання апеляційної скарги Військовою частиною НОМЕР_1 підлягав сплаті судовий збір у розмірі 726 гривень 72 копійки (605,60 х 150% х 0,8).
Як на підставу для відстрочення сплати судового збору військова частина посилалася на те, що станом на момент подання касаційної скарги за КЕКВ 2800 (сплата судового збору) відсутні кошти.
З метою захисту інтересів НОМЕР_2 прикордонного загону в суді та у зв'язку з відсутністю коштів за КЕКВ 2800 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 (як розпорядника бюджетних коштів) направлено донесення з проханням виділити необхідні кошти.
Вказані донесення без зволікань направлені на адресу Адміністрації за допомогою Системи електронного документообігу (міжпаспортний обмін).
З урахуванням наведеного вбачається, що військовою частиною НОМЕР_1 здійснені всі необхідні заходи щодо своєчасної сплати судового збору, проте станом на 05 серпня 2025 року кошти за КЕКВ 2800 відсутні.
Колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання військової частини про відстрочення сплати судового збору, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 вже зробила висновок щодо застосування наведених норм. Так, аналізуючи норми частини першої статті 8 Закону № 3674-VI, Велика Палата зазначила, що, суд, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору особам, які не зазначені в статті 5 Закону № 3674-VI [цією статтею визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх судових інстанціях у силу закону відповідно до їх статусу або виходячи із чітко визначеного предмета спору], або у справах із предметом спору, не охопленим цією статтею, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов [передбачених статтею 8] для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Велика Палата Верховного Суду також вказала, що в нормі частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону № 3674-VI передбачене лише щодо звільнення від сплати судового збору. Це означає, що відповідно до частини першої статті 133 КАС юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.
Колегія суддів враховуючи ту обставину, що обов'язок зі сплати судового збору покладається саме на ту особу, яка звертається до суду, й суд не може зобов'язати сплатити судовий збір іншу особу, а також те, що станом на момент подання апеляційної у військової частини відсутні кошти за КЕКВ 2800 (сплата судового збору), з метою забезпечення права особи на доступ до суду, приходить до висновку про задоволення вказаного клопотання та відстрочення сплати судового збору у розмірі 726 гривень 72 копійки за подання до суду апеляційної скарги до ухвалення Чернівецьким апеляційним судом судового рішення у цій справі.
Апеляційна скарга Військової частиною НОМЕР_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 червня 2025 року відповідає за формою та змістом вимогам статті 356 ЦПК України, а тому є всі підстави для відкриття апеляційного провадження.
Згідно частини 4 статті 359 ЦПК України якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Колегія суддів в мотивувальній частині цієї ухвали прийшла до висновку про поновлення Військовій частині НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 червня 2025 року.
Отже, дію рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 червня 2025 року у частині призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 слід зупинити до закінчення апеляційного провадження.
Відповідно до частини 3 статті 359 ЦПК України в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до правил частини 3 статті 359 ЦПК України слід встановити строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувати матеріали цивільної справи.
Керуючись ст. ст. 127, 136, 260, 261, 359 ЦПК України,
Заяву Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення задовольнити.
Поновити Військовій частині НОМЕР_1 строк на апеляційне оскарження рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 червня 2025 року.
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору задовольнити.
Відстрочити Військовій частині НОМЕР_1 сплату судового збору у розмірі 726 гривень 72 копійки за подання до суду апеляційної скарги до ухвалення Чернівецьким апеляційним судом судового рішення у справі № 718/931/25.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 червня 2025 року.
Встановити строк до 26 серпня 2025 року для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Зупинити дію рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 червня 2025 року в частині призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 до закінчення апеляційного провадження.
Витребувати із Кіцманського районного суду Чернівецької області цивільну справу № 718/931/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Неполоковецька селищна рада Чернівецького району Чернівецької області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Судді Чернівецького
апеляційного суду: Олександр ОДИНАК
Мирослава КУЛЯНДА
Ірина ПЕРЕПЕЛЮК