Справа № 947/23363/24
Провадження № 1-кп/947/529/25
12.08.2025 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі суду у судовому засіданні в місті Одесі, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №62023150020000026 від 12.01.2023 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,
В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, не має стійких соціальних зв'язків у суспільстві, він не працює, не має постійного джерела доходів, що вказує на те, що знаходячись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може переховуватись від суду, оскільки був оголошений у розшук у зв'язку з неявкою до суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення вказаного кримінального провадження, за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_5 заперечував щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотання не оголошено, прокурор не довів на яких саме свідків може впливати. Обвинувачений дійсно переховувався, але іншого злочину не вчиняв, не надано доказів, які саме інші документи обвинувачений може спотворити. Крім того, захисник висловив думку, що на підставі змін до КПК України, необхідно змінити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Також, у разі подальшого продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_6 слід утримувати на гауптвахті, не в умовах ОСІ. Крім того, обвинувичаний ОСОБА_6 має намір продовжити проходження військової служби.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив не застосовувати до нього запобіжний захід пов'язаний з триманням під вартою.
Дослідивши обвинувальний акт, клопотання прокурора з додатками, вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до п. 4,5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Крім того, відповідно до ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
При продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, стану здоров'я, майнового стану, міцності соціальних зв'язків, що він перебував у розшуку у зв'язку з систематичною неявкою в судові засідання, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_6 винним, практику Європейського суду (справа «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 р.), що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, наявність ризику переховування та можливості вчиненні іншого злочину, впливу на свідків, та зважаючи на вимоги ч.8 ст. 176 КПК України, яка виключає можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою до осіб, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України, суд приходить до висновку, що прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України вважає, що необхідно задовольнити клопотання прокурора щодо продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, згідно приписів ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не визначає ОСОБА_6 розмір застави, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та перебував у розшуку.
Так, враховуючі положення ч.8 ст.176 КПК України, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає думку захисника ОСОБА_5 про можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту безпідставною, та не обгрунтованою.
Керуючись ст.ст. 177-178,182,183,184,194,196,197,350,369-372,376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в умовах ДУ "ОСІ", тобто до 10.10.2025 року включно, без визначення розміру застави, як альтернативного виду запобіжного заходу.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій особі місця ув'язнення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів до Одеського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1