Справа138/1376/25
Провадження2/153/278/25-ц
"13" серпня 2025 р. м.Ямпіль
Ямпільський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Швеця Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що 11.12.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір. Відповідно до умов договору відповідачу було надано кредит в розмірі 8100 грн. строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану в АТ КБ «ПриватБанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,2% від суми кредиту за кожен день користування (830% річних).
29.07.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та позивачем укладено Договір факторингу №29/07/2024, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1171664. Разом з тим, після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором, ОСОБА_1 не виконав свого обов'язку з повернення кредиту в строк, передбачений Кредитним договором. Станом на 29.07.2024 заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем становить 44452,79 грн., яка складається з тіла кредиту в сумі 8099,99 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 36352,80 грн. нарахованими відповідно до п. 1.5 Кредитного договору за ставкою 2,2% за кожен день користування кредитом за період з 11.12.2023 по 29.07.2024.
Вважаючи свої права порушеними, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №1171664 від 11.12.2023 в сумі 44452 (сорок чотири тисячі чотириста п'ятдесят дві) гривні 79 (сімдесят девять) копійок, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 гривень, а також витрати на правову допомогу в сумі 10000 гривень.
Відповідно до ухвали Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 20.05.2025 цивільну справу за вказаним позовом передано на розгляд до Ямпільського районного суду Вінницької області за підсудністю.
Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 16.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу ОСОБА_1 надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі на адресу реєстрації рекомендованим листом з повідомленням, яку відповідач отримав - 26.06.2025.
Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не подав.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами. При цьому, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 11.12.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір №1171664 про надання споживчого кредиту, шляхом підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором В166, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно п. 1.1 укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету.
На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. 1.3. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 8100 гривень. Тип кредиту - кредит. 1.4. Строк кредиту 360 дні (в) (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору (п. 1.2 Договору).
Пунктом 1.5 Договору визначено тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: п. 1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 2.2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. П. 1.5.2. Знижена процентна ставка 1.76 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 10.01.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Крім того, Споживач може отримати індивідуальну знижку, якщо до вказаної дати здійснить часткове/повне дострокове повернення кредиту, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою буде перераховано за зниженою процентною ставкою до дати часткового/повного дострокового повернення кредиту (включно). У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором (а.с.12-15).
Крім цього, на підтвердження перерахування кредитних коштів позивачем надано лист від ТОВ «Пейтек Україна», в якому вказано, що 11.12.2023 було успішно перераховано кошти від ТОВ «Селфі Кредит» на платіжну картку клієнта № НОМЕР_2 в сумі 8100,00 грн. (а.с.19).
Із витребуваної судом з АТ КБ «ПриватБанк» інформації встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) АТ КБ «ПриватБанк» було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 та згідно виписки про рух коштів по картці за період з 11.12.2023 по 16.12.2023 відповідач 11.12.2023 отримав грошовий переказ коштів у сумі 8100,00 грн. (а.с.85-86).
Згідно розрахунку заборгованості за договором №1171664 від 11.12.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, проведеного ТОВ «Селфі Кредит», заборгованість відповідача станом на 29 липня 2024 року становить: 44452,79 грн., яка складається з тіла кредиту в сумі 8099,99 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 36352,80 грн. (а.с.20-24).
29.07.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», укладено Договір факторингу №29/07/2024 від 29.07.2024, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №1171664 про надання споживчого кредиту від 11.12.2023 перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №29/07/2024 від 29.07.2024, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1171664 від 11.12.2023 становить 44452,79 грн., яка складається з тіла кредиту в сумі 8099,99 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 36352,80 грн. (а.с.48).
Таким чином встановлено, що між сторонами існують зобов'язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
За приписом ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст.205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Частиною першою ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Наявні в матеріалах справи докази вказують на те, що ТОВ «Селфі Кредит» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом. ОСОБА_1 підписав цей договір одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) В166.
Отже, ТОВ «Селфі Кредит» і ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, підстав сплати комісії, прав і обов'язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.
Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст.1049 ЦК України).
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Підстави для заміни кредитора в зобов'язанні перелічені в ст.512 ЦПК України, відповідно до якої до них (підстав) відносяться відступлення права вимоги, правонаступництво, виконання обов'язку боржника поручителем, виконання обов'язку боржника третьою особою.
В силу ст.514 ЦПК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст.ст.1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами 1 та 2 ст.1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 29.09.2015 у справі 3 6-979-цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення первісному кредитору.
Матеріалами справи також підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 умови взятого на себе кредитного зобов'язання не виконав, яке виявилося у неповерненні кредитних коштів, що стало наслідком звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
ОСОБА_1 користувався наданими коштами, заперечень щодо незгоди із наданим кредитом та розміром нарахованої заборгованості суду не надав, доказів про відсутність заборгованості у розмірі, вказаному в розрахунку, суду ним також не надано, а тому права позивача порушені та підлягають захисту в судовому порядку.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені - платіжною інструкцією №2450 від 12.05.2025, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Одночасно позивач просить стягнути на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.
На підтвердження понесених витрат позивачем надано Договір №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024, укладений між ТОВ «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС»» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ; Акт прийання-передачі наданих послуг №45 та витяг з реєстру №1 до акту прийання-передачі наданих послуг №45.
Зокрема, згідно акту приймання-передачі наданих послуг та витягу з реєстру №1 до акту прийання-передачі наданих послуг №45, перелік таких становить: підготовка позовних заяв про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором №1171664 про надання споживчого кредиту від 11.12.2024 та клопотання про витребування доказів - 10000,00 грн. Загальна кількість складених позовних заяв становить 10 шт. на загальну суму 100000,00 грн., що підтверджено копією платіжної інструкції №1990 від 06.02.2025.
Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правову допомогу.
Відповідно до ч.3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно частини четвертої цієї ж статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.
Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).
У постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 61 постанови).
Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі №910/12876/19.
Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі №490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі №205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При вирішенні питання стягнення витрати на правову допомогу, суд бере до уваги зазначений в заяві обсяг виконаних адвокатом робіт: надання консультації, аналіз документів, підготовку позовної заяви.
Водночас, суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною.
При цьому акт приймання-передачі наданих послуг №45 від 04.02.2025 містить інформацію щодо надання юридичної допомоги по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами 10 осіб (у т.ч. відповідача). Отже, така позовна заява не є унікальною.
Переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів.
До позовної заяви додані документи, які були в наявності у позивача. Отже, справа не вимагала вжиття дій щодо збирання доказів, чи проведення розрахунків.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, а також відсутність судових засідань у цій справі, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн., який є очевидно завищеним.
У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.
Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката у спірному випадку є співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 264-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, код ЄДРПОУ 41915308), заборгованість за кредитним договором №1171664 від 11.12.2023 в розмірі 44452 (сорок чотири тисячі чотириста п'ятдесят дві) гривні 79 (сімдесят девять) копійок, яка складається із: 8099 (вісім тисяч дев'яносто девять) гривень 99 (дев'яносто девять) копійок - заборгованість за кредитом; 36352 (тридцять шість тисяч триста п'ятдесят дві) гривні 80 (вісімдесят) копійок - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.5 Кредитного договору за ставкою 2,2% за кожен день користування кредитом (803% річних) за період з 11.12.2023 по 29.07.2024.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, код ЄДРПОУ 41915308), судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та 5000 (п'ять тисяч) гривень витрат на правову допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового ріш ення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4) код ЄДРПОУ 41915308.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 13.08.2025.
Суддя Р.В. Швець