65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"11" серпня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2319/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.
за участю секретаря судового засідання Джабраїлової В. В.
розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
справу № 916/2319/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “МІНГОЛД»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІГА-50»
про стягнення 554 398,08 грн
за участю представників:
від позивача: Скрипчук М. Є.
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю «МІНГОЛД» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГА-50» 554 398,08 грн, з яких 490 000 грн - основна заборгованість, 15 398,08 грн - пеня, 49 000 грн штраф, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 8315,99 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 27 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на невиконання зобов'язань з боку відповідача щодо оплати товару за договором поставки від 21.04.2025 № 29 (далі - договір поставки).
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
16.06.2025 господарський суд постановив ухвалу, якою прийняв позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “МІНГОЛД» до розгляду та відкрив провадження у справі. Справу постановив розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 14.07.2025, із повідомленням учасників справи про підготовче засідання.
Ухвалою від 08.07.2025 суд задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МІНГОЛД» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх.№ 19626/25 від 20.06.2025 у справі № 916/2319/25.
У підготовчому засіданні 14.07.2025 за участі представника позивача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, суд постановив ухвалу без оформлення окремого документа, якою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.08.2025 о 09:40, із викликом учасників справи у судове засідання.
У судовому засіданні 11.08.2025 за участю представника позивача у режимі відеоконференції, судом на підставі ст. 240 ГПК України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення.
Відповідач у судові засідання не з'явився, при цьому про судові засідання повідомлявся належним чином, шляхом надіслання ухвал суду до електронного кабінету останнього.
Обставини справи встановлені судом
ТОВ «МІНГОЛД» (Постачальник) та ТОВ «ЛІГА-50» (Покупець) уклали договір поставки.
Відповідно до пункту 1.1. договору поставки Постачальник зобов'язується протягом терміну дії договору поставляти й передавати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати майно (далі - Товар), перелік і кількість якого визначаються у видаткових накладних, які з моменту підписання Сторонами й проставлення печаток Сторін є невід'ємною частиною цього Договору. Видаткові накладні повинні мати посилання на цей Договір.
Згідно з пунктом 2.2. договору Покупець здійснює оплату в українських гривнях шляхом банківського переказу вартості Товару на поточний рахунок Продавця на умовах: 100% оплати за поставлений товар з відтермінуванням на 10 робочих днів з моменту підписання Договору.
Згідно з видатковою накладною № 67 від 24 квітня 2025 року позивач передав, а відповідач отримав Товар - мінеральне добриво в кількості 20 т за ціною 24 500,00 грн (з ПДВ) на суму 490 000,00 гривень 00 копійок. Товар отримано відповідальною особою Покупця, про що свідчить підпис такої особи та печатка відповідача.
Товар було доставлено на адресу відповідача згідно з товаротранспортною накладною № 67 від 24 квітня 2025 року, про що свідчить підпис відповідальної особи, що прийняла товар та печатка відповідача.
Листом від 21.04.2025 № 20 Постачальник гарантував Покупцю оплату Товару - добриво мінеральне NP 10:25:0+(20SO3), походження Греція, на суму 490 000,00 грн до 05 травня 2025 року.
Пунктом 2.3. договору поставки встановлено, що зобов'язання Покупця з оплати Товару вважаються виконаними в момент зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника.
Згідно з п. 8.2. договору поставки закінчення строку дії договору - 31.12.2025, не звільняє сторони від виконання зобов'язань, договір в частині розрахунків діє до моменту оплати Товару.
Відповідно до п. 5.4. договору поставки за несвоєчасну оплату Товару Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на дату виникнення виконання зобов'язання, від вартості несвоєчасно оплаченого Товару за кожний день прострочення оплати.
Згідно з п. 5.5. договору поставки за порушення строку оплати Товару більш ніж на 5 (п'ять) календарних днів, Покупець додатково до пені і не виключаючи її, сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% (десять відсотків) вартості своєчасно несплаченого Товару.
Висновки суду
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 598 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
На підставі укладеного між сторонами договору поставки в позивача виник обов'язок здійснити поставку товару, а у відповідача - прийняти такий товар у обсязі, погодженому сторонами та оплатити його вартість.
Згідно з матеріалами справи, Постачальник поставив Товар - мінеральне добриво в кількості 25 т, за ціною 24 500,00 грн на суму 490 000,00 грн (з ПДВ).
Натомість Покупець Товар не оплатив у строк встановлений умовами договору поставки - до 05.05.2025, доказів оплати Товару матеріали справи не містять.
За наведених обставин, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 490 000,00 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГА-50» на користь позивача.
Окрім того, позивач заявив до стягнення 15 398,08 пені та 49 000,00 грн штрафу.
Відповідно до умов п. 5.4. та п. 5.5. договору поставки Постачальник має право вимагати пеню та штраф за несвоєчасну оплату Товару.
Відповідно до статей 610 та 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).
Частиною 2 ст. 549 ЦК України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.2 ст.232 Господарського кодексу України).
Перевіривши розрахунок пені та штрафу, господарський суд вважає його таким, що здійснений правильно відповідно до встановлених обставин справи, а отже дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 15 398,00 грн пені та 49 000,00 штрафу.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Беручи до уваги викладене, господарський суд задовольняє позов повністю.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІГА-50» (Одеська обл., Миколаївський р-н, селище міського типу Миколаївка(з), вул. Карпішина В., будинок 70, 67000, ідентифікаційний код 32165920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МІНГОЛД» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 203В, 03150, ідентифікаційний код 45584069) 554 398,08 грн, з яких 490 000 грн - основна заборгованість, 15 398,08 грн - пеня, 49 000 грн - штраф, а також судовий збір у розмірі 8 315,99 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 13 серпня 2025 р.
Суддя Т.Г. Деркач