79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
06.08.2025 Справа № 914/402/25
за позовом: ОСОБА_1 , м. Львів
до відповідача: Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк", м. Львів
про: визнання недійсними окремих положень статуту ОСББ, неправомірною бездіяльність та зобов"язання вчинити певні дії
Суддя Коссак С.М.
за участі секретаря Полюхович Х.М.
Від учасників справи:
Від позивача: ОСОБА_1 - представник;
Від відповідача: Гущенков Євгеній Валерійович - представник;
На розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , м. Львів до відповідача Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк", м. Львів, в якій просить: визнати недійсними окремі положення пункту 14 розділу III Статуту ОСББ "Грінвіль парк" щодо компетенції правління об'єднання, а саме: питання про використання об'єктів, що перебувають у спільній власності об'єднання; - прийняття рішень про передачу в оренду об'єктів, які перебувають у спільній власності співвласників об'єднання, фізичним та юридичним особам; визначення розміру внесків та платежів співвласників; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішень про передачу функцій управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, як такі що відносяться до виключної компетенції загальних зборів об'єднання відповідно до законодавства України та Типового статуту ОСББ; визнати неправомірною бездіяльність Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГРІНВІЛЬ ПАРК", його правління, як статутного виконавчого органу об'єднання, в частині неприйняття передбачених законодавством України заходів до внесення змін до Статуту ОСББ "Грінвіль парк", затвердженого установчими зборами (протокол від 16.04.2020); зобов'язати правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГРІНВІЛЬ ПАРК", як статутний виконавчий орган, відповідно до його компетенції ініціювати проведення та провести у розумні строки загальні збори співвласників ОСББ "Грінвіль парк" з метою прийняття рішень щодо виключення з п.14 розділу III Статуту об'єднання повноважень правління, які відносяться до виключної компетенції загальних зборів об'єднання.
Також позивач повідомляє суд, що враховуючи звільнення його від сплати судового збору та не використання послуг професійного правника, позивач судових витрат не поніс, та не очікує нести їх у зв'язку з розглядом справи, тому попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат не складався.
Ухвалою суду від 05.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 20.03.2025 року о 10:00 год.
Рух справи відображено в ухвалах суду.
08.05.2025 року представником відповідача подано клопотання за вх.№12060/25 про розгляд справи без участі представника відповідача та в даному клопотанні представник проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду не заперечує.
Ухвалою суду від 08.05.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 12.06.2025 р. о 11:30 год.
У судовому засіданні 30.07.2025 року оголошено перерву до 06.08.2025 до 13:45 год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області (адреса: 790014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, 2-ий пов.).
30.07.2025 року учасниками справи подану спільну заяву про затвердження мирової угоди у справі №914/402/25, що розглянута в судовому засіданні 06.08.2025 року. Ухвалою суду від 06.08.2025 відмовлено у затверджені мирової угоди у справі №914/402/25 та продовжено розгляд справи.
В судове засідання 06.08.2025 року позивач явку забезпечив, надав пояснення по суті спору та просить позов задоволити.
В судове засідання 06.08.2025 року відповідач явку забезпечив, який заперечує проти позовних вимог та просить в задоволенні позову відмовити.
Суд перейшов до стадії ухвалення рішення, вступна та резолютивна частина якого оголошена в цьому судовому засіданні.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ознайомившись з протоколом установчих зборів та Статутом ОСББ «Грінвіль парк», позивачем було виявлено невідповідність окремих положень Статуту законодавству України та Типовому статуту ОСББ. Просить суд визнати недійсними окремі положення пункту 14 розділу III Статуту ОСББ "Грінвіль парк" щодо компетенції правління об'єднання, згідно вказаного переліку та визнати неправомірною бездіяльність ОСББ "ГРІНВІЛЬ ПАРК", його правління, як статутного виконавчого органу об'єднання, в частині неприйняття передбачених законодавством України заходів до внесення змін до Статуту ОСББ "Грінвіль парк", затвердженого установчими зборами (протокол від 16.04.2020) та зобов'язати правління ОСББ «Грінвіль Парк» як статутний виконавчий орган, відповідно до його компетенції ініціювати проведення та провести у розумні строки загальні збори співвласників ОСББ "Грінвіль парк" з метою прийняття рішень.
Позивач зазначає, що домогтися від правління об'єднання добровільного приведення окремих положень Статуту ОСББ «Грінвіль парк» до вимог чинного законодавства не вдалось, а рішення установчих зборів від 16 квітня 2020 року в цілому не оспорюється, оскільки вимогам закону не відповідають лише окремі положення затвердженого зборами Статуту ОСББ «Грінвіль парк».
Також позивач повідомляє суд, що позивач звільнений від сплати судового збору, оскільки є особою з інвалідністю 2 групи внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 07.02.2022 року, відтак позивач не поніс та не очікує нести їх у зв'язку з розглядом справи.
Аргументи відповідача.
Від представника відповідача 19.03.2025 року через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву за вх.№7086/25. Зокрема, зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач скористався своїм правом на ініціювання проведення загальних зборів у порядку визначеному чинним законодавством та Статутом. Вимога позивача зобов'язального характеру адресована правлінню об'єднанню є неспроможною та суперечить положенням законодавства.
31.03.2025 року до суду надійшли пояснення за вх.№ 8284/25 про те, що Позивачем не наведено доводів, не надано доказів на підтвердження, що оспорюваними пунктами Статуту порушено його права чи інтереси.
Відтак, представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.
Фактичні обставини справи.
16 квітня 2020 року установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку в житловому комплексі "ГРІНВІЛЬ ПАРК" за адресою: АДРЕСА_1 прийнято рішення про створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГРІНВІЛЬ ПАРК", протоколом затверджено статут об'єднання та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з договором купівлі - продажу від 04.09.2023 року ОСОБА_1 став власником однокімнатної квартири АДРЕСА_2 .
Позивач 19.04.2024 надіслав відповідачу заяву про надання для ознайомлення Статуту ОСББ "Грінвіль Парк"; протоколу установчих зборів; протоколів загальних зборів співвласників об'єднання з моменту реєстрації ОСББ до теперішнього часу; договір від 17.04.2020, укладений ОСББ та управляючою компанією про делегування повноважень останній щодо управління майном об'єднання; контакти посадових осіб ОСББ.
Ознайомившись з протоколом установчих зборів та Статутом ОСББ «Грінвіль парк», позивачем було виявлено невідповідність окремих положень Статуту законодавству України та Типовому статуту ОСББ, а саме: - питання про використання об'єктів, що перебувають у спільній власності об'єднання; - прийняття рішень про передачу в оренду об'єктів, які перебувають у спільній власності співвласників об'єднання, фізичним та юридичним особам; -визначення розміру внесків та платежів співвласників; - обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішень про передачу функцій управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, як такі що відносяться до виключної компетенції загальних зборів об'єднання відповідно до законодавства України та Типового статуту ОСББ.
Позивач стверджує, що намагався самостійно врегулювати спірне питання - звертався до Відповідача з заявою про невідповідність окремих положень Статуту ОСББ «Грінвіль парк» діючому законодавству та Типовому статуту, в якій просив відповідача внести за встановленою законодавством процедурою до Статуту ОСББ «Грінвіль парк» перераховані зміни, після чого зареєструвати нову редакцію Статуту ОСББ «Грінвіль парк» в державному органі реєстрації, однак, Відповідач жодним чином не відреагував на вказану заяву. Така поведінка Відповідача змусила позивача звернутися за захистом своїх порушених прав з цим позовом, який позивач просить задоволити.
Норми права та мотиви суду.
Згідно із ч 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як встановлено судом, позовні вимоги позивача направлені на визнання недійсними окремих пунктів Статуту ОСББ "Грінвіль парк", які відносяться до виключної компетенції загальних зборів об'єднання: - питання про використання об'єктів, що перебувають у спільній власності об'єднання; - прийняття рішень про передачу в оренду об'єктів, які перебувають у спільній власності співвласників об'єднання, фізичним та юридичним особам; - визначення розміру внесків та платежів співвласників; - обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішень про передачу функцій управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, з підстав невідповідності положень Статуту вимогам закону, неправомірного передоручення правлінню ОСББ повноважень, що належать до виключної компетенції загальних зборів членів ОСББ.
Згідно ч.2 ст. 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначаються Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №462/2646/17 наведено правовий висновок, відповідно до якого правовідносини між власником нерухомого майна у житловому будинку та ОСББ, яке створене у тому ж будинку, найбільш подібні до спорів, пов'язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України).
Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладено також в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 462/2646/17, від 26.02.2020 у справі № 473/2005/19, від 01.02.2022 №910/5179/20.
Оскільки цей спір стосується захисту прав позивача як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на його думку, діяльністю юридичної особи, тобто, цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов'язаних з діяльністю юридичної особи, то суд, враховуючи вказані вище висновки Верховного Суду, вважає, що спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Статтею 15 Цивільний кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу) та факту його порушення.
Вирішуючи даний спір, суд повинен установити наявність порушених прав позивача внаслідок неправомірних дій чи бездіяльності зі сторони ОСББ, тобто не тільки недотримання норм закону під час затвердження установчими зборами співвласників (протокол від 16 квітня 2020 року) статуту ОСББ «Грінвіль парк», його окремих положень, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є, в тому числі, визнання окремих положень статуту недійсними.
Крім того, суд вказує, що Верховний Суд у постанові від 10.09.2020 у справі №904/3368/18 зазначив, що завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Згідно з абзацом 2 статті 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник має право брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання.
Співвласники мають право брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника (пункт 2 частини першої статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").
Статтею 14 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року (надалі Закон про ОСББ) співвласник має право: брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання, обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання, знайомитися з протоколами установчих та загальних зборів (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі, одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання, вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства, одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації. Об'єднання на вимогу співвласника зобов'язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти.
За приписами ст. 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» , об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту шляхом скликання загальних зборів, зокрема встановлювати розміри платежів, зборів і внесків членів об'єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.
Згідно ч.1 ст. 7 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» , статут об'єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. У статуті має бути визначено, зокрема, статутні органи об'єднання, їхні повноваження та порядок формування.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №238 від 23.09.2015 року затверджено Типовий статут об'єднання співвласників багатоквартирного будинку у новій редакції.
Як передбачено ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Даною статтею зокрема врегульовано, що до виключної компетенції загальних зборів об'єднання відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах. За рішенням загальних зборів можуть бути обрані представники від об'єднання, яким зборами надаються відповідні повноваження щодо оперативного вирішення нагальних питань шляхом скликання зборів представників. Статутом визначаються порядок скликання та голосування, перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників. Збори представників не можуть вирішувати питання, які стосуються майнових прав співвласників, погіршують умови використання майна або умови проживання.
Також дано статтею врегульовано, що до компетенції правління відноситься: підготовка кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством; розпорядження коштами об'єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об'єднання кошторису; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об'єднання; скликання та організація проведення загальних зборів об'єднання або зборів представників; призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.
Дослідивши предмет та підстави позову, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність порушених прав позивача ще й з огляду на таке. Як зазначено вище, відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України особа має право звертатися до суду, зокрема для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Позивач є власником житлового приміщення в ОСББ.
У цьому випадку вимога носить превентивний характер, тобто вимога позивача до відповідача, звернена через суд, у встановленому порядку про попередження чи уникнення можливого порушення прав чи охоронюваного законом інтересу, якого на момент звернення до суду ще немає або є підстави вважати, що дії відповідних осіб можуть призвести до порушення цього права. До ознак превентивного позову слід віднести: а) на момент звернення до суду право особи ще не порушене; б) наявні підстави про можливість (загрозу) його порушення (не визначається періодом у часі); в) про неминуче порушення права можуть свідчити дії інших осіб; г) попередження можливого порушення права, коли такої загрози на момент звернення до суду ще немає, але є правові підстави вважати, що вона настане. Мета превентивного позову - попередження чи уникнення порушення права чи охоронюваного законом інтересу.
Відтак прийняття рішень одноособово неуповноваженим органом, а не рішенням загальних зборів співвласників ОСББ, як-то визначення розміру внесків та платежів співвласників; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, тощо може створити загрозу порушення прав позивача.
Враховуючи встановлені судом обставини із наведених вище положень законодавства вбачається, що до компетенції правління об'єдання не належать, зокрема: питання про використання об'єктів, що перебувають у спільній власності об'єднання; - прийняття рішень про передачу в оренду об'єктів, які перебувають у спільній власності співвласників об'єднання, фізичним та юридичним особам; - визначення розміру внесків та платежів співвласників; - обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішень про передачу функцій управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, як такі що відносяться до виключної компетенції загальних зборів об'єднання відповідно до законодавства України та Типового статуту ОСББ, що не відповідає положенням ст. ст. 10, 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Типовому Статуту ОСББ, а також іншим положенням Статуту ОСББ «Грінвіль парк», які досліджувались судом при встановленні обставин справи.
На думку суду, така невідповідність положень Статуту ОСББ «Грінвіль парк» чинному законодавству порушує законні права співвласника, у даному випадку ОСОБА_1 , на управління таким об'єднанням, шляхом голосування на загальних зборах щодо питань, які віднесені до виключної компетенції загальних зборів ОСББ.
У п. 5.10. постанови ВС у складі колегії суддів КГС від 18.05.2022 року у справі №910/17657/20 зазначено, що, якщо положення статуту ОСББ як акта, який визначає правовий статус цієї юридичної особи, суперечать законодавству та/або порушують права та охоронювані законом інтереси співвласників багатоквартирного будинку (в даному випадку позивача), за наявності відповідного спору окремі положення статуту можуть бути визнані недійсними шляхом подання позову щодо недійсності статуту (його окремих пунктів).
При цьому, суд зауважує, що відповідачем не спростовано доводів позивача та не доведено належними та допустимими доказами відповідності оскаржуваних положень Статуту ОСББ «Грінвіль парк» чинному на момент його затвердження законодавству України.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання недійсними окремих положень Статуту ОСББ «Грінвіль парк», викладених у пункті 14 розділу III даного Статуту.
У частині 1, 2 статті 14 Закону про ОСББ зазначено, що співвласник має право: брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації. Об'єднання на вимогу співвласника зобов'язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти.
Позивач звертався до Відповідача з заявою про невідповідність окремих положень Статуту ОСББ «Грінвіль парк» діючому законодавству та Типовому статуту, в якій просив відповідача внести за встановленою законодавством процедурою до Статуту ОСББ «Грінвіль парк» перераховані зміни, після чого зареєструвати нову редакцію Статуту ОСББ «Грінвіль парк» в державному органі реєстрації, однак, Відповідач жодним чином не відреагував на вказану заяву.
Згідно з наведеними вище нормами Закону про ОСББ співвласник, позивач зазначив, що домогтися від правління об'єднання добровільного приведення окремих положень Статуту ОСББ «Грінвіль парк» до вимог чинного законодавства не вдалось, а рішення установчих зборів від 16 квітня 2020 року в цілому не оспорюється, оскільки вимогам закону не відповідають лише окремі положення затвердженого зборами Статуту ОСББ «Грінвіль парк».
Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про визнання бездіяльність Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінвіль Парк» в частині неприйняття змін до Статуту ОСББ «Грінвіль парк», затвердженого установчими зборами (протокол від 16.04.2020).
Вимога позивача зобов'язання правління провести у розумні строки загальні збори співвласників ОСББ «Грінвіль парк» з метою прийняття рішень щодо виключення з п.14 розділу ІІІ Статуту об'єднання повноважень правління, які відносяться до виключної компетенції загальних зборів об'єднання є взаємовиключною вимогою з вимогою щодо визнання недійсними окремих положень Статуту ОСББ «Грінвіль парк», викладених у пункті 14 розділу III даного Статуту, адже задоволення вимоги Позивача про визнання недійсними окремих положень Статуту виключає задоволення вимоги про зобов'язання провести загальні збори.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів вимог позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Нормами п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Позивач подав суду копію посвідчення серія НОМЕР_1 з приміткою про те, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи.
Згідно з ч.1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3 наведеної статті).
Відтак, у зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволено частково, позивачем заявлено три немайнові позовні вимоги, дві з яких судом задоволено, то судовий збір у розмірі 6056,00грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76 - 79, 86, 129, 236 - 241 ГПК України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Визнати недійсними окремі положення пункту 14 розділу III Статуту ОСББ «Грінвіль парк» щодо компетенції правління об'єднання, а саме:
- питання про використання об'єктів, що перебувають у спільній власності об'єднання;
-прийняття рішень про передачу в оренду об'єктів, які перебувають у спільній власності співвласників об'єднання, фізичним та юридичним особам;
- визначення розміру внесків та платежів співвласників;
- обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішень про передачу функцій управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, як такі що відносяться до виключної компетенції загальних зборів об'єднання відповідно до законодавства України та Типового статуту ОСББ.
3. Визнати бездіяльність Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінвіль Парк» (79068, м. Львів, вул. Замарстинівська, буд.170 П, код ЄРДПОУ 43596124), в частині неприйняття змін до Статуту ОСББ «Грінвіль парк», затвердженого установчими зборами (протокол від 16.04.2020).
4. Стягнути з Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк", м. Львів (79068, м. Львів, вул. Замарстинівська, буд.170 П, код ЄРДПОУ 43596124) в дохід Державного бюджету 6056,00грн. судового збору.
5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
6. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
7. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 13.08.2025 року.
Суддя Коссак С.М.