Рішення від 12.08.2025 по справі 910/4651/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2025Справа № 910/4651/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВЕГА КМ",

2) ОСОБА_1 ,

3) ОСОБА_2 ,

4) ОСОБА_3 ,

5) Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ БУД ДЕВЕЛОПМЕНТ",

6) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬДА ГРУП"

про солідарне стягнення 813 733, 48 грн.,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВЕГА КМ" (далі-відповідач 1), ОСОБА_1 (далі-відповідач 2), ОСОБА_2 (далі-відповідач 3), ОСОБА_3 (далі-відповідач 4), Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ БУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" (далі-відповідач 5) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬДА ГРУП" (далі-відповідач 5) про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 813 733,48 грн., з яких: 733 564,80 грн. - гарантійна сума (основний борг); 33 764,03 грн. - заборгованість по нарахованим процентами; 27 975,91 грн. - пеня за несвоєчасне погашення гарантійної суми (основного боргу), 1 287, 66 грн. - пеня за несвоєчасне погашення нарахованих процентів, 16 871,97 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення основного боргу та 270, 11 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення процентів.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія ВЕГА КМ" своїх зобов'язань за договором про надання гарантії №36149/ЮГ-23 від 07.11.2023 та враховуючи, що зобов'яння відповідача-1 були забезпечені порукою, позивач вважає, що наявні підстави для солідарного стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 позовну заяву Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

24.04.2025 до суду надійшла заява Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

При цьому, судом повідомлено відповідачів, що останні протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі можуть подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно ч. 6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) - ч. 5 ст. ст.6 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (зі змінами), підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Так, відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно п. 2, ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Тож, враховуючи, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВЕГА КМ" (відповідач-1) та у Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ БУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" (відповідач-5) наявні електронні кабінети судом було надіслано ухвалу від 13.05.2025 про відкриття провадження у даній справі в електронні кабінети відповідача-1 та відповідача-5.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 13.05.2025 отримана відповідачами-1, 5- 14.05.2025, що підтверджується довідками Господарського суду міста Києва про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, відповідно до яких документи (ухвала суду від 13.05.2025) доставлено в електронні кабінети відповідачів-1, 5 - 13.05.2025 о 20:59 год.

Крім того, враховуючи, що у відповідача-6 відсутній зареєстрований у встановленому законом порядку електронний кабінет, з метою повідомлення відповідача-6 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.05.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача-6, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 256, м. Київ, 04080.

З матеріалів справи вбачається, що до суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення представнику відповідача-6 22.05.2025 ухвали Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 про відкриття провадження у справі.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно даних з Єдиного державного демографічного реєстру місцезнаходженням ОСОБА_2 є: АДРЕСА_1 , а місцезнаходженням ОСОБА_3 є: АДРЕСА_2 .

Суд зазначає, що ухвала суду від 13.05.2025 була надіслана відповідачу-3 та відповідачу-4 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на вищезазначені адреси, проте до суду повернулися конверти з ухвалою суду від 13.05.2025 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Крім того, враховуючи, що в Єдиному державному демографічному реєстрі за запитом суду відсутні відомості щодо місцезнаходження ОСОБА_1 , 22.04.2025 Господарський суд міста Києва звернувся до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи - ОСОБА_1 .

12.05.2025 до Господарського суду міста Києва від Центрального міжрегіонального управлінню ДМС у м. Києві та Київській області надійшла відповідь на запит суду, відповідно до якої ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Тож, ухвала суду від 13.05.2025 була надіслана відповідачу-2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_3 .

З матеріалів справи вбачається, що до суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення представнику відповідача-2 19.05.2025 ухвали Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 про відкриття провадження у справі.

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.

Суд також зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18, від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20 та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач-3 та відповідач-4 мали право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 13.05.2025 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзиви на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі відкрито ухвалою суду від 13.05.2025, тож двомісячний строк для винесення рішення припадає на 14.07.2025, з урахуванням ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, проте враховуючи що суддя Щербаков С.О. перебував у відпустці, рішення у даній справі винесено 04.08.2025.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

07.11.2023 між Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" (далі - банк-гарант) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія ВЕГА КМ" (далі - принципал) укладено договір про надання гарантії (гарантія виконання) №36149/ЮГ-23, відповідно до умов якого даний договір регулює правовідносини сторін щодо надання банком-гарантом гарантії виконання договору (далі - Гарантія або гарантійнее зобов'язання) з метою забезпечення належного виконання принципалом умов договору про закупівлю робіт Нове будівництво приватних житлових будинків по вул. Полтавська, буд. 8, буд. 9, буд. 32, буд. 50, буд. 51, вул. Покровська, буд. 27, вул. Приозерна, буд. 4, с. Посад-Покровське Чорнобаївської сільської ради Херсонського району Херсонської області (45210000-2 Будівництво будівель), що буде укладено згідно проведеної процедури закупівлі відкритих торгів з особливостями (ідентифікатор закупівлі № UA-2023-09-29-007169-а, https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-09-29-007169-a, ID 46d6f1cbb479410fae83d293e7b0376a), Протоколу щодо прийняття рішення уповноваженою особою Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області про призначення переможця № 28 від 19.10.2023 та Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, закупівля проводиться Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області, код ЄДРПОУ 25899361 (далі - бенефіціар/замовник) (далі - Основне зобов'язання).

Згідно п. 1.2 договору гарантії, гарантійним випадком є невиконання/неналежне виконання принципалом перед бенефіціаром Основного зобов'язання, а саме: невиконання/неналежне виконання (як повністю, так і частково) принципалом/підрядником його договірних зобов'язань, що призведе до передчасного розірвання Договору, або ж розірвання Договору з ініціативи принципала/підрядника, не пов'язане з виконанням робіт.

Пунктом 1.3 договору гарантії передбачено, що надана в межах цього договору Гарантія є безумовною, безвідкличною, надається у вигляді електронного документа, підписаного КЕП (кваліфікований електронний підпис) з накладеною кваліфікованою електронною печаткою банка-гаранта через програмний комплекс "M.E.doc", яким накладено КЕП.

Відповідно до п. 2.1 договору гарантії, сума і валюта Гарантії: 916 954, 80 грн (валюта платежу - гривня, цифровий код валюти - 980, літерний код валюти - UAH (далі - гарантійна сума).

Згідно п. 2.2 договору гарантії, строк дії Гарантії - з 07 листопада 2023 року по 28 лютого 2025 року включно.

Відповідно до п. 3.3 договору гарантії, у випадку здійснення банком-гарантом на користь бенефіціара платежу за гарантією (далі - гарантійний платіж), банк-гарант протягом трьох робочих днів з дати здійснення гарантійного платежу повідомляє принципала про здійснення гарантійного платежу, принципал протягом десяти робочих днів з дати здійснення гарантійного платежу відшкодовує банку-гаранту суму гарантійного платежу на рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ «КБ Глобус» та сплачує банку-гаранту проценти із розрахунку 35 % річних.

Проценти за користуванням грошовими коштами сплачуються принципалом одночасно із відшкодуванням суми гарантійного платежу на рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ «КБ Глобус» (п. 3.5 Договору гарантії).

У п. 3.6 договору гарантії сторони передбачили, що якщо принципал не відшкодує банку-гаранту суму гарантійного платежу та проценти за користування грошовими коштами в строки, вказані п. 3.3-3.5 цього договору, принципал доручає банку-гаранту здійснювати договірне списання на користь банку-гаранта з усіх рахунків принципала, відкритих у банку-гаранта (в т.ч. у іноземній валюті), коштів, в сумах, які мають бути сплачені відповідно до п. 3.3-3.5 цього договору принципалом, штрафні санкції передбачені договором, а також інші понесені банком-гарантом витрати пов'язані з виконанням ним своїх зобов'язань у зв'язку з цим договором.

Відповідно до п. 4.1 договору гарантії, виконання принципалом зобов'язань за цим договором (відшкодування суми гарантійного платежу за гарантією, сплати комісії банку-гаранту за надання гарантії, сплати процентів за користування грошовими коштами за період, починаючи з одинадцятого робочого дня з дати здійснення гарантійного платежу до дати його відшкодування принципалом, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених Договором) забезпечується:

4.1.1 фінансовою порукою фізичної особи - ОСОБА_1 (далі - поручитель, відповідач-2);

4.1.2 фінансовою порукою фізичної особи - ОСОБА_2 (далі - поручитель, відповідач-3);

4.1.3 фінансовою порукою фізичної особи - ОСОБА_3 (далі - поручитель/відповідач-4);

4.1.4 фінансовою порукою юридичної особи - ТОВ "СПЕЦ БУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" (далі - поручитель, відповідач-5);

4.1.5. фінансовою порукою юридичної особи - ПВКП «МЕЛІК»;

4.1.6 фінансовою порукою юридичної особи - ТОВ "ЕЛЬДА ГРУП" (далі - поручитель, відповідач-6).

4.1.7. майновими правами (правом вимоги) на грошові кошти на депозитному рахунку ТОВ "Компанія ВЕГА КМ" за договором банківського вкладу (депозиту) для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців «Строковий» № 732710/Д від 07.11.2023 у розмірі 183 391, 00 грн.

Згідно п. 7.1. договору гарантії, у разі настання гарантійного випадку та виконання банком-гарантом своїх гарантійних зобов'язань останній має право на зворотну вимогу (регрес) до принципала і у випадку, якщо сума сплачена банком-гарантом на користь бенефіціара, не відповідає умовам Гарантії.

Відповідно до п. 7.4. договору гарантії, банк-гарант має право здійснювати договірне списання з поточних рахунків принципала та з вкладного (депозитного) рахунку принципала, відкритих в АТ "КБ "ГЛОБУС", а також будь-яких інших рахунків принципала, відкритих в АТ "КБ "ГЛОБУС" (в т.ч. рахунків в іншій валюті, ніж валюта гарантії), коштів в сумах, необхідних для повного виконання принципалом зобов'язань за цим Договором, а саме: відшкодування здійсненого банком-гарантом гарантійного платежу, сплати доходу (комісії) банку за надання Гарантії, сплати процентів за користування грошовими коштами визначених цим Договором, штрафних санкцій та інших платежів принципала за цим Договором. При цьому здійснюється утримання комісії у відповідності з діючими тарифами банку та передбачених чинним законодавством зборів та податків.

Пунктом 9.3 договору гарантії передбачено, що у випадку невиконання/неналежного виконання принципалом будь-якого грошового зобов'язання, передбаченого цим Договором, зокрема у випадку прострочення його виконання, принципал сплачує банку-гаранту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до дня повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п. 12.1 договору).

07.11.2023 на підставі договору гарантії, позивачем (АТ "КБ "Глобус") надано бенефіціару/замовнику (Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області) Електронну банківську гарантію № 36149 (далі - гарантія), відповідно до якої банк-гарант взяв на себе безумовні та безвідкличні зобов'язання сплатити протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання першої письмової вимоги замовника (бенефіціара) повну суму (часткові сплати - заборонені), визначену у вимозі, в межах суми гарантії, що складає 916 954, 80 грн за умови, що в тексті вимоги буде посилання на порушення учасником-переможцем (принципалом) будь-яких зобов'язань, передбачених договором закупівлі, без необхідності додаткового обгрунтування та надання додаткових документів, у разі настання однієї з обставин, наведених нижче (далі - гарантійний випадок), а саме: невиконання/неналежне виконання (як повністю, так і частково) принципалом/підрядником його договірних зобов'язань, що призведе до передчасного розірвання Договору, або ж розірвання Договору з ініціативи принципала/підрядника, не пов'язане з виконанням робіт.

Зобов'язання банка-гаранта за Гарантією становить суму у розмірі 916 954, 80 грн (валюта платежу - гривня, цифровий код валюти - 980, літерний код валюти - UAH) - п. 2 гарантії.

Згідно п. 5 гарантії, ця гарантія забезпечує виконання зобов'язань принципала за договором, що буде укладений за результатами закупівлі, та є безумовною, безвідкличною, є чинною з дати її видачі банком-гарантом, а саме з 07 листопада 2023 року і залишається дійсною до 28 лютого 2025 року включно.

Відповідно до п. 8 Гарантії, банк-гарант розглядає вимогу по гарантії протягом 3-х робочих днів з дати її отримання. Термін сплати грошових коштів відбувається протягом 5-ти робочих днів з дати отримання першої письмової вимоги бенефіціара (пп 8.1 п. 8).

Згідно п. 9 гарантії, банк-гарант має право відмовити бенефіціару в задоволенні його вимог у наступних випадках: якщо вимога по Гарантії не відповідає умовам цієї Гарантії (п. 9.1.); якщо вимога по Гарантії надана банку-гаранту після закінчення строку, передбаченого пунктом 5 цієї Гарантії (п. 9.2.).

Пунктом 12 Гарантії визначено, що у випадку здійснення банком-гарантом гарантійного платежу банафіціару за цією гарантією банк-гарант у будь-якому випадку і без обмежень має право на зворотну вимогу (регрес) до принципала.

Крім того, з метою виконання зобов'язань принципала за договором гарантії, 07.11.2023 між Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" (далі - банк-гарант), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ БУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬДА ГРУП" (далі - поручителі) було укладено наступні договори поруки, а саме:

- договір поруки № 36149/1/ЮПОР-23 з ОСОБА_1 (відповідач-2);

- договір поруки № 36149/2/ЮПОР-23 з ОСОБА_2 (відповідач-3);

- договір поруки № 36149/3/ЮПОР-23 з ОСОБА_3 (відповідач-4);

- договір поруки № 36149/4/ЮПОР-23 з ТОВ "СПЕЦ БУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" (відповідач-5);

- договір поруки № 36149/6/ЮПОР-23 з ТОВ "ЕЛЬДА ГРУП" (відповідач-6).

Відповідно до п. 1.1 договорів поруки сторонами узгоджено, що в порядку та на умовах визначених договором поручитель поручається перед банком-гарантом за виконання ТОВ "КОМПАНІЯ ВЕГА КМ" (далі - принципал/відповідач-1) зобов'язань за договором про надання гарантії № 36149/ЮГ-23 від 07.11.2023 (далі - договір гарантії), що укладений між банком-гарантом та принципалом, з метою забезпечення належного виконання принципалом умов договору про закупівлю робіт Нове будівництво приватних житлових будинків по вул. Полтавська, буд. 8, буд. 9, буд. 32, буд. 50, буд. 51, вул. Покровська, буд. 27, вул. Приозерна, буд. 4, с. Посад-Покровське Чорнобаївської сільської ради Херсонського району Херсонської області (45210000-2 Будівництво будівель), що буде укладено згідно проведеної процедури закупівлі відкритих торгів з особливостями (ідентифікатор закупівлі № UA-2023-09-29-007169-а, https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-09-29-007169-a, ID 46d6f1cbb479410fae83d293e7b0376a), Протоколу щодо прийняття рішення уповноваженою особою Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області про призначення переможця № 28 від 19.10.2023 та Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, закупівля проводиться Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області, код ЄДРПОУ 25899361 (бенефіціар/замовник) (далі - Основне зобов'язання) в сумі 916 954, 80 грн (валюта платежу - гривня, цифровий код валюти - 980, літерний код валюти - UAH).

Строк дії гарантії - з 07 листопада 2023 по 28 лютого 2025 року включно.

Крім цього, порукою забезпечуються вимоги банка-гаранта щодо сплати процентів за користування грошовими коштами відповідно до умов договору гарантії, штрафних санкції, інших платежів, передбачених договором гарантії.

Згідно п. 1.3 договорів поруки, поручитель підтверджує, що йому відомі всі умови договору гарантії. У випадку внесення принципалом та банком-гарантом змін та доповнень до Договору гарантії поручитель дає свою згоду на збільшення розміру забезпеченого порукою за цим Договором зобов'язання принципала, що може виникнути в майбутньому, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Датою збільшення обсягу відповідальності поручителя за цим Договором є дата укладення відповідних змін та доповнень до Договору гарантії в частині збільшення суми зобов'язання Принципала.

Пунктом 1.4 договорів поруки сторони узгодили, що у разі порушення принципалом зобов'язань, передбачених договором гарантії, поручитель та принципал відповідають перед банком-гарантом як солідарні боржники.

Відповідно до п. 1.6 договорів поруки, поручитель відповідає перед банком-гарантом у тому ж обсязі, що й принципал.

Як вбачається з матеріалів справи, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області (бенефіціар) звернулася до банку-гаранта (позивача) з листом-вимогою №10-4/1132 від 30.12.2024 про сплату грошової суми за Банківською гарантією №36149 від 07.11.2023 (далі - Гарантія), що була надана на користь бенефіціара у розмірі 916 954, 80 грн., у зв'язку з невиконанням принципалом своїх зобов'язань, з яким укладено договір № 1-ВЕГА/23 від 07.11.2023.

В свою чергу, листом № 1-29 від 06.01.2025 позивач повідомив ТОВ "КОМПАНІЯ ВЕГА КМ" (відповідача-1/принципала) про отримання вищевказаної вимоги від бенефіціара щодо сплати грошової суми за банківською гарантією №36149 від 07.11.2023.

З матеріалів справи вбачається, що 13.01.2025 позивач здійснив на користь бенефіціара оплату гарантійного платежу за гарантією № 36149 від 07.11.2023 у розмірі 916 954, 80 грн, що підтверджується копією меморіального ордеру №28947 від 13.01.2025.

Так, листом № 1-95 від 14.01.2025 позивач повідомив відповідача-1 (ТОВ "КОМПАНІЯ ВЕГА КМ") про здійснену АТ "КБ "ГЛОБУС" сплату коштів у розмірі 916 954, 80 грн на виконання зобов'язань за банківською гарантією № 36149 від 07.11.2023.

Як зазначає позивач, принципал (відповідач-1) не здійснив на користь позивача відшкодування коштів, сплачених ним за Гарантією № 36149 від 07.11.2023.

Позивач також зазначає, що відповідно до п. 3.3 договору гарантії, позивач вважає, що з 27.01.2025 відповідач-1 вважається таким, що прострочив відшкодування гарантійного платежу.

В свою чергу, відповідно до п. 3.6 та п. 7.4 Договору гарантії, 27.01.2025 року позивач здійснив списання коштів у розмірі 183 391, 00 грн з рахунку відповідача-1 в рахунок часткової компенсації платежу за Гарантією, що підтверджується копією меморіального ордеру №27819 від 27.01.2025, у зв'язку з чим наразі заборгованість відповідача-1 становить 733 563, 80 грн (916 954, 80 грн - 183 391, 00 грн).

Тож, позивачем на адресу відповідачів направлялись вимоги № 1-272 від 29.01.2025, № 1-275 від 29.01.2025, № 1-277 від 29.01.2025, № 1-276 від 29.01.2025, № 1-274 від 29.01.2025 та № 1-273 від 29.01.2025, в яких позивач вимагав сплатити заборгованість у розмірі 733 563, 80 грн та проценти із розрахунку 35 % річних за період користування грошовими коштами, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень та копією фіскального чеку від 30.01.2025.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що ТОВ "Компанія ВЕГА КМ" неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо відшкодування банку-гаранту суми гарантійного платежу, здійсненого останнім на користь бенефіціара за Гарантією та сплати процентів, та враховуючи, що зобов'язання ТОВ "Компанія ВЕГА КМ" були забезпечені порукою, позивач просить суд стягнути солідарно заборгованість у розмірі 813 733, 48 грн., з яких: 733 564,80 грн. - гарантійна сума (основний борг); 33 764, 03 грн. - заборгованість по нарахованим процентами; 27 975,91 грн. - пені за несвоєчасне погашення гарантійної суми (основного боргу) за період 27.01.2025 по 15.03.2025, 1 287, 66 грн. - пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів за період 27.01.2025 по 15.03.2025, 16 871,97 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення основного боргу за період з 13.01.2025 по 28.02.2025 та 270, 11 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення за процентів за період 01.02.2025 по 28.02.2025.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно ст. 560 Цивільного кодексу України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України №639 від 15.12.2004, згідно з пп.9 п.3 розд. І якого, гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Господарського кодексу України гарантія (банківська гарантія) є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження банком, іншою фінансовою установою задоволення вимог управненої сторони в розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає зазначене у ньому певне зобов'язання або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 561 Цивільного кодексу України, гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Статтею 564 Цивільного кодексу України передбачено, що після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Відповідно до ч. 1 статті 569 Цивільного кодексу України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Судом встановлено, що 13.01.2025 позивач здійснив на користь бенефіціара оплату гарантійного платежу за гарантією № 36149 від 07.11.2023 у розмірі 916 954, 80 грн, що підтверджується копією меморіального ордеру №28947 від 13.01.2025.

Відповідно до п. 3.3 договору гарантії, принципал (відповідач-1) мав відшкодувати позивачу (банку-гаранту) суму гарантійного платежу протягом десяти робочих днів з дати здійснення гарантійного платежу.

Листом № 1-95 від 14.01.2025 позивач повідомив відповідача-1 (ТОВ "КОМПАНІЯ ВЕГА КМ") про здійснену АТ "КБ "ГЛОБУС" сплату коштів у розмірі 916 954, 80 грн на виконання зобов'язань за банківською гарантією № 36149 від 07.11.2023.

Проте, відповідач на вищезазначений лист відповіді не надав, суму гарантійного платежу позивачу не відшкодував, доказів зворотного суду не надав.

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, з урахуванням дати здійснення позивачем гарантійного платежу 13.01.2025, умов п. 3.3 договору гарантії та приписів ст. 253 ЦК України, суд приходить висновку, що відповідач-1 повинен був відшкодувати позивачу суму гарантійного платежу до 27.01.2025 включно, відтак відповідач-1 вважається таким, що прострочив відшкодування гарантійного платежу починаючи з 28.01.2025.

Враховуючи здійснене позивачем 27.01.2025 відповідно до п. 3.6, 7.4 договору гарантії договірне списання коштів з рахунків відповідача-1 в рахунок часткової компенсації платежу за Гарантією у сумі 183 391, 00 грн, що підтверджується копією меморіального ордеру №27819 від 27.01.2025, суд зазначає, що заборгованість відповідача-1 за договором гарантії наразі складає 733 563, 80 грн (916 954, 80 грн - 183 391, 00 грн).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що в порушення умов договору гарантії відповідач-1 не здійснив на користь позивача сплату коштів у сумі 733 563, 80 грн в рахунок відшкодування суми гарантійного платежу, сплаченого позивачем за договором гарантії.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Як встановлено судом вище, з метою виконання зобов'язань принципала за договором гарантії, 07.11.2023 між Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" (далі - банк-гарант), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ БУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬДА ГРУП" (далі - поручителі) було укладено наступні договори поруки, а саме: договір поруки № 36149/1/ЮПОР-23 з ОСОБА_1 (відповідач-2); договір поруки № 36149/2/ЮПОР-23 з ОСОБА_2 (відповідач-3); договір поруки № 36149/3/ЮПОР-23 з ОСОБА_3 (відповідач-4); договір поруки № 36149/4/ЮПОР-23 з ТОВ "СПЕЦ БУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" (відповідач-5); договір поруки № 36149/6/ЮПОР-23 з ТОВ "ЕЛЬДА ГРУП" (відповідач-6).

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов'язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред'явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред'явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Проте, суд зазначає, що до матеріалів справи відповідачами не було додано належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до норм статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати на користь позивача коштів у сумі 733 563, 80 грн в рахунок відшкодування суми гарантійного платежу, сплаченого позивачем за договором гарантії.

Отже, враховуючи встановлене вище, оскільки, невиконане відповідачем-1 зобов'язання за договором гарантії у сумі 733 563, 90 грн підтверджується матеріалами справи, а відповідачі-2, 3, 4, 5, 6 згідно договорів поруки поручились перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором гарантії, факт наявності заборгованості за договором гарантії у зазначеній сумі відповідачами не спростовано належними та допустимими доказами, відтак суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості з оплати гарантійного платежу (основного боргу) в сумі 733 563, 80 грн, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів 33 764,03 грн. - заборгованості по нарахованим процентами, суд зазначає наступне.

Згідно п. 3.4 договору гарантії, проценти передбачені п. 3.3 цього договору, нараховуються починаючи з одинадцятого робочого дня з дати здійснення гарантійного платежу до дати його відшкодування банку-гаранту за фактичний строк користування грошовими коштами, виходячи з фактичної календарної кількості днів у місяці та році. Нарахування банком-гарантом процентів здійснюється у валюті гарантії. День здійснення гарантійного платежу та день відшкодування його суми принципалом в часовий інтервал при нарахуванні процентів рахується як один день.

Як встановлено судом, позивач невірно визначив дату, з якої відповідач-1 вважається таким, що прострочив відшкодування гарантійного платежу. За висновком суду, відповідач-1 вважається таким, що прострочив відшкодування гарантійного платежу з 28.01.2025, а не з 27.01.2025 як помилково визначив позивач.

Відповідно до п. 1.1 договорів поруки, порукою забезпечено вимоги банка-гаранта щодо сплати процентів за користування грошовими коштами відповідно до умов Договору гарантії, штрафних санкції, інших платежів, передбачених Договором гарантії.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок процентів та встановив, що в останньому допущено помилки у визначенні періоду простроченого грошового зобов'язання (судом вище встановлено період прострочення) та, відповідно, у розмірі нарахування процентів.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума процентів в розмірі 33 060, 62 грн, яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 28.01.2025 по 15.03.2025, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню частково.

Крім того, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів 27 975,91 грн. - пені за несвоєчасне погашення гарантійної суми (основного боргу) за період 27.01.2025 по 15.03.2025, 1 287, 66 грн. - пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів за період 27.01.2025 по 15.03.2025.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року).

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Як встановлено судом вище, відповідач-1 вважається таким, що прострочив відшкодування гарантійного платежу з 28.01.2025.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що в останньому допущено помилки у визначенні періоду простроченого грошового зобов'язання та, відповідно, у розмірі нарахування пені.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума пені за несвоєчасне погашення гарантійної суми (основного боргу) у розмірі 27 754, 84 грн, яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 28.01.2025 по 15.03.2025 нарахована на суму боргу 733 563, 80 грн та сума пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів у розмірі 1 250, 84 грн нарахована за період з 28.01.2025 по 15.03.2025 на суму боргу 33 060, 62 грн, а тому вимога в цій частині також підлягає задоволенню частково.

Щодо вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів 16 871,97 грн. - інфляційних втрат за несвоєчасне погашення основного боргу за періоди з 13.01.2025 по 27.01.2025 та з 01.02.2025 по 28.02.2025, а також 270, 11 грн. - інфляційних втрат за несвоєчасне погашення за процентів за період 01.02.2025 по 28.02.2025, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.

Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України- стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.

Судом встановлено, що відповідач-1 вважається таким, що прострочив відшкодування гарантійного платежу з 28.01.2025. Тобто, час прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором гарантії розпочався з 28.01.2025, відповідно сплата суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у спірному випадку можлива лише починаючи з 28.01.2025, а не з 13.01.2025, як помилково зазначено позивачем.

Судом перевірено правильність наданих позивачем розрахунків інфляційних втрат і встановлено, що позивачем допущено помилки у визначенні періоду та відповідно розміру нарахування інфляційних втрат. За розрахунком суду, обґрунтованою до стягнення є сума інфляційних втрат за несвоєчасне погашення основного боргу у розмірі 5 868, 51 грн за період з 01.02.2025 по 28.02.2025 нарахованих на суму боргу 733 563, 80 грн та сума інфляційних втрат за несвоєчасне погашення за процентів у розмірі 264, 48 грн за період з 01.02.2025 по 28.02.2025 нарахованих на суму боргу 33 060, 62 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково, а саме з відповідачів підлягає солідарному стягненню заборгованість у загальному розмірі 801 763, 12 грн, з яких: 733 563,80 грн. - гарантійна сума (основний борг); 33 060, 62 грн. - заборгованість по нарахованим процентам; 27 754, 84 грн. - пеня за несвоєчасне погашення гарантійної суми (основного боргу), 1 250, 87 грн. - пеня за несвоєчасне погашення нарахованих процентів, 5 868, 51 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення основного боргу та 264, 48 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення процентів.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача витрати, пов'язані із правничою допомогою у розмірі 75 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі №910/23210/17 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 775/9215/15ц від 19.02.2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2024 між адвокатом Прохоренко Валерієм Петровичем та Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" укладено договір № 010224 про надання професійної правничої (правової) допомоги, відповідно до якого адвокат приймає на себе зобов'язання надавати клієнту правову допомогу з питань, що ставляться клієнтом, а клієнт зобов'язується приймати та оплачувати послуги на умовах та в строки, що передбачені умовами цього договору.

Ставка гонорару адвоката за послуги за 1 (одну) годину роботи складає 1 500, 00 грн (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору, за фактом надання послуг адвокатом складаються акти приймання-передачі послуг. Акти приймання-передачі послуг складаються в двох екземплярах та підписуються сторонами. У випадку незгоди клієнта з актом приймання-передачі послуг клієнт має надати адвокату мотивовану письмову відмову від його підписання протягом десяти календарних днів від дати його складання.

14.03.2025 адвокатом Прохоренко Валерієм Петровичем та Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" складено та підписано акт № 36149/ЮГ-23 прийому-передачі послуг за договором № 010224 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.02.2024 року, відповідно до якого адвокатом надані, а Клієнтом отримані наступні послуги, пов?язані із представництвом інтересів Клієнта у суді за позовом Клієнта до ТОВ «ВЕГА КМ», Котенко П.Г., ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ТОВ «Спец Буд Девелопмент», ТОВ «ЕЛЬДА ГРУП» про стягнення заборгованості за Договором гарантії № 36149/ЮГ-23 від 07.11.2023, а саме:

- проведення зустрічі з Клієнтом, ознайомлення з наданими Клієнтом документами, надання консультації в рамках зустрічі щодо вирішення даної справи, узгодження правової позиції, відшкодування витрат на виїзну консультацію до АТ «КБ'ГЛОБУС» (в тому числі транспортні витрати), витрати на телекомунікаційний зв?язок, тощо - 12 000, 00 грн.;

- складання позовної заяви про стягнення заборгованості, формування пакету документів та подача до суду позовної заяви з додатками (у кількості 6 прим для суду та відповідачів), відправлення рекомендованим листом через відділення АТ «Укрпошта» позовної заяви на ім?я суду у 6 прим (в т.ч. оформлення конверту), копіювання та/або друк копій документів формату А4 (у тому числі двосторонній друк) необхідних документів для позовної заяви, включаючи гонорар успіху адвоката (в тому числі за характер складності справи) - 63 000, 00 грн.

Тож, позивачем згідно акту № 36149/ЮГ-23 прийому-передачі послуг від 14.03.2025 було сплачено на користь адвоката грошові кошти у розмірі 75 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 8365 від 14.03.2025.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявне свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 29.05.2008 року № 3352 видане Прохоренко Валерію Петровичу.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).

Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Відповідно до частини 5, 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).

Крім того, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Натомість положеннями пункту 2 частини 2 ст. 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічних висновків дійшла Об'єднана палата Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

За таких обставин, враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, перевіривши подані позивачем докази на підтвердження обсягу виконаних робіт на надання правової допомоги, дослідивши співмірність заявленої позивачем суми із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд, керуючись вимогами щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності, вважає за можливе покласти на відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в сумі 73 896, 72 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус"- задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВЕГА КМ" (вул. Перемоги, буд. 9, кімната АПП, м . Київ, 03170, ідентифікаційний код - 35557259), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_4 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ БУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" (вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 256, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код - 42561447), Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬДА ГРУП" (пр. Свободи, буд. 4, кабінет 206, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл., 51925, ідентифікаційний код - 42629253) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (провулок Куренівський, буд. 19/5, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код - 35591059) 733 563 (сімсот тридцять три тисячі п'ятсот шістдесят три) грн 80 коп. - основного боргу; 33 060 (тридцять три тисячі шістдесят) грн 62 коп. - заборгованості по нарахованим процентами; 27 754 (двадцять сім тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн 84 коп. - пені за несвоєчасне погашення гарантійної суми (основного боргу), 1 250 (одну тисячу двісті п'ятдесят) грн 87 коп. - пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів, 5 868 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн 51 коп. - інфляційних втрат за несвоєчасне погашення основного боргу та 264 (двісті шістдесят чотири) грн 48 коп. - інфляційних втрат за несвоєчасне погашення за процентів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВЕГА КМ" (вул. Перемоги, буд. 9, кімната АПП, м . Київ, 03170, ідентифікаційний код - 35557259) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (провулок Куренівський, буд. 19/5, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код - 35591059) 2 004 (дві тисячі чотири) грн 41 коп. - судового збору та 12 316 (дванадцять тисяч триста шістнадцять) грн. 12 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (провулок Куренівський, буд. 19/5, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код - 35591059) 2 004 (дві тисячі чотири) грн 41 коп. - судового збору та 12 316 (дванадцять тисяч триста шістнадцять) грн. 12 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (провулок Куренівський, буд. 19/5, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код - 35591059) 2 004 (дві тисячі чотири) грн 41 коп. - судового збору та 12 316 (дванадцять тисяч триста шістнадцять) грн. 12 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

6. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (провулок Куренівський, буд. 19/5, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код - 35591059) 2 004 (дві тисячі чотири) грн 41 коп. - судового збору та 12 316 (дванадцять тисяч триста шістнадцять) грн. 12 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ БУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" (вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 256, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код - 42561447) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (провулок Куренівський, буд. 19/5, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код - 35591059) 2 004 (дві тисячі чотири) грн 41 коп. - судового збору та 12 316 (дванадцять тисяч триста шістнадцять) грн. 12 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬДА ГРУП" (пр. Свободи, буд. 4, кабінет 206, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл., 51925, ідентифікаційний код - 42629253) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (провулок Куренівський, буд. 19/5, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код - 35591059) 2 004 (дві тисячі чотири) грн 41 коп. - судового збору та 12 316 (дванадцять тисяч триста шістнадцять) грн. 12 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

9. В іншій частині позову - відмовити.

10. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. О. Щербаков

Попередній документ

129492169

Наступний документ

129492171

Інформація про рішення:

№ рішення:	129492170
№ справи:	910/4651/25
Дата рішення:	12.08.2025
Дата публікації:	14.08.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до апеляційного суду (25.09.2025)
Дата надходження:	14.04.2025
Предмет позову:	стягнення 813 733,48 грн

Розклад засідань:

Минулі засідання (3)

27.10.2025 11:00	Північний апеляційний господарський суд
10.11.2025 13:45	Північний апеляційний господарський суд
15.12.2025 11:00	Північний апеляційний господарський суд