Рішення від 12.08.2025 по справі 910/5646/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2025Справа № 910/5646/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмджи Інвестментс"

до Приватного акціонерного товариства "Провагроінвест"

про стягнення 51 673, 13 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юмджи Інвестментс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Провагроінвест" (далі - відповідач) про стягнення суми невикористаної частини страхового платежу за договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів та договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісами) у розмірі 51 673,13 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договори добровільного страхування наземних транспортних засобів № № 06/6785478/9069/23 від 09.01.2023, 06/6784895/9069/22 від 20.07.2022, 06/6785320/9069/22 від 15.11.2022, 06/6785457/9069/22 від 02.12.2022, 06/6785461/9069/22 від 12.12.2022, 06/6784898/9069/22 від 03.08.2022 та договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліси) №№ 212852330 від 09.01.2023р., 213247546 від 06.02.2023, 210379134 від 03.08.2022, 211979911 від 11.11.2022, 212385238 від 07.12.2022, 212401233 від 08.12.2022. Проте, у зв'язку із достроковим припиненням дії договорів страхування за вимогою страхувальника, відповідач повинен до 20.06.2023 повернути позивачу частину страхового платежу за період, що залишився до закінчення дії договорів та полісів.

13.05.2025 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмджи Інвестментс", в якому позивач повідомляє, що відповідачем частково виконано обов'язок з повернення суми невикористаної частини страхового платежу в сумі 43 776,78 гривень, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму невикористаної частини страхового платежу у розмірі 7 896, 35 грн та закрити провадження у справі в частині стягнення 43 776, 78 грн суми невикористаної частини страхових платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмджи Інвестментс" - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

16.05.2025 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмджи Інвестментс" про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Суд зазначає, що 18.10.2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 року №3200-ІХ на підставі якого внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) - ч. 5 ст. ст.6 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (зі змінами), підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Так, відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно п. 2, ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Тож, судом було надіслано ухвалу від 20.05.2025 про відкриття провадження у даній справі в електронний кабінет відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 20.05.2025 отримана відповідачем 21.05.2025, що підтверджується довідкою Господарського суду міста Києва про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, відповідно до якої документ (ухвала суду від 20.05.2025) доставлено в електронний кабінет відповідача 20.05.2025 о 20:14 год.

Крім того, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 20.05.2025 також у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі відкрито ухвалою суду від 20.05.2025, тож двомісячний строк для винесення рішення припадає на 21.07.2025, з урахуванням ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, проте враховуючи що суддя Щербаков С.О. перебував у відпустці, рішення у даній справі винесено 04.08.2025.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юмджи Інвестментс", як страхувальником та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна», як страховиком, найменування якого змінено на Приватне акціонерне товариство «Провагроінвест» укладено договори добровільного страхування наземних транспортних засобів № 06/6785457/9069/22 від 02.12.2022, № 06/6784895/9069/22 від 20.07.2022, № 06/6784898/9069/22 від 03.08.2022, № 06/6785478/9069/23 від 09.01.2023, № 06/6785461/9069/22 від 12.12.2022, № 06/6785320/9069/22 від 15.11.2022 та договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліси) № 210379134 від 03.08.2022, № 212401233 від 08.12.2022, № 211979911 від 11.11.2022, № 212385238 від 07.12.2022, № 212852330 від 09.01.2023, № 213247546 від 06.02.2023.

Строк дії кожного договору та полісу становить 365 календарних днів.

Відповідно до пункту 12.1 вказаних договорів, вони укладені на підставі письмової заяви про страхування, складені і підписані у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу. Один примірник знаходиться у страховика, другий - у страхувальника. Договори складаються з частини 1 та частини 2 договорів, які є їх невід'ємними складовими. Частина 1 та частина 2 не діють окремо одна від одної. Підписуючи договори, страхувальник підтверджує, що з Умовами Договору й Правилами страхування ознайомлений та згодний.

Згідно п. 14.3 договорів добровільного страхування наземних транспортних засобів (частина 2), у разі дострокового припинення дії договорів на вимогу страхувальника страховик повертає йому частину страхового платежу за період, що залишився до закінчення строку дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, у розмірі 30% страхового платежу і фактичних виплат страхового відшкодування (страхових виплат), що були здійснені за договором. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору, то останній повертає страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю.

Позивач зазначає, що за умовами договорів та полісів, страхувальником одноразово були сплачені суми страхових платежів за кожним договором та полісом, згідно рахунків Страховика, а саме позивачем перераховано на поточний рахунок відповідача суму страхових платежів у загальному розмірі 171 078, 67 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 6 від 26.07.2022, № 10 від 17.01.2023, № 11 від 17.01.2023, № 11 від 23.11.2022, № 12 від 23.11.2022, № 19 від 15.12.2022, № 20 від 15.12.2022, № 27 від 12.12.2022, № 49 від 19.12.2022, № 49 від 09.02.2023, № 50 від 05.08.2022 та № 53 від 05.08.2022.

Разом з тим, 23.03.2023 Правлінням Національного банку України було прийнято рішення про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) ПрАТ «СК «Провідна», яке набрало чинності 24.03.2023.

Позивач зазначає, що після анулювання ліцензії відповідач не має повноважень виконувати свої обов'язки передбачені договорами, у зв'язку з чим здійснені позивачем страхові платежі за вказаними договорами та полісами підлягають поверненню, оскільки відповідач не може виконувати свої обов'язки, як страховик починаючи з 24.03.2023.

Також, позивач зазначає, що 31.05.2023 звертався до відповідача із листом № 31/05/23 про розірвання договорів з 05.06.2023.

Крім того, позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 06.03.2025, в якій позивач просив відповідача повернути суми страхових платежів, сплачених за договором страхування та полісами, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку.

Відповідач на вищезазначену претензію відповіді не надав.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що у зв'язку із достроковим припиненням дії договорів добровільного страхування та договорів (полісів) обов'язкового страхування за вимогою страхувальника, відповідач повинен був повернути позивачу частину страхового платежу за період, що залишився до закінчення дії договорів та полісів у розмірі 51 673, 13 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.

Згідно п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

У відповідності зі ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України, предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Частиною 4 ст. 89 Закону України «Про страхування» встановлено, що предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

Об'єктом страхування можуть бути: життя, здоров'я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження майном та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну (ч. 5 ст. 89 Закону України «Про страхування»).

Згідно з ч. 5 ст. 97 Закону України «Про страхування» факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим полісом, сертифікатом. Договір страхування, що укладається шляхом приєднання та в інших передбачених законом випадках, складається з публічної частини договору страхування, якою є загальні умови страхового продукту, та індивідуальної частини договору страхування, якою може бути страховий поліс.

Відповідно до ст. 983 Цивільного кодексу України, договір страхування набирає чинності з моменту, передбаченого договором страхування або законодавством.

Судом встановлено, що на виконання умов договорів обов'язкового та добровільного страхування позивачем перераховано на рахунок відповідача суму страхових платежів у загальному розмірі 171 078, 67 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 6 від 26.07.2022, № 10 від 17.01.2023, № 11 від 17.01.2023, № 11 від 23.11.2022, № 12 від 23.11.2022, № 19 від 15.12.2022, № 20 від 15.12.2022, № 27 від 12.12.2022, № 49 від 19.12.2022, № 49 від 09.02.2023, № 50 від 05.08.2022 та № 53 від 05.08.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Строк дії кожного договору та полісу становить 365 календарних днів.

Згідно п. 14.2 договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (частина 2), кожна із сторін договору має право ініціювати дострокове припинення його дії без повідомлення причин. У такому випадку сторона, яка вимагає дострокового припинення дії договору, направляє іншій стороні відповідне повідомлення не менше ніж за 5 (п'ять) робочих днів до дати дострокового припинення дії договору. Таке дострокове припинення дії договору вважатиметься відповідно до частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України односторонньою відмовою від договору.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дія договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності може бути достроково припинена з інших підстав, передбачених законом.

Так, 23.03.2023 Правлінням Національного банку України прийнято рішення про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) ПрАТ «СК «Провідна», яке набрало чинності 24.03.2023.

Як зазначено судом вище, позивач звертався до відповідача із листом про розірвання договорів, з 05.06.2023.

Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази, відповідні листи тощо щодо заперечення відповідачем проти розірвання договорів обов'язкового страхування з 05.06.2023.

Крім того, згідно відомостей щодо чинності спірних договорів страхування на офіційному сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України наявна інформація про припинення дії спірних полісів обов'язкового страхування.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги умови договорів, суд приходить до висновку, що дія договорів добровільного та обов'язкового страхування наземних транспортних засобів достроково припинена з 05.06.2023 на вимогу страхувальника.

Згідно ч. 4 ст. 105 Закону України «Про страхування», у разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхову премію за період, що залишився до закінчення строку дії договору, з вирахуванням витрат, пов'язаних безпосередньо з укладенням і виконанням цього договору страхування, та фактичних страхових виплат, що були здійснені за цим договором страхування.

Відповідно до п. 16.4 Правил страхування, розміщених на офіційному сайті відповідача -https://www.providna.ua, у разі дострокового припинення дії договору страхування за вимогою страхувальника, страховик повертає йому частину страхового платежу за період, що залишився до закінчення дії договору страхування, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та фактичних виплат страхового відшкодування, що були здійснені за договором страхування.

Згідно з п. 14.3 договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (частина 2), у разі дострокового припинення дії договору на вимогу страхувальника страховик повертає йому частину страхового платежу за період, що залишився до закінчення строку дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, у розмірі 30% страхового платежу і фактичних виплат страхового відшкодування (страхових виплат), що були здійснені за договором.

Відповідно до п. 18.2 ст. 18 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі дострокового припинення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик вилучає страховий поліс та анулює його і за умови відсутності виплат страхового відшкодування за цим договором повертає страхувальнику частку страхового платежу, яка обчислюється пропорційно до періоду страхування, що залишився до закінчення строку дії договору, з утриманням, у передбачених законом випадках, понесених витрат на ведення справи, але не більше 20 відсотків цієї частки.

За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Судом перевірено розрахунок суми частини страхового платежу, що підлягає поверненню позивачу, враховуючи вимоги викладені у договорах добровільного страхування, Правилах страхування, Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законі України «Про страхування», Цивільному кодексі України та встановлено, що розрахунок проведено вірно.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до відкриття провадження у даній справі було сплачено на користь позивача грошові кошти у розмірі 43 776, 78 грн., що підтверджується наданими позивачем інформаційними повідомленнями про зарахування коштів № 000514 від 09.05.2025, № 000515 від 09.05.2025, № 000516 від 09.05.2025, № 000517 від 09.05.2025, № 000518 від 09.05.2025, № 000519 від 09.05.2025, № 000520 від 09.05.2025, № 000521 від 09.05.2025, № 000522 від 09.05.2025, № 000523 від 09.05.2025 та № 000524 від 09.05.2025.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, а також у постановах КГС ВС від 26 липня 2018 року у справі № 910/23359/15, від 18 червня 2019 року у справі № 914/891/16, від 18 липня 2019 року у справі № 916/3147/16, від 26 листопада 2019 року у справі № 920/240/18, від 18 липня 2023 року у справі № 906/1357/20 та від 16 серпня 2023 року у справі № 910/5571/22 викладено висновки, за змістом яких закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то ця обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Отже, закриття провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Таким чином, оскільки кошти у розмірі 43 776, 78 грн. були сплачені відповідачем до відкриття судом провадження у справі, відтак вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

За таких обставин, з Приватного акціонерного товариства "Провагроінвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмджи Інвестментс" підлягає стягненню сума невикористаної частини страхового платежу за договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів та договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісами) у розмірі 7 896, 35 грн. (51 673, 13 грн - 43 776, 78 грн).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частинами 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково у розмірі 7 896, 35 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмджи Інвестментс" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Провагроінвест" (просп. Повітряних Сил, буд. 25, м. Київ, 03049, ідентифікаційний код - 23510137) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмджи Інвестментс" (провулок Бехтеревський, буд.12Б, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код - 42395855) 7 896 (сім тисяч вісімсот дев'яносто шість) грн 35 коп. - невикористаної частини платежу та 370 (триста сімдесят) грн. 18 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. О. Щербаков

Попередній документ
129492168
Наступний документ
129492170
Інформація про рішення:
№ рішення: 129492169
№ справи: 910/5646/25
Дата рішення: 12.08.2025
Дата публікації: 14.08.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; страхування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (12.08.2025)
Дата надходження: 05.05.2025
Предмет позову: стягнення коштів у розмірі 51 673,13 грн