ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
13.08.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/549/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Івано-Франківського обласного центру зайнятості, вул. Деповська, буд. 89-а, м.Івано-Франківськ, 76002
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області, вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018
про стягнення коштів в сумі 4974,22 грн,
встановив: Івано-Франківський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області про стягнення коштів в сумі 4974,22 грн.
23.05.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області до суду надійшов відзив на позовну заяву вих.№ 0900-0802-5/26406 від 20.05.2025 (вх.№ 8746/25), у якому просить суд залучити до участі у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ - 13844159) в якості співвідповідача у справі № 909/549/25 за позовом Івано-Франківського обласного центру зайнятості до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області про стягнення коштів в сумі 4974,22 грн; відмовити у задоволенні позову Івано-Франківського обласного центру зайнятості в повному обсязі.
28.05.2025 від Івано-Франківського обласного центру зайнятості до суду надійшла відповідь на відзив від 28.05.2025 (вх.№ 9001/25).
Розглянувши клопотання відповідача про залучення до участі у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області в якості співвідповідача у справі № 909/549/25, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 48 ГПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Таким чином, ГПК України передбачено можливість залучення до участі у справі співвідповідача за клопотанням позивача.
Враховуючи, що клопотання про залучення до участі у справі Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області в якості співвідповідача у даній справі подано відповідачем, у суду відсутні правові підстави для його задоволення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 привело до того, що останній своєчасно не зміг отримати пенсійне забезпечення, яке йому гарантовано чинним законодавством, змушений був звернутися до служби зайнятості, де набув статусу безробітної особи та отримав допомогу по безробіттю за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Протиправність поведінки відповідача, яка виявилась у протиправній відмові в призначенні пенсії ОСОБА_1 , встановлена рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 300/4631/24 та відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають повторному доведенню. Івано-Франківський обласний центр зайнятості внаслідок дій ГУ ПФУ в Івано-Франківській області поніс витрати по виплаті допомоги по безробіттю ОСОБА_1 . Зазначені вище обставини вказують про наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та понесеними витратами Івано-Франківського обласного центру зайнятості у виплаті допомоги по безробіттю ОСОБА_1 в розмірі 4974,22 грн.
Позиція відповідача.
Відповідач у відзиві на позов вважає позовні вимоги безпідставними та такими що не підлягають задоволенню. Зазначає про те, що ОСОБА_1 під час отримання допомоги по безробіттю було відомо про прийняте Івано-Франківським окружним адміністративним судом рішення від 22.07.2024 року №300/4631/24, отже, можна стверджувати про факт неповідомлення особою обставини, яка не дає право їй для визнання її безробітною та свідчить про невиконання нею своїх обов'язків та відповідно до частини 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" є підставою для стягнення з неї суми виплаченого їй забезпечення.
Також зазначає про те, що в зв'язку із призначенням пенсій за принципом екстериторіальності та єдиної черги завдань, заява про призначення пенсії від 03.04.2024 розглядалася спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в ІваноФранківській області заява ОСОБА_1 від 03.04.2024 та додані до неї документи не розглядались, розрахунок стажу не проводився та рішення про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону 1058 не виносилось.
Тому, просить суд залучити до участі у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ - 13844159) в якості співвідповідача у справі № 909/549/25 за позовом Івано-Франківського обласного центру зайнятості до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області про стягнення коштів в сумі 4974,22 грн.
Обставини справи, дослідження доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
До Надвірнянської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості з метою пошуку роботи звернувся ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), якому 07.05.2024 надано статус безробітного відповідно до ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення".
З 08.05.2024 ОСОБА_1 розпочато та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст. 22, ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Під час перебування на обліку в Надвірнянській філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості ОСОБА_1 як безробітний отримав допомогу по безробіттю в сумі 4974,22 грн, зокрема допомога по безробіттю в сумі 4403,22 грн за періоди з 08.05.2024 по 05.08.2024 та 571,00 грн - витрат за надані освітні послуги підвищення кваліфікації за період з 27.09.2024 по 02.10.2024.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) від 17.12.2024 повідомлено, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 300/4631/24 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 03.04.2024.
На підставі виявленого факту та відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України 10 вересня 2024 року № 23492/439/620, Постанова правління Пенсійного фонду України 10 вересня 2024 року № 27-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2024 р. за №1462/42807, Надвірнянською філією Івано-Франківського обласного центру зайнятості проведено розслідування страхового випадку та встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про зарахування до загального трудового стажу періоди роботи з 25.01.1994 по 30.09.1995, з 01.10.1995 по 01.05.1998, з 02.05.1998 по 30.12.2000, з 25.01.2004 по 15.10.2009 та з 30.03.2010 по 31.01.2011 та призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як встановлено судом, заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 03.04.2024 розглядалася спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, згідно принципу екстериторіальності.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 12.04.2024 №092350000254 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про: 1) визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 12.04.2024 №092350000254 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати позивачу до загального трудового стажу період роботи: у ЗАТ «Обьнафторемонт» у період з 25.01.1994 по 30.09.1995 на посаді помічника бурильника 4 розряду; у Нижнєвартовському філіалі спільного підприємства «Сибнафта» у період з 01.10.1995 по 01.05.1998 на посаді помічника бурильника по капітальному ремонту свердловин 4 розряду; у ТОВ «Прикарпатська криниця» у період з 02.05.1998 по 30.12.2000 на посаді начальника відділу збуту; у ТОВ «Обьнафторемонт» у період з 25.01.2004 по 15.10.2009, з 30.03.2010 по 31.01.2011 на посаді помічник бурильника по капітальному ремонту свердловин 4 розряду; 3) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити і виплачувати позивачу з 03.04.2024 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі №300/4631/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним і скасування рішення, а також зобов'язання до вчинення дій задоволено. Визнано протиправним та скасувано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 12.04.2024 №092350000254 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу періоди роботи з 25.01.1994 по 30.09.1995, з01.10.1995 по 01.05.1998, з 02.05.1998 по 30.12.2000, з 25.01.2004 по 15.10.2009 та з 30.03.2010 по 31.01.2011 та призначити і виплачувати позивачу з 03.04.2024 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Як вказує позивач, рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 привело до того, що останній своєчасно не зміг отримати пенсійне забезпечення, яке йому гарантовано чинним законодавством, змушений був зареєструватись в Надвірнянській філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості, де набув статусу безробітної особи та отримав допомогу по безробіттю за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, внаслідок чого Івано-Франківський обласний центр зайнятості в особі Надвірнянської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості поніс витрати по виплаті допомоги по безробіттю ОСОБА_1 в сумі 4974,22 грн.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.
Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Частинами першою та другою статті 22 ЦК України унормовано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1173 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Отже, суб'єктами відповідальності, відповідно до статті 1173 ЦК України, є органи державної влади або місцевого самоврядування, а відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, настає незалежно від вини цих органів.
Відповідно до ч. 1 ст. 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.
Таким чином, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Згідно з пунктом 7 цього Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 "Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за №339/35961, внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 1.1 Порядку 22-1 в редакції, що діяла на час звернення позивача до органу Пенсійного фонду, заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Пунктом 4.2 Порядку № 22-1 передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1, створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Пунктом 4.2 розділу IV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Таким чином, органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено вказаною постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1, суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.
Як встановлено судом, заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 03.04.2024 розглядалася спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, що відповідає принципу екстериторіальності.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 12.04.2024 №092350000254 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком.
Таким чином, заява ОСОБА_1 від 03.04.2024 та додані до неї документи розглядались, та рішення про відмову в призначенні пенсії за віком приймалося Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, а не відповідачем у даній справі - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі №300/4631/24, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним і скасування рішення, а також зобов'язання до вчинення дій задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 12.04.2024 №092350000254 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу періоди роботи з 25.01.1994 по 30.09.1995, з 01.10.1995 по 01.05.1998, з 02.05.1998 по 30.12.2000, з 25.01.2004 по 15.10.2009 та з 30.03.2010 по 31.01.2011 та призначити і виплачувати позивачу з 03.04.2024 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
При цьому, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі №300/4631/24 встановлена неправомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, а не Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, як вказує позивач.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
При цьому, за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Позивач із клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідача до суду не звертався, тому у суду відсутні правові підстави для суд заміни неналежного відповідача чи залучення співвідповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області у порядку ст.48 ГПК України.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди з органу державної влади необхідні лише три елементи: неправомірні дії органу виконавчої влади, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, а відповідно до статті 1173 ЦК України відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, настає незалежно від вини цих органів.
Враховуючи вищенаведене, в матеріалах справи відсутні докази здійснення неправомірних дій саме відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Таким чином, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області не є суб'єктом відповідальності, відповідно до ст. 1173 ЦК України. Вищевказане свідчить про те, що позов пред'явлено до неналежного відповідача, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області витрат по виплаті допомоги по безробіттю ОСОБА_1 в сумі 4974,22 грн.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
За встановлених судом обставин, позовні вимоги є необґрунтованими.
В зв'язку з перебуванням судді Неверовської Л.М. у відпустці, рішення ухвалено 08.11.2025.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, судовий збір слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 77-79, 86, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
у задоволенні позову Івано-Франківського обласного центру зайнятості до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області про стягнення коштів в сумі 4974,22 грн - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 13.08.2025.
Суддя Неверовська Л. М.