про залишення апеляційної скарги без руху
13 серпня 2025 року м. Харків Справа № 922/1122/25
Східний апеляційний господарський суд у складі судді:
суддя Тихий П.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Шепітько Євгена Геннадійовича (вх.№1768Х/1-43) на рішення Господарського суду Харківської області від 08.07.2025 (суддя Є.М. Жиляєв , повний текст складено 21.07.2025) у справі №922/1122/25
за позовом Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів,
до Фізичної особи-підприємця Шепітько Євгена Геннадійовича, м.Харків
про стягнення 136000,00 грн
Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Шепітько Євгена Геннадійовича, в якому просить суд стягнути з відповідача до Державного бюджету України штраф у розмірі 68000,00 грн. і пеню у розмірі 68000,00 грн.. Позов обґрунтовано, зокрема тим, що, відповідно до рішення адміністративної колегії Відділення від 19.12.2019 № 63/105-р/к визнано, що Відповідач вчинив порушення законодавство про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та на Відповідача накладено штраф у розмірі 68000,00 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 08.07.2025 по справі №922/1122/25 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Шепітько Євгена Геннадійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в дохід загального фонду Державного бюджету України штраф у розмірі 68000,00 грн. і пеню у розмірі 68000,00 грн.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Шепітько Євгена Геннадійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79005, м. Львів, вул. Коперника, 4, код ЄДРПОУ 20812013) - 2422,40 судового збору.
До Східного апеляційного господарського суду 11.08.2025 в системі "Електронний суд" від фізичної особи-підприємця Шепітько Євгена Геннадійовича надійшла апеляційна скарга, в якій просить суд:
1. Прийняти та відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Шепітька Є.Г. на рішення ГСХО від 08.07.2025 у справі № 922/1122/25.
2. Скасувати рішення ГСХО від 08.07.2025 у справі № 520/28842/24, ухваливши у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ЗМТВ АМКУ відмовити, а у разі, якщо суд прийде до висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення в частині вимог про стягнення заборгованості, відповідач просить суд скасувати рішення суду першої інстанції в частині та ухвалити нове судове рішення, яким:
- зменшити нарахування, зроблені позивачем;
- відстрочити оплату грошових сум до відновлення фінансового становища, а саме на один рік.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2025 справу №922/1122/25 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Россолов В.В.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно положень ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач звернувся до суду з вимогою майнового характеру про стягнення 136000,00 грн., та відповідно підлягало сплаті при подання позовної заяви до суду першої інстанції 3028,00 грн. судового збору.
Відповідно до частини 4 статті 6 ЗУ "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
З прохальної частини апеляційної скарги відповідача вбачається, що ним оскаржується рішення суду першої інстанції в повному обсязі.
Враховуючи характер вимог, а також приписи чинного законодавства щодо порядку сплати судового збору у відповідних категоріях справ, слід відзначити, що судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 4542,00 грн. (3028,00 грн. *150%).
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що апеляційна скарга подана у цій справі в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", за апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 3633,60 грн. (4542,00 грн * 0,8).
Проте, перевіркою матеріалів апеляційної скарги встановлено, що апеляційну скаргу подано з порушенням вимог п. 2 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме: до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Натомість, з прохальної частини апеляційної скарги вбачається, що заявник просить відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що в період з 24.02.2022 по теперішній час внаслідок активних бойових дій у Відповідача не було доступу до ключових майнових активів, трудових ресурсів, які територіально розташовані в місті в Харкові. В зв'язку з чим погашення будь-якої заборгованості потребує відстрочення оплати.
Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведеними положеннями Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З огляду на те, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення ФОП Шепітьку Є.Г..
Подібна за змістом правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 29.12.2021 у справі № 920/1191/20, від 28.12.2021 у справі № 916/3168/19, від 24.12.2021 у справі № 910/19778/20, від 24.12.2021 у справі № 910/7085/21, від 05.03.2021 у справі №910/9741/20, від 13.06.2022 у справі № 910/4787/21, від 09.06.2022 у справі №5010/577/2011-27/22, від 08.06.2022 у справі №910/7035/20.
Отже, апеляційний господарський суд зазначає, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору самого по собі недостатньо для безумовного висновку про необхідність надання відстрочки або розстрочки сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
При цьому, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи та надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Проте, заявник не надав жодних доказів на підтвердження своїх доводів, що підтверджують його майновий стан та не надав доказів можливості сплати вказаних грошових коштів до закінчення розгляду справи в апеляційній інстанції.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Таким чином, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
З огляду на зазначене, враховуючи положення статті 8 Закону України "Про судовий збір", апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ФОП Шепітька Є.Г. про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно приписів статті 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Частиною 7 статті 42 ГПК України, встановлено, що якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Апелянт належним чином не виконав вимоги п. 3 ч. 3 статті 258, статті 259 ГПК України, оскільки не надав належних доказів направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу - Західному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України.
Водночас судом встановлено, що в прохальній частині апелянт просить скасувати рішення ГСХО від 08.07.2025 у справі № 520/28842/24, ухваливши у справі нове судове рішення. Проте цей номер справи відрізняється від вірного номера цієї справи, яким є такий №922/1122/25.
Зважаючи на викладене, скаржнику слід надати уточнення стосовно того, в чому саме полягає незаконність і (або) необґрунтованість оскаржуваного рішення, як того вимагає п. 5 ч. 2 ст. 258 ГПК України.
Відтак, апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 08.07.2025 у справі №922/1122/25 подано з порушенням вимог п. 2, 3 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме: до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі та доказів направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимоги п. 2, 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до приписів статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 174, ст. 234, 256, п. 2. 3 ч.3 ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач, -
1. Відмовити Фізичній особі-підприємцю Шепітьку Євгену Геннадійовичу в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Шепітька Євгена Геннадійовича на рішення Господарського суду Харківської області від 08.07.2025 у справі №922/1122/25 залишити без руху.
3. Фізичній особі-підприємцю Шепітьку Євгену Геннадійовичу усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме:
- надати до суду належні докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі;
- надати належні докази направлення копії апеляційної скарги позивачу;
- уточнити прохальну частину апеляційної скарги.
4. Роз'яснити фізичній особі-підприємцю Шепітьку Євгену Геннадійовича, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя П.В. Тихий