ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
11 серпня 2025 року Справа № 916/2181/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Мельник О.В. , суддя Коломис В.В.
при секретарі судового засідання Заславській В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Новатор" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 07.07.2025 (повний текст - 07.07.2025) у справі №916/2181/25 (суддя Яремчук Ю.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Новатор" (вул.Желябова, буд.1, офіс 207, м. Одесса, Одеська обл., 65072)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквавіка - Т" (вул.Садова, буд.2, с.Ілляшівка, Гайсинський р-н.,Вінницька обл., 24330)
про стягнення 243232,10 грн
за участю представників:
позивача (апелянта) - не з'явився;
відповідача - Довгань Олег Олексійович (поза межами приміщення суду);
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 07.07.2025 у справі №916/2181/25 відмовлено повністю у задоволенні заяви б/н від 12.06.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Новатор" про забезпечення позову у справі.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро - Новатор" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що в порушення умов Договору та діючого законодавства, відповідач виконав свої зобов'язання не у повному обсязі. На день розрахунку інфляційних нарахувань, процентів та пені за тривалими зобов'язаннями ТОВ «Аквавіка-Т» перед ТОВ «Агро-Новатор» відповідно до Договору №02022023-1 від 02.02.2023 у відповідача існує заборгованість перед позивачем за Договором у розмірі 243232,10 грн.
Також зазначає, що позивачем було направлено претензію до відповідача на яку останній відповідь не надав. Також з моменту виникнення заборгованості відповідач отримував неодноразово усні прохання позивача про сплату заборгованості, але відповідач ніяк на них не реагував. Відповідач і далі продовжує свою підприємницьку діяльність при цьому різними способами уникає від сплати заборгованості позивачу.
Таким чином існує ризик зняття коштів із банківських рахунків з метою уникнення від виконання грошових зобов'язань, що як наслідок може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Аквавіка-Т" в межах ціни позову у розмірі 243232,10 грн, судового збору за позовну заяву про стягнення заборгованості - 3648,48 грн, судового збору за заяву про забезпечення позову - 1514,00 грн та 41000,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги, може ускладнити чи унеможливити виконання рішення господарського суду.
На підставі викладеного апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 07.07.2025 у справі №916/2181/25 про забезпечення позову та постановити нову ухвалу в якій вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі ціни позову - 243232,10 грн, судового збору за подання позовної заяви майнового характеру у розмірі 3648,48 грн та судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1514,00 грн, а також 41000,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги, що разом становить 289394,58 грн, які обліковуються на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквавіка - Т".
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Новатор" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 07.07.2025 у справі №916/2181/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 11.08.2025 об 14:30 год. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Аквавіка-Т" у строк до 08.08.2025 подати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу в порядку передбаченому ст.263 ГПК України.
05.08.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквавіка-Т" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.
Відповідач зазначає, що у заяві про забезпечення позову поданій до суду першої інстанції та у апеляційній скарзі доводи ТОВ «Агро-Новатор» зводяться лише до припущень про те, що ТОВ «Аквавіка-Т» може вчинити дії спрямовані на приховування коштів, які потенційно можуть бути стягнуті на користь ТОВ «Агро-Новатор» за результатами розгляду справи по суті.
Фактично доводи ТОВ «Агро-Новатор» зводяться до цитування в апеляційній скарзі положень договору поставки №02022023-1 від 02.02.2023 і Додатку за №5 від 03.04.2023, а також твердження про направлення ТОВ «Аквавіка-Т» претензії, яка нібито була проігнорована, що дійсності не відповідає, оскільки претензія розглянута ТОВ «Аквавіка-Т» і на неї була надана вмотивована відповідь, яку надіслано засобами поштового зв'язку ТОВ «Агро-Новатор», за адресою, яка вказувалася у самій претензії, однак відповідне поштове відправлення позивач з невідомих причин не отримав та воно було повернуто відповідачу «за закінченням терміну зберігання»
Відповідач зазначає, що навіть в разі залишення претензії позивача без відповіді вказане не свідчило про існування з боку ТОВ «Аквавіка-Т» будь-якої протиправної поведінки.
Інші доводи позивача про «неодноразові усні прохання щодо погашення боргу» та «ухилення різними способами від сплати боргу» є нічим іншим як оціночними судженнями і припущеннями позивача, які не ґрунтуються на будь-яких доказах.
Стверджує, що ТОВ «Аквавіка-Т» будучи обізнаним про наявність спірних правовідносин з ТОВ «Агро-Новатор» від моменту отримання претензії останнього, - 09.05.2025, та в подальшому від 03.06.2025, - моменту звернення ним до Господарського суду Одеської області, в тому числі з неодноразовою подачею заяв про забезпечення позову, продовжує систематично здійснювати свою господарську діяльність і жодних дій які могли б навіть потенційно вказувати на саму можливість вчинення спроб ухилення від виконання рішення суду, не вчиняло і не чинить.
Звертає увагу, що позивачем не надано суду будь-яких доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація ним майна чи підготовчі дії до його реалізації, виведення з підприємства коштів, укладення фраудаторних правочинів, тощо).
Докази надані разом з апеляційною скаргою фактично зводяться до повторного надання копій документів, які вже були раніше подані як з позовною заявою, так і з заявою про забезпечення позову, тоді як доказів, які власне стосуються предмета доказування при вирішенні питання про забезпечення позову, не надано взагалі.
Відповідач зазначає, що необґрунтоване накладення арешту на кошти підприємства, створить значні перешкоди діяльності підприємства - ускладнить проведення будь-яких розрахунків між підприємством та його контрагентами, виплату заробітної плати працівникам.
На підставі викладеного відповідач просить суд апеляційну скаргу ТОВ «Агро-Новатор» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 07.07.2025 залишити без змін.
Розпорядженням керівника апарату суду від 08.08.2025, у зв'язку із перебуванням судді-члена колегії Миханюк М.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2181/25.
Автоматизованою системою розподілу судових справ визначено колегію суддів для розгляду справи №916/2181/25 у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В., суддя Мельник О.В.
Ухвалою від 11.08.2025 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Новатор" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 07.07.2025 у справі №916/2181/25 колегією суддів у складі головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В., суддя Мельник О.В.
11.08.2025 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Новатор" надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на подане клопотання апелянта, оскільки учасники провадження у справі належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 11.08.2025 представник відповідача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги позивача, надав пояснення по справі; просив суд залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Агро-Новатор», а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:
04.07.2025 за підсудністю з Господарського суду Одеської області до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Новатор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквавіка - Т" про стягнення 243232,10 грн.
07.07.2025 ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження у справі №916/2181/25 та призначено підготовче засідання на 04.09.2025.
Разом з поданням позовної заяви представником ТОВ "Агро-Новатор" була подана заява б/н від 12.06.2025 про забезпечення позову, а саме: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі ціни позову - 243232,10 грн, судового збору за подання позовної заяви майнового характеру в розмірі 3648,48 грн та судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1514,00 грн, а також 41000,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги, що разом становить 289394,58 грн, які обліковуються на рахунках ТОВ "Аквавіка-Т" (код ЄДРПОУ 39856406), а саме: НОМЕР_1 в АТ "Міжнародний інвестеційний банк" МФО 380582; НОМЕР_2 в АТ "Укрексімбанк МФО 322313.
Заява мотивована тим, що відповідач може ухилятися від виконання своїх обов'язків передбачених договором поставки від 02.02.2023, так як раніше не реагував на неодноразові усні прохання оплатити заборгованість та не надав відповіді на претензію від 24.04.2025, а тому існує ризик зняття коштів із банківських рахунків з метою уникнення від виконання грошових зобов'язань, та як наслідок може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Щодо вказаної заяви колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як передбачено положеннями ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно норм статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст.137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При цьому, вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі №902/48318, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі №910/14149/19, від 21.01.2021 у справі № 924/881/16.
Стала судова практика Верховного Суду передбачає саме обов'язок заявника довести обґрунтованість заяви про забезпечення позову, а не перекладає тягар доказування на боржника. Вказана позиція, крім зазначених вище постанов, також викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20, в постановах Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №915/577/22, від 13.02.2023 у справі №922/1737/22.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Аналогічна права позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 05.02.2020 у справі №910/7511/19, від 03.04.2020 у справі №904/4511/19, від 23.12.2020 у справі №911/949/20.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подана в даній справі заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Позивачем не додано докази, які підтверджують вчинення відповідачем будь-яких умисних дій, спрямованих на не виконання рішення суду, не зазначено про вчинення відповідачем будь-яких конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення у даній справі.
ТОВ «Аквавіка-Т», будучи обізнаним про наявність спірних правовідносин з ТОВ «Агро-Новатор», незважаючи на звернення до Господарського суду Одеської області з позовом, в тому числі з неодноразовою подачею заяв про забезпечення позову, від моменту отримання претензії (09.05.2025) та до моменту винесенні оскарженої ухвали продовжує здійснювати господарську діяльність і жодних дій які могли б навіть потенційно вказувати на можливість вчинення спроб ухилення від виконання рішення суду, не вчиняло.
Доказів протилежного позивачем надано не було.
Тому, підстави викладені заявником у заяві про забезпечення позову не надають жодного підтвердження неможливості або утруднення виконання рішення суду.
Забезпечення позову покликане убезпечити заявника від недобросовісних дій відповідача, проте, позивач не надав суду жодних доказів в підтвердження вчинення відповідачем дій, з метою уникнення виконання рішення в даній справі, за умови задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оскільки, заявником не було надано доказів на підтвердження того, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову порушить права позивача та в подальшому утруднить чи може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, враховуючи засади добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, колегія суддів вважає обґрунтованим та правомірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви б/н від 12.06.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Новатор" про забезпечення позову у справі.
Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України") одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").
В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст.252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Новатор" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 07.07.2025 у справі №916/2181/25 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст постанови складений 12.08.2025.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Коломис В.В.