07 серпня 2025 року м. Кропивницький
справа № 405/5545/24
провадження № 22-ц/4809/968/25
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О. Л., Єгорової С. М.,
за участю секретаря судового засідання Гончар О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда (суддя Шевченко І. М.) від 03.04.2025,
06.08.2024 ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до ОСОБА_2 в якому просить зменшити розмір стягуваних з неї за рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.06.2023 у справі № 405/1401/23 аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, до 1000,00 грн щомісячно.
Позов обґрунтовано тим, що на підставі рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.06.2023 у справі № 405/1401/23 з неї на користь ОСОБА_2 стягуються аліментів на утримання їх доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в сумі 3000,00 грн щомісячно починаючи з 03.03.2023 і до закінчення навчання, тобто до 30.06.2026.
У зв'язку зі зміною матеріального стану платника аліментів, зважуючи, що вона вже сплатила понад половину вартості навчання їх спільної з відповідачем доньки, посилаючись на норму ст. 192 СК України, вона просить суд задовольнити позов.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.04.2025 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру визначених рішенням суду аліментів відмовлено.
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги не доведено.
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Кропивницького апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.04.2025 у справі № 405/5545/24, просить скасувати його та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позовну вимогу.
Серед іншого, апелянт вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зокрема, суд не врахував, що позивач доповнив свій позов новими обставинами, а саме тим, що змінився майновий стан відповідача, а також їх дочки, яка знайшла собі роботу та отримує самостійний дохід. Доповнення позову новими обставинами не є зміною підстав позову так, як вона не відмовилася від раніше заявленої підстави, що не заборонено законом. У зв'язку з цим суд першої інстанції ухвалою від 23.10.2024 задовольнив клопотання позивача про витребування доказів, а саме: зобов'язав Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області надати суду належним чином оформлену інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (Форма № 10ДР) щодо ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Після того, як Державна податкова служби у Кіровоградській області клопотала перед судом про зазначення періоду, за який потрібно надати інформацію, для виконання ухвали суду, останній немотивованою ухвалою на місці відмовив позивачці у задоволенні її клопотання. В інший спосіб позивач не може здобути необхідні докази, а тому в апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції витребувати у Державної податкової служби України інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податку та військового збору інформацію ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період 01.01.2023 - 31.12.2024.
Позивачка ОСОБА_1 особисто в судове засідання 07.08.2025 не з'явилася, а її представник адвокат Салюк С. М. підтримав клопотання про витребування доказів.
Відповідач ОСОБА_2 та третя особа у справі - ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, від них надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що клопотання позивача про витребування доказів підлягає задоволенню.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (ч. 1 ст. 84 ЦПК України).
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги ч. 1 ст. 44 ЦПК щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.
Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень (див. постанова Верховного Суду від 23.07.2020 у справі № 378/305/18).
ОСОБА_1 , звертаючись до суду першої інстанції з клопотанням про витребування доказів, обґрунтувала неможливість для неї особисто здобути такі докази.
Суд першої інстанції погодився з аргументами позивача щодо витребування доказів й задовольнив відповідне клопотання. Ухвала суду про витребування доказів не була виконана Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області з тієї причини, що в ухвалі не було зазначено період, за який такі відомості витребував суд. Податковий орган просив суд вказати відповідний період (а. с. 120).
У клопотанні від 23.12.2024 ОСОБА_1 просила витребувати інформацію за період 01.01.2023 - 31.12.2024 (а. с. 145 - 146).
Суд першої інстанції, не навівши відповідних мотивів, відмовив позивачу у клопотанні. Тобто суд фактично змінив своє рішення щодо витребування доказів.
Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 76-81, 83, 84, 228, 229, 235, 263, 264 ЦПК України, визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні справи.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивач довів неможливість здобуття ним і подання до суду доказів, які просив суд витребувати. Суд першої інстанції непослідовно та необґрунтовано змінив своє рішення щодо витребування доказів, відмовивши позивачу у задоволенні уточненого клопотання щодо періоду, за який підлягають витребування докази.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що клопотання апелянта про витребування доказів апеляційним судом є обґрунтованим, але не за весь період, який просить позивач.
Зі справи відомо, що рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда у справі № 405/1401/23 було ухвалене 23.06.2023, а тому, враховуючи диспозицію ст. 192 СК України, період, за який належить витребувати докази, починається з 01.07.2023.
Керуючись ст. 84 ЦПК України, суд
Витребувати в Державній податковій службі України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8) відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору за формою № 10ДР щодо ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за період 01.07.2023 - 31.12.2024.
Витребувані докази (відомості) надати на адресу Кропивницького апеляційного суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення й касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Л. Карпенко
Судді: О. Л. Дуковський
С. М. Єгорова