Справа № 161/17408/23 Головуючий у 1 інстанції: Пахолюк А. М.
Провадження № 22-ц/802/950/25 Доповідач: Данилюк В. А.
05 серпня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Данилюк В. А.,
суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,
секретаря Черняк О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення порядку виконання судового наказу № 161/17408/23 від 18 жовтня 2023 року в справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою представника заявника ОСОБА_2 адвоката Волошина Іллі Васильовича на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 липня 2025 року,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення порядку виконання судового наказу № 161/17408/23 від 18 жовтня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 .
Зазначеним судовим наказом Луцького міськрайонного суду Волинської області № 161/17408/23 від 18.10.2023 стягнуто з ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.10.2023 року та до досягнення нею повноліття.
Свою заяву про встановлення порядку виконання вищезазначеного судового наказу ОСОБА_1 мотивує тим, що відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України, розмір аліментів на одну дитину становить одну чверть заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Відтак, розмір аліментів не може перевищувати 31960 грн.
Вказує, що незважаючи на встановлений законом граничний розмір стягнення аліментів, розмір аліментів, стягнутих у квітні 2024 року становив 39157,29 грн., у серпні 2024 року - 45348,19 грн., в березні 2025 року - 32308,35 грн.
На підставі наведеного просить суд встановити порядок виконання судового наказу, який виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області у справі № 161/17408/23 від 18.10.2023 року, а саме стягувати з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 липня 2025 року заяву задоволено.
Встановлено порядок виконання судового наказу, який виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області у справі № 161/17408/23 від 18.10.2023 року, а саме: визначити, що розмір аліментів, який стягується з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має бути більшим десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку згідно вимог ч. 5 ст. 183 СК України.
Не погоджуючись з ухвалою суду, представник заявника ОСОБА_2 адвокат Волошин І. В. подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом було проігноровано факт того, що сам боржник раніше вже звертався із заявою про виправлення помилки в судовому наказі, від розгляду якої добровільно відмовився. У подальшому, вже в іншій процесуальній формі, ОСОБА_4 фактично порушив те саме питання, намагаючись досягнути зміни змісту судового наказу, не шляхом оскарження чи скасування, а шляхом встановлення порядку його виконання. Така поведінка суперечить принципам правової визначеності судових рішень і є ознакою зловживання процесуальними правами.
Суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень, фактично змінивши зміст судового наказу, який набрав законної сили та був виданий у чітко визначеній формі. Формулювання судового наказу відповідало вимогам чинного законодавства та є юридично визначеним і таким, що підлягає виконанню без додаткового роз'яснення. Крім того, судом першої інстанції фактично було змінено правову природу судового наказу, який є окремою, спрощеною формою захисту права, що не передбачає змагальності, дослідження доказів чи розгляду по суті. Це прямо суперечить призначенню наказного провадження, яке має забезпечити оперативне, ефективне та безспірне стягнення законно встановленого обов'язку.
Також, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про реальні негативні наслідки для боржника, які виправдовували б втручання у встановлений порядок виконання. Заява містить лише посилання на фактичні суми утримання, але не містить аналізу їх співвідношення до загального доходу, не подано жодного доказу того, що боржник зазнав надмірного навантаження або що інтереси інших утриманців порушені. Сам факт високих утримань не є підставою для обмеження прав дитини на належне утримання відповідно до життєвого рівня платника аліментів. Отже вважає ухвалу суду постановлену з грубим порушенням принципу правової визначеності, процесуальної економії, меж предмету судового контролю, та є підставою для скасування апеляційною інстанцією як така, що не відповідає вимогам законності та обґрунтованості. Просить ухвалу скасувати.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Заявник ОСОБА_2 та представник заявника адвокат Волошин І. В. в судове засідання не з'явилися, подавши до суду заяву про розгляд справи без їх участі.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Зважаючи на те, що правова позиція скаржника викладена в апеляційній скарзі та заяві про розгляд справи без його участі, а у справі достатньо матеріалів для розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з'явились в судове засідання.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Судом встановлено, що судовим наказом Луцького міськрайонного суду Волинської області № 161/17408/23 від 18.10.2023 стягнуто з ОСОБА_1 , на користь стягувача ОСОБА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.10.2023 року та до досягнення нею повноліття (а.с.15). Судовий наказ набрав законної сили 18.10.2023 року.
Згідно ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років становить 3196 гривень.
Отже, враховуючи ч. 5 ст. 183 СК України, розмір аліментів не може перевищувати 31960 грн.
Із довідок Управління Служби безпеки України у Волинській області № 16/120 від 03.09.2024 року та № 16/82 від 17.04.2025 року, які видані ОСОБА_1 , вбачається, що розмір аліментів стягнутих з його грошового забезпечення у квітні 2024 року становив 39157, 29 грн; у серпні 2024 грн - 45348,19 грн, в березні 2025 року 32308,35 грн (а.с.63-64).
Таким чином, розмір аліментів, який стягувався з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перевищує встановлений ч. 5 ст. 183 СК України граничний розмір аліментів.
Слід зауважити, що зміна способу та порядку виконання судового рішення є однією із процесуальних гарантій відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.
Дана законодавча норма не передбачає зміну судового рішення по суті, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.
Враховуючи, що у даному випадку заявник не зазначає підстав для зменшення розміру аліментів, передбачених ст. 192 СК України, а покликається на встановлений законом граничний розмір аліментів, тобто спір з цього приводу відсутній, а тому єдиним способом відновлення законних прав та інтересів заявника є звернення його із заявою про зміну порядку виконання судового наказу.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про задоволення заяви ОСОБА_1 є обґрунтованим, а ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги є власним тлумаченням особою, яка подала апеляційну скаргу, чинного законодавства, та не дають підстав для скасування ухвали суду.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 365, 366, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_2 адвоката Волошина Іллі Васильовича залишити без задоволення.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 липня 2025 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 13 серпня 2025 року.
Головуючий
Судді :