Провадження № 33/803/2071/25 Справа № 202/3704/25 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г. О. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.
07 серпня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І. розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Кузьменко В.В. на постанову Індустріального районного суду м. Дніпра від 10 липня 2025 року, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, -
за участі:
представника Кузьменко В.В.
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.
При обставинах, встановлених місцевим судом, водій ОСОБА_1 , 10 квітня 2025 року о 12 годині 50 хвилин в м. Дніпрі по просп. Петра Калнишевського 1А, керуючи автомобілем Skoda Scala д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не переконався, що це буде безпечним, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, в результаті чого трапилося зіткнення з автомобілем ВАЗ2107 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , котрий рухався позаду. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушено вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху, та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі:
- адвокат Кузьменко В.В. просить постанову змінити в частині накладення адміністративного стягнення та накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.
Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження в матеріалах справи, однак адвокат вважає, що до ОСОБА_1 застосовано надто суворе покарання.
Вказує, що автомобілі отримали незначні механічні пошкодження, постаждалих людей не було, раніше ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягався,.
Також зазначає, що ОСОБА_1 у своїй роботі потребує постійних відряджень, які він здійснює за кермом автомобіля, а тому, в умовах воєнного стану, право на керування транспортним засобом є критично важливим для ОСОБА_1 .
Крім цього звертає увагу, що ОСОБА_1 має інвалідність ІІ групи з дитинства, є внутрішньо переміщеною особою.
Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Кузьменко В.В. в судовому засіданні апеляційного суду в повному обсязі підтримала доводи і вимоги апеляційної скарги, просила їх задовольнити.
Оскільки в апеляційній скарзі не оспорюється доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та правильність кваліфікації його дій, інші учасники апеляцій не надавали, тому дані обставини апеляційним судом не перевіряються.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Стаття 33 КУпАП визначає, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Санкція ст. 124 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Одним із видів покарань у розумінні ЄСПЛ є штрафи. Суворість цього примусового заходу оцінюється через його розмір, проте у визначенні правової природи такого заходу для ЄСПЛ важливішою є мета, з якою призначається штраф, ніж його розмір.
Так, суд першої інстанції при обранні виду та розміру адміністративного стягнення вважав за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки застосування саме такого виду стягнення буде достатнім для його виправлення і попередить нові правопорушення.
Однак, при визначенні виду і розміру стягнення, суд не достатньо врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, а тому призначене покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців, яке є занадто суворим, оскільки ОСОБА_1 автомобілі отримали незначні механічні пошкодження, постраждалих осіб не було, раніше ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягався, інкриміноване правопорушення вчинила вперше та з необережності.
При цьому, звертаю увагу на ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, яке є необережним та полягає виключно у порушенні вимог ПДР України, без настання наслідків у виді завдання шкоди життю і здоров'ю інших осіб чи моральної шкоди.
Також слід врахувати ту обставину, що ОСОБА_1 у своїй роботі потребує постійних відряджень, які він здійснює за кермом автомобіля, а тому, в умовах воєнного стану, право на керування транспортним засобом є критично важливим для ОСОБА_1 .
Тобто, позбавлення його права керування транспортними засобами на строк шість місяців, обмежить його в повному обсязі виконувати професійні обов'язки, що може негативно вплинути на його матеріальний стан, враховуючи, що він має інвалідність ІІ групи з дитинства, є внутрішньо переміщеною особою.
Таким чином, судом першої інстанції належним чином не було розглянуто можливості застосування альтернативних адміністративних стягнень, належним чином не наведено мотивів для обрання найсуворішого адміністративного стягнення та не зазначено з яких міркувань суд виходив при обранні розміру такого стягнення, у зв'язку з чим постанова суду в цій часті має бути змінена.
При визначенні виду і розміру стягнення, враховую, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався та вважаю можливим змінити накладене адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, застосувавши до останнього більш м'яке адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що відповідатиме меті адміністративного стягнення, буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень.
З огляду на разом наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді зміні.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Кузьменко В.В., - задовольнити.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпра від 10 липня 2025 року, відносно ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, - змінити в частині накладення адміністративного стягнення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Корчиста