Справа № 177/1618/25
Провадження № 2-а/177/25/25
Іменем України
12 серпня 2025 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Березюк М. В.
за участі: секретаря Дятел К. Ю.,
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку адміністративного судочинства, позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності № 649 від 17.06.2025, на підставі якої його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, з застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
В обґрунтування позову вказував, що він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , оновив свої персональні дані через систему «Резерв +», має бронювання до 22.04.2026.
05.06.2015 відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення № 649, згідно змісту якого йому ставилося у вину не з'явлення за повісткою до адміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_3 , для визначення призначення в особливий період, 21-23 травня 2025 та в подальшому до 05.06.2025, його дії кваліфіковано за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. На підставі вказаного протоколу складено постанову № 649 від 17.06.2025, якою піддано стягненню за ч.3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
В обґрунтування позову вказано, що судову повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 21-23 травня 2025 він не отримував. Начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 була надано розпорядження голові Лозуватської сільської ради про оповіщення військовозобов'язаних та їх виклик, але працівники Лозуватської сільської ради повістку не вручили, склавши акт про його не проживання за адресою місця реєстрації.
Зазначав, що жоден із його повнолітніх членів сім'ї, а це батько та сестра, не бачили працівників сільської ради, а він своє місце проживання не змінював.
Зазначав про порушення при оформленні матеріалів щодо нього, а саме складення протоколу після спливу 24 годин після виявлення адміністративного правопорушення, складення постанови без проведення розгляду справи. Зазначав, що така мета виклику до ІНФОРМАЦІЯ_3 як «визначення призначення на особливий період», не передбачена законодавством.
Вищевказане позивач вважав підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Позивач у ході судового розгляду позов підтримав та просив його задовольнити. Доводи викладені у позові підтримав. Доповнюючи вказував, що всі попередні повістки ІНФОРМАЦІЯ_3 отримував, за ними з'являвся. Оновив свої дані в ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначив дві адреси, зокрема адресу реєстрації: АДРЕСА_1 , де зараз фактично проживає. Повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 21-23 травня 2025 року не отримував ні особисто, ні через родичів, ні поштою. Про існування відносно нього протоколу та перебування в розшуку ІНФОРМАЦІЯ_2 дізнався від працівників поліції, які зупинили його автомобіль.
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, участь представника у розгляді справи не забезпечив, відзиву та заяв з процесуальних питань не подано.
Суду надано докази витребувані ухвалою суду 08.07.2025.
В судове засідання 12.08.2025 учасники по справі та їх представники до суду не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, матеріали справи містять заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, що не перешкоджає розгляду справи та не вимагає здійснення фіксації судового засідання за допомогою технічних засобів.
Розглянувши заяви по суті справи, дослідивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 7-8), з 17.08.2009 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 (а.с. 10), даними облікової картки військовозобов'язаного (а.с. 42), а також даними військово-облікового документа (а.с. 51).
ОСОБА_1 уточнював облікові дані військовозобов'язаного через систему «Резерв +» (а.с. 11). Так, згідно військово-облікового документа сформованого в системі «Резерв +», ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , має номер в реєстрі Оберіг 270920201425523400003, уточнив дані своєчасно, вказав адресою проживання: АДРЕСА_2 , має бронювання до 22.04.2026. Вказані дані сформовані позивачем в системі «Резерв +» 17.06.2025 (а.с. 11).
Надана відповідачем облікова картка військовозобов'язаного містить аналогічний номер НОМЕР_2 (а.с. 42), але містить іншу адресу проживання: АДРЕСА_1 , не містить даних щодо бронювання ОСОБА_1 (а.с. 42), але містить інформацію про адресу та контактний номер телефону, місце роботи ТОВ «Сапсан-КР».
Разом з тим, наданий позивачем військово-обліковий документ містить інформацію про бронювання на підставі п.2 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 51), що відповідачем не заперечено та не спростовано.
Як зазначив позивач у заяві по суті справи та безпосередньо в судовому засіданні 15.07.2025, він залишається зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , де наразі фактично проживає. Факт реєстрації ОСОБА_1 за вказаною адресою підтверджено даними Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 19).
Як слідує зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 649 від 05.06.2025, 14.05.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 видано розпорядження голові Лозуватської сільської ради про оповіщення військовозобов'язаних і виклик їх до ІНФОРМАЦІЯ_3 21-23 травня 2025 о 09:00 годині. Під час оповіщення працівниками сільської ради виявлено, що громадянин ОСОБА_1 за вказаною адресою не проживає. Повістку йому не вручено. Складено відповідний акт (а.с. 14-15, 40, 48).
Допитана в ході судового засідання в якості свідка ОСОБА_2 , яка згідно наданої Лозуватською сільською радою інформації здійснювала заходи з оповіщення військовозобов'язаного ОСОБА_1 (а.с. 30), суду пояснила, що разом з іншими представниками сільської ради була залучена до заходів з оповіщення військовозобов'язаних. Ними було відвідано адресу зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , однак останній за адресою реєстрації був відсутній. В ході опитування сусідів з'ясовано, що ОСОБА_1 за адресою реєстрації не проживає, про що було складено акт за встановленою формою. Вручити повістку ОСОБА_1 не вдалося, про що надано інформацію до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказані пояснення свідка узгоджуються з даними акта від 16.05.2025 (а.с. 40) та інформацією наданою відповідачу Лозуватською сільською радою на виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 44).
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Отже, доводи позивача в частині того, що така причина виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 як «визначення призначення на особливий період» не передбачена законом, є безпідставними. За нормою спеціального закону «визначення призначення на особливий період» є однією з підстав для виклику до органів РТЦК та СП та обов'язкової явки до цих органів громадян України.
Відповідно до п. 27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМ України№ 560 від 16.05.2024 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин - формування повістки), під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів, в тому числі, з метою уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки).
Згідно п. 28 Порядку, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Згідно п. 31 Порядку, повістки мають право вручати, в тому числі представники виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - в адміністративних межах населених пунктів та територій, на які поширюється повноваження відповідних виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
Пункт 35 Порядку визначає, що представники, уповноважені вручати повістки, здійснюють оповіщення громадян як самостійно, так і у складі груп оповіщення.
Вручення повісток резервістам та військовозобов'язаним здійснюється цілодобово за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України.
Згідно п. 36 Порядку, за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання резервісти та військовозобов'язані можуть бути оповіщені:
через дільниці оповіщення шляхом їх виклику до таких дільниць та вручення повісток, отриманих від районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки представниками цих дільниць, та вручення повісток за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання;
представниками районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад;
представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки особисто або засобами зв'язку.
Пункт 41 Порядку визначає, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Отже, чинне законодавство передбачає існування альтернативних механізмів оповіщення та виклику військовозобов'язаних до органів ІНФОРМАЦІЯ_2 , в тому числі шляхом вручення повісток про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 представниками органів місцевого самоврядування.
В даному випадку, повістка ОСОБА_1 про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 21-23.05.2025 підлягала врученню представниками Лозуватської сільської ради, на виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 4150 від 14.05.2025, що зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення, оскаржуваній постанові та знайшло підтвердження в поясненнях ОСОБА_2 , документах наданих суду відповідачем (а.с. 43-44).
Однак, як вказав свідок ОСОБА_2 , що приймала участь в реалізації заходів з оповіщення та вручення повістки ОСОБА_1 , вручити повістку ОСОБА_1 за місцем його зареєстрованого місця проживання не вдалося через відсутність його за зареєстрованим місцем проживання, про що складено акт (а.с. 40).
Отже, згідно п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМ України№ 560 від 16.05.2024, ОСОБА_1 не був повідомленим про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 21-23.05.2025.
Доказів того, що ОСОБА_1 оповіщався про необхідність явки у вказані дати та час до ІНФОРМАЦІЯ_3 іншим альтернативним шляхом (засобами телефонного зв'язку, засобами поштового зв'язку), відповідачем суду не надано, посилання на вжиття таких заходів відсутні в протоколі та оскаржуваній постанові.
В ході судового розгляду доведено, що неявка ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 21-23.05.2025 є наслідком того, що останньому не було вручено повістки про виклик, відповідно він не був обізнаний з необхідністю явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 у відповідні дати та час.
Частина ч.1 ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а ч.3 ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» в Україні оголошено часткову мобілізацію, а Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05:30 год в Україні введено воєнний стан, що триває донині.
Отже, починаючи з 17.03.2014 в Україні діє особливий період.
Для правопорушень передбачених ч.3 ст. 210-1 КУпАП характерна форма вини - умисел.
Як було встановлено судом, ОСОБА_1 не був належним чином повідомленим про дату, час з'явлення за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 21-23.05.2025, а отже не був обізнаним про обов'язок явки до вказаного органу у вказані дні.
Незважаючи на це, 05.06.2025 начальник групи обліку сержантів та солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 склав відносно ОСОБА_1 протокол ро адміністративне правопорушення за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_3 21-23.05.2025 та в подальшому до 05.06.2025, вказавши що останній діяв при цьому з прямим умислом, не з'явився по повістці без поважних причин. Його дії кваліфіковано в протоколі як порушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, попри те, що ОСОБА_1 заперечував свою вину та повідомив про те, що повістку він не отримував, представників сільської ради не бачив за місцем реєстрації, а уповноважений суб'єкт мав у своєму розпорядженні акт про невручення повістки через відсутність адресата (а.с. 14-15, 40, 44).
Розглянувши вказаний протокол про адміністративне правопорушення, начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняв постанову № 649 від 17.06.2025, якою визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, з накладенням стягнення в розмірі 17000 грн (а.с. 12-13).
Вказана постанова є незаконною, адже попри те, що уповноваженим суб'єктом встановлено, що повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 не була вручена ОСОБА_1 представниками сільської ради, відповідно він не був проінформований про дату, час виклику до ІНФОРМАЦІЯ_3 , уповноважений суб'єкт вказав у постанові про те, що не прибувши по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 діяв з прямим умислом. Неотримання повістки про виклик на певну дату та час, у порядку визначеному законом, виключає вину особу у неявці за викликом, а отже виключає її відповідальність за неявку до органів ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначену ними дату та час.
Більш того, як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, призначаючи стягнення уповноважений суб'єкт вказав про визнання своєї вини ОСОБА_1 , в той час як він заперечував свою вину, вказував про неотримання повістки, ще при складенні протоколу та його позиція в цьому питанні залишалася незмінною.
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що уповноваженим суб'єктом - ІНФОРМАЦІЯ_6 , поза розумним сумнівом, не доведено факт належного вручення ОСОБА_1 повістки про виклик на 21-23.05.2025, відповідно не доведено факт умислу останнього щодо неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 у вказану дату та час. Вказане виключає наявність складу правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у діях ОСОБА_4 .
Постанова ІНФОРМАЦІЯ_3 прийнята суб'єктом владних повноважень без дійсного встановлення обставин справи, за відсутності складу правопорушення, порушує права ОСОБА_1 , а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Виходячи з вищезазначеної норми чинного законодавства, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 , постанова якого оскаржувалася, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн, що сплачений позивачем при зверненні до суду (а.с. 16).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5 - 9, 72 - 77, 90, 139, 243 - 246, 250, 271, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 за справою про адміністративне правопорушення № 649 від 17.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.В. Березюк