12 серпня 2025 року
м. Київ
справа №200/6466/23
адміністративне провадження №К/990/31381/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Єресько Л.О.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року
у справі № 200/6466/23 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконними та скасування постанов, -
Приватне акціонерне товариство "Концерн Стирол" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просило:
- визнати незаконною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП № НОМЕР_1 від 06.10.2023 про стягнення з ПрАТ "Концерн Стирол" виконавчого збору у розмірі 137 293 619, 18 грн, винесену в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 у справі № 24/25-908/5753/14;
- визнати незаконною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП № НОМЕР_1 від 06.10.2023 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 401, 85 грн, винесену в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 у справі № 24/25-908/5753/14.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року, залишеним без змін Першого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову від 06.10.2023 року про стягнення виконавчого збору по ВП№НОМЕР_1 у розмірі 137 293 619,92 грн., винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюком Романом Анатолійовичем при примусовому виконанні наказу Господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 року у справі № 24/25-908/5753/14.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Ухвалами Верховного Суду від 17 червня 2025 року та від 09 липня 2025 року касаційні скарги Міністерства юстиції України повернуто особі, яка її подала.
23 липня 2025 року до Верховного Суду касаційна скарга надійшла повторно.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до статті 329 України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України).
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 28 квітня 2025 року, вперше касаційна скарга до суду касаційної інстанції надійшла 28 травня 2025 року, однак ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2025 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала. 24 червня 2025 року скаржник повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, але ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2025 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала. 23 липня 2025 року скаржник подав касаційну скаргу до Верховного Суду втретє.
У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги. В обґрунтування скаржник зазначає, що повний текст постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі № 200/6466/23 складено 28.04.2025. Таким чином, останнім днем для оскарження вказаної постанови є 28.05.2025. Касаційна скарга була подана 28.05.2025, тобто в строки передбачені законодавством. Однак ухвалою Верховного Суду від 09.07.2025 у даній справі касаційну скаргу Міністерства юстиції України повернуто та зазначено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Так скаржник звертає увагу Суду, що Міністерство юстиції України не зловживало своїми процесуальними правами та не допустило необ'єктивного зволікання з повторною подачею касаційної скарги. При цьому пропуск строку на касаційне оскарження є вочевидь незначним і перегляд рішення суду апеляційної інстанції не порушить принципу res judicata.
Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання принципу змагальності сторін та доведеності суб'єктом владних повноважень правомірності своїх рішень, а також з метою ухвалення законного та обґрунтованого рішення у даній справі, заявник просить поновити Міністерству юстиції України строк на касаційне оскарження постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2025 та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 200/6466/23.
Інших доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови апеляційної інстанції скаржником не надано і не зазначено.
Нормами КАС України передбачено, що розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється на стадії відкриття касаційного провадження на підставі касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Разом з тим Судом встановлено, що відповідач неодноразово звертався до суду касаційної інстанції з касаційними скаргами, однак останній не усував недоліки касаційної скарги, у зв'язку з чим такі касаційні скарги поверталися заявнику. Так, подаючи касаційну скаргу 24 червня 2025 року, скаржник формально підійшов до виконання ухвали Верховного Суду від 17 червня 2025 року, оскільки касаційна скарга була ідентичною попередній.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Скаржник не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У зв'язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже заявнику касаційної скарги необхідно довести наявність об'єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в строк, передбачений статтею 329 КАС України.
У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення відповідачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними, а отже скаржнику необхідно довести наявність об'єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу у розумний строк.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку із наданням доказів на їх підтвердження.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням відповідачу строку для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви.
Крім того, відповідно до вимог частини 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Як вбачається із матеріалів касаційного провадження, скаржником не додано документа про сплату судового збору до даної касаційної скарги, проте заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору на підставі частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до положень статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Частинами першою та другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Отже, законодавством передбачено право, а не обов'язок суду щодо відстрочення сторони від сплати судового збору. Крім того, законодавець ставить у залежність право суду звільнити від сплати судового збору саме враховуючи майновий стан сторони.
Оскільки, скаржник не відноситься до жодної категорії, для якої передбачена можливість звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, а також заявником не надано жодних доказів щодо його майнового стану, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору Міністерству юстиції України за подання касаційної скарги у вказаній справі.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» визначено, що станом на 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684,00 грн.
З оскаржуваних судових рішень вбачається, що юридичною особою заявлено дві вимоги немайнового характеру.
Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 10736 грн (2684,00 грнх1)х2х200%.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 8588,8 грн.
Так, оскаржуючи судові рішення у справі незначної складності, позивач не зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Отже, у разі не зазначення в касаційній скарзі підстав (підстави), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України) така касаційна скарга має бути залишена без руху.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку у 10 днів для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду:
- обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви;
- касаційної скарги в новій редакції із обґрунтуванням наявності виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України;
- документу про сплату судового збору в розмірі 8588,80 грн.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача 31219207026007, код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку 207, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Керуючись статтями 3, 169, 330, 328, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави, зазначені Міністерством юстиції України для поновлення строку на касаційне оскарження.
Відмовити у задоволенні клопотання Міністерству юстиції України про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі № 200/6466/23 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконними та скасування постанов - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги, а ненадання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або визнання судом наведених підстав неповажними є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
Л. О. Єресько