12 серпня 2025 року
м. Київ
справа №520/10530/24
адміністративне провадження № К/990/18654/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року (колегія у складі суддів Мінаєвої О.М., Кононенко З.О., Калиновського В.А.)
у справі № 520/10530/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФ України у Львівській області, відповідач-1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФ України в Харківській області, відповідач-2), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФ України у Львівській області від 20.03.2024 № 963180118811 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 13.03.2024;
- зобов'язати ГУ ПФ України в Харківській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 13.03.2024.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).
3. Досягнувши 60-річного віку, 13.03.2024 позивачка через портал електронних послуг звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.
4. Враховуючи принцип екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області розглянуло вказану заяву та прийняло рішення від 20.03.2024 №963180118811 про відмову в призначенні пенсії за віком, оскільки позивачці вже була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону №1058-ІV та статті 13 Закону №1788-ХІІ.
5. Позивачка, вважаючи протиправним таке рішення, звернулася до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
6. Позивачка вважає, що має право на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, оскільки за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV вона звернулась вперше та пенсія за віком, призначена відповідно до Закону № 1788-ХІІ, передбачає інші підстави та порядок призначення.
7. Відповідачі відзивів на позов не подали.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 05.08.2024 позов задовольнив частково:
- визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 20.03.2024 № 963180118811 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 13.03.2024;
- зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 13.03.2024;
- в задоволені інших вимог відмовив.
9. Суд першої інстанції, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 16.06.2020 у справі №127/7522/17 та від 18.08.2020 у справі №263/6611/17 (про те, що якщо особа, яка вже отримує пенсію за одним законом, виявляє бажання отримувати пенсію, право на яку визначено іншим законом, відбувається не переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до частини третьої статті 45 Закону України №1058-IV, а саме призначення нового виду пенсії) дійшов висновку, що має місце саме призначення пенсії за віком. У зв'язку з цим має застосовуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
10. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 03.02.2025 скасував рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2024, прийняв нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
11. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції врахував висновки, викладені Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 22.10.2024 у справі № 300/5450/23 про те, що:
1) статтею 13 Закону 1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;
2) пільгова пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону 1788-XII, призначається та виплачується в порядку та на умовах, що в визначені Законом №1058-IV, а тому особи, які отримують таку пенсію, не мають права на перехід на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV після досягнення ними пенсійного віку.
Таким чином, позивачка, як особа, якій вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, визначених ст.13 Закону №1788-XII, не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2025, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
13. Підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм КАС України при вирішенні питання про поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження та відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою останнього, без урахування при цьому висновку Верховного Суду з правозастосування норм права у подібних правовідносинах, який наведена у постанові від 08.08.2024 у справі №440/15583/23.
Також позивачка покликається на те, що її представника не було повідомлено про розгляд справи, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості висловити свою позицію щодо апеляційної скарги, подати відзив на неї, заявити клопотання та надати додаткові докази, що є істотним порушенням права на захист та суперечить принципу змагальності судового процесу.
14. Ухвалою Верховного Суду від 04.06.2025 відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 4 с. 328 КАС України.
15. Відповідачі відзивів на касаційну скаргу не подали. Ухвалу про відкриття касаційного провадження доставлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 04.06.2025.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
17. Згідно ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
18. Підставою для касаційного оскарження слугувало неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм КАС України при вирішенні питання про поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження та неповідомлення про розгляд справи в апеляційному провадженні представника позивача.
19. Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
20. Частинами другою, третьою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
21. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо її подано після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
22. Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
23. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
24. Колегія суддів також відзначає, що питання поновлення процесуального строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження вирішується шляхом постановлення судом апеляційної інстанції відповідної ухвали, яка повинна бути належним чином мотивована й містити, зокрема, мотиви, з яких суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення цього строку або для відмови у такому поновленні, норми закону, якими керувався суд, постановляючи ухвалу.
25. Питання належної мотивації судом висновку щодо поновлення строку на апеляційне оскарження досліджувалось Верховним Судом, зокрема, у постанові від 14.12.2020 у справі № 521/2816/15, у якій колегія суддів, здійснивши аналіз норм процесуального права, якими регламентовано строки апеляційного оскарження, та врахувавши усталену практику Європейського суду з прав людини, навела таку правову позицію:
«… апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження».
26. Апеляційний перегляд справи належить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Право на апеляційний перегляд справи гарантується, однак його реалізація повинна відбуватись з дотриманням встановлених процесуальним законом вимог, зокрема, в межах визначеного строку апеляційного оскарження.
27. Це право повинно реалізовуватись зацікавленими особами добросовісно, без зайвих зволікань, а строк апеляційного оскарження може бути поновлено лише за наявності поважних причин, які обумовлюються існуванням об'єктивних обставин, підтверджених доказами.
28. Поновлюючи строк на апеляційне оскарження, суди повинні навести належні мотиви, які б вказували на наявність достатніх підстав для такого висновку та засвідчували, що поновлення строку не порушує принципів верховенства права та одних з його основних елементів: правової визначеності; остаточності рішень суду.
29. Як встановлено судом апеляційної інстанції, рішення Харківського окружного адміністративного суду прийнято 05.08.2024. Копію рішення доставлено до Електронного кабінету відповідача 05.08.2024 о 21:35 годині. Отже, останнім днем для подання апеляційної скарги в межах встановленого законодавством строку є 04.09.2024.
30. 05.09.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області подало апеляційну скаргу.
31. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 у справі № 520/10530/24 залишено без руху через пропуск строку.
32. 02.10.2024 на виконання вимог ухвали суду від 23.09.2024 заявник електронною поштою подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, однак не засвідчив його електронним цифровим підписом.
33. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 у справі № 520/10530/24 повернуто скаржнику.
34. 18.10.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області вдруге звернулося до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, тобто вже після закінчення встановленого процесуальним законом тридцятиденного строку на її подання, які обчислюються з дати проголошення судового рішення.
35. В обґрунтування клопотання про поновлення строку заявник апеляційної скарги зазначив, що 04.09.2024 відбувся масовий обстріл м. Львова, у зв'язку з чим тимчасово не працювала система документообігу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Тому підписати та відправити апеляційну скаргу у строки було неможливо. Відповідач вважав, що має право на поновлення строку на апеляційне оскарження на підставі ч. 2 ст. 295 КАС України.
36. Із даних засобів масової інформації (Інтернет ресурсів), які є загальнодоступними, судом встановлено, що 04.09.2024 (останній день на подання апеляційної скарги) вранці 04.09.2024 армія російської федерації атакувала м. Львів "шахедами" та балістичними ракетами.
37. Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.10.2024 визнав поважною зазначену причину пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2024.
38. Таким чином, поновлюючи строк на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції надав належну оцінку обставинам, викладеним у клопотанні, та навів мотиви, що підтверджують об'єктивну неможливість своєчасного подання апеляційної скарги.
39. Обставини, на які посилався заявник, були конкретними, підтвердженими загальновідомими фактами, не залежали від його волі та фактично унеможливили вчинення процесуальної дії у встановлений строк.
40. Отже, поновлення строку здійснено з дотриманням вимог частини другої статті 295 КАС України.
41. Щодо посилань на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.08.2024 у справі №440/15583/23, то правовідносини у зазначеній справі та у справі, яка розглядається, є різними. Зокрема, у справі №440/15583/23 військова частина НОМЕР_1 (скаржник) обґрунтовувала поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження загальними посиланнями на воєнний стан у державі та значну кількість судових справ (близько 400), у яких вона є стороною, що, на її думку, унеможливлює перевірку кожної справи в підсистемі «Електронний суд». При цьому строк було пропущено більш ніж на місяць.
42. Натомість у справі, що розглядається, відповідач навів конкретну та об'єктивну підставу пропуску строку - масований ракетний обстріл м. Львова 04.09.2024, унаслідок чого тимчасово не працювали системи документообігу. Повторне звернення з апеляційною скаргою було здійснено в межах розумного строку, що свідчить про належну процесуальну поведінку відповідача та наявність непереборних обставин, які ускладнили подання скарги вчасно.
43. Стосовно доводів скаржника про те, що представника позивача не було повідомлено про розгляд справи, то колегія суддів зазначає наступне.
44. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 11 КАС України).
45. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (ч. 2 ст. 194 КАС України).
46. Відповідно до ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:
1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;
2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному ст. 129 цього Кодексу.
47. За частинами першою, другою статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
48. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
49. Згідно статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
50. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
51. Отже, особа може діяти в суді як самостійно, так і через представника, проте наявність представника є правом, а не обов'язком особи. Тому ненадсилання окремого повідомлення представнику не є процесуальним порушенням.
52. Як вбачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції направив копію ухвали про відкриття апеляційного провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 , проте поштове відправлення повернулося на адресу відправника з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
53. Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16.05.2023 у справі № 340/2148/22 зазначив, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місця перебування або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
54. Отже, у справі, що розглядається, позивач був належним чином повідомлений про судовий розгляд, що підтверджується направленням ухвали про відкриття апеляційного провадження на її адресу. Чинним законодавством не передбачено обов'язкового окремого повідомлення представника, якщо сам учасник справи - позивач повідомлений належним чином.
55. Враховуючи зазначене, колегія суддів зазначає, що оскаржуване судове рішення прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення касаційної скарги та скасування рішення суду апеляційної інстанції немає.
56. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у справі № 520/10530/24 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та її не може бути оскаржено.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб
Суддя С.Г. Стеценко