12 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 380/13632/24
адміністративне провадження № К/990/27772/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року у справі № 380/13632/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНСОЛАР» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року у справі №380/13632/24.
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2025 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків касаційної скарги, а саме - подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших (поважних) причин пропуску такого строку.
Відповідно до інформації, наявної в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», ухвала про залишення касаційної скарги без руху від 15 липня 2025 року в електронному вигляді доставлена до електронного кабінету Головного управління ДПС у Львівській області в підсистемі «Електронний суд» 15 липня 2025 року о 18:35.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, 24 липня 2025 року та 25 липня 2025 року від скаржника до Верховного Суду надійшли заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, скаржник зазначає, що вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, однак її було повернуто. Зауважує, що повторна касаційна скарга подана також у межах присічного строку, без суттєвих затримок та зайвих зволікань. Зазначає практику Верховного Суду щодо питання поновлення строків. На думку заявника, вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Розглянувши зазначене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно до відомостей із Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», скаржник уже звертався до суду касаційної інстанції в межах строку, встановленого законом, з касаційними скаргами. Однак ухвалами Верховного Суду від 14 квітня 2025 року, від 13 травня 2025 року та від 04 червня 2025 року ці скарги були повернуті як такі, що не містили обов'язкових підстав касаційного оскарження.
Зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про існування об'єктивних непереборних перешкод для своєчасної реалізації процесуальних прав.
Верховний Суд, не заперечуючи проти права особи на повторне подання касаційної скарги після її повернення, водночас зазначає, що таке право не є абсолютним. Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не може бути визнано обґрунтованим, оскільки недотримання вимог процесуального закону щодо оформлення касаційної скарги, яке призвело до її повернення, не є обставиною об'єктивного, непереборного характеру та не свідчить про наявність поважних причин для поновлення строку.
Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Посилання на дослідження судової практики Верховного Суду, само по собі не може слугувати підставою для поновлення процесуального строку, без належного обґрунтування подібності правовідносин.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, наведені скаржником обставини не свідчать про наявність об'єктивних, непереборних перешкод, які унеможливили б своєчасне звернення з касаційною скаргою, а відтак не є поважними причинами для поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Ураховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
постановив:
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року у справі № 380/13632/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНСОЛАР» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко