11 серпня 2025 року
м. Київ
справа №160/26749/23
адміністративне провадження № К/990/32823/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Гриціва М.І., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі № 160/26749/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
04.08.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі №160/26749/23.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічною за змістом є стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, чітко визначених законом.
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Згідно з частиною п'ятою статті 291 КАС України рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав:
1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи;
2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи.
Отже, оскарження судових рішень у типовій справі можливе за наведення підстав визначених в частині п'ятій статті 291 КАС України.
В свою чергу, скаржник у касаційній скарзі не навів обставин, передбачених в частині п'ятій статті 291 КАС України.
Верховний Суд у рішенні від 05.03.2024, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи № 380/19324/23 (Пз/9901/6/23), визначив ознаки зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:
а) позивачі - пенсіонери, яким призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
б) відповідачем є суб'єкт владних повноважень, до повноважень якого належить видача довідок для перерахунку пенсії особам, пенсія яким призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме обласний територіальний центр комплектації та соціальної підтримки;
в) спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку з видачею довідок на виконання рішень судів, у справах щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зазначених у Постанові Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», на 50% розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня відповідного року, у яких, на думку позивача, усупереч положенням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, неправильно визначено відсоткове значення надбавки за особливості проходження служби та премії);
г) позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті): визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення в довідках станом на 01 січня 2020 року, станом на 01.01.2021 та станом на 01.01.2022 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, на виконання рішення суду відсоткового значення надбавки за особливості проходження служби з 65% до 1% та премії з 35% до 10%, та, як наслідок, зобов'язати на виконання рішення суду скласти та подати до ГУПФУ довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021 та станом на 01.01.2022, в яких на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, указати правильні відсоткові значення згаданих величин.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що ця справа є типовою відносно зразкової справи № 380/19324/23 (Пз/9901/6/23) і розглянув її з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в рішенні від 05.03.2024, за результатами розгляду зразкової справи.
Враховуючи зазначене вище, Верховний Суд приходить до висновку, що цю касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 291, 328, 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі № 160/26749/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
........................
........................
.......................
А.І. Рибачук
М.І. Гриців
Н.В. Коваленко
Судді Верховного Суду