11 серпня 2025 року
м. Київ
справа №280/6407/24
адміністративне провадження № К/990/30168/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Бившевої Л.І.,
перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №280/6407/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-АГРІТРЕЙД» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-АГРІТРЕЙД» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.04.2024 №295/32-00-51-03-03 за формою «В3» на суму, на яку відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість у розмірі 2144627,00 грн, від 12.04.2024 №296/32-00-51-03-03 за формою «ПС», яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
Додатковою постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальність «ПРОФІТ-АГРІТРЕЙД» про ухвалення додаткового судового рішення у справі №280/6407/24 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач поніс у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 38592,00 грн задоволено частково. Прийнято в адміністративній справі №280/6407/24 додаткову постанову. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-АГРІТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41381909) судові витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079).
До Верховного Суду 16.07.2025 надійшла касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №280/6407/24.
Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2025 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, належного викладення підстав касаційного оскарження.
На виконання вимог вказаної ухвали контролюючим органом надіслано уточнену касаційну скаргу, заявлено клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржником зазначено, що вперше касаційна скарга була подана в межах строку касаційного оскарження, повторні звернення з касаційною скаргою здійснювались своєчасно, зауважено про практику Верховного Суду щодо поновлення строків касаційного оскарження, зазначено про конституційне право на касаційне оскарження судових рішень, введення воєнного стану в Україні через збройну агресію російської федерації, недопущення надмірного формалізму.
Розглянувши вказане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження Верховний Суд зауважує, що воно є необґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до положень частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 статті 329 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини 3 статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 5 статті 333 цього Кодексу.
Касаційну скаргу подано втретє, попередні касаційні скарги повернуто ухвалами Верховного Суду від 02.06.2025, від 07.07.2025 через відсутність належного викладення підстав касаційного оскарження.
Верховний Суд зазначає, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є безумовним. Це обґрунтовується змістом частини 8 статті 169 КАС України, відповідно до якої повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відтак скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із введенням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб'єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб'єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження.
Обґрунтованих підстав, які б були у причинно-наслідковому зв'язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків не зазначено. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку контролюючим органом не надано.
Також Верховний Суд зауважує, що підставою для повернення попередніх касаційних скарг стало недотримання скаржником вимог статей 328, 330 КАС України щодо належного викладення підстав, тобто, саме проявлений податковим органом підхід до оформлення касаційних скарг став причиною для їх повернення.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 17.07.2025 про залишення касаційної скарги без руху контролюючим органом надіслано уточнену касаційну скаргу, вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 16.11.2023 по справі № 640/16003/22, від 25.01.2023 по справі №523/12032/18, від 17.03.2020 по справі № 520/8309/18, від 30.08.2022 по справі №640/1037/21, від 02.02.2023 по справі №120/4765/21-а, від 19.02.2020 по справі, №755/9215/15-ц, від 27.11.2019 по справі № 242/4741/16-ц, від 27.07.2022 по справі №918/548/21, від 07.07.2021 по справі №910/12876/19, від 13.07.2021 по справі № 640/19089/20, від 13.02.2019 по справі №756/2114/17, від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 18.03.2021 по справі №910/15621/19, від 07.11.2019 по справі №905/1795/18, від 08.04.2020 по справі №922/2685/19, від 20.11.2018 по справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 по справі № 911/739/15, від 12.05.2020 по справі №904/4507/18, від 21.08.2019 у справі №922/2821/18, від 22.03.2018 у справі № 910/9111/17, від 14.01.2019 у справі №927/26/18, від 20.03.2018 по справі №754/6742/16-а, порушено норми матеріального права, а саме: статті 1, 19, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в редакції від 16.07.2022, та процесуального права, а саме: статті 2, 9, 132, 134, 139, 242, 351, 353 КАС України. Відповідач вважає, що стягнення витрат у розмірі 2000 грн на користь позивача не обґрунтоване належними доказами та не відповідає вимогам чинного законодавства.
Крім того, скаржником вказано, що суд не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України).
Верховний Суд зазначає, що скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, не взято до уваги, що судові рішення суду касаційної інстанції ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки, які стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, судом апеляційної інстанції враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05.06.2018 у справі №904/8308/17, у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17, заперечення Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, що зазначений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є надмірним та не повинен перевищувати 8000 грн. Судом проаналізовано надані докази стосовно понесених витрат на правничу допомогу, зважаючи на предмет спору, а також те що правнича допомога в апеляційному суді складалась лише з відзиву на апеляційну скаргу, та за відсутності належного обґрунтування заяви про стягнення витрат на правову допомогу, визнано достатнім та співмірним відшкодування позивачу 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу з бюджетних асигнувань відповідача.
Скаржником не наведено підстав щодо помилковості врахування судом апеляційної інстанції такої правової позиції Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування постанов Верховного Суду та норм КАС України, висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Верховний Суд зауважує, що аналогічні підстави скаржником викладалися в попередніх касаційних скаргах, які повернуто ухвалами Верховного Суду від 02.06.2025, від 07.07.2025. Відтак, контролюючим органом проігноровано роз'яснення Верховного Суду щодо того, як мають бути викладені підстави касаційного оскарження, наведені в ухвалах по даній справі.
Слід зауважити, що приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частини 1, 3 статті 341 КАС України).
Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб'єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених завдань.
Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення пропущеного строку касаційного оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 329, 330, 332, 333, 355, 359 КАС України,
Визнати неповажними причини пропуску строку касаційного оскарження та відмовити у задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про поновлення строку касаційного оскарження додаткової постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №280/6407/24.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №280/6407/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко Л.І. Бившева