Справа № 320/33952/23 Суддя першої інстанції: Дудін С.О.
08 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача - Файдюка В.В.,
суддів - Аліменка В.О., Мєзєнцева Є.І.,
при секретарі - Масловській К.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, -
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції України (далі - відповідач, ДПС України) про визнання протиправним та скасування наказу ДПС України від 22.09.2023 №26-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 позов задоволено повністю.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що до основних завдань представника контролюючого органу на акцизних складах, діяльність якого спрямовує та координує позивач, відносено, зокрема, і вжиття заходів щодо недопущення порушень вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №481/95-ВР). Водночас, суд підкреслив, що видача ДПС України ліцензії ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» свідчить про відсутність порушення підприємством вимог Закону №481/95-ВР з дати видачі такої ліцензії по дату анулювання, що унеможливлює вважати бездіяльність працівників контролюючого органу протиправною на акцизному складі та неналежним контроль з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області у відповідній частині. Крім іншого, суд зазначив, що факт проведення інструктажів представників контролюючого органу на акцизних складах та податкових постах підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи документів, а відсутність у ньому підписів особи, яка інструктує, може свідчити про неналежне ведення такого журналу, однак не про факт непроведення таких інструктажів взагалі.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що відповідно до наказів про розподіл обов'язків заступники начальника ГУ ДПС у Київській області координують, організовують роботу та несуть відповідальність, зокрема, за виконання роботи, пов'язаної із здійсненням ліцензувальної діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту та контролю за таким виробництвом, здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, проведення роботи, пов'язаної з боротьбою з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту. Наголошує, що накладення дисциплінарного стягнення на позивача мало місце у межах установленого законодавством строку. Підкреслює, що всупереч висновків суду склад дисциплінарного проступку позивача підтверджується належними і допустимими доказами. Окремо звертає увагу на безпідставності посилання суду першої інстанції на рішення суду, яке не набрало законної сили.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження з 05.08.2025.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Свою позицію обґрунтовує тим, що за відсутності відповідного доручення ДПС України Головне управління ДПС у Київській області не вправі здійснювати перевірку на предмет аналізу та перегляду схем відеоспостереження на об'єкті виробництва, а відтак протилежні висновки ДПС України не ґрунтуються на нормах матеріального права. Окремо наголошує, що судом першої інстанції правильно встановлено факт проведення інструктажів з посадовими особами працівників контролюючого органу, а відсутність підписів осіб, що здійснювали такі інструктажі, є недоліком, який був усунутий невідкладно після вказівки на це представником відомчого контролю. Поряд з цим підкреслює, що суд першої інстанції лише використав частину рішення суду у справі №320/24133/23 у мотивувальній частині, однак не посилався на нього як на преюдиційну обставину. Окрім наведеного зауважує, що будь-яких аргументів щодо неправильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення ним положень процесуального права відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Наказом ДПС України від 24.06.2021 №1319-о ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника ГУ ДПС у Київській області з 25.06.2021 як переможця конкурсу.
З доповідної записки директора Департаменту забезпечення відомчого контролю від 07.08.2023 №928/99-00-02-03-03-13, адресованої в.о. Голови ДПС України про неналежне виконання посадових обов'язків посадовими особами ГУ ДПС у Київській області вбачається, що працівниками Департаменту контролю за підакцизними товарами за участі представника контролюючого органу на акцизному складі в присутності комісії ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» в акті перевірки було зафіксовано порушення частини другої статті 2 Закону №481/95-ВР, зокрема, зафіксовано відсутність цілодобової системи відеоспостереження у таких етапах: лабораторія; склад сировина (зерно); приймання сировини на виробництво; подріблення, розварювання, оцукрювання (бродильне приготування дріжджів (дріжджове відділення); бродіння (бродильне відділення); мірне відділення, лічильник; зливне відділення. Зафіксоване працівниками Департаменту контролю за підакцизними товарами порушення частини другої статті 2 Закону №481/95-ВР вказує на бездіяльність представників контролюючого органу на акцизному складі та на неналежний контроль з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області з огляду на те, що упродовж 2022 року працівниками ГУ ДПС у Київській області тричі проводились фактичні перевірки, у тому числі з питань здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, за результатами яких означене порушення не було виявлено. Також у процесі аналізу отриманої від ГУ ДПС у Київській області копії журналу реєстрації проведення спеціального навчання або інструктажу представників контролюючих органів на акцизних складах та податкових постах встановлено, що упродовж 2023 року відповідні інструктажі не проводились, оскільки особою, яка інструктує ( ОСОБА_2 ), в графі «підпис особи, яка інструктує» відсутній підпис, що свідчить про систематичне недотримання вимог пункту 1 розділу ІІІ Порядку роботи представників контролюючих органів на акцизних складах та податкових постах, що утворюються на території підприємств, де виробляється продукція з використанням спирту етилового та біоетанолу, які отримуються за нульовою ставкою акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 9 (далі - Порядок №9) з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області. З метою поліпшення стану організації роботи, посилання відповідальності посадових осіб за виконанням покладених службових обов'язків запропоновано розглянути питання щодо порушення дисциплінарних проваджень, зокрема, стосовно позивача.
Наказом ДПС України від 07.08.2023 №641 відповідно до статей 17, 64-69, 72, 73 Закону України «Про державну службу», пункту 1 доручення в.о. Голови ДПС від 07.08.2023 №148-д(02) до доповідної записки Департаменту забезпечення відомчого контролю від 07.08.2023 №928/99-00-02-03-03-13 порушено дисциплінарне провадження для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарних проступків стосовно заступника начальника ГУ ДПС у Київській області ОСОБА_1 .
За результатом розгляду дисциплінарної прави Дисциплінарною комісією підготовано подання від 13.09.2023 №1090/99-00-02-ДК щодо наявності у діях державного службовця ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом 1 пункту 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII), що полягає у порушенні Присяги державного службовця. Дисциплінарною комісією вирішено рекомендувати на підставі статей 65, 66, 69 та 77 Закону № 889-VIII застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із займаної посади за незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності ГУ ДПС у Київській області, ефективного контролю за роботою підлеглих, що призвело до негативних наслідків та порушення Присяги державного службовця.
Наказом ДПС України від 22.09.2023 №26-дс до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII. Підставою вказано подання Дисциплінарної комісії від 13.09.2023 №1090/99-00-02-ДК, пояснення ОСОБА_1 від 18.09.2023 (вх. ДПС №30933/6) та від 18.09.2023 (вх. ДПС №31308/6).
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цього наказу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог, колегія суддів, зважаючи на доводи апеляційної скарги та мотиви відзиву на неї, вважає за необхідне зазначити таке.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон №889-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 указаного Закону державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави; державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно ч. 2 ст. 5 Закону № 889-VIII відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Основні обов'язки державного службовця закріплені у статті 8 Закону № 889-VIII, за нормами якої державний службовець зобов'язаний:
1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;
3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;
4) з повагою ставитися до державних символів України;
5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;
6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;
7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення);
8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;
9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;
10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби;
11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності;
12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню;
13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
У разі виявлення державним службовцем під час його службової діяльності або поза її межами фактів порушення вимог цього Закону з боку державних органів, їх посадових осіб він зобов'язаний звернутися для забезпечення законності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
За правилами ч. 1 ст. 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Приписи п. 1 ч. 2 ст. 65 визначають, що дисциплінарними проступками є, зокрема, порушення Присяги державного службовця.
Відповідно до ч. 4 ст. 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення, у тому числі звільнення з посади державної служби.
Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (ч. 5 ст. 66 Закону № 889-VIII).
Частиною першою статті 67 Закону № 889-VIII обумовлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Приписи ч. ч. 1-2 ст. 74 Закону № 889-VIII визначають, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Отже, підставою для застосування дисциплінарного стягнення може бути вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Ці обставини, як і характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він учинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків з'ясовуються під час службового розслідування та/або прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення суб'єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи, що відповідають вимогам ч. 2 ст. 73 Закону № 889-VIII і бути належним чином обґрунтованим.
Адміністративний суд у силу вимог ч. 3 ст. 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Суб'єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами дисциплінарної справи, тощо.
Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому:
- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;
- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного проступку;
- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
- чи відповідає застосований вид стягнення вимогам закону.
Аналогічна позиція, як правильно визначив суд першої інстанції, викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі №260/5092/23.
Матеріали справи свідчать, що спірні правовідносини фактично зводяться до питання щодо правомірності оскаржуваного наказу, згідно якого до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби за порушення Присяги державного службовця. Підставою зазначено подання Дисциплінарної комісії від 13.09.2023 №1090/99-00-02-ДК, пояснення ОСОБА_1 від 18.09.2023 (вх. ДПС №30933/6 від 18.09.2023), від 18.09.2023 (вх. ДПС №31308/6 від 20.09.2023).
У контексті наведеного суд апеляційної інстанції зауважує, що додержання присяги є обов'язком державного службовця, що слідує із сукупності обов'язків державного службовця, передбачених статтями 8, 62 Закону № 889-VIII. Дотримання державним службовцем своїх обов'язків є необхідною умовою довіри з боку суспільства до державних інституцій від імені, яких діють державні службовці.
Відповідно до сталої правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 14.04.2020 у справі № 815/6549/16, від 27.04.2020 у справі №826/10854/17, від 26.05.2022 у справі №420/6190/20, від 22.12.2023 у справі №140/3984/22 щодо аналізу змісту Присяги державного службовця, Присяга має природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового зобов'язання державного службовця.
Аналогічний висновок міститься у рішення Конституційного Суду України від 11.03.2011у справі № 2-рп/2011.
З аналізу тексту Присяги слідує, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Присяга державного службовця передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно. Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Верховний Суд у постанові від 10.01.2022 у справі № 815/3667/17 прийшов до висновку, що звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли достеменно доведено, що особа скоїла проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов'язкам, підриває довіру до неї як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання нею своїх обов'язків.
Стала судова практика дотримується позиції, що поняття порушення Присяги не повинне бути надміру декларативним, розпливчатим, загальним, нечітким, що дозволяло б тлумачити його розлого й неоднозначно, не керуючись принципами, які встановлюють обмежувальне тлумачення цього поняття.
У цьому контексті Верховний Суд наголосив, що ознаками, які відрізняють дисциплінарний проступок у вигляді порушення Присяги, від суміжних юридичних складів дисциплінарних проступків, зокрема у вигляді невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків (за яке не передбачено стягнення у вигляді звільнення), є вид обов'язків, невиконання яких становить об'єктивну сторону дисциплінарного проступку - основні (загальні), які визначають базові принципи проходження служби, чи характерні для відповідної посади; наявність або реальна можливість настання шкоди у вигляді підриву авторитету державного органу чи публічної служби, приниження гідності певної особи тощо.
Отже, звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.
Водночас, передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.
У цій справі підставою для висновку про порушення позивачем Присяги державного службовця зазначено неналежне виконання посадових обов'язків, а саме: незабезпечення належного координування та контролю за організацією роботи управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Київській області, що полягає в такому.
Відповідно до інформації, отриманої Департаментом забезпечення відомчого контролю від Департаменту контролю за підакцизними товарами (листи від 03.08.2013 №1743/99-00-09-02-01-08 та від 04.08.2023 №1749/99-00-09-02-01-08) та ГУ ДПС у Київській області (лист від 03.08.2023 №5824/8/10-36-09-01), було встановлено, що ТОВ «Червовослобідський спиртзавод» перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Київській області, мало ліцензію на виробництво спирту етилового неденатурованого від 08.10.2021 № 9900117202100013 (далі - ліцензія), яку було анульовано розпорядженням ДПС від 20.02.2023 № 46-р/л. Підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії у формі розпорядження стало виявлення фахівцями Департаменту контролю за підакцизними товарами за результатами проведеної перевірки наявності зняття та накладання пломб в місцях можливого доступу до спирту та спиртовмісних продуктів на комунікаціях та обладнанні ТОВ «Червонослобідський спиртзавод», оформленого актом від 27.01.2023 6/н (далі - акт перевірки). Так, працівниками Департаменту контролю за підакцизними товарами за участі представника ГУ ДПС у Київській області на акцизному складі та в присутності комісії ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» в акті перевірки було зафіксовано порушення частини другої статті 2 Закону № 481/95-ВР, зокрема, зафіксовано відсутність цілодобової системи відеоспостереження у таких етапах: лабораторія; склад сировина (зерно); приймання сировини на виробництво; подріблення, розварювання, оцукрювання сировини; приготування дріжджів (дріжджове відділення); бродіння (бродильне відділення); мірне відділення, лічильник; зливне відділення. Проведеним аналізом наявної інформації в ІКС «Податковий блок» було встановлено, що у продовж 2022 року працівниками ГУ ДПС у Київській області тричі проводились фактичні перевірки ТОВ «Червонослобідський спиртзавод», у тому числі з питань здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України у період з 04.07.2022 по 13.07.2022, з 02.08.2022 по 08.08.2022 та з 07.12.2022 по 16.12.2022. За результатами вказаних перевірок встановлено, зокрема, порушення вимог Закону № 481/95-ВР зберігання спирту етилового у місці невнесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання, неподання звіту 1-РС «Про обсяги виробництва та реалізації спирту». Водночас зафіксоване працівниками Департаменту контролю підакцизними товарами в акті перевірки порушення частини другої статті 2 Закону № 481/95-ВР ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» вказує на бездіяльність представників ГУ ДПС у Київській області на акцизному складі та на неналежний контроль з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області. Також Департаментом забезпечення відомчого контролю у процесі аналізу отриманої від ГУ ДПС у Київській області копії журналу реєстрації проведення спеціального навчання або інструктажу представників контролюючих органів на акцизних складах та податкових постах було встановлено, що упродовж 2023 року відповідні інструктажі не проводились, оскільки особою, яка інструктує, в графі «підпис особи яка інструктує» відсутній підпис, що свідчить про систематичне недотримания вимог пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 9 з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області.
Також у поданні зазначено, що у спиртовій галузі при переробці зернових культур, які перероблено ТОВ «Червонослобідський спиртзавод», етапами технологічного процесу є приймання сировини на виробництво (в'їзд сировини, зважування на вагах, зберігання на складі сировини); подрібнення сировини та приготування замісу; гідроферментативна обробка сировини та оцукрювання; приготування або розведення дріжджів (ВЧК), дріжджегенерування; бродіння; брагоректифікація; зливне відділення (облік спирту етилового); лабораторний контроль та інструментальний аналіз (від сировини до готової продукції); зберігання спирту етилового у спиртосховищі; відпуск готової продукції (спирту етилового), виїзд готової продукції (спирту етилового) з підприємства. Згідно з пунктом 6.30 ДСТУ реалізація продукції (відпуск) - це постачання продукції, яка оплачена покупцем, тобто це складський технологічний процес при якому відбувається відбір (відвантаження товару) з місць його зберігання. У випадку відпуску спирту етилового зі складу (спиртосховища) підприємства через витратомір-лічильник відбувається його завантаження у пересувний транспортний засіб з метою його доставки до споживачів спирту етилового.
Враховуючи зазначене, при дослідженні матеріалів, отриманих під час здійснення дисциплінарного провадження стосовно заступника начальника ГУ ДПС у Київській області ОСОБА_1 , встановлено неналежне виконання посадових обов'язків, a саме: незабезпечення належного координування та контролю за організацією роботи управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС У Київській області з посиланням на те, що означене порушення відбулось у період дії воєнного стану.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо наявності у позивача повноважень щодо забезпечення координування та контролю за організацією роботи управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС У Київській області, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління ДПС у Київській області, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 № 643 (далі - Положення №643), ГУ ДПС у Київській області є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України. ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Київської області.
Підпунктами 1, 23, 27, 30 пункту 4 Положення №643 визначено, що ГУ ДПС відповідно до покладених на нього завдань: здійснює контроль за дотриманням вимог податкового законодавства, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС; виконує роботу, пов'язану зі здійсненням ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, зберігання пального та контроль за таким виробництвом. Здійснює ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пальним, зберігання пального; здійснює заходи щодо запобігання та виявлення порушень вимог законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; проводить роботу, пов'язану з боротьбою з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального та інших підакцизних товарів (продукції).
Згідно абз. 2 п. 12 Положення №643 заступники начальника ГУ ДПС забезпечують виконання повноважень відповідно до затвердженого начальником ГУ ДПС розподілу обов'язків, який в установленому порядку погоджено з Головою ДПС.
Наказом ГУ ДПС у Київській області від 02.08.2022 №257 (зі змінами, внесеними наказами ГУ ДПС у Київській області від 21.12.2022 №5, від 23.05.2023 №404) затверджено Розподіл обов'язків між керівництвом ГУ ДПС у Київській області та установлено таку взаємозаміну на період відсутності керівництва: ОСОБА_3 - ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
Розділом ІІ Розподілу обов'язків визначено, що заступник начальника - ОСОБА_1 - координує, організовує роботу та несе відповідальність, зокрема, щодо виконання роботи, пов'язаної зі здійсненням ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, зберігання пального та контроль за таким виробництвом; здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень вимог законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Розподілу обов'язків, заступник начальника ОСОБА_1 спрямовує та координує діяльність структурних підрозділів ГУ ДПС, зокрема, Управління контролю за підакцизними товарами.
За положеннями пунктів 1, 2 та 6 розділу 3 Посадової інструкції державного службовця за посадою заступника начальника ГУ ДПС у Київській області, затвердженої начальником ГУ ДПС у Київській області 25.12.2020, до основних посадових обов'язків належать: організація роботи та здійснення керівництва діяльністю ГУ ДПС у Київській області у межах повноважень відповідно до розподілу обов'язків, Положення про ГУ ДПС у Київській області, персональна відповідальність за організацію та результати його діяльності; організація та забезпечення у межах компетенції виконання в ГУ ДПС у Київській області Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства фінансів України та інших міністерств з питань, що належать до компетенції ДПС та Головного управління ДПС у Київській області, доручень ДПС, судових рішень; організація та координація роботи структурних підрозділів ГУ ДПС у Київській області відповідно до розподілу обов'язків; здійснення інших повноважень, визначених чинним законодавством, Положенням про ГУ ДПС у Київській області та відповідно до розподілу обов'язків.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України, визначає Закон №481/95-ВР.
Положеннями частин 15 - 18 статті 2 Закону №481/95-ВР визначено, що податковий орган за місцем розташування акцизного складу призначає свого представника (представників) на такому складі.
Копія рішення про призначення представника (представників) податкового органу у день прийняття такого рішення надсилається власнику акцизного складу.
Представник (представники) податкового органу здійснює (здійснюють) постійний безпосередній контроль за дотриманням встановленого порядку відпуску спирту етилового та сплати акцизного податку з нього.
Порядок роботи представників податкового органу на акцизному складі встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому розпорядок роботи представників податкового органу повинен відповідати режиму роботи акцизного складу, встановленому його власником.
Наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2015 №9 затверджено Порядок № 9.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Порядку № 9 визначено, що представник контролюючого органу на акцизному складі та податкових постах відповідно до покладених завдань здійснює контроль за виробництвом, зберіганням, відпуском та обліком спирту, горілки, лікеро-горілчаних виробів, виноматеріалів і сусла, вермутів за даними бухгалтерського обліку акцизного складу або підприємства.
Відповідно до статті 230 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та пункту 2 розділу І Порядку № 9 на акцизних складах постійно діють представники контролюючого органу за місцем розташування акцизного складу (крім пального).
Згідно п. 230.7 ст. 230 ПК України посадові особи, які призначаються представниками контролюючого органу на акцизному складі, повинні пройти спеціальне навчання або інструктаж щодо специфіки контролю за виробництвом та обігом спирту етилового, у тому числі біоетанолу, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також методики користування вимірювальними приладами.
Основним завданням представника контролюючого органу на акцизних складах є здійснення постійного безпосереднього контролю за дотриманням установленого порядку виробництва, зберігання, відпуску спирту етилового, у тому числі біоетанолу, горілки та лікеро-горілчаних виробів і сплати податку, вжиття заходів для недопущення порушення законодавства України (п. 230.11 ст. 230 ПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону №481/95-ВР ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені та безперервно функціонуючі цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення, припинення функціонування або невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії.
Наведене вище чи на час виникнення спірних правовідносин правове регулювання свідчить, що до основних завдань представника контролюючого органу на акцизних складах, діяльність якого спрямовує та координує позивач, віднесено, зокрема, і вжиття заходів для недопущення порушення законодавства України, у тому числі і положень Закону №481/95-ВР, положеннями частини другої статті 23 якого визначено як обов'язкову умову для видачі ліцензії, встановлення та безперервне функціонування цілодобових систем відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції на всіх етапах виробництва.
Матеріали справи свідчать, що посадовими особами Департаменту контролю за підакцизними товарами ДПС України складено акт перевірки наявності зняття та накладання пломб в місцях можливого доступу до спирту та спиртовмісних продуктів на комунікаціях та обладнанні ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» від 27.01.2023, в якому зафіксовано, що підприємством надано копію Схеми цілодобових систем відеоспостереження за виробництвом та відпуском спирту етилового на акцизному складі Підприємства Київська обл., Макарівський р-н, с. Червона Слобода, вул. Заводська, 1. Підприємством не надіслано Схему до ДПС України. Відповідно до Схеми камери встановлені на таких етапах: в'їзд/виїзд на територію Підприємства (спостереження в режимі онлайн); електронні ваги (спостереження в режимі онлайн); склад сировини (зерно); приймання сировини на виробництво; розварювання сировини; оцукрювання сировини; бродильне відділення; дисциліяційна колона (БРУ); холодильник спирту (БРУ); витратомір-лічильник коріолісовий; мірне відділення, лічильник; спиртосховище. E ході перевірки встановлено, що камери відеоспостереження, зображення з яких в режимі онлайн передається та зберігається на пульті податкового поста. Зазначено, що на пульті податкового поста встановлено відображення з 8 камер відеоспостереження, а саме: в'їзд/виїзд на територію Підприємства (спостереження в режимі онлайн); електронні ваги (спостереження в режимі онлайн); виробничий корпус (загальний вид; спиртосховище (загальний вид); спиртосховище (вид на витратомір-лічильник); Універсал-С; вигляд на брагоректифікаційну установку 1-й поверх; витратомір-лічильник БРУ.
Як висновок вказано, що на підприємстві не встановлено систему цілодобового відеоспостереження на таких етапах виробництва: лабораторія; склад сировини (зерно); приймання сировини на виробництво; етап подрібнення сировини; етап розварювання сировини; етап оцукрювання сировини; етап приготування дріжджів (дріжджове відділення); етап бродіння (бродильне відділення); мірне відділення, лічильник; зливне відділення.
02 серпня 2023 року до Департаменту забезпечення відомчого контролю надійшов лист №1724/99-00-09-02-01-08 від Департаменту контролю за підакцизними товарами, в якому зазначено, що 27.01.2023 працівниками Департаменту контролю за підакцизними товарами складено акт перевірки наявності зняття та накладення пломб в місцях можливого доступу до спирту та спиртовмісних продуктів на комунікаціях та обладнанні ТОВ «Червонослобідський спиртзавод», в якому відображено порушення, а саме: невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження, що могло призвести до зловживань з боку посадових осіб nовариства та стало можливим у зв'язку з відсутністю належного контролю та виконання своїх функціональних обов'язків з боку представника ГУ ДПС у Київській області на акцизному складі - Геннадія Катеринюка. Зазначено про анулювання ліцензії ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» розпорядженням ДПС України від 20.02.2023 №46-р/л.
Листом ДПС України від 03.08.2023 №4771/8 від ГУ ДПС у Київській області витребувано інформацію (пояснення) та копії документів стосовно ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» в рамках здійснення аналізу інформації, отриманої від Департаменту контролю за підакцизними товарами листом від 02.08.2023 №1724/99-00-09-02-01-08.
Листами ГУ ДПС у Київській області від 03.08.2023 №5824/8/10-36-09-01, від 15.08.2023 №6159/8/10-36-09-04-06 до ДПС України направлено запитувані інформацію та пояснення.
Доповідною запискою від 07.08.2023 №928/99-00-02-03-03-13 запропоновано з метою поліпшення стану організації роботи, посилення відповідальності посадових осіб за виконанням покладених службових обов'язків розглянути питання щодо порушення дисциплінарних проваджень стосовно посадових осіб для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.
У згаданій доповідній записці вказано, що ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» перебуває на податковому обліку у ГУ ДПС у Київській області, мало ліцензію на виробництво спирту етилового неденатурованого від 08.10.2021 №9900117202100013, яку було анульовано розпорядженням ДПС України від 20.02.2023 №46-р/л у зв'язку з виявленням за результатами проведеної перевірки наявності зняття та накладання пломб в місцях можливого доступу до спирту та спиртовмісних продуктів на комунікаціях та обладнанні ТОВ «Червонослобідський спиртзавод», оформленого актом від 27.01.2023. В акті зафіксовано порушення частини другої статті 2 Закону №481/95-ВР (відсутність цілодобової системи відеоспостереження на таких етапах: лабораторія; склад сировини (зерно); приймання сировини на виробництво; етап подрібнення сировини; етап розварювання сировини; етап оцукрювання сировини; етап приготування дріжджів (дріжджове відділення); етап бродіння (бродильне відділення); мірне відділення, лічильник; зливне відділення.). Разом з тим, проведеним аналізом наявної інформації в ІКС «Податковий блок» встановлено, що упродовж 2022 року працівниками ГУ ДПС у Київській області тричі проводились фактичні перевірки, у тому числі з питань здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту. Водночас, зафіксоване працівниками Департаменту контролю за підакцизними товарами в акті перевірки порушення частини другої статті 2 Закону №481/95-ВР ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» вказує на бездіяльність працівників контролюючого органу на акцизному складі та на неналежний контролю з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області. Також у процесі аналізу отриманої від ГУ ДПС у Київській області копії журналу реєстрації проведення спеціального навчання або інструктажу представників контролюючих органів на акцизних складах та податкових постах встановлено, що упродовж 2023 року відповідні інструктажі не проводились, оскільки особою, яка інструктує ( ОСОБА_2 ) в графі «підпис особи, яка інструктує» відсутній підпис, що свідчить про систематичне недотримання вимог пункту 1 розділу ІІІ Порядку №9 з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області.
Отже, обставини, які мали наслідком зазначене у спірному наказі вчинення позивачем порушення, за яке накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, складаються з:
1) порушення ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» частини другої статті 2 Закону №481/95-ВР (відсутність цілодобової системи відеоспостереження на таких етапах: лабораторія; склад сировини (зерно); приймання сировини на виробництво; етап подрібнення сировини; етап розварювання сировини; етап оцукрювання сировини; етап приготування дріжджів (дріжджове відділення); етап бродіння (бродильне відділення); мірне відділення, лічильник; зливне відділення), що свідчить про бездіяльність працівників контролюючого органу на акцизному складі та на неналежний контролю з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області;
2) непроведення спеціальних інструктажів, що свідчить про систематичне недотримання вимог пункту 1 розділу ІІІ Порядку №9 з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області.
Щодо порушення ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» частини другої статті 2 Закону №481/95-ВР (відсутність цілодобової системи відеоспостереження на таких етапах: лабораторія; склад сировини (зерно); приймання сировини на виробництво; етап подрібнення сировини; етап розварювання сировини; етап оцукрювання сировини; етап приготування дріжджів (дріжджове відділення); етап бродіння (бродильне відділення); мірне відділення, лічильник; зливне відділення), що, на думку відповідача, свідчить про бездіяльність працівників контролюючого органу на акцизному складі та на неналежний контролю з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону №481/95-ВР виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту, біоетанолу здійснюється суб'єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію.
Ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені та безперервно функціонуючі цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення, припинення функціонування або невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що виробництво спирту етилового може здійснюватися виключно суб'єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію.
Обов'язковою умовою для отримання ліцензії, яка надає право на виробництво спирту етилового, є, зокрема, встановлені та безперервно функціонуючі цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції (спирту етилового).
Зазначена норма є імперативною та, відповідно, свідчить про встановлення ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» безперервно функціонуючих цілодобових систем відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції на всіх етапах виробництва перед отриманням ліцензії, яка засвідчувала його право на провадження діяльності з виробництва спирту етилового неденатурованого та була видана безпосередньо ДПС України.
Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» мало ліцензію від 08.10.2021 №990117202100013, яка засвідчувала його право на провадження діяльності з виробництва спирту етилового неденатурованого та була видана безпосередньо ДПС України. При цьому, підприємство не могло отримати ліцензію на виробництво спирту без встановлених і функціонуючих систем відеоспостереження на всіх етапах виробництва та відпуску, оскільки на виконання вимог Закону України №481/95-ВР цей факт в обов'язковому порядку повинен був перевірятися співробітниками ДПС України перед видачею ліцензії.
Розпорядженням ДПС України від 20.02.2023 №46-р/л ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» анульовано ліцензію на виробництво спирту етилового неденатурованого реєстраційний номер: №990117202100013 у зв'язку з відключенням, припиненням функціонування або не встановленням на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження.
Указане розпорядження оскаржене підприємством у судовому порядку (справа №320/24133/23).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 у справі №320/24133/23 визнано протиправним та скасовано розпорядження ДПС України від 20.02.2023 №46-р/л про анулювання ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого №990117202100013, терміном дії з 08.10.2021 до 08.10.2026 ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» та зобов'язано ДПС України видалити з Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого №990117202100013 та поновити у Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, інформацію щодо наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Червонослобідський спиртзавод» (ідентифікаційний код: 44216144) ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого №990117202100013, терміном дії з 08.10.2021 до 08.10.2026.
На час розгляду судом першої інстанції справи №320/33952/23 та його апеляційного перегляду рішення суду у справі № 320/24133/23 не набрало законної сили у зв'язку з апеляційним оскарженням. Водночас, всупереч доводів апелянта та, як правильно зазначив суд першої інстанції, обставини, встановлені рішенням суду у справі №320/24133/23, не визнавалися преюдиційними. Відтак саме по собі посилання суду на згадане судове рішення не можна вважати таким, що не відповідає приписам ч. 4 ст. 78 КАС України.
Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що матеріали дисциплінарного провадження не містять жодних пояснень та доказів, які б підтверджували відключення, припинення функціонування цілодобових систем відеоспостереження ТОВ «Червонослобідський спиртзавод».
Водночас не містять матеріали дисциплінарного провадження й доказів того, що ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» було видано ДПС України ліцензію за відсутності у нього встановлених та безперервно функціонуючих цілодобових систем відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції на всіх етапах виробництва, а також того, що відключення, припинення функціонування або невстановлення ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження протягом періоду з дати видачі ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого №990117202100013 та до дати її анулювання розпорядженням ДПС України від 20.02.2023 №46-р/л.
У свою чергу, видача ДПС України ліцензії №990117202100013 від 04.11.2021 ТОВ «Червонослобідський спиртзавод», якою фактично підтверджено виконання ним вимог частини другої статті 2 Закону №481/95-ВР щодо встановлення та безперервного функціонування цілодобових систем відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції на всіх етапах виробництва та за відсутність жодних доказів відключення, припинення функціонування або невстановлення ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження протягом періоду з дати видачі ліцензії до часу проведення трьох фактичних перевірок, на переконання суду апеляційної інстанції, свідчать про відсутність підстав вважати підтвердженою бездіяльність працівників контролюючого органу на акцизному складі та неналежного контролю з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області у цій частині.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що у межах цієї справи відсутні підстави вважати, що позивач, обіймаючи посаду заступника начальника ГУ ДПС у Київській області у спірному періоді, порушив Присягу державного службовця у зв'язку з незабезпеченням належного контролю, координації та спрямування діяльності ГУ ДПС у Київській області, ефективного контролю за роботою підлеглих у цій частині.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про необґрунтованість доводів відповідача про те, що непроведення спеціальних інструктажів свідчить про систематичне недотримання вимог пункту 1 розділу ІІІ Порядку №9 з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №9 керівник контролюючого органу забезпечує організацію спеціального навчання або інструктажу представників контролюючого органу на акцизних складах та податкових постах щодо специфіки контролю за виробництвом та обігом спирту, горілки, лікеро-горілчаних виробів, виноматеріалів і сусла, вермутів, а також методики користування вимірювальними приладами.
З матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що у процесі аналізу отриманої від ГУ ДПС у Київській області копії журналу реєстрації проведення спеціального навчання або інструктажу представників контролюючих органів на акцизних складах та податкових постах встановлено, що упродовж 2023 року відповідні інструктажі не проводились, оскільки особою, яка інструктує ( ОСОБА_2 ) в графі «підпис особи, яка інструктує» відсутній підпис, що свідчить про систематичне недотримання вимог пункту 1 розділу ІІІ Порядку №9 з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області.
Так, із змісту наявної у матеріалах справи копії журналу реєстрації проведення спеціального навчання або інструктажу представників контролюючих органів на акцизних складах та податкових постах Стадницького МПД «Укрспирт», Червонослобідського МПД ДП «Укрспирт», ТОВ «Червонослобідський спиртзавод», ТОВ «Узинський цукровий комбінат», ТОВ «Біофарма Плазма» вбачається відсутність упродовж 2023 року у графі «підпис особи, яка інструктує» відповідних підписів навпроти записів про здійснення інструктажів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 та ін.
Як встановив суд першої інстанції та не спростовується під час апеляційного перегляду рішення, сторонами у справі не заперечується, що у спірному періоді повноваження щодо проведення інструктажів було покладено на в.о. начальника управління контролю за підакцизними товарами ОСОБА_2 .
З наданих ОСОБА_2 під час здійснення дисциплінарного провадження пояснень вбачається, що 18.01.2023 було проведено інструктаж з головними державними інспекторами ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . 20.02.2023 проведено інструктаж з головним державним інспектором ОСОБА_11 . Після проведення інструктажу кожним представником у відповідному Журналі проставлено особистий підпис. ОСОБА_2 особистий підпис проставлено після отримання зауважень з боку відомчого контролю щодо виявлення факту відсутності такого підпису та надано копію зазначеного Журналу для підтвердження усунення виявленого недоліку. Також повідомлено про регулярне проведення виробничих нарад, що свідчить про системність проведення навчань.
З наданих ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , письмових пояснень, які містяться в матеріалах дисциплінарного провадження, вбачається про проведення з ними інструктажу при призначенні їх на займані посади.
Враховуючи наявні в матеріалах справи письмові пояснення особи, якою було здійснено інструктажі, а також осіб, яких інструктували протягом спірного періоду, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що обставини проведення інструктажів ОСОБА_2 є підтвердженими документально. Водночас, відсутність його підписів у графі «підпис особи, яка інструктує» за встановлених обставин проведення інструктажів може бути підставою для розгляду питання щодо порушення порядку заповнення журналу реєстрації проведення спеціального навчання або інструктажу представників контролюючих органів на акцизних складах та податкових постах, а не щодо систематичного недотримання вимог пункту 1 розділу ІІІ Порядку №9 з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області.
За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав вважати, що позивач, обіймаючи посаду заступника начальника ГУ ДПС у Київській області у спірному періоді, порушив Присягу державного службовця у зв'язку з незабезпеченням належного контролю, координації та спрямування діяльності ГУ ДПС у Київській області, ефективного контролю за роботою підлеглих у цій частині.
Отже, що доводи відповідача щодо неналежного виконання позивачем посадових обов'язків, яке полягає у незабезпеченні належного координування та контролю за організацією роботи управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Київській області, не знайшли свого документального та нормативного підтвердження під час судового розгляду справи.
Крім того, судом не встановлено, а відповідачем не обґрунтовано необхідність кваліфікувати дії позивача як порушення Присяги державного службовця, тоді як відповідно до усталеної судової практики звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів та основних завдань державної служби, який не відповідає критеріям правомірності щодо виконання ним в повному обсязі покладених на нього обов'язків, не викликає довіру до нього як до носія влади, що свідчить про приниження і неповагу до державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків державного службовця.
Водночас, державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №804/6977/16, від 30.06.2020 у справі №826/14823/16.
Відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування в адміністративному процесі, не наведено належних обґрунтувань щодо наявності підстав кваліфікувати дії позивача саме як порушення Присяги державного службовця.
Викладені у спірному наказі обґрунтування щодо несумлінного, недобросовісного виконання обов'язків державного службовця в умовах дії воєнного стану, що вчинено проти інтересів служби, яке суперечить покладеним на позивача обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює виконання ним своїх обов'язків, надалі утворює факт порушення Присяги, колегія суддів оцінює критично, оскільки такі висновки у ході розгляду справи не підтвердилися.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками Київського окружного адміністративного суду про недоведеність під час здійснення дисциплінарного провадження відносно позивача порушення ним пункту підпункту 1 частини другої статті 65 Закону №889-VIII, що має наслідком відсутність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби спірним наказом.
Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді В.О. Аліменко
Є.І. Мєзєнцев
Повне рішення виготовлено 08 серпня 2025 року.