Справа № 620/15528/24 Суддя першої інстанції: Ольга ТКАЧЕНКО
08 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Файдюка В.В.,
суддів Аліменка В.О., Мєзєнцева Є.І.,
при секретарі Масловській К.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техавіаком» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техавіаком» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техавіаком» (далі - позивач, ТОВ «НВК «Техавіаком») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Чернігівській області) про скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 22.10.2024 №16143/Ж10/25-01-04-08-02.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що на час виникнення спірних у цій справі правовідносин правила застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання визначалися приписами Податкового кодексу України на період дії воєнного стану, а не на час дії карантину, відтак сплата грошового зобов'язання 25.11.2022, граничним терміном якої було 01.08.2022, належить до несвоєчасної, що має своїм наслідком накладення на платника податків штрафних санкцій.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом неправильно застосовані норми матеріального права, адже не враховані основоположні принципи податкового законодавства, за якими неоднозначність тлумачення норм трактується на користь особи, залишено поза увагою чинність на території України карантину на час сплати грошового зобов'язання 25.11.2022 та, відповідно, мораторію на застосування штрафних санкцій за відповідну несвоєчасну сплату.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження з 05.08.2025.
У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Чернігівській області просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Свою позицію обґрунтовує тим, що до завершення карантину на території України було змінено правове регулювання спірних правовідносин у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні, а відтак граничний строк сплати узгодженого грошового зобов'язання завершувався 01.08.2022, що свідчить про правомірність застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату такого 25.11.2022. Крім того, звертає увагу, що позивачем не обґрунтовано в установленому законодавством порядку неможливості своєчасного виконання податкового зобов'язання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що у жовтні 2024 року працівниками ГУ ДПС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку ТОВ «НВК «Техавіаком» з питань порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів. У ході перевірки податковим органом встановлено несвоєчасну сплату із затримкою на 116 днів узгоджених сум податку на прибуток за податковою декларацією від 18.02.2022 №9432066352, чим порушено вимоги п. 57.1 ст. 57, п. 137.3 ст. 137 та пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Висновки перевірки зафіксовані в акті від 01.10.2024 №13415/Ж5/25-01-04-08-02.
На підставі викладених в акті перевірки висновків відповідачем 22.10.2024 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №16143/Ж10/25-01-04-08-02, яким до позивача за затримку на 116 календарних днів сплати узгодженого грошового зобов'язання у розмірі 81 114,00 грн на підставі ст. 124 ПК України застосовані штрафні санкції у розмірі 10% в сумі 8 111,40 грн.
Вважаючи вказаний індивідуальний акт протиправним і таким, що не враховує положення ПК України, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
За правилами пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень пункту 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах, зокрема, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже, відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов'язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Матеріали справи свідчать, що, не заперечуючи про те, що грошове зобов'язання платником податку було сплачено поза межами граничного строку, однак штрафні санкції за таке порушення застосовані незаконно, оскільки станом на 25.11.2022 діяв мораторій на їх застосування на час дії карантину на території України.
Колегією суддів враховується, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 533-IX внесені зміни у Податковий кодекс України, зокрема, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-1.
Згідно пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати податків та зборів у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Отже, штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податків та зборів у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.
Правове значення у контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України має саме факт вчинення відповідного порушення, складом якого, у спірному випадку, є порушення строку сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств.
Несвоєчасна сплата податків та зборів є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем строку сплати, а припиняється таке порушення в день фактичної сплати такого узгодженого податкового зобов'язання.
Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, як правильно підкреслив суд першої інстанції, містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів сплати податків та зборів у відповідний період.
Так, карантин діяв в Україні в період з 12.03.2020 до 30.06.2023, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (з урахуванням змін), та від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Водночас, загальновідомою обставиною є введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України від 03.03.2022 № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2118-IX), який набрав чинності 07.03.2022.
Цим Законом підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України було доповнено пунктом 69, відповідно до якого установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Підпункт 69.1 пункту 69 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України також установлював, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Законом України від 24.03.2022 № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», який набрав чинності 05.04.2022, у підпункті 69.1 пункту 69 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
У подальшому Законом України від 12.05.2022 № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260-IX), який набрав чинності 27.05.2022, підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України було викладено в іншій редакції.
Зокрема, установлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (абзац перший підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року (абзац третій підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац восьмий підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).
Законом № 2260-IX також був викладений у новій редакції підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Зокрема, відповідно до останнього абзацу вказаного підпункту установлено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, як правильно підкреслено судом першої інстанції, з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
За наведеного правового регулювання платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податків та зборів в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01.03.2020 по 01.08.2022.
Оскільки податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної сплати податків та зборів є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем строку сплати , а припиняється таке порушення в день фактичної сплати такого узгодженого податкового зобов'язання, то у випадку коли податкова звітність складена в період дії мораторію (18.02.2022), а граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання настав 01.08.2022 та фактична сплата відбулась після скасування дії мораторію 25.11.2022 (тобто після 01.08.2022), відповідальність за порушення строків сплати податкового зобов'язання застосовується за період, у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.
Водночас, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, зокрема щодо дотримання строків подання податкової звітності, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.
Як свідчать матеріали справи, податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2021 рік подана позивачем 18.02.2022, сплата податку на прибуток за 2021 рік повинна була бути проведена у строк не пізніше 31.07.2022, проте фактична сплата відбулась тільки 25.11.2022, тобто в період дії Закону № 2260-IX, а тому у контролюючого органу були відсутні підстави для застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Поряд з іншим суд апеляційної інстанції зауважує, що наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу України (далі - Порядок № 225). Цей Порядок набрав чинності 06.09.2022.
Верховний Суд у постанові від 21.08.2024 у справі № 440/8796/23, формулюючи висновок у подібних правовідносинах, зазначив, що, вносячи до ПК України зміни в частині особливостей справляння податків і зборів на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, законодавець виходив з того, що внаслідок настання указаних обставин з'явились дві категорії платники податків: ті, що мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, і ті, у яких така можливість відсутня. Про існування такого поділу свідчить і зміст пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення ПК України в редакції Закону № 2118-IX, водночас, Законом № 2260-IX ці положення були уточнені.
Для тих платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, законодавець передбачив можливість звільнення від відповідальності, зокрема за несвоєчасну сплату податків і зборів, за умови, що така сплата буде здійснена у строк до 31 липня 2022 року. Впровадження такого правового регулювання відбулось 27 травня 2022 року, з огляду на що суд касаційної інстанції вважав такий строк (більше двох місяців) розумним та достатнім для виконання означеного податкового обов'язку та використання права на незастосування відповідальності.
Для тих же платників, у яких відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема, щодо сплати податків і зборів, законодавець передбачив звільнення від відповідальності за умови виконання такого обов'язку протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. При цьому встановлене абзацом першим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України звільнення від відповідальності є залежним від отримання рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку відповідно до вимог Порядку № 225.
Те, що Порядок № 225 набрав чинності лише 06.09.2022, у будь-якому випадку не позбавляє платників податків права довести у визначений спосіб факту неможливості своєчасно виконати свій обов'язок і після указаної дати, вказавши у заяві про відповідний період, що прямо передбачено указаним Порядком (аналогічна позиція щодо порядку реалізації платником податків права на підтвердження неможливості виконання ним податкового обов'язку була викладена Верховним Судом в постанові від 02.04.2024 у справі № 520/18349/23).
За наведених обставин і правового регулювання колегія суддів приходить до висновку, що у період з 24.02.2022 по 31.07.2022 платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податків і зборів у разі здійснення такої сплати до 31.07.2022. Несвоєчасне виконання означеного податкового обов'язку після указаної дати має наслідком притягнення платника до відповідальності відповідно до вимог статті 124 ПК України, але з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України.
Ті платники податків, у яких відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов'язок із сплати податків і зборів, з 24.02.2022 звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання такого обов'язку за умови обов'язкової сплати таких податків і зборів протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. З набранням чинності Законом № 2260-ІХ передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків податкового обов'язку. Отже, той платник податків, у якого відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов'язок із сплати податків і зборів, з 27.05.2022 повинен довести обставини неможливості виконання податкового обов'язку шляхом подання відповідної заяви та документів до контролюючого органу відповідно до вимог Порядку № 225. За умови отримання відповідного рішення контролюючого органу щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку відповідальність, передбачена статтею 124 ПК України, до цього платника податків не застосовується.
Аналіз змісту акта перевірки у цій справі свідчить, що граничним строком сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2021 рік було 31.07.2022. Сплата вказаного податку в загальному розмірі 81 114 грн (платіжна інструкція від 25.11.2022 №201) відбулася 25.11.2022, що не є спірним між сторонами. Відповідно, позивач мав бути притягнутий до фінансової відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання після 31.07.2022, але за умови, що він належить до тих платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки. Водночас належних і допустимих у розумінні Порядку №225 доказів, що ТОВ «НВК «Техавіаком» належить до платників податків, які не мають можливості своєчасно виконати податковий обов'язок, апелянтом не надано.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування спірного у цій справі податкового повідомлення-рішення.
Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техавіаком» - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді В.О. Аліменко
Є.І. Мєзєнцев
Повне рішення виготовлено 08 серпня 2025 року.