П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/8204/24
Категорія: 106000000 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту: 17.10.2024 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 ) про:
- визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення при звільненні, а саме: щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 553% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби 87.7% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавкою за вислугу років, які (дії) відображені в листі в/ч НОМЕР_1 від 10 лютого 2024 року №18211/999;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення при звільненні, а саме: щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 553% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби 87,7% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавкою за вислугу років.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що 03 грудня 2023 року наказом №343 командира в/ч НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира самохідно артилерійського взводу-старший офіцер на батареї самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_1 звільненого наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 18 листопада 2023 року №390 у відставку за підпунктом "б" (за станом здоров'я п.2 ч.4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", встановлено, що ОСОБА_1 справи та посаду здав, та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , та виключено зі списків особового складу частини, що підтверджується витягом з наказу №343 від 03 грудня 2023 року. Вказаним наказом були встановлені виплати, однак на думку позивача йому не були виплачені усі вказані виплати, а саме: щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 553% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби 87,7% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавкою за вислугу років.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, в обґрунтування правової позиції, зазначено, що останній діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв'язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги:
- відповідно до наказу №343 від 03 грудня 2023 року командира в/ч НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 звільненого у відставку за підпунктом "б" (за станом здоров'я) п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу") та було встановлено, що ОСОБА_1 справи та посаду здав, та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , та виключено зі списків особового складу частини, що підтверджується витягом з наказу №343 від 03 грудня 2023 року;
- апелянт стверджує, що цим же наказом було встановлено виплатити ОСОБА_1 :
1. щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 553% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби 87,7% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавкою за вислугу років;
2. грошову компенсацію за 25 діб не використаної щорічної основної відпустки за 2022 рік, відповідно до абз. 3 п. 14 ст. 101 Закону України «Про соціальний і правовий захисту військовослужбовців та членів їх сімей»;
3. грошову компенсацію за 13 діб не використаної щорічної основної відпустки за 2023 рік, відповідно до абз. 3 п. 14 ст. 101 Закону України «Про соціальний і правовий захисту військовослужбовців та членів їх сімей»;
4. одноразову грошову допомогу у разі звільнення у розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожній повний календарний місяць служби за 20 повних календарних місяців служби у розмірі 80 відсотків, відповідно до п. 1 Порядку та умов виплати деяким категоріями військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2024 року №460;
- суд першої інстанції зазначав, що відповідачем до суду було надано довідку щодо розрахунку складових грошового забезпечення ОСОБА_1 за грудень 2023 року, та відомості нарахування коштів, відповідно до яких вбачається, що позивачу виплачено, зокрема щомісячну премію в розмірі 553% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 87,8% посадового окладу, однак, апелянт вважає, що твердження суду першої інстанції про відсутність доказів на спростування цього було невірними та не відповідало матеріалам справи;
- апелянт стверджує, що командир в/ч НОМЕР_1 листом від 10 лютого 2024 року за №18211/999 повідомив, що 23 грудня 2023 року було здійснено виплату належних грошових коштів у сумі 64 678, 29 грн: 24 281,04 грн. - одноразова грошова допомога при звільненні; 38 444,98 грн. - компенсація за невикористану відпустку; 2 937,19 грн. - грошове забезпечення за грудень 2023 року, а також наголошує, що цю обставину судом першої інстанції було проігноровано;
- апелянт зазначає, що одноразова грошова допомога при звільненні, компенсація за невикористану відпустку та грошове забезпечення за грудень 2023 року не є премією за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 553% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби 87,7% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавкою за вислугу років;
- таким чином, апелянт наголошує, що відповідно до змісту листа командира в/ч НОМЕР_1 вбачається, що позивачу не було виплачено щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 553% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби 87,7% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавкою за вислугу років;
- отже, в апеляційній скарзі зазначається, що існує неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам та матеріалам справи, що є підставою для скасування рішення та ухвалення нового відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
Як вбачається з позовної заяви, 03 грудня 2023 року наказом №343 командира в/ч НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира самохідно артилерійського взводу-старший офіцер на батареї самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_1 звільненого наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 18 листопада 2023 року №390 у відставку за підпунктом "б" (за станом здоров'я п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", встановлено, що ОСОБА_1 справи та посаду здав, та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , та виключено зі списків особового складу частини, що підтверджується витягом з наказу №343 від 03 грудня 2023 року.
Суд першої інстанції зауважував, що відповідно до вищевказаного наказу №343 командира в/ч НОМЕР_1 позивачу вказано виплатити щомісячну премію за особистий внесок в загальні результати служби в розмірі 553% від посадового окладу та надбавку за особливості проходження військової служби в розмірі 87,7% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавкою за вислугу років.
Відповідачем до суду було надано довідку щодо розрахунку складових грошового забезпечення ОСОБА_1 за грудень 2023 року, та відомості про нарахування коштів, відповідно до яких вбачається, що позивачу виплачено, зокрема щомісячну премію в розмірі 553% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 87,8% посадового окладу. Доказів, які б спростували вказане до матеріалів справи не було надано.
Тобто, позивачу було здійснено виплату належних грошових коштів у сумі 64 678,29 грн. (після відрахування військового збору 1,5%), з них:
24 281,04 грн. - одноразова грошова допомога при звільненні;
38 444,98 грн. - компенсація за невикористану відпустку;
2 937,19 грн. - грошове забезпечення за грудень 2023 року.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деякий інших осіб" установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Суд першої інстанції відзначав, що розмір грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю не за повний календарний місяць, визначається шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість календарних днів, прослужених військовослужбовцем у цьому місяці. При цьому середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовцю за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.
Зазначалося, що військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов'язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Суд першої інстанції зауважує, що відповідачем до суду було надано довідку щодо розрахунку складових грошового забезпечення ОСОБА_1 за грудень 2023 року, та відомості про нарахування коштів, відповідно до яких вбачається, що позивачу виплачено, зокрема щомісячну премію в розмірі 553% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 87,8% посадового окладу. Доказів, які б спростували вказане до матеріалів справи не було надано.
Таким чином, суд першої інстанції вважав, що позивачем було зроблено передчасний висновок про невиплату йому вищевказаних сум грошового забезпечення.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Ч. 2 ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши кожен доказ, який був у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд першої інстанції вважав позов таким, що не підлягає задоволенню.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деякий інших осіб", "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" затвердженого Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року №260.
Колегія суддів не приймає до уваги та відхиляє, як необґрунтовані доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деякий інших осіб" (далі - Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до п.4 "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" затвердженого Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок №260) визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає:
- посадовий оклад;
- оклад за військовим званням;
- надбавку за вислугу років;
- підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний;
- надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання;
- доплати за науковий ступінь та за вчене звання;
- премію;
- морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування;
- одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби;
- інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
Розмір грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю не за повний календарний місяць, визначається шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість календарних днів, прослужених військовослужбовцем у цьому місяці. При цьому середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовцю за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.
Військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов'язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до наказу №343 командира в/ч НОМЕР_1 позивачу вказано виплатити щомісячну премію за особистий внесок в загальні результати служби в розмірі 553% від посадового окладу та надбавку за особливості проходження військової служби в розмірі 87,7% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавкою за вислугу років.
Позивачу було здійснено виплату належних грошових коштів у сумі 64 678,29 грн. (після відрахування військового збору 1,5%), з них:
24 281,04 грн. - одноразова грошова допомога при звільненні;
38 444,98 грн. - компенсація за невикористану відпустку;
2 937,19 грн. - грошове забезпечення за грудень 2023 року.
З апеляційної скарги вбачається, що спірним питанням в даній справі є виплата щомісячну премії за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 553% посадового окладу та надбавку за особливості проходження служби 87,7% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавкою за вислугу років.
Апелянт стверджує, що відповідач взагалі не здійснював йому ці виплати.
Апеляційний суд відхиляє вищезазначені доводи апеляційної скарги, оскільки належні виплати підтверджуються матеріалами справи, а саме довідкою щодо розрахунку складових грошового забезпечення ОСОБА_1 у грудні 2023 року (а.с. 37), в якій зазначено:
- сума посадового окладу за 3 дні грудня 2023 року складає: 3440/31 день * 3 фактично прослужені дні = 332,90 грн;
- щомісячна премія (553%) пропорційно прослуженим дням у грудні 2023 року розраховувалася наступним чином: 332,90 * 553% = 1 840,95 грн;
- оклад за військовим званням "старший лейтенант" пропорційно прослуженим дням у грудні становить 116,11 грн;
- надбавка за вислугу років за понад 5 років служби складає 30% від посадового окладу та окладу за військовим званням. Отже, сума надбавки за вислугу років за 3 дні грудня становить: (116,13+332,90)*30%=134,71 грн;
- надбавка за особливості проходження служби відповідно до вищевказаного наказу встановлена у розмірі 87,8% посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років становить 512,53 грн.
Відтак, загальна сума нарахованого місячного грошового забезпечення складає 2 937,19 грн. та повністю відповідає інформації зазначеної в листі командира в/ч НОМЕР_1 (а.с. 38).
Колегія суддів зазначає, що твердження ОСОБА_1 про невиплату йому вищевказаних сум грошового забезпечення безпідставні та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 12 серпня 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.