12 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 280/8365/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року
у адміністративній справі № 280/8365/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД БІО ХОЛДИНГ» до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД БІО ХОЛДИНГ», визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11710365/43009085 від 30.08.2024 та № 11710361/43009085 від 30.08.2024, та зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД БІО ХОЛДИНГ» № 2 від 16.07.2024 та № 3 від 16.07.2024 датою їх подання на реєстрацію, а також стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД БІО ХОЛДИНГ» понесені витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України у розмірі 3028,00 грн. і за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області у розмірі 3028,00 грн.
Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку відповідачем по справі Головним управлінням ДПС у Запорізькій області з підстав неповноти та неправильності дослідження судом доказів і встановлення обставин у справі та неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити інше рішення про відмову у задоволенні вимог позивача в повному обсязі.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач вказує, що Комісією головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН прийнято рішення у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом, зокрема, з урахуванням положень абз.10 п.201.10. п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України, а також на затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі - Порядок 1165), пунктів 13-18 Порядку № 1246, та пунктів 4, 5 Наказу МФУ від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок 520), відповідно до яких позивач має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження зазначеної у ПН/РК інформації для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, після отримання квитанції. Відповідно, позивач мав подати документи, що були складені ним відповідно до Закону № 996, які можуть вважатися первинними та підтверджують факт наявності чи відсутності господарської операції, які він має обов'язок складати відповідно вимог п.2 ст.9 Закону № 996 Вважає, що позивач як платник податків є обізнаним з тим, які первинні документи ним було складено, і які в силу вимог Закону № 996 підтверджують факт господарської операції.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідача, позивач вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке просить залишити без змін, та на безпідставність доводів апеляційної скарги, яку просить залишити без задоволення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги відповідача та поданого на неї позивачем відзиву, а також перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин та правильність їх юридичної оцінки і застосування до спірних правовідносин норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача та для скасування рішення суду першої інстанції виходячи з нижченаведеного.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено і матеріалами справи підтверджено, що оскаржувані у цій справі позивачем рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної № 11710365/43009085 від 30.08.2024 «про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 16.07.2024» та № 11710361/43009085 від 30.08.2024 «про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 16.07.2024» - були прийняті з підстав ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній /розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Зазначені рішення комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної № 11710365/43009085 від 30.08.2024 та № 11710361/43009085 від 30.08.2024 за результатом розгляду Комісією документів щодо розблокування податкової накладної ПН № 2 від 16.07.2024 і ПН №3 від 16.07.2024, наданих позивачем у відповідь на Повідомленні №1-1608 від 16.08.2024 про надання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, які були направлені позивачем на розгляд Комісії 23.08.2024 у зв'язку з отриманням Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, в якому зазначено, що у зв'язку із необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в ЄРПН пропонується надати пояснення та копії документів, а саме: пояснення та їх документальне підтвердження щодо оприбуткування та інвентаризації придбаних товарно-матеріальних цінностей згідно даних ЄРПН та щодо їх взаємозв'язку з продукцією, що реалізується.
Як свідчать матеріали справи, направленню на адресу позивача зазначених у попередньому абзаці Повідомлень від 16.08.2024 та від 23.08.2024 року про надання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено - стало зупинення відповідно до Квитанцій про реєстрацію податкової накладної від 13.08.2024 та податкової накладної № 2 від 16.07.2024 та № 3 від 16.07.2024 з тих підстав, що відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), обсяг постачання товару/послуги 3105, 3402, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник "D"=7.1743%, "Рпоточ"=0. Саме цими повідомленнями позивачу пропонувалося надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як встановлено колегією суддів, перевіряючи правомірність оскаржуваних позивачем у цій справі рішень комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної № 11710365/43009085 від 30.08.2024 та № 11710361/43009085 від 30.08.2024, судом першої інстанції було узято до уваги обставини, які не спростовуються учасниками спору і які передували складенню позивачем та відправлення на реєстрацію податкової накладної № 2 від 16.07.2024 на суму отриманої оплати, а саме 866100,00 грн у т.ч. ПДВ 20%, і податкової накладної № 3 від 16.07.2024 на суму отриманої оплати, а саме 4 640 520,84 грн у т.ч. ПДВ 20%
Зокрема, судом першої інстанції враховано укладений 06 травня 2024 року між ТОВ «СХІД БІО ХОЛДИНГ» (Продавець) та ТОВ «ГРОВЕКС УА» (покупець) Договір № 95/0605 за умовами якого: «Продавець поставляє, а Покупець приймаче мінеральні добрива (Товар) на умовах даного Договору. Кількість, номенклатура, ціна, строки та інші умови поставки кожної партії Товару, що постачається згідно даного Договору, визначаються у специфікаціях що є додатками до даного Договору і становлять його невід'ємну частину» (п.1.1); «Загальна вартість Договору визначається на підставі цін, узгоджених Сторонами в Додатках до цього Договору та становить суму всіх специфікацій, за якими був поставлений Товар» (п.1.2); «сторони погодили, що ціна однієї метричної тони Товару та загальна його вартість вказані в Додатках до даного Договору. Ціна Товару включає ПДВ» (п.5.1); «відвантаження та поставка Товару за Договором здійснюється в строки, визначені в Додатках до Договору, залізничним або іншим видом транспорту, або без його використання, згідно умов передбачених в Договорі та Додатках до Договору (відповідно до правил Інкотермс 2010)» (п.6.1).
Також враховано, що на виконання умов зазначеного договору № 95/0605, сторони погодили умови поставки та відповідно склали і підписали специфікацію № 3 від 15.07.2024 на відвантаження мінеральних добрив Покупцю ТОВ «ГРОВЕКС УА», а на оплату було сформовано рахунок на №8/1507 за яким ТОВ «ГРОВЕКС УА» провело оплату рахунка №8/1507 від 15.07.2024 на суму 866100,00 грн у т.ч. ПДВ 20% платіжними інструкціями: № 359 від 16.07.2024 на суму 51 950,00 грн у т.ч. ПДВ 20%; №159 від 16.07.2024 на суму 381100,00 грн у т.ч. ПДВ 20%; №358 від 16.07.2024 на суму 433050,00 грн у т.ч. ПДВ 20%, а позивачем в свою чергу було складено та відправлено на реєстрацію податкову накладну № 2 від 16.07.2024 на суму отриманої оплати, а саме 866 100,00 грн у т.ч. ПДВ 20%.
Як вбачається з матеріалів справи, відвантаження першої партії товару згідно специфікації № 3 відбулося 16 липня 2024 у зв'язку з чим складена видаткова накладна № 1/1607 від 16.07.2024 на суму 528 600 грн в т.ч. ПДВ 20%, і перевезення добрив виконувалось за рахунок покупця - ТТН № 16/07/24 від 16.07.2024.
Відвантаження другої партії товару згідно специфікації № 3 відбулося 17 липня 2024 року у зв'язку з чим складена видаткова накладна № 1/1707 від 17.07.2024 на суму 337 500 грн в т.ч. ПДВ 20%, а перевезення добрив виконувалось за рахунок покупця - ТТН № 17/07/24 від 17.07.2024.
Крім того, 16.07.2024 за Договором № 95/0605 сторони погодили умови поставки на нову партію Товару про що була складена специфікація № 4, також було сформовано рахунок на оплату 1/1607 від 16.07.2024 на суму 4 640 520,84 грн у т.ч. ПДВ 20%, а ТОВ «ГРОВЕКС УА» здійснило оплату рахунка №1/1607 від 16.07.2024 на суму 4 640 520,84 грн у т.ч. ПДВ 20%, що підтверджується платіжною інструкцією № 362 від 16.07.2024 на суму 4 640 520,84 грн у т.ч. ПДВ 20%, з урахуванням чого позивачем було складено та відправлено на реєстрацію податкову накладну № 3 від 16.07.2024 на суму отриманої оплати, а саме 4 640 520,84 грн у т.ч. ПДВ 20%.
16 липня 2024 року позивачем відвантажено першу партію добрив за специфікацією № 4 у зв'язку з чим складено видаткову накладна № 2/1607 від 16.07.2024 на суму 1 099 980 грн в т.ч. ПДВ 20%. При цьому, перевезення товару виконувалось за рахунок покупця, що підтверджується ТТН № 16/07/24/2 від 16.07.2024, а 18 липня 2024 року позивачем відвантажено другу партію Товару за специфікацією №4 у зв'язку з чим складено видаткова накладна № 5/1807 від 18.07.2024 на суму 1512508,44 грн в т.ч. ПДВ 20%, а перевезення товару виконувалось за рахунок покупця, що підтверджується ТТН № 18/07/24/1 від 18.07.2024.
22 липня 2024 року позивачем відвантажено третю партію товару за специфікацією № 4 у зв'язку з чим складено видаткову накладну № 2/2207 від 22.07.2024 на суму 1014312,00 грн в т.ч. ПДВ 20%, а перевезення товару виконувалось за рахунок покупця, що підтверджується ТТН № 22/07/24/1 від 22.07.2024.
23 липня 2024 року позивачем відвантажено четверту та п'яту партію Товару за специфікацією № 4 у зв'язку з чим складено видаткову накладну № 1/2307 від 23.07.2024 на суму 506 860,20 в т.ч. ПДВ 20% та видаткову накладну № 2/2307 від 23.07.2024 на суму 506 860,20 в т.ч. ПДВ 20%, а перевезення Товару виконувалось за рахунок покупця, що підтверджується ТТН № 23/07/24/1 від 23.07.2024 та ТТН № 23/07/24/1 від 23.07.2024.
Оскільки у квитанціях про зупинення податкових накладних міститься посилання на критерій ризиковості платника податку, якому відповідали зупинені податкові накладні та який відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій», а за твердженням відповідача надані позивачем документи (в тому числі додаткові) не висвітлювали в повній мірі реальність здійснення господарських операцій, адже були відсутні обґрунтовані пояснення та документальне підтвердження, щодо оприбуткування та інвентаризації придбаних товарно-матеріальних цінностей згідно даних ЄРПН та щодо їх взаємозв'язку з продукцією, що реалізується, і оскаржувані рішення Комісії про відмову у реєстрації ПН були прийняті саме у зв'язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, платником податку, виключно на якого покладено обов'язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами, які мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» - суд першої інстанції акцентував увагу на тому, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області були прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11710365/43009085 від 30.08.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 16.07.2024, № 11710361/43009085 від 30.08.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 16.07.2024 саме з підстав: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Разом з тим, надаючи правову оцінку спірним у цій справі правовідносинам, судом першої інстанції лише текстуально було процитовано положення п.187.1. ст.187, п.192.1. ст. 192, п.201.1. п.201.10. п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України; пунктів 2, 12, 13, 15, 17, 18 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 р. в редакції на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1246); пунктів 5, 6, 7, 10, 11, 19, 20, 25 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядку розгляду скарги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165) і п.1 додатку 3 цього Порідку № 1165, без належного аналізу наведених норм визнав доказово недоведеним відповідачами під час судового розгляду даної справи того, що постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податкових накладних/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
При цьому, хоча судом першої інстанції і встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних визначено: обсяг постачання товару/послуги 3105, 3402, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку), і додатково повідомлено, що показник "D"=7.1743%, "Рпоточ"=0 та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - суд у даному випадку акцентував увагу на тому, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містять жодної мотивації підстав та причин для висновків про відповідність господарської операції пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - “обсяг постачання товару/послуги 3105, 3402, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник "D"=7.1743%, "Рпоточ"=0, з посиланнями на відповідні документи. Тобто, суд першої інстанції звернув увагу у даному випадку на те, що запропонувавши позивачу у квитанціях надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, контролюючий орган не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття позитивного рішення.
За наведених обставин та виходячи із загальних вимог, які висуваються до акта індивідуальної дії, тобто, його обґрунтованості та вмотивованості, наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття - судом першої інстанції підкреслено, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а пропозиція контролюючого органу про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. При цьому, наголошуючи на тому, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції при прийнятті рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, судом першої інстанції наводиться правова позиція Верховного Суду з вказаних питань, що висловлена у постановах від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, від 14.05.2019 по справі №817/1356/18 та від 10.04.2020 у справі №819/330/18.
На підтвердження наведеної позиції, посилаючись також на приписи п.2 і п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520), суд першої інстанції акцентував увагу на тому, що позивачем було подано до податкового органу копії усіх документів, які є належними та достатніми для підтвердження здійснення позивачем господарських операцій, а тому відмова відповідача оскаржуваними у цій справі рішеннями у реєстрації податкової накладної/розрахунку в ЄРПН, прийнятими у зв'язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку, в яких графа рішення «додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» відповідачем не заповнена, на переконання суду є безпідставною виходячи перш за все з того, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності, а змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України, що узгоджується з аналогічними правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 по справі № 819/330/18, від 18.06.2020 по справі № 824/245/19-а, від 03.11.2021 по справі №360/2460/20, від 07.12.2022 по справі №500/2237/20, від 01.02.2023 по справі №2240/2900/18 і від 23.02.2023 у справі №420/9924/20, які суд першої інстанції врахував виходячи з положень ч.5 ст.242 КАС України
Підсумовуючи вищевикладене у сукупності, колегією суддів встановлено, що підставою для задоволення вимог позивача у цій справі стало те, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкових накладних без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції, що з огляду на недоведеність контролюючим органом у цій справі наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних при тому, що платником податку виконано обов'язок щодо підтвердження господарських операцій, а також того, що контролюючий орган запропонувавши позивачу подати підтверджуючі документи не вказав їх конкретного переліку і у подальшому не обґрунтував неможливість розблокування реєстрації податкових накладних на підставі поданих позивачем документів.
Отже, за відсутності на переконання суду першої інстанції підстав для відмови позивачу в реєстрації податкових накладних, суд першої інстанції залишив поза увагою, що:
- підставою зупинення реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 2 від 16.07.2024 та податкової накладної № 3 від 16.07.2024 слугувало саме те, що обсяг постачання означеного у цих податкових накладних товару/послуги 3105, 3402 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку), у зв'язку з чим було додатково повідомлено показник "D"=7.1743%, "Рпоточ"=0, і запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в ЄРПН;
- позивачем не оскаржувалися обставини та дії контролюючого органу на етапі зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН та формування квитанції про зупинення відповідно до п. 10-11 Порядку № 1165, що свідчить про обізнаність позивача щодо порядку та наслідків своїх дій після отримання квитанції про зупинення ПН;
- а контролюючий орган як на стадії формування квитанції та і на стадії прийняття
рішення про відмову у реєстрації податкових накладних позбавлений можливості деталізувати ненадані йому документи, оскільки він не може наперед знати, які саме документи є у платника і які він не надав, в тому числі і про кількість укладених договорів, обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН, оскільки перелік необхідних документів залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостей законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеному у постанові Верховного Суду від 13.03.2023 по справі №240/12029/21;
- а під час судового розгляду спору у цій справі не встановлено невідповідності квитанцій нормам Порядку № 1165 та наявним в матеріалах справи даказам, а відповідно і висновки суду першої інстанції про те, що зміст квитанцій суперечить чинному податковому законодавству є безпідставними;
- позивачем до податкової накладної № 2 від 16.07.2024 та податкової накладної №3 від 16.07.2024 реєстрацію яких було зупинено були надані до комісії документи більшість яких викликала обґрунтований сумній у їх автеничності як первинних документів для бухгалтерського та податкового обліку, а тому за результатом їх розгляду та наданих позивачем пояснень щодо податкових накладних № 2 від 16.07.2024 та №3 від 16.07.2024 Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області відповідно додатку 2 до Порядку 520 (зі змінами), і направлялися 23.08.2024 Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, в якому зазначалося, що у зв'язку із необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ПН/РК) в ЄРПН пропонується надати наступні пояснення та копії документів на їх документальне підтвердження щодо оприбуткування та інвентаризації придбаних товарно-матеріальних цінностей згідно даних ЄРПН та щодо їх взаємозв'язку з продукцією, що реалізується, а з огляду на ненадання позивачем до комісії достатніх додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісією саме і були прийняті оскаржувані у цій справі приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції виснувавши про достатність наданих позивачем пояснень та документів у даному спірному випадку безпідставно не узяв до уваги, що вимоги податкового органу щодо надання додаткових пояснень і документів на їх підтвердження були спрямовані саме на усунення сумнівів стосовно легальності та правомірності формування позивачем у податкових накладних № 2 від 16.07.2024 та № 3 від 16.07.2024 показників по обсягу постачання означеного у цих податкових накладних товару/послуги за господарським операціям щодо постачання ТОВ «СХІД БІО ХОЛДИНГ» на адресу ТОВ «ГРОВЕКС УА» товарно-матеріальних цінностей: Нітроамофоска (NPK 9:25:25) комплексного мінерального гранульованого добрива мішок 50 кг, Приліпач хімічного класу кремній органічні поліефіри ТМ "СБХ" (флекспак 500), Селітри аміачної, мінерального добрива N-34,4% 50 кг обсягом постачання (без ПДВ) - 721 750,00 грн. з ПДВ - 144 350,00 грн. (податкова накладна № 2 від 16.07.2024); та Нітроамофоска NPK 9:25:25, комплексного мінерального гранульованого добрива мішок 50 кг, Стимулятора росту ТМ "СБХ" (каністра 5л.), Регулятора росту «ГУМІПЕГ СБХ2 (Каністра 10 л.), Селітри аміачної, мінерального добрива N-34,4% 50 кг, обсягом постачання (без ПДВ) - 3 867 100,70 грн. і з ПДВ - 773 420,14 грн. (податкова накладна № 3 від 16.07.2024).
Відповідно, стверджуючи про достатність наданих позивачем до комісії пояснень та документів, суд першої інстанції як мінімум зобов'язаний був дослідити зміст вказаних пояснень та документів, які перевірити на предмет їх достатності на момент прийняття оскаржуваних у цій справі рішень відповідача, наявності/відсутності суперечностей, підтвердження/не підтвердження інформації, яка була зазначена у податкових накладних, тощо, і тільки після цього адміністративний суд мав би можливість дійти висновки чи діяв відповідач у спірних правовідносинах у відповідності до визначених ч.2 ст.2 КАС України критеріїв: обґрунтованості, безсторонності, пропорційності, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та чи на підставі, у межах повноважень і у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Оскільки суд першої інстанції не виконав під час вирішення спору у цій справи вимог, що наведені у попередньому абзаці, колегія суддів враховуючи встановлені у цій справі обставини стосовно укладеного позивачем та покупцем «ГРОВЕКС УА» Договору постачання № 95/0605 від 06.05.2024 року і надані позивачем до комісії пояснень і первинних документів на підтвердження правомірності формування показників податкових накладних № 2 від 16.07.2024 і №3 від 16.07.2024 реєстрацію яких було зупинено, колегією суддів встановлено, що переважна більшість наданих позивачем до комісії копій документів, викликала обґрунтований сумній у їх автеничності як первинних документах для бухгалтерського та податкового обліку, оскільки основні реквізити таких документів: печатки з підписами керівників суб'єктів господарювання ТОВ «СХІД БІО ХОЛДИНГ», ТОВ «АСТОР КЕНДЖ» та ТОВ «АТОНЕ ТРЕЙД» на всіх документах є тотожними та додані до файлів кожного документу засобами програми Word, а PDF-файли первинних документів та договорів не створено шляхом сканування паперової копії підписаного документу/договору з проставленими печатками сторін, а є переробленим із формату Word у формат PDF файлом в електронному вигляді, що не може вважатися сканованими копіями автентичних паперових документів, і ці надані документи не висвітлювали в повній мірі здійснення господарських операцій, відображених у податкових накладних № 2 від 16.07.2024 і №3 від 16.07.2024, в тому числі і оприбуткування та інвентаризацію придбаних товарно-матеріальних цінностей згідно даних ЄРПН та щодо їх взаємозв'язку з продукцією, що реалізується.
Також колегією суддів узято до уваги, що з урахуванням наявної у відповідача інформації з Реєстру власників нерухомого майна в тому числі стосовно тимчасово окупованих територій і території прифронтового населеного пункту, а також отриманих від
Головного управління Національної поліції у Запорізькій області (база ІП «ГАРПУН» ІК «Інформаційний портал) відомостей щодо пересування автомобілів, які зазначені в ТТН в рамках здійснення операцій по вказаним вище податковим накладним (автомобіль DAF CF85.430, державний номер НОМЕР_1 - переміщення якого на території Запорізької області встановлено в період - 15.07.2024, 16.07.2024, 18.07.2024, 22.07.2024, 23.07.2024; автомобіль КАМАЗ 53212, державний номер НОМЕР_2 - переміщення якого на території Запорізької області встановлено в період - 15.07.2024, 16.07.2024, 18.07.2024, 22.07.2024, 23.07.2024) та інш. - було не тільки прийнято Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11710365/43009085 від 30.08.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 16.07.2024, та № 11710361/43009085 від 30.08.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 16.07.2024, а й було відмовлено у задоволені скарги позивача до ДПС України на вказані рішення про відмову в реєстрації ПН у ЄРПН № 11710365/43009085 від 30.08.2024, № 11710361/43009085 від 30.08.2024, яке мотивовано саме тим, що платником податку (позивачем) не надано копiй первинних документів щодо постачання/придбання товарiв/послуг, зберiгання i транспортування, навантаження, розвантажения продукцiї, складських документiв (iнвентаризацiйнi описи), у тому числі рахунки-фактури/iнвойси, акти приймання-передачi товарiв (робiт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Крім того, колегією суддів у даному випадку враховано, що саме за результатом поданих позивачем до комісії пояснень і первинних документів, а також за результатом розгляду ДПС України скарги позивача на рішення про відмову в реєстрації ПН у ЄРПН № 11710365/43009085 та № 11710361/43009085 від 30.08.2024 - з огляду на встановлені обставини, які свідчать про внесення недостовірних відомостей ТОВ «СХІД БІО ХОЛДИНГ» до господарських документів підприємства, які підтверджують господарські операції по податковим накладним № 2 від 16.07.2024, № 3 від 16.07.2024, контролюючий орган звертався 30.12.2024 до Господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ «Схід Біо Холдинг» та ТОВ «Гровекс УА» про визнання недійсним договору постачання № 95/0605 від 06.05.2024 (по виконанню умов якого і було сформовано податкові накладні № 2 від 16.07.2024 і №3 від 16.07.2024 в реєстрації яких було відмовлено оскаржуваними у цій справі рішеннями відповідача), і рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.05.2025 року у справі № 908/3477/24 було винесено рішення, яким позов Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області задоволено, та визнано недійсним договір постачання № 95/0605 від 06.05.2024 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід Біо Холдинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гровекс УА», а також стягнуто з ТОВ «Схід Біо Холдинг» на користь Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1514,00 грн і з ТОВ «Гровекс Уа» на користь Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1514,00 грн, та видано відповідні накази про примусове стягнення на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 22.05.2025 № 908/3477/25, яке набрало законної сили 01.07.2025.
За наведених вище обставин та того, що позивачем не було виконано у даному спірному випадку обов'язок документально підтвердити правомірність сформованих ним сум у податкових накладних № 2 від 16.07.2024 та № 3 від 16.07.2024, колегія суддів вважає, що позивач, не підтвердивши правомірність сформованих ним вказаних податкових накладних та на надав відповідні пояснення і документи на спростування виниклих у комісії сумнівів щодо відповідних операцій, за наслідками яких і складалися податкові накладні № 2 і № 3, які подавалися ним для реєстрації в ЄРПН - відповідач у спірному випадку діяв у чіткій відповідності до Порядку №520, яким саме і визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п.4 Порядку ухвалення рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, що затверджений наказом Мінфіну від 12.12.2019 № 520, позивач при зупиненні реєстрації податкової накладної зобов'язаний був подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у цій податковій накладній, тобто, усю інформацію і підтверджуючі документи, які стосуються саме цієї операції орієнтуючись на перелік цих документів.
Зокрема, оскільки позивач по справі надав не повну інформацію та підтверджуючі документи, як це передбачено п.4 Порядку № 520, контролюючий орган обґрунтовано повідомив позивача про необхідність надання додаткових пояснень та документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією відповідного рішення, але вже конкретизуючи більш детально цей перелік, що судом першої інстанції і було встановлено під час вирішення спору у цій справі, а тому висновки суду першої інстанції у цій частині стосовно неконкретності вимог контролюючого органу та необґрунтованості його рішення є на переконання колегії суддів безпідставним.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що п.2 Порядку №520 встановлено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня), а відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, і у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 закріплено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520), а відповідно до пунктів 10, 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Системний аналіз наведених законодавчих положень дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що законодавцем визначено два етапи реєстрації податкової накладної: зупинення реєстрації податкової накладної, який є проміжним перед прийняттям рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної, та етап прийняття рішення податковим органом, та рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих платником податку документів. Тобто, оцінці підлягає правомірність дій контролюючого органу як щодо зупинення реєстрації податкової накладної так і винесення у подальшому рішення про відмову в реєстрації такої у контексті наявності для цього законодавчо визначених підстав.
Проте, у даному випадку судом першої інстанції не враховано доводи контролюючого органу про те, що долучений позивачем до пояснень перелік документів не був достатнім для реєстрації поданої позивачем податкової накладної у реєстрі, а витребувані документи не були надані на вимогу податкового органу у повному обсязі.
При цьому колегія суддів акцентує увагу на тому, що позивач як активний учасник господарської діяльності на певному сегменті ринку обізнаний із тонкощами роботи на цьому ринку, а тому має розуміння сутності та особливостей певних операцій, має усвідомлення не лише щодо базових документів, які супроводжують певні операції, а й щодо інших документів, які зазвичай необхідні для фіксації такого роду операції, тому саме позивач має можливість довести конкретними документами які наявні у нього такий супровід з тим, щоб розвіяти будь які сумнів та сприяти у реєстрації податкових накладних.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що судом при дослідженні правомірності оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних підлягають врахуванню лише документи, що подавались платником податків безпосередньо суб'єкту владних повноважень, який приймав відповідне рішення.
Водночас, зазначена у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформація щодо відповідності господарської операції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій надавала позивачу можливість надати контролюючому органу всі документи, які позивач мав у своєму розпорядженні та які підтверджують, як інформацію, зазначену у відповідній податковій накладній, так і інформацію, яка вимагалася згідно з рішенням про зупинення реєстрації такої податкової накладної. Позивач не був позбавлений можливості з огляду на зміст здійснених ним господарських операцій та повідомлень контролюючого органу про надання додаткових пояснень та документів визначити для себе, подання яких саме первинних документів матиме наслідком реєстрацію контролюючим органом спірних податкових накладних.
Більше того, платник податку не позбавлений права протягом 365 днів з дати виникнення податкових зобов'язань скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, надавши усі необхідні документи податковому органу, які дозволять таку податкову накладну зареєструвати.
У той же час, при вирішенні питання щодо реєстрації ПН завдання адміністративного суду полягає у перевірці наявності достатніх документів для спростування сумнівів контролюючого органу про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, а також питання чи були такі документи надані контролюючому органу і наскільки обґрунтованими були підстави для відмови у врахуванні таких при прийнятті рішення про відмову у реєстрації ПН, тобто акцент покладено саме на перевірку обґрунтованості прийняття рішення про відмову у реєстрації.
Матеріали даної справи не містять належних і достатніх доказів на спростування висновків контролюючого органу, а вищеозначена поведінка суб'єкта господарювання, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, позбавляла податковий орган можливості провести реєстрацію ПН. Оскільки наведені у постанові апеляційної інстанції обставини у своїй сукупності під час вирішення спірних правовідносин залишилися поза увагою суду першої інстанції, але відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, наведено відповідні мотиви прийняття Комісією спірних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних на підставі неповного переліку документів, враховуючи ту обставину, що запитуваних документів на вимогу податкового органу Товариством не було надано - колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними і скасуванні рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11710365/43009085 від 30.08.2024 та № 11710361/43009085 від 30.08.2024, та про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «СХІД БІО ХОЛДИНГ» № 2 від 16.07.2024 та № 3 від 16.07.2024 датою їх подання на реєстрацію, оскільки у спірному випадку комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (регіонального рівня) діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а відповідно, оскаржувані у цій справі рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є правомірними, а позовні вимоги про їх скасування є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
При цьому, ухвалюючи у цій справі рішення, судом апеляційної інстанції враховуються висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02 липня 2024 року у справі № 440/5004/23, відповідно яких предметом доказування при вирішенні вимог про скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації. Оскільки суд в адміністративних справах не має права підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою, а лише має активно досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі, колегія суддів виходячи із наявних в матеріалах справи доказів вважає, що позивачем дійсно не було подано контролюючому органу усі належні та достатні документи, щодо підтвердження правомірності формування податкових накладних, а тому комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (регіонального рівня) діяла підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є правомірним, а позовні вимоги про скасування цього рішення є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На переконання колегії суддів у даному випадку оскарження рішень Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних позивачем використано як спосіб легітимізації неправомірного подання на реєстрацію податкових накладних за відсутності достатніх підстав для їх формування, що зокрема також підтверджено і рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.05.2025 року у справі № 908/3477/24 яким визнано недійсним договір постачання № 95/0605 від 06.05.2024 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід Біо Холдинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гровекс УА», яке набрало законної сили 01.07.2025.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецеденту практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції обставинам справи не відповідають, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242, 315, 317, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у адміністративній справі № 280/8365/24 - скасувати.
У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД БІО ХОЛДИНГ» до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.А. Шальєва