11 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/1290/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 в адміністративній справі №160/1290/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
17.01.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження перерахованої та виплачуваної з 01.04.2024 року після набуття чинності рішення Другого сенату Конституційного Суду України № 2=р(ІІ)/2024 від 20 березня 2024 року по справі № 3-123/2023(229/23) пенсії ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок захворювання пов'язаного з наслідками аварії ЧАЕС, інваліду другої групи, призначену в розмірі відшкодування фактичних збитків - максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2024 року розрахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок захворювання пов'язаного з наслідками аварії ЧАЕС, інваліду другої групи, призначену у розмірі відшкодування фактичних без обмеження розміру пенсії її максимальним розміром з урахуванням висновку викладених у рішенні Другого сенату Конституційного Суду України № 2=р(ІІ)/2024 від 20 березня 2024 року по справі № 3-123/2023(229/23).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в розмірі відшкодування фактичних збитків, обчислену відповідно до Закону України від 28.02.1991 року №796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Однак відповідач попри рішення Другого сенату Конституційного Суду України №2=р(ІІ)/2024 від 20.03.2024 по справі №3-123/2023(229/23) протиправно обмежує розмір пенсії позивача максимальним розміром. Позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром. Проте, відповідачем було відмовлено у здійсненні такого перерахунку. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 в адміністративній справі №160/1290/25 адміністративний задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження перерахованої та виплачуваної з 01.04.2024 року після набуття чинності рішення Другого сенату Конституційного Суду України № 2=р(ІІ)/2024 від 20 березня 2024 року по справі № 3-123/2023(229/23) пенсії ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок захворювання пов'язаного з наслідками аварії ЧАЕС, інваліду другої групи, призначену в розмірі відшкодування фактичних збитків - максимальним розміром. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити з 01.04.2024 року розрахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), як особі з інвалідністю внаслідок захворювання пов'язаного з наслідками аварії ЧАЕС, інваліду другої групи, призначену у розмірі відшкодування фактичних без обмеження розміру пенсії її максимальним розміром з урахуванням висновку викладених у рішенні Другого сенату Конституційного Суду України № 2=р(ІІ)/2024 від 20 березня 2024 року по справі № 3-123/2023(229/23), з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії в розмірі відшкодування фактичних збитків, обчислену відповідно до Закону України від 28.02.1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до перерахунку пенсії вбачається, що нарахована пенсія позивача складає 35 290,01 грн, однак розмір пенсійної виплати обмежений максимальним розміром пенсії у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність 23 610,00 грн.
21.10.2024 та 27.11.2024 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявами, в яких просила здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії, з врахуванням раніше виплачених сум з 20.03.2024 року.
Однак, листами Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.11.2024 року №62123-45289/Г-02/8-0300/24 та від 26.12.2024 року №69050-50741/Г-01/8-0400/24 повідомлено позивача, що нормами частини 3 статті 67 Закону №796 передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Вважаючи дії відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Обмеження максимального розміру пенсії передбачено Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ(далі- Закон № 3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011.
Згідно з положеннямистатті 2 Закону № 3668-VI,максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема,законів України«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Підпунктом 6 пункту 6 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI внесено зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема, достатті 67 Закону № 796-XII, а саме частину третю цієї статті викладено в новій редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з частиною третьоюстатті 67 Закону № 796-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень.
Отже, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних устатті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону №796-XII, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства,чинні на час здійснення такого перерахунку.
Апеляційний суд встановив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зробило перерахунок пенсії позивача і обмежило нараховану пенсію десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Оскільки, таке перевищення стало результатом перерахунку пенсії в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин відповідач правомірно застосував положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені положенняЗакону № 3668-VIта частини третьоїстатті 67 Закону № 796-XII,станом на дату проведення перерахунку, неконституційними не визнавалися, були чинними, а тому обов'язкові для застосування.
Разом з тим, 20.03.2024 Конституційний Суд України прийняв рішення №2-р(II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними), приписстатті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VIзі змінами, що поширює свою дію наЗакон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XIIзі змінами, припис першого речення частини третьоїстатті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XIIзі змінами.
Отже, з 20.03.2024 - з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 стаття 67 Закону № 796-XIIне містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Тому з 20.03.2024 обмеження пенсії, призначеної відповідно до Закону № 796-XII, максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, є протиправним, з огляду на рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024.
Отже, дії відповідача щодо обмеження з 20.03.2024 року пенсії максимальним розміром є протиправними.
Наведені вище висновки є підставою для задоволення позову.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 в адміністративній справі №160/1290/25 - без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя С.М. Іванов
суддя Д.В. Чепурнов