ПОСТАНОВА[1]
31 березня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М., за участю захисника Скрицької Н.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Скрицької Надії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бориспільського районного суду Київської області від 25 листопада 2024 року, -
Постановою Бориспільського районного суду Київської області від 08 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 25.11.2024 року о 23 год. 50 хв. в с. Вишеньки Бориспільського р-ну Київської обл., по вул. Короленка, 1, керувала транспортним засобом CITROEN C-5 AIRCROSS, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовилася, чим порушила п. 2.5 ПДР України, в зв'язку з чим її дії кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою Бориспільського районного суду Київської області від 08 січня 2025 року, захисник Скрицька Н.А. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги апелянт обгрнутовує тим, що висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 суперечать фактичним обставинам справи, оскільки поза увагою суду залишилися відсутність обґрнутованих підстав для зупинки транспортного засобу, а також нероз'яснення поліцейськими причин зупинки; не встановлено на підставі досліджених доказів достатність підстав вважати, що ОСОБА_1 мала ознаки алкогольного сп'яніння; не встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді від 08 січня 2025 року, посилаючись на те, що ні ОСОБА_1 , ні її захисник не були присутні під час розгляду справи судом першої інстанції, проте у постанові помилково зазначено про їх присутність. При цьому, копію оскаржуваної постанови захисник Скрицька Н.А. отримала 10 лютого 2025 року.
Розглянувши клопотання захисника Скрицької Є.В. в інтересах ОСОБА_1 , з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки доводи клопотання підтверджуються долученими до нього доказами.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Скрицької Є.В., яка підтримала апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, у тому числі відеозапис з нагрудної камери працівників поліції, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 2.9А ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підлягає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 25.11.2024 року о 23 год. 50 хв. в с. Вишеньки Бориспільського р-ну Київської обл., по вул. Короленка, 1, керувала транспортним засобом CITROEN C-5 AIRCROSS, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовилася, чим порушила п. 2.5 ПДР України, в зв'язку з чим її дії кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Так, винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується даними, які містяться: у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №182115 щодо за порушення п. 2.5. ПДР України, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; зі змістом протоколу, а також з кваліфікацією дій ОСОБА_1 ознайомлена, проте від отримання протоколу та від підпису відмовилась (а.с.2); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.8); даними відеозапису з боді-камер поліцейських, на яких зафіксовані обставини правопорушення (а.с.9).
Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні нею вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом та була зупинена працівниками поліції, які вбачали у неї ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю, нечітка мова. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою технічного приладу «Драгер» та у лікаря-нарколога, на що вона відмовилася. При цьому, ОСОБА_1 не заперечувала, що вживала вино. Процесуальні права, як і наслідки відмови ОСОБА_1 було роз'яснено.
Отже, дослідженим відеозаписом спростовується позиція сторони захисту про відсутність доказів на підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Крім того, посилання сторони захисту на те, що автомобіль CITROEN C-5 AIRCROSS, д.н.з. НОМЕР_1 , їй не належить, а відеозаписом не підтверджено, що за кермом перебуває саме ОСОБА_1 є надуманими, з огляду на те, що з відеозапису вбачається, що після зупинення транспортного засобу за кермом за на місці водія перебувала ОСОБА_1 , поліцейськими встановлено її особу на підставі наданих нею документів, - водійського посвідчення № НОМЕР_2 , і на місці події ОСОБА_1 не заперечувала факт керування транспортним засобом.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 наполягала на огляді у лікаря-нарколога є неспроможними, позаяк ОСОБА_1 про це заявила після того, як щодо неї було складено протокол за п. 2.5 ПДР України та оголошено їй, а відтак подальші її дії не мають процесуального значення і не тягнуть правових наслідків, оскільки матеріали справи свідчать про те, що працівниками поліції до складання протоколу у повній мірі дотримано положення ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
Отже, суд першої інстанції, дотримуючись вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП, повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі обставини справи в їх сукупності, дав оцінку кожному доказу із наведенням відповідних мотивів, спростував доводи сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, належним чином вмотивувавши своє рішення.
Обґрунтованих доводів, які стали би безумовними підставами для закриття провадження по справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено таких порушень, що унеможливили би прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Поновити захиснику Скрицькій Н.А. строк на апеляційне оскарження постанови Бориспільського районного суду Київської області від 08 січня 2025 року.
Апеляційну скаргу Скрицької Надії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бориспільськогорайонного суду Київської області від 08 січня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційногосуду О. М. Сітайло
Справа № 33/824/1823/2025 Головуючий суддя у 1-й інстанції: Кабанячий Ю.В.
Суддя в апеляційній інстанції: Сітайло О.М.