Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/9914/2025
м. Київ Справа № 753/3167/24
03 липня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Рейнарт І.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_3 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року, постановлену під головуванням судді Лужецької О.Р., у цивільній справі за заявою ОСОБА_3 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю,-
У лютому 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, у якому просив суд: встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_3 з 2007 року; визнати за позивачем в порядку поділу спільного майна право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 червня 2024 року, яке було залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року,взадоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, відмовлено.
У січні 2025 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявоюпро перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю.
Заява обгрунтована тим, що у грудні 2024 року йому сталі відомі обставини, які є істотними для справи, і які не були і не могли бути йому відомі під час розгляду цієї справи.
Зазначав, що йому стали відомими та доступними матеріали справи № 2-4/11, в яких зазначається факт відсутності в його володінні нерухомого майна. Вважав, що дана обставина є вагомою для повноціного та справедливого рішення суду, оскільки підтверджує, що окрім квартири, набутої під час цивільного шлюбу з ОСОБА_2 , іншого нерухомого майна він не має.
Також в матеріалах справи № 2-4/11 наявні заяви, які були написані особисто ОСОБА_2 та завірені ним, які підтверджують факт його проживання з відповідачкою з 2004 року за адресою: АДРЕСА_2 . За даною адресою знаходилась квартира, в якій вони проживали до моменту купівлі спірного нерухомого майна, яке придбано за його особисті кошти, також він матеріально займався облаштуванням майна, тому дане майно, за твердженням позивача, слід розцінювати, як сумісно набуте майно подружжя.
Крім того, йому стали відомі інші обставини у ційцивільній справі. а саме: побутові фотографії, які підтверджують факт його проживання однією сім'єю разом з ОСОБА_2 під час та після купівлі спірної квартири, а здійснення ним платежів щодо оплати комунальних послуг по квартирі є прямим підтвердженням фактичного ведення спільного господарства з ОСОБА_2 .
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року в задоволенні заявиОСОБА_3 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, відмовлено.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, заявник ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 11 березня 2025 року про перегляд рішення суду від 20червня 2024 року у зв'язку із нововиявленими обставинами за заявою позивача ОСОБА_3 ; задовольнити заяву про перегляд рішення Дарницького районного суду міста Києва від від 20 червня 2024 року та ухвалити нове судове рішення у справі, яким задовольнити його позовні вимоги в повному їх обсязі.
В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи - частина друга статті 423 ЦПК України.
Зазначає, що відповідно до поданої заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами йому стало відомо про інші обставини у цивільній справі № 753/3167/24, а саме: побутові фотографії, які підтверджують факт його проживання однією сім'єю разом з ОСОБА_2 під час та після купівлі квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Ці фотографії були зроблені задовго до подання ним первісної позовної заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, а також визнання майна спільною сумісною власністю. Побутові фотографії, які підтверджують факт проживання однією сім'єю були знайдені ним під час прибирання у своєму гаражі і вони були зроблені в період з 2015 по 2018 роки, тобто, під час спільного проживання з відповідачкою. Отже, такі фотографії, на переконання позивача, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Не дослідження місцевим судом нових доказів у даній справі за його позовом, які він не міг надати і про наявність яких йому не було відомо на час винесення рішення від 20 червня 2024 року, є належною підставою для скасування ухвали від 11.03.2025 року та ухвалення нового судового рішенняу вказаній справі на його користь.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_5 підтримав доводи апеляційної скарги та просив скаргу задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Пухальська Наталія Сергіївна в судовому засіданні просила апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., поясненння позивача та представника відповідачки, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у цій справі є вимога ОСОБА_3 а про встановлення фактупроживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_3 з 2007 року; визнання за позивачем в порядку поділу спільного майна права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю залишив без задоволенняз мотивів недоведеності позовних вимог.
При цьому суди виходили із таких встановлених фактичних обставин справи.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі не перебували.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21.04.2006 року шлюб ОСОБА_6 і ОСОБА_2 , розірвано.
Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 18.02.2009 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 - розірвано.
21.05.2013 року ОСОБА_2 продала належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_4 за ціною 619 378 грн., що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зубко І.І., зареєстровано в реєстрі за №841.
В той же день, 21.05.2013 року ОСОБА_2 придбала квартиру АДРЕСА_1 за ціною 365 400 грн., що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., зареєстровано в реєстрі за №3965.
З 29.05.2014 ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 та знятий з реєстрації за заявою власника ОСОБА_2 13.12.2023 року.
Суди встановили, що квартиру АДРЕСА_1 відповідач ОСОБА_2 придбала за кошти отримані від продажу її власної квартири АДРЕСА_4 .
Посилання позивача ОСОБА_3 на те, що квартира була придбана під час його спільного проживання з відповідачкою ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки позивачем не надано належних доказів ведення спільного господарства, наявності спільного побуту та бюджету, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю у період, протягом якого було придбано нерухоме майно.
Самі лише показання свідків та спільні фотографії без доведення наявності у сторін спільного побуту та бюджету, факту здійснення спільних витрат не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Спільний відпочинок та святкування свят не є достатнім для визнання факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в розумінні ст. 74 СК України без наявності інших ознак сім'ї.
Показання допитаних свідків є суперечливими та беззаперечно не свідчать про ведення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спільного господарства, наявність у них спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю.
Посилання ОСОБА_3 на те, що частина коштів, витрачених на придбання спірної квартири, є його особистою приватною власністю, оскільки отримані ним під час заробітків, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки спірна квартира була придбана 21травня 2013 року, а з доказів наданих позивачем вбачається, що на заробітках позивач був після її придбання.
Твердження позивача про те, що він сплачував за комунальні послуги, проживаючи у спірній квартирі, не можуть бути підставою для визнання права на нерухоме майно.
Отже, встановлені судом обставини вказують на те, що квартира АДРЕСА_1 не належить до спільно нажитого майна та не підлягає поділу між сторонами в рівних частках, оскільки позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів придбання спірного нерухомого майна за рахунок спільних коштів.
А вимога позову про встановлення юридичного факту не є вимогою, яка забезпечує ефективний захист прав у справах про поділ майна подружжя, а лише підставою для вирішення такої справи.
Позивач ОСОБА_5 заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами обґрунтував тим, що йому стали відомими та доступними матеріали справи № 2-4/11, в якій наявні заяви, які були написані особисто ОСОБА_2 та завірені ним, що підтверджують факт його проживання з відповідачкою з 2004 року за адресою: АДРЕСА_2 , в якій вони проживали до моменту купівлі спірного нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , яка придбана за його особисті кошти, також вінматеріально займався облаштуванням майна, а тому дане майно слід розцінювати як сумісно набуте майно подружжя.
Крім того, йому стали відомі інші обставини у ційцивільній справі, а саме побутові фотографії, які підтверджують факт його проживання однією сім'єю разом з ОСОБА_2 під час та після купівлі спірної квартири, а здійснення ним платежів щодо оплати комунальних послуг по квартирі є прямим підтвердженням фактичного ведення спільного господарства з ОСОБА_2 .
На підтвердження обставин, які заявник вважає нововиявленими, ОСОБА_5 надав суду в копіях: адміністративний позов до Іванківського районного суду Київської області від 15 жовтня 2008 року, з уточненнями від 03 листопада 2008 року, в якому він, як позивач за адміністративним позовом зазначав місце свого проживання: АДРЕСА_2 ; заяву ОСОБА_3 до Іванківської міжрайонної прокуратури Київської області, а також відповідь з Іванківської міжрайонної прокуратури Київської області від 03 вересня 2007 року, адресовану ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 ; три заяви до сільського голови села Олізарівка Іванківського району за 2007 рік, в яких він, як заявник, вказував місце свого проживання: АДРЕСА_2 ; заяву до голови КСП 50 річчя жовтня за 2004 рік, в якій він, як заявник, вказував місце свого проживання: АДРЕСА_2 ; довідку Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на підтвердження сплати ним, ОСОБА_3 , послуг Інтернету та інших житлово-комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_1 , що відповідно до додатку № 1 до довідки, містить період з 28 липня 2022 року по 20 січня 2024 року, два фотознімка (а.с. 22-49 том 2).
Суд першої інстанціїв задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд судового рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 червня 2024 року за нововиявленими обставинами відмовив і мотивував таке рішення тим, що обставини, на які посилається заявник, не можуть бути визначені нововиявленими фактами, а переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такий висновок суду першої інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідає вимогам процесуального права, з наступних підстав.
Згідно з частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Відповідні правові позиції щодо визначення нововиявлених обставин наведено у постановах Верховного Суду: від 02 травня 2018 року у справі 2а-7523/10/1270, від 10 квітня 2019 року у справі № 813/8070/14 (454/2641/14-а), від 19 червня 2019 року у справі № 815/1918/15, від 06 вересня 2022 року у справі № 363/1900/13-ц (провадження № 61-89св20), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 9901/230/20 (провадження №11-452заі21).
Перегляд рішень, ухвал та судових наказів у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Тобто, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
На вказаному наголошено у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2024 року у справі № 643/12492/18, провадження № 61-7813св24.
Із усталеної практики Європейського суду з прав людини вбачається, що новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. russia, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
У справі, що розглядається, судом першої інстанції установлено що, порушуючи питання про перегляд рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 червня 2024 року за нововиявленими обставинами, ОСОБА_3 посилався на те, що йому стали відомі інші обставини у ційцивільній справі, а саме: заяви, які були написані особисто ОСОБА_2 (відповідачем у справі) та завірені ним, які підтверджують факт його проживання з відповідачкою з 2004 року; побутові фотографії, які підтверджують факт проживання однією сім'єю разом з ОСОБА_2 під час та після купівлі спірної квартири, а здійснення ним платежів щодо оплати комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_1 є прямим підтвердженням фактичного ведення спільного господарстваз ОСОБА_2 .
На підтвердження обставин, які заявник вважає нововиявленими, ОСОБА_5 надав суду в копіях: адміністративний позов до Іванківського районного суду Київської області від 15 жовтня 2008 року, з уточненнями від 03 листопада 2008 року, в якому він, як позивач за адміністративним позовом, зазначав місце свого проживання: АДРЕСА_2 ; заяву ОСОБА_3 до Іванківської міжрайонної прокуратури Київської області, а також відповідь з Іванківської міжрайонної прокуратури Київської області від 03 вересня 2007 року, адресовану ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 ; три заяви до сільського голови села Олізарівка Іванківського району за 2007 рік, в яких він як заявник вказував місце свого проживання: АДРЕСА_2 ; заяву до голови КСП 50 річчя жовтня за 2004 рік, в якій він як заявник вказував місце свого проживання: АДРЕСА_2 ; довідку Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на підтвердження сплати ним, ОСОБА_3 , послуг Інтернету та інших житлово-комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_1 , що відповідно до додатку № 1 до довідки, містить період з 28 липня 2022 року по 20 січня 2024 року, два фотознімка (а.с. 22-49 том 2).
Суд першої інстанції вірно врахував, що істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду у вказаній цивільній справі, у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
Суд першої інстанції, дослідивши обставини, на які послався позивач, як на нововиявлені, дійшов обґрунтованого висновку, що зазначені у документах, що надані до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, обставини були предметом судового дослідження.
Суд першої інстанції вирішив спір на підставі оцінки доказів, як кожного окремо, так і в сукупності (стаття 89 ЦПК України).
Ухвалюючи судове рішення від 20 червня 2024 рокуу справі №753/3167/24, суд першої інстанції, з огляду на предмет і підстави заявленого позову, відповідно до поданих сторонами доказів, що було оцінено судом у їх сукупності, встановив факт, що спірну квартиру АДРЕСА_1 відповідач ОСОБА_2 придбала за кошти отримані від продажу її власної квартири АДРЕСА_4 , а відтак, квартира АДРЕСА_1 не належить до спільно нажитого майна та не підлягає поділу між сторонами в рівних частках.
Позивач у справі ОСОБА_3 під час розгляду справи не спростував вищевказаного у визначений процесуальним законом спосіб. Не довів належними та допустими доказами ведення спільного господарства, наявності спільного побуту та бюджету, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю у період, протягом якого було придбано вказане нерухоме майно, хоча мав таку можливість, оскільки від нього це вимагали статті 12, 81 ЦПК України, тобто активна участь у змагальному процесі.
Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами (постанова Верховного Суду від 06 травня 2025 року у справі № 752/14296/16-ц, провадження № 61-13460св24).
З урахуванням наведеного, відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 червня 2024 року.
Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, судом під час розгляду справи не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
При цьому судом вірно враховано роз'яснення, викладені у пунктах 3, 4, 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами».
Висновки суду першої інстанції узгоджуються із судовою практикою Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_3 про те, що відповідно до поданої ним заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами йому стало відомо про інші обставини у цивільній справі № 753/3167/24, які підтверджують факт його проживання однією сім'єюз ОСОБА_2 відхиляються колегією суддів, як безпідставні, оскільки неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов'язків у змагальності процесу, у тому числі і неподання до суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи не є нововиявленими обставинами.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що як обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, так і обґрунтування апеляційної скарги позивача фактично стосуються повторного дослідження обставин, що вже були встановлені судом під час розгляду справи № 753/3167/24, та переоцінки тих доказів, які вже оцінювалися судом в процесі розгляду цієї справи, що відповідно до вимог процесуального закону не може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу заявника ОСОБА_3 без задоволення, а оскаржуване судове рішення (ухвалу) Дарницького районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.
Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки оскаржуване судове рішення залишено без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді: