про передачу адміністративної справи
з одного адміністративного суду до іншого
11 серпня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/3595/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Боднарюк О.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати противоправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не призначення та не проведення службового розслідування, з метою встановлення обставин травми ОСОБА_1 , отриманої 07.05.2022 року, передбаченого окремим дорученням Головнокомандувача ЗС України від 20.04.2023 №25488/С;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування з метою встановлення обставин травми ОСОБА_1 , отриманої 07.05.2022 року, передбачене окремим дорученням Головнокомандувача ЗС України від 20.04.2023 №25488/С;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), отриманої 07.05.2022 року, передбаченої Додатком №5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 за результатом службового розслідування надати ОСОБА_1 , довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), отриманої 07.05.2022 року, передбаченої Додатком №5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.
Пунктом 4 частини 1 статті 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
У наведених вище нормах законодавець імперативно визначив, що місце проживання (перебування, знаходження) особи позивача, є те - яке документовано у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини 2 статті 26 КАС України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Кодекс адміністративного судочинства України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).
Відтак, якщо предметом адміністративного позову є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.
Тобто, такий спір може бути розглянуто адміністративним судом за вибором позивача: за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або за місцезнаходженням відповідача.
Отже, стаття 25 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує підсудність справи за вибором позивача з зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача.
Згідно матеріалів справи, судом встановлено, що позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
В той же час, позивачем у позові зазначено адресу відповідача на час звернення в суд: смт. Черкаське, Самарівський район, Дніпропетровська область.
Водночас доказів, що позивач зареєстрований на території Чернівецької області до позову не додано.
Суд звертає увагу суду на те, особа може мати декілька місць проживання чи перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання чи перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.
Реєстрація (декларування) місця проживання чи перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
Використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в подібних правовідносинах, що відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України суд враховує під час застосування до спірних правовідносин.
Відтак, враховуючи викладене суд зазначає, що для застосування положень частини першої статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає можливість визначення підсудності справи за вибором позивача, необхідною умовою є саме наявність зареєстрованого місця проживання чи перебування позивача.
Як уже зазначалося судом вище, на час звернення до суду із даним позовом фактичним місцем проживання позивача є Чернігівська область.
Місцезнаходженням відповідача у цій справі (військова частина НОМЕР_1 ) є АДРЕСА_2 .
Крім цього суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що позивач станом на момент пред'явлення даного позову проживає на території Чернівецької області.
За таких обставин дана справа має вирішуватися окружним адміністративним судом за місцем проживання (перебування) позивача - фізичної особи або ж за місцезнаходженням відповідача.
Враховуючи, що місцем проживання (перебування) позивача є Чернігівська область, а також місце розташування відповідача є Дніпропетровська область суд вважає, що дана справа територіально підсудна Чернігівському окружному адміністративному суду, а не Чернівецькому окружному адміністративному суду.
Згідно пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для передачі даної справи на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 29, 30, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Передати справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду (вулиця Київська, 23, Чернігів, Чернігівська область, 14000).
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя О.В. Боднарюк