11 серпня 2025 року справа № 580/6481/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді: Янківської В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
06 червня 2025 року ОСОБА_1 подав позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке оформлене Протоколом комісії № 7 від 06.03.2025 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
2) зобов'язати комісію при ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
В обґрунтування позовних вимог представниця позивача зазначила, що позивач є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , має матір, яка є особою з інвалідністю ІІ групи та не має інших осіб, які можуть здійснювати догляд за нею. Таким чином, як стверджує представниця позивача, останній не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Позивач звернувся до Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації із заявою та відповідними документами про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, однак отримав повідомлення про те, що Комісія при ІНФОРМАЦІЯ_3 ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки, оформлене протоколом № 7 від 06.03.2025. Відмова мотивована тим, що відсутні підстави для надання відстрочки відповідно п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Представник позивача вважає, що надав всі необхідні документи, які підтверджують його право на відстрочку від призову під час мобілізації, а Комісія при ІНФОРМАЦІЯ_3 чисто формально відмовила у підтвердження права на відстрочку. Відповідно ІНФОРМАЦІЯ_4 безпідставно не видав довідку про надання відстрочки від призову під час мобілізації.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у вказаній справі.
Представник відповідача подала до суду заяву, в якій просила у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що ІНФОРМАЦІЯ_4 , як і Комісія з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за своїми повноваженнями мають кожен власну виключну управлінську компетенцію, втручання до сфери реалізації якої з боку ТЦК та СП заборонена приписами ст. 19 Конституції України.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
З'ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив таке.
05.03.2025 ОСОБА_1 з підстав передбачених пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» подав до Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву, а також підтверджуючі документи, які надають законні підстави для отримання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період у відповідності до п.13 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
До заяви позивачем, надано наступні документи:
- нотаріально засвідчена копія паспорта ОСОБА_1 ;- Нотаріально засвідчена копія паспорту ОСОБА_2 ;
- нотаріально засвідчена копія паспорту ОСОБА_3 ;- Нотаріально засвідчена заява ОСОБА_2 про вибір ОСОБА_1 для свого утримання;
- нотаріально засвідчена копія довідки МСЕК серія 12 ААА № 012925 від 27.03.2018 ОСОБА_2 ;
- нотаріально засвідчена копія довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААА № 880061 від 27.03.2018 ОСОБА_2 ;
- нотаріально засвідчена копія пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 від 08.05.2018 ОСОБА_2 ;
- нотаріально засвідчена копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. серія НОМЕР_2 від 26.02.2019 ОСОБА_2 ;
- нотаріально засвідчена копія посвідчення інваліда війни серія НОМЕР_3 від 28.03.2018 ОСОБА_2 ;
- оригінал довідки № 292/15-01 від 24.01.2025 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою батька;
- витяг з реєстру територіальної громади ОСОБА_2 ; Витяг з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 ;
- нотаріально засвідчена копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; Копія відповіді ЦМУ МЮ (м.Київ) № 27/32.9-04.05 від 11.01.2025;
- копія довідки ОСОБА_2 за формою ОК-5; Копія довідки ОСОБА_2 за формою ОК-7;
- копія довідки ОСОБА_1 за формою ОК-5; Копія довідки ОСОБА_1 за формою ОК-7;
- нотаріально засвідчена копія свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_2 ;
- нотаріально засвідчена копія пенсійного посвідчення серія НОМЕР_4 від 02.10.2019 ОСОБА_3 .
Повідомленням від 10.03.2025 №4/5106 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив позивача про результати розгляду його заяви і прийняте комісією рішення про відмову у наданні відстрочки від призову.
Зокрема в повідомленні зазначено, що за результатами розгляду заяви, Комісією ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки, яке оформлено протоколом № 7 від 06 березня 2025 року. Відмова мотивована тим, що відсутні підстави для надання відстрочки відповідно до п. 13 ч. 1 статті 23 Закону України “Про мобілізацію підготовку та мобілізацію».
Представник позивача вважає протиправним рішення Комісії щодо не надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, тому за захистом прав та інтересів позивача звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ Про військовий обов'язок і військову службу (далі - Закон №2232-XII).
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України Про оборону України, Про Збройні Сили України, Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 Закону №2232-XII).
Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом. За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні (затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ) в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово було продовжено.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 Про загальну мобілізацію (затверджено Законом України від 03 березня 2022 року №2105-IX) оголосити проведення загальної мобілізації.
На момент розгляду цієї справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а тому застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.
За приписами частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Згідно з частиною п'ятою статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154), визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації. Так згідно з пунктом 13 частини першої цієї статті не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Аналіз цієї норми дозволяє визначити такі випадки, за яких військовозобов'язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації:
1) один із своїх батьків (або один з батьків дружини (чоловіка)) є особою з інвалідністю І чи ІІ групи; відсутні інші особи, які не є військовозобов'язаними та які відповідно до закону зобов'язані їх утримувати;
2) один із своїх батьків (або один з батьків дружини (чоловіка)) є особою з інвалідністю І чи ІІ групи; наявні інші особи, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати, але вони самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі;
3) один із своїх батьків (або один з батьків дружини (чоловіка)) є особою з інвалідністю І чи ІІ групи; відсутні інші особи, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім осіб, визначених законом); наявні декілька військовозобов'язаних осіб, які зобов'язані їх утримувати та особа з інвалідністю обирає одного із військовозобов'язаних для догляду за нею.
Відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону №3543-XII Кабінет Міністрів України постановою від 16 травня 2024 року затвердив Порядок №560.
Підпунктами 56, 57 Порядку №560 установлено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Отже, комісія, яка розглядає питання надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період утворюється і діє при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (відокремленому відділі).
Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (пункт 59 Порядку №560).
Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України.
Аналізуючи наведені норми Порядку №560 суд дійшов висновку, що військовозобов'язаний має право на подання заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зобов'язані вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.
Суд зауважує, що пункт 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII стосується надання відстрочки військовозобов'язаним, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати.
Разом з тим, згідно повідомлення від 10.03.2025 №4/5106 позивачу відмовлено у надання відстрочки. Причини відмови: відсутні підстави відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 13 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Тобто, у своєму рішенні не обгрунтував підстави відмови у наданні відстрочки та не зазначив документів, яких не надано позивачем для отримання відстрочки.
Відтак, відповідач не надав належної оцінки змісту заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу та не розглянув належним чином усі додані до заяви документи, а тому протокольне рішення від 06.03.2025 №7 не відповідає принципу обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає належним способом відновлення порушеного права позивача визнання протиправним і скасування рішення Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, при ІНФОРМАЦІЯ_5 , оформлене протоколом від 06.03.2025 №7, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період повторно розглянути у межах, порядку і в строки, визначені законом, заяву ОСОБА_1 від 05.03.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та прийняти обґрунтоване рішення з дотриманням мотивів, вказаних у цьому рішенні.
Посилання представника ІНФОРМАЦІЯ_6 на те, що 12.03.2025 ОСОБА_1 забрав додані раніше документи до його зави про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації для доопрацювання судом оцінюються критично, оскільки на підтвердження даних обставин відповідачем надано лише заяву ОСОБА_1 про повернення раніше поданих документів, в той же час не надано доказів повернення таких документів позивачу.
За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Понесені позивачем судові витрати, підтверджені квитанцією від 0.03.2025 в сумі 1211,20 грн про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, який має статус юридичної особи, пропорційно задоволеній частині позову - половина суми.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, при ІНФОРМАЦІЯ_5 , оформлене протоколом від 06.03.2025 № 67, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 в особі Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ( АДРЕСА_1 ) повторно розглянути у межах, порядку і в строки, визначені законом, заяву ОСОБА_1 від 05.03.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та прийняти обґрунтоване рішення з дотриманням мотивів, вказаних у цьому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) )на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення позовною заявою до адміністративного суд в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА