Справа № 500/3020/25
11 серпня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому з урахуванням нової редакції позовних вимог просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України №33/д від 04.04.2025, прийняте у формі протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в частині не призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 цивільній дружині ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , та повернення її документів на доопрацювання;
зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168), у зв'язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_2 цивільного чоловіка - військовослужбовця ОСОБА_2 та з яким вона проживала однією сім'єю, без реєстрації шлюбу.
В обґрунтування позову вказано, що ОСОБА_1 з 16.06.2009 проживала однією сім'єю з ОСОБА_2 , що підтверджується рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області у справі №597/1187/23 від 16.12.2024, яке набрало законної сили 16.01.2025. Офіційно в органах реєстрації актів цивільного стану шлюб між ними не реєструвався. 12.04.2023 ОСОБА_2 під час несення служби в Збройних Силах України при виконанні бойового завдання загинув.
Для реалізації права, наданого позивачці Постановою №168, вона звернулася з заявою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки про включення її до кола осіб, які мають право на отримання грошової допомоги, та призначення їй виплати одноразової грошової допомоги після смерті її чоловіка ОСОБА_2 .
Відповіддю від 25.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) позивачці відмовлено у задоволенні її звернення з тих підстав, що рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області не встановлює факт, що має юридичне значення, про її перебування на утриманні ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з посиланням на рішення Міністерства оборони України №33/д від 04.04.2025, прийнятим у формі протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яким їй не призначено одноразову грошову допомогу і повернуто її документи на доопрацювання.
З таким рішенням відповідача позивачка не погоджується, вказуючи, що рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт спільного проживання, побуту, спільних прав та обов'язків позивачки і загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , а отже, позивачка є членом сім'ї загиблого та має право на отримання грошової допомоги після загибелі чоловіка.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У відзиві на позовну заяву Міністерство оборони України проти позову заперечує. Вказує, що відповідно до пункту 2 Постанови №168 одноразова грошова допомога виплачується сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". У свою чергу, редакція статті 16-1 згаданого Закону, передбачає, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", або згідно статті 31 частини першої згаданого Закону, члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Відповідно до наданих документів, заявниця не відноситься до одного з подружжя. Також за поданими документами неможливо встановити, чи є вона непрацездатною (особою з інвалідністю) і перебувала на утриманні загиблого. Підтверджуючих документів про право на призначення пенсії у разі втрати годувальника або факт призначення даного виду пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на розгляд Комісії не надано.
Вказує, що рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області (справа № 597/1187/23 від 16.12.2024), яке набрало законної сили 16.01.2025, про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу в період з 16.06.2009 до 12.04.2023, не встановлює факт, що має юридичне значення, про перебування заявниці на утриманні ОСОБА_2 , відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
З таких підстав документи ОСОБА_1 повернуто на доопрацювання. Відповідач вважає рішення комісії правомірним, просить у позові відмовити.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Солдат ОСОБА_2 проходив військову службу на посаді стрільця-санітара 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Заліщицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З лікарського свідоцтва про смерть № 3160 від 18.04.2023, виданого Комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, слідує що смерть ОСОБА_2 настала в зоні бойових дій внаслідок перелому основи черепа, вибухової травми, ушкодження внаслідок військових дій, спричиненні іншими видами вибухів та уламків.
За змістом наказу командира військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , стрільця-санітара 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті ушкодження внаслідок військових дій (перелом основи черепа, ушкодження внаслідок військових дій, спричиненні іншими видами вибухів та уламків), у зв'язку зі смертю, виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення і направлено військово-облікові документи для зняття з військового обліку до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби (участю у бойових діях, здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації в районі смт. Білогорівка, Луганської області).
Рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 16.12.2024, яке набрало законної сили 16.01.2025, у справі № 597/1187/23 встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу у період часу з 16.06.2009 до 12.04.2023.
29.01.2025 ОСОБА_1 звернулась до Міністерства оборони України, через ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_2 її цивільного чоловіка солдата ОСОБА_2 .
Комісією Міністерства оборони України прийнято рішення, оформлене протоколом від 04.04.2025 №33/д, яким повернуто ОСОБА_1 документи на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), що дають право на отримання одноразової грошової допомоги. Також вказано, що право на призначення одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого. Відповідно до наданих документів, позивачка не відноситься до жодної із категорій.
Не погоджуючись із вказаними рішенням, позивачка звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Статтею 41 цього Закону передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII, в редакції на дату загибелі військовослужбовця) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Частиною першою статті 16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби
Частина перша статті 16-1 Закону №2011-XII визначає, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.
За змістом частини третьої статті 16-1 Закону №2011-XII до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:
діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
вдова (вдівець);
батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);
внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Частиною третьою статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України (статтю 16-2 доповнено пунктом 3 згідно із Законом №2489-IX від 29.07.2022, застосовується з 24.02.2022).
Частиною шостою статті 16-3 цього ж Закону визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Згідно з частинами восьмою, дев'ятою статті 16-3 Закону №2011-XIІ особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022 по цей час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.
Відповідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Порядок і умови щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів визначені у Порядку і умовах призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за № 176/39232 (далі - Порядок №45).
У пункті 1.3 цьому Порядку вказано, що сім'ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника. Призначення і виплата ОГД не здійснюються у випадках, визначених статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Рішення про відмову у призначенні ОГД може бути оскаржене в установленому законодавством порядку до суду (пункт 1.7 Порядку №45).
Держава має забезпечити рівні та справедливі соціально-правові гарантії для усіх членів сімей військовослужбовців, що загинули (померли) через виконання ними обов'язків військової служби.
За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника). Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, визначене статтею 16-1 Закону №2011-XII, яка наведена вище.
У цій справі судом встановлено, що смерть солдата ОСОБА_2 пов'язана з виконанням обов'язків військової служби (участю у бойових діях, здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації в районі смт. Білогорівка, Луганської області).
Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є те, чи належить позивачка до кола осіб, які відповідно до статті 16-1 Закону №2011-XII мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Відповідач, відмовляючи у призначенні одноразової грошової допомоги, своє рішення мотивував відсутністю доказів на підтвердження статусу члена сім'ї загиблого військовослужбовця (заявниця не відноситься до одного з подружжя загиблого та не надано доказів перебування позивачки на утриманні загиблого відповідно до Закону №2011-XII), що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 у справі №560/17953/21, застосовуючи положення статей 1, 3 Сімейного кодексу України, зазначила, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки та відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі №287/167/18-ц (провадження №14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №290/289/22-ц (провадження №61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належить встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
У цій справі судом встановлено, що факт спільного проживання позивачки з загиблим військовослужбовцем ОСОБА_2 однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з 16.06.2009 до 12.04.2023 (по день смерті), встановлений за правилами Цивільного процесуального кодексу України Заліщицьким районним судом Тернопільської області рішенням від 16.12.2023 у справі №597/1187/23. В цьому рішенні судом встановлено, що позивачка та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу до моменту його смерті, вели спільне господарство.
Таким чином, цим судовим рішенням від 16.12.2023 у справі №597/1187/23 підтверджується факт того, що ОСОБА_2 спільно проживав, був пов'язаний спільним побутом, мав взаємні права та обов'язки з позивачкою, тобто вони фактично були подружжям, що дає право позивачці на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини першої статті 16-1 Закону №2011-XII.
На користь наведених вище висновків суду свідчить також те, що у подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 09.12.2023 №3515-IX законодавець виклав статтю 16-1 Закону №2011-XII у редакції, в якій відповідно до пункту 4 цієї статті передбачив, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2статті 16 цього Закону, зокрема належать: жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»
Наведене узгоджується з правовими висновками, сформульованими Верховним Судом у постанові від 05.02.2025 у справі №120/17960/23.
При цьому, Верховний Суд у справі №120/17960/23 звернув увагу на те, що «позивачка звернулась до відповідача із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю її чоловіка як дружина загиблого, однак підставою для повернення документів на доопрацювання відповідач визначає відсутність документів на підтвердження її знаходження на утриманні позивача. Разом з тим, положення частини першої статті 16-1 Закону №2011-XII передбачають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, зокрема і одного із подружжя, який не одружився вдруге та, як зазначалось раніше, факт того, що позивачка є одним із подружжя встановлено судом. Ураховуючи, що судом цивільної юрисдикції у справі №150/401/22 встановлено, що після розірвання шлюбу позивачка продовжувала проживати з ОСОБА_4 до моменту його смерті однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, вони вели спільне господарство, разом виховували їх спільних дітей, колегія суддів дійшла висновку, що підхід Міністерства оборони України щодо повернення позивачці документів, які містили наведене рішення суду, на доопрацювання з метою надання документів, яким встановлено факт перебування на утриманні загиблого та посилання на відсутність факту реєстрації, що обумовило повернення документів, поданих позивачкою для призначення одноразової грошової допомоги, є необґрунтованим».
Таким чином, з огляду на встановлені обставини у цій справі, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про протиправність рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом від 04.04.2025 №33/д, в частині повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), що дають право на отримання одноразової грошової допомоги, та необхідність його скасування.
Обираючи належний і ефективний спосіб захисту порушених прав, суд бере до уваги, що призначення одноразової грошової допомоги належить до дискреційних повноважень Міністерства оборони України, відтак суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивачки (а не прийняти рішення як просить позивач) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В частині позовних вимог про зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення та виплату ОГД слід відмовити.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 605,60 грн, сплачений відповідно до квитанції від 16.05.2025.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, місто Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України від 04.04.2025 №33/д, оформлене протоколом, в частині повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують перебування на утриманні загиблого (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять грн 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 11 серпня 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.