Справа № 500/3054/25
12 серпня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідачі
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Костишин Василь Михайлович, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просив, ухвалити рішення, яким:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо непроведення позивачу перерахунку та виплати пенсії з 01.05.2025 відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Постанови КМУ від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням довідки № 42 від 22.02.2023 про заробітну плату одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження за листопад 1987 року на загальну суму 1014,78 крб, яка видана Тернопільською районною державною адміністрацією Тернопільської області, та з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.05.2025 відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Постанови КМУ від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням довідки № 42 від 22.02.2023 про заробітну плату одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження за листопад 1987 року на загальну суму 1014,78 крб, яка видана Тернопільською районною державною адміністрацією Тернопільської області, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу призначена пенсія відповідно до статті 54 Закону № 796-XII. Надалі позивачу здійснений перерахунок пенсії із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках з урахуванням довідки № 42 від 22.02.2023 про заробітну плату одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження за листопад 1987 року на загальну суму 1014,78 крб, яка видана Тернопільською районною державною адміністрацією Тернопільської області. Однак, після повторного розгляду пенсійної справи відповідачем виявлено, що вказана довідка не підтверджена первинними документами, а тому немає підстав для її врахування при обчислені пенсії, що й слугувало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заперечень представник вказав, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснено достатні документально підтверджені перевірки, на підставі яких відповідач мав підстави не враховувати під час нарахування пенсії позивача довідку № 42 від 22.02.2023. Справу приведено у відповідність. З огляду на зазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не вбачає у своїх діях будь-яких ознак порушення прав позивача на соціальне забезпечення при надісланні інформації щодо здійснення перерахунку пенсії (арк. справи 19 - 23).
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 26.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали суду від 26.05.2025 про відкриття провадження у справі доставлено відповідачу через електронний кабінет 26.05.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Інших заяв, в тому числі по суті справи, на адресу суду не надходило.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію відповідно до статті 54 Закону № 796-XII (у розмірі відшкодування фактичних збитків).
Тернопільською районною державною адміністрацією Тернопільської області видано довідку № 42 від 22.02.2023 про заробітну плату одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження за листопад 1987 року на загальну суму 1014,78 крб, яку позивач подав відповідачу для перерахунку пенсії (арк. справи 10).
В матеріалах справи наявний акт складений за результатами проведення перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення пенсії від 30.05.2023 № 1900-1102-7/2521, який складений на підставі особових рахунків по заробітній платі за 1987 - 1988 роки (арк. справи 12 зворот, 13).
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 у справі № 500/2530/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 21.03.2024 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження розміру пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 28.04.2025 повідомило позивача, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 у справі № 500/2530/24 проведено перерахунок пенсії позивача, втім за результатами повторного розгляду пенсійної справи виявлено, що з 01.06.2023 проведено перерахунок пенсії з урахуванням довідки № 42 від 22.02.2023 про заробітну плату одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження за листопад 1987 року на загальну суму 1014,78 крб, яка видана Тернопільською районною державною адміністрацією Тернопільської області. Однак вказана довідка не підтверджена первинними документами, а тому у відповідача немає підстав для її врахування при обчислені пенсії. Пенсійну справу було приведено у відповідність до законодавства без врахування довідки № 42 від 22.02.2023. В наслідок чого встановлено переплату пенсії у розмірі 110 104,84 грн за період з 01.06.2023 по 30.04.2025 (арк. справи 9).
Не погоджуючись з діями відповідача у нарахуванні та виплаті пенсії без врахування довідки № 42 від 22.02.2023, позивач звернувся до суду з позовом.
Мотивувальна частина
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ).
Статтею 10 Закону № 796-ХІІ визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт в зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 15 Закону № 796-ХІІ видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).
Відповідно до статті 54 Закону № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України (частиною четвертою статті 54 Закону № 796-ХІІ).
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначений Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210.
Призначення пенсії та її розмір ставиться у залежність від заробітної плати, яка фактично отримана працівником у період роботи у зоні відчуження.
Згідно з пунктом 1 Порядку № 1210, пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1210, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження:
1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні;
2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 р. до 1 серпня 1987 р., за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв'язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС;
3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;
4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).
Пункт 9 вказаного Порядку містить формулу, за якою визначаються пенсії по інвалідності, і ця формула враховує й заробітну плату за роботу в зоні відчуження у 1986 -1990 роках.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Тобто, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.01.2022 № 560/3499/18.
Отже, підставою для здійснення перерахунку позивачу пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є довідка про заробітну плату, відомості у якій підтверджуються первинними документами.
Судом встановлено, що Тернопільською районною державною адміністрацією Тернопільської області видано довідку № 42 від 22.02.2023 про заробітну плату одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження за листопад 1987 року на загальну суму 1014,78 крб, яку позивач подав відповідачу для перерахунку пенсії. Таку було враховано і пенсію позивача перераховано, проте у подальшому відповідач виключив відомості цієї довідки з перерахунку пенсії, вважаючи, що відсутні підстави для її врахування через непідтверджена її даних первинними документами.
Мотивація відповідача щодо відмови врахувати довідку № 42 від 22.02.2023 при перерахунку пенсії позивачу зводиться до того, що довідка не підтверджена первинними документами.
Надаючи оцінку таким мотивам відмови відповідача, суд зазначає таке.
У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13.04.2001 № 03-3/1652-018-2 "Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" систематизовано законодавство та порядок його застосування щодо оплати праці у зоні відчуження у 1986-1990 роках, у тому числі оплати праці військовозобов'язаних запасу, призваних на військові збори, які у 1986-1990 роках виконували роботи в зоні відчуження, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища (розділ 5) (саме до цієї категорії осіб відноситься позивач).
Відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок" (2232-12 ) (стаття 66) на час виконання обов'язків, пов'язаних з проходженням військових зборів, громадяни звільняються від роботи в установленому порядку. Чинність Кодексу законів про працю Української РСР (322-08) на громадян, які проходять збори, не поширюється, в тому числі і щодо додаткової оплати за роботу у вихідні і святкові дні, нічні години (статті 72, 106, 07, 108), режиму робочого часу (статті 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57), початок і закінчення роботи (стаття 58), робота змінами (статті 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65).
Особи, які проходять збори, дні відпочинку і святкові дні використовують за розпорядком, встановленим командуванням, яке проводить збори (постанова Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.04.1968 № 108/12, пункт 7).
Відповідно до чинного законодавства військовозобов'язаним запасу в період призову на військові збори оклади грошового утримання на посадах, які вони виконують в період зборів та по присвоєних військових званнях, не виплачуються.
Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 № 1031 ( v1031400-86 ) було поширено у військовозобов'язаних запасу, які в період призову на військові збори виконували роботи у зонах відчуження, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, порядок оплати праці передбачений для робітників і службовців.
Оплата праці робітників і службовців, працівників підприємств, розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією аварії на ЧАЕС, провадилась в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах у порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.
Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7 (207с-86-п) (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195 провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100% тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи. Про зазначений порядок оплати праці роз'яснено листом Держкомпраці УРСР та Укрпрофради від 08.01.1987 № 05/2-25-2; 03-51-8.
У зоні особливого контролю оплата праці зазначених осіб провадилась у однократному розмірі тарифної ставки (постанова ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 № 524-156 та абзац четвертий підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7.
Віднесення населених пунктів і виробничих об'єктів до зон небезпеки та зони особливого контролю провадилось на підставі рішень Урядової комісії від 07.08.1986 № 87 (лист Держкомпраці УРСР від 13.08.1996 № 115), від 19.08.1986 № 108 (лист Держкомпраці УРСР від 26.08.1986 № 124), від 18.09.1986 № 173 (лист Держкомпраці УРСР від 24.09.1986 № 140), від 05.01.1987 № 339 (лист Держкомпраці УРСР від 09.01.1987 № 1).
Денна розрахункова тарифна ставка військовозобов'язаних запасу, які в період призову на військові збори виконували роботи у зоні відчуження, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна визначатись діленням місячної тарифної ставки за даний місяць (посадового окладу) на календарну кількість днів відповідного місяця (роз'яснення Держкомпраці СРСР від 15.09.1986 № 0595 (лист Держкомпраці УРСР від 23.09.1986 № 136).
Приклад. Призваному на військові збори за основним місцем роботи встановлено посадовий оклад в розмірі 150 крб. Денна тарифна ставка в зоні ЧАЕС становитиме у червні 1987 року 5 крб. (150 : 30), а у липні 1987 року - 4,839 крб. (150 : 31).
Місячна тарифна ставка за даний місяць робітникам, яким годинні тарифні ставки за основним місцем роботи були встановлені при 7(8)-годинному робочому дні, визначалась множенням відповідної годинної тарифної ставки при 7(8)-годинному робочому дні на норму тривалості робочого часу в годинах у даному місяці.
Встановлені працівнику за основним місцем роботи надбавки за високу професійну майстерність, класність, високі досягнення в праці, за виконання особливо важливої роботи на строк її виконання та доплати за суміщення професій, сумісництво, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, за роботу з важкими і шкідливими і з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці, за роботу в нічний час, які не утворюють новий посадовий оклад, не повинні враховуватись при визначенні годинної чи денної тарифної ставки у зоні ЧАЕС.
У зв'язку з тим, що до роз'яснення Держкомпраці СРСР від 15.09.1986 № 0595 про порядок матеріального забезпечення призваних на військові збори військовозобов'язаних запасу, оплата праці зазначених осіб на деяких підприємствах провадилась виходячи з денних тарифних ставок, визначених як для відряджених працівників, в деяких випадках було нараховано доплату за роботу у вихідні і святкові дні.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 № 523 дозволено пенсію військовозобов'язаних запасу, які в період призову на військові збори виконували роботи у зоні відчуження, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС до вересня 1986, обчислювати виходячи із фактично нарахованого заробітку.
Отже, якщо за даними особистого рахунку у 1986 році розрахунок заробітної плати зазначеній категорії працівників відповідає вимогам нормативних документів з питань оплати праці працівників, відряджених у зону ЧАЕС (щодо порядку визначення денної тарифної ставки та додаткової оплати праці за роботу у вихідні і святкові дні), пенсія військовозобов'язаному запасу може обчислюватись виходячи із фактично нарахованого заробітку.
Денна тарифна ставка робітників, визначена для режиму 7-годинного робочого дня, при режимі 6-годинного робочого дня у зоні відчуження, встановленого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 № 153/10-43, не змінюється.
Відповідно до роз'яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 05.10.1973 № 13/30, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 05.10.1973 № 266/30, робітникам, яким годинні тарифні ставки за основним місцем роботи були встановлені при 7(8)-годинному робочому дні, перерахунок тарифних ставок на 6-годинний робочий день провадився таким чином: відповідна годинна тарифна ставка при 7(8)-годинному робочому дні множилася на середню тривалість робочого часу в годинах за місяць (173,1 год.), а одержаний результат ділився на середню тривалість робочого часу за місяць при 6-годинному робочому дні (152,5 год.).
Відповідно до рішення Урядової комісії від 02.02.1987 № 351 після 01.03.1987 термін "зона небезпеки" не застосовувався, оплата праці призваних на військові збори військовозобов'язаних запасу провадилась понад збережений середній заробіток:
- на різних ділянках проммайданчика ЧАЕС - в залежності від радіаційної обстановки з застосуванням показника кратності від 1 до 4;
- в населених пунктах Копачі, Прип'ять, Лельов (ПУСО, станція перевантаження) - у 2-кратному розмірі;
- на станції Янів - у 3-кратному розмірі;
- в решті населених пунктів, в тому числі і в м. Чорнобиль, - в 1-кратному розмірі;
- в інших випадках в межах 30-кілометрової зони оплата праці провадилась в одинарному розмірі при рівні випромінювання до 5-ти мр/год., у подвійному розмірі - при рівні випромінювання понад 5 мр/годину.
Премія за основні результати господарської діяльності нараховувалась на одинарну тарифну ставку. Про це повідомлялось листом Держкомпраці УРСР і Укрпрофради від 28.06.1988 № 05/1-19; № 03-49-129.
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 № 1497-378 (v1497400-87) (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 06.01.1988 № 12-р) оплата праці військовозобов'язаних запасу, які в період призову на військові збори виконували роботи у зоні відчуження, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, провадилась у одинарному розмірі тарифної ставки (посадового окладу). І лише у виняткових випадках і на нетривалий термін, за рішенням начальника оперативної групи Цивільної оборони СРСР та за погодженням із Міністерством атомної енергетики СРСР, - у двократному розмірі понад збережений середній заробіток.
За повідомленням Міноборони України наказом Міноборони СРСР від 08.01.1988 № 020 (пункт 4) начальнику оперативної групи Цивільної оборони СРСР було дозволено у виняткових випадках і на нетривалий термін за погодженням з Мінатоменерго СРСР провадити оплату праці військовозобов'язаних запасу, призваних на військові збори, які направлялися для роботи на об'єкт "Укриття", відповідно до абзацу другого підпункту "в" пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 № 1497-378. Такі рішення приймалися з виданням наказів по кожній із військових частин, особовий склад яких направлявся для роботи на об'єкт "Укриття". Виписки з цих наказів були доведені до відповідних військових частин.
За інформацією Міноборони України, документи оперативної групи Цивільної оборони СРСР в/ч зберігаються у Центральному архіві Міноборони Російської Федерації (142110, м. Подольськ-10 Московської обл.).
Відповідно до статті 47 Основ законодавства СРСР на час виконання державних обов'язків, якщо по діючому законодавству СРСР ці обов'язки можуть здійснюватися в робочий час, робітникам і службовцям гарантується збереження середнього заробітку.
За час виконання державних обов'язків у додатковий день відпочинку, встановлений у зв'язку з переведенням на п'ятиденний робочий тиждень, середня заробітна плата за місцем роботи за працівником не зберігається, тому що за відпрацьовані п'ять днів йому повністю виплачується тижневий заробіток (роз'яснення Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 08.04.1967 № 152 "Про деякі питання, пов'язані з переводом робітників і службовців підприємств, організацій і установ на п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями").
Відповідно до Інструкції про порядок матеріального забезпечення громадян СРСР при призові на дійсну військову службу і проходження служби в запасі (пункт 4), затвердженої постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 22.04.1982 № 95/4-132 (v-132400-82), за робітниками, службовцями і колгоспниками, призваними на збори, зберігався середній заробіток як по основній, так і по суміщуваній роботі за весь час зборів, включаючи час в дорозі до військової частини і назад та посада (робота).
Середній заробіток, із розрахунку якого провадилися виплати, передбачені Інструкцією (v-132400-82), обчислювався із розрахунку останніх двох календарних місяців роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві, організації, установі менше двох місяців, обчислення провадилося із розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час.
При обчисленні середнього заробітку враховувалися: основна заробітна плата, надбавки, доплати, річна винагорода із фонду матеріального заохочення, оплата і доплата за надурочні роботи, якщо вони мали систематичний характер. Виробничі премії враховувалися при підрахунку середнього заробітку в тому разі, якщо вони входили в систему оплати праці на даному підприємстві, тобто не мали разового характеру і якщо вони виплачені за період, що не перевищує трьох місяців (за винятком виплат із фонду матеріального заохочення). Квартальна премія враховувалася у складі заробітку за кожний місяць у розмірі 1/3, а винагорода за загальні підсумки роботи підприємства - у розмірі 1/12 частини цієї винагороди, виплаченої за попередній рік. Премії та інші виплати, не нараховані працівнику своєчасно і виплачені у результаті трудового спору, враховувались у складі заробітку тих місяців, за які вони повинні були бути виплачені.
Як вже зазначав суд довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Форму довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках затверджено наказом Міністерства соціальної політки України від 03.09.2012 № 536.
У даному випадку розрахунок заробітної плати проводився на підставі відомостей особового рахунку про нараховану та виплачену заробітну плату позивача та інформації з довідки Центрального архіву МО м. Подольськ Московської області від 20.11.2008 про виконання завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі військової частини.
Розрахунки, які вказані у довідці про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1987 році в зоні небезпеки № 3 від 22.02.2023 № 42, виданої Тернопільською районною державною адміністрацією Тернопільської області не відповідають тим нормативно-правовим актам, які передбачали оплату праці військовозобов'язаних запасу, призваних на військові збори, які у 1986-1990 роках виконували роботи в зоні відчуження, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та наведені у розділі 5 листа Міністерства праці та соціальної політики України від 13.04.2001 № 03-3/1652-018-2 "Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" (зміст якого викладений вище судом).
Суд погоджується, що в даному випадку, враховуючи, участь позивача з 17.10.1987 по 26.01.1988 у роботах у зоні небезпеки № 3 оплата має проводитися у 4-кратному, але із врахуванням 100% тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи. Натомість, оплата праці позивача розрахована з погодинної тарифної ставки, яка, у свою чергу обчислена, з середнього розміру заробітної плати за два останні місяці перед відрядженням.
Денна розрахункова тарифна ставка військовозобов'язаних запасу, які в період призову на військові збори виконували роботи у зоні відчуження, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна визначатись діленням місячної тарифної ставки за даний місяць (посадового окладу) на календарну кількість днів відповідного місяця.
Погодинний облік робочого часу призваних на військові збори не провадиться, тому і заробітна плата зазначених осіб за виконані роботи в зоні ЧАЕС виходячи із годинної тарифної ставки не нараховувалась.
Обчислення середнього заробітку застосовується лише для визначення розміру заробітної плати, яка зберігалася за основним місцем роботи.
Також суд зазначає, що так як позивач виконував обов'язки, пов'язані з проходженням військових зборів, то додаткова оплата за роботу у вихідні і святкові дні йому не нараховувалася та не виплачувалася, а тим паче не зберігався середній заробіток за вихідні і святкові дні за основним місцем роботи. А тому включення таких виплат у спірну довідку від 22.02.2023 № 42 суд не вважає правомірним.
Фактично у довідку 22.02.2023 № 42 включені суми заробітної плати за листопад 1987, які позивачу як не виплачувалися, так і на даний час розраховані неправильно.
За обставин, встановлених у цій справі, суд приходить до висновку, що на даний час у відповідача відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, від 22.02.2023 № 42, виданої Тернопільською районною державною адміністрацією Тернопільської області, бо така не підтверджена первинними документами про нарахування позивачу заробітку у такому розмірі, а нарахування оплати праці в іншому розмірі не відповідає нормативно-правовим актам, які регулюють оплату праці в зоні відчуження.
Наведене вище у своїй сукупності є підставою для висновку про правомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільський області щодо відмови перерахувати та виплачувати пенсію позивачу на підставі довідки від 22.02.2023 № 42 про заробітну плату за роботу в зоні відчуження в листопаді 1987 року.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд приходить до переконання, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено. Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судові витрати
Згідно частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.
Оскільки у цій справі судом відмолено у задоволенні позову повністю, ним не присуджується та не стягується судові витрати на користь будь-якої із сторін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 12 серпня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).
Головуючий суддя Юзьків М.І.