12 серпня 2025 рокусправа № 380/17513/24
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України у Львівській області (місцезнаходження: 79000, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833) (далі - відповідач, ГУНП у Львівській області), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Львівській області від 14.06.2024 №325о/с «Про особовий склад», в частині переміщення ОСОБА_1 на посаду інспектора роти №1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно- раптової дії» (стрілецький) ГУНП;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Львівській області від 29.07.2024 №2925 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників ГУНП у Львівській області» в частині застосування до капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення із служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Львівській області від 09.08.2024 №463о/с «По особовому складу» в частині звільнення із служби в поліції ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції;
- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №1 Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області з 15 червня 2024 року;
- визнати протиправною відмову ГУНП у Львівській області щодо видання наказу про звільнення позивача за п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію»;
- зобов'язати ГУНП у Львівській області повторно розгляну рапорт капітана поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, про звільнення зі служби на підставі п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом ГУНП у Львівській області від 14.06.2024 №325 о/с «Про особовий склад» його протиправно переміщено на посаду інспектора роти №1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП. Позивач вважає, що відповідно до положень ст.68 Закону України «Про Національну поліцію» призначення поліцейського (переведення/переміщення) на іншу посаду у зв'язку з скороченням штатів або проведенням реорганізації можливе лише за його згодою та з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків. Зазначає, що жодної згоди на призначення (переміщення) на посаду інспектора роти №1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП позивач не давав, відповідного рапорту не писав.
Позивач також зазначає, що відповідно до Положення про підрозділи поліції особливого призначення комплектування підрозділів поліцейськими та працівниками на посади відповідно до штату здійснюється на добровільних засадах з дотриманням вимог Закону, з урахуванням рівня їх фізичної підготовки, здатності за своїми діловими, професійними, моральними якостями, освітнім і кваліфікаційним рівнем, станом здоров'я забезпечувати виконання покладених на поліцію завдань та функцій. Відповідачем вказані приписи Положення не враховано, відтак протиправно переміщено позивача на посаду, яка входить у штат підрозділу поліції особливого призначення. Порушення процедури комплектування підрозділу поліції особливого призначення, а саме призначення поліцейського на посаду без його згоди та без врахування рівня його професійних та ділових якостей, а також стану здоров'я, не може свідчити про вчинення таким поліцейським прогулу у разі відсутності його на роботі, оскільки притягнення до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків можливе лише, якщо такі обов'язки покладені на особу законно.
Позивач вказує, що фактично його звільнено з посади, на яку було переміщено незаконно, без його добровільної згоди, права вибору іншої вакантної посади, а також без врахування рівня фізичної підготовленості, здатності за своїми діловими, професійними, моральними якостями, освітнім і кваліфікаційним рівнем та станом здоров'я забезпечувати виконання завдань та функцій, покладених на БПОП «КОРД».
На підставі вказаних доводів позивач вважає своє звільнення незаконним, а оскаржувані накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню. У зв'язку з цим просить поновити його на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Крім цього, у зв'язку з сімейними обставинами ОСОБА_1 07.06.2024 звернувся до відповідача з рапортом про звільнення його зі служби в поліції за власним бажанням з 12.06.2024. Однак, у відповіді на рапорт відповідач повідомив про відсутність у позивача поважних причин для звільнення зі служби в поліції, а тому відмовив у погодженні рапорту на звільнення. Позивач вважає таку відмову та бездіяльність відповідача у звільненні зі служби протиправними, оскільки вважає, що в рапорті чітко вказав причини та конкретну дату звільнення. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 20.08.2024 позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску, а також оригіналу документа про сплату судового збору за подання позову. У встановлений строк позивач виконав ухвалу суду.
Ухвалою від 10.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; відповідача зобов'язано надати докази ознайомлення позивача з наказом від 14.06.2024 №325 о/с «Про особовий склад». Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду вирішено розглядати в підготовчому судовому засіданні.
У поданому до суду відзиві відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Звертає увагу, що у спірних правовідносинах відсутня процедура реорганізації сектору превенції відділення поліції №1 Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, за якої скороченню підлягали б усі посади вказаного підрозділу, а відбулося скорочення штатів. Ця обставина має значення у зв'язку з тим, що порядок реорганізації та порядок скорочення штатів не є тотожними процедурами та мають визначені законом відмінності у правовому регулюванні. Так, Законом України «Про Національну поліцію» врегульовано тільки порядок призначення поліцейських на посади під час здійснення реорганізації (стаття 68), який у спірних правовідносинах не застосовується, оскільки у даному випадку відбулась не реорганізація, а скорочення штатів.
Так, наслідком скорочення штатів є звільнення поліцейського зі служби в поліції відповідно до п.4 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію». При цьому Закон України «Про Національну поліцію» не покладає на орган поліції жодних додаткових обов'язків щодо пропонування поліцейському посад під час скорочення штатів, як на це помилково вказує позивач, посилаючись на норми трудового законодавства, оскільки зміни в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, що відбулися з 01.05.2022, виключили можливість субсидіарного застосування норм трудового законодавства до регулювання порядку переміщення поліцейських.
Наказом ГУНП у Львівській області №325 о/с від 14.06.2024 капітана поліції ОСОБА_1 переміщено відповідно до пункту 4 статті 68, підпункту 3 пункту 2 частини 1 та частини 8 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації на посаду інспектора роти №1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, звільнивши його з посади дільничного офіцера сектору превенції відділення поліції №1 Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області з 14.06.2024.
Відповідач звертає увагу, що позивача не призначено на посаду, як він вказує в позовній заяві, а саме переміщено у зв'язку зі скороченням штату, оскільки у спірних правовідносинах не відбулось реорганізації.
Що стосується згоди поліцейського на переміщення на рівнозначну посаду, то серед підстав для переміщення поліцейських на рівнозначні посади пункт 2 частини першої статті 65 Закону № 580-VIII безпосередньо виділяє лише одну підставу для такого переміщення, яка враховує побажання поліцейського, а саме переміщення за ініціативою поліцейського. В усіх інших випадках підставою переміщення визначено певні обставини або рішення певних органів, настання (прийняття) яких не залежать від волі поліцейського, в тому числі переміщення для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.
Закон України «Про Національну поліцію» уповноважує керівництво за власною ініціативою порушувати відповідне питання щодо переміщення поліцейського, реалізуючи дискреційні повноваження з питань переміщення поліцейських на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби в умовах правового режиму воєнного стану. Тому, ГУНП у Львівській області наголошує, що введення в Україні правового режиму воєнного стану, який діє станом на сьогоднішній день, зумовило виникненню особливостей в несенні поліцейськими служби в поліції. Поліцейські, які проходять службу в регіональних підрозділах міжрегіональних територіальних органів поліції, на час запровадження посиленого варіанта перебувають в оперативному підпорядкуванні ГУНП. Їх функціональне використання визначається начальником відповідного ГУНП за погодженням з керівниками зазначених вище органів.
Щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку, то відповідач зазначає, що спірні накази винесені із врахуванням обставин, які викладені у висновку службового розслідування. За висновком службового розслідування відповідачем визначено вчинення позивачем дисциплінарного проступку такого як порушення службової дисципліни, що виразилось у відсутності на службі без поважних причин в умовах воєнного стану. Отже, в даному випадку позивача звільнено зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, а не за прогул без поважних причин, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загального трудового законодавства.
За наведених обставин відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити в задоволенні таких.
Від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. №74060).
Крім цього, представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду щодо позовної вимоги про оскарження наказу ГУНП у Львівській області від 14.06.2024 № 325 о/с в частині переміщення ОСОБА_1 на посаду інспектора роти №1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно- раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, у зв'язку із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою від 06.11.2024 клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволено, адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу ГУНП у Львівській області від 14.06.2024 №325о/с «Про особовий склад», в частині переміщення ОСОБА_1 на посаду інспектора роти №1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП, залишено без розгляду.
Відповідач 21.11.2024 подав до суду додаткові письмові пояснення де вказав, що відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29.07.1991, особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитись зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяця до дня звільнення, про що подають рапорт за командою. Позивач, подаючи рапорт від 07.06.2024, не дотримався вказаної процедури та повідомив прямого начальника про намір звільнитись менше ніж за три місяці до дати звільнення. Крім цього, в рапорті не навів жодних обставин, що перешкоджають виконанню ним службових обов'язків для погодження іншої дати звільнення. З цих підстав відповідач вважає позовні вимоги в цій частині необґрунтованими.
Ухвалою від 19.02.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду в судовому засіданні.
Під час розгляду справи по суті представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечила. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою судового засідання від 25.06.2025 суд вирішив завершити розгляд справи в порядку письмового провадження. Сторони проти завершення розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечили.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 з лютого 2021 року проходив службу в Національної поліції України на посаді посаду дільничного офіцера сектору превенції відділення поліції №1 Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області.
Наказом Голови Національної поліції України від 07.06.2024 №615 «Про затвердження Переліку змін в штатах Національної поліції» внесені зміни у штатах Національної поліції, згідно з яким у ГУНП у Львівській області 698 посад скорочено та уведено 698 посад, 3 з яких уведено в секторі ювенальної превенції, що створюється, 397 в Батальйоні поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький), що створюється та 298 в Батальйоні поліції особливого призначення, який створюється у зв'язку з реорганізацією Полку поліції особливого призначення.
Відповідно до наказу №615 у секторі дізнання відділу поліції №2 Дрогобицього районного відділу поліції ГУНП у Львівській області скорочено одну посаду інспектора.
Позивача попереджено про скорочення посади дільничного офіцера сектору превенції відділення поліції №1 Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області та про можливе наступне звільнення зі служби в поліції у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
ОСОБА_1 07.06.2024 звернувся до начальника ГУНП у Львівській області з рапортом, в якому просив звільнити його зі служби в поліції за власним бажанням 20.06.2024 у зв'язку переходом на іншу оплачувану роботу. Питання звільнення зі служби в поліції просив розглянути без його участі та повідомив про бажання проходити військово-лікарську комісію.
Листом від 12.06.2024 №Рп-1477/04/13-2024 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що оскільки в рапорті від 07.06.2024 він не вказав конкретної поважної причини звільнення зі служби в поліції, а також позивач не повідомив свого прямого начальника про прийняте рішення про звільнення не пізніше як за три місяці до дня звільнення відповідно до норм Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, підстави для погодження рапорту та звільнення позивача зі служби в поліції за власним бажанням відсутні.
Згідно з доповідною запискою начальника Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області від 13.06.2024 для комплектування новоствореного підрозділу, Дрогобицьким районним відділом поліції ГУНП у Львівській області виділено 19 поліцейських із розрахунку 10 % від загальної чисельності підрозділу, з яких 4 поліцейських виявило бажання щодо подальшого проходження служби у вищезазначеному підрозділі.
До складу Батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області начальником Дрогобицьким районного відділу поліції ГУНП у Львівській області запропоновано для призначення капітана поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера сектору превенції відділення поліції №1 Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, який проходив службу у Збройних Силах України, де отримав військово-облікову спеціальність командира відділення зенітних гармат. Спокійний, врівноважений, прагне досягати конкретних результатів, об'єктивно оцінює речі, керується життєвим досвідом, добре працює в групі людей, проявляє самостійність і рішучість. Добре володіє вогнепальною зброєю та фізично розвинутий. Неоднаразово заохочувався за сумлінне виконання службових обов'язків, а також має значний досвід роботи в підрозділах поліції та проходив підвищення кваліфікації за професійною програмою підрозділів дільничних офіцерів поліції.
Заступник начальника ГУНП у Львівській області 14.06.2024 вніс начальнику ГУНП у Львівській області подання, в якому порушив клопотання про призначення позивача на посаду інспектора роти №1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно- раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області відповідно до підпункту 3 пункту 2 частини другої та частини восьмої статті 65 Закону №580. Подання обґрунтоване необхідністю формування особового складу новоствореного батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативної дії» (стрілецький) зі штатною чисельністю 397 посад, пропозиціями доповідної записки начальника Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області з цього питання. Як правову підставу для реалізації подання вказано норми ст.ст.12, 18 Закону України «Про Національну безпеку України», ст.ст.23, 24, 65 Закону України «Про Національну поліцію» в контексті підстав переміщення поліцейських, у тому числі для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, а також їх обов'язку проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
Наказом ГУНП у Львівській області № 325 ос від 14.06.2024 капітана поліції ОСОБА_1 переміщено відповідно до пункту 4 статті 68, підпункту 3 пункту 2 частини 1 та частини 8 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації на посаду інспектора роти №1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно- раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, звільнивши його з посади дільничного офіцера сектору превенції відділення поліції №1 Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, з 14 червня 2024 року, встановивши посадовий оклад у розмірі 2400 гривень та надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 40 відсотків.
В подальшому до ГУНП у Львівській області надійшли рапорти командира БПОП «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області щодо можливого порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників вказаного підрозділу, а саме інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який 19.06.2024, 20.06.2024, 24.06.2024, 25.06.2024, 26.06.2024, 01.07.2024, 02.07.2024, 03.07.2024, 04.07.2024, 08.07.2024, 09.07.2024, 10.07.2024, 11.07.2024, 15.07.2024, 16.07.2024, 17.07.2024, 18.07.2024, 22.07.2024 з 09:00 до 18:00, 21.06.2024, 28.06.2024, 05.07.2024, 12.07.2024, 19.07.2024 з 09:00 до 16:45 та 23.07.2024 з 09:00 до 13:00, був відсутній на службі з невідомих причин.
Наказом ГУНП у Львівській області від 01.07.2024 № 2501 призначено службове розслідування у формі письмового провадження за фактом можливих порушень службової дисципліни, допущених окремими працівниками батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області.
Наказом ГУНП у Львівській області від 12.07.2024 № 2699 продовжено строк службового розслідування розпочатого за фактами неналежного виконання службових обов'язків окремими працівниками БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, призначеного наказом ГУНП у Львівській області від 01.07.2024 № 2501, до 30.07.2024.
23.07.2024 начальником ГУНП у Львівській області затверджено висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни працівниками БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області (далі - Висновок службового розслідування).
Наказом ГУНП у Львівській області № 2925 від 29.07.2024 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників ГУНП у Львівській області» основних обов'язків поліцейського, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, пунктів 1, 4, 5, 8 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпункту 1.1 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» № 1470 від 27.04.2023 та п. 1 та п.3 Внутрішнього розпорядку дня поліцейських та працівників поліції (окрім державних службовців) апарату ГУНП, територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів Головного управління Національної поліції у Львівській області, затвердженого наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 25.11.2022 № 3343, на підставі п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, застосовано до інспектора роти №1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно- раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції.
Наказом ГУНП у Львівській області № 463 о/с від 09.08.2024 ОСОБА_1 звільнено зі служби з поліції відповідно до Закону «Про Національну поліцію» за пунктом 6 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Позивач, не погоджуючись з вказаними наказами, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.
Згідно з статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Згідно з ст.2 Закону №580-VIII, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Статтею 6 Закону №580-VIII встановлено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст.8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України. Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
За приписами ч.1 ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частинами 1,2 ст.19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (ч.2 ст.77 Закону №580-VIII).
День звільнення вважається останнім днем служби (ч.3 ст.77 Закону №580-VIII).
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України №2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут).
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Нормою ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (ч.2 ст.1 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст.12 Дисциплінарного статуту).
Частинами 1,2,3 ст.13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (ч.5 ст.13 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч.1 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту).
Частиною 3 ст.14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Згідно ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (ч.6 ст.14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ст.18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Відповідно до ч.1 ст.19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку (ч.2 ст.19 Дисциплінарного статуту).
Частиною 3 ст.19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з частиною 7 ст.19 Дисциплінарного статут встановлено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту).
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (ч.3 ст.26 Дисциплінарного статуту).
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (ч.5 ст.26 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (ч.6 ст.26 Дисциплінарного статуту).
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України».
Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно п.1 розд.ІІ цього Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За змістом п.1 розд.V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до п.4 розд.V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Пунктом 13 розд.V Порядку передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Аналіз наведених норм вказує на те, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Висновок службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставини, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни та має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку.
Водночас, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні поліцейським службової дисципліни. Такими обставинами є лише фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діяннях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
В ході проведеного службового розслідування, призначеного за фактом відсутності з невідомих причин окремих працівників батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, в тому числі і ОСОБА_1 , встановлено, що позивач 19.06.2024, 20.06.2024, 24.06.2024, 25.06.2024, 26.06.2024, 01.07.2024, 02.07.2024, 03.07.2024, 04.07.2024, 08.07.2024, 09.07.2024, 10.07.2024, 11.07.2024, 15.07.2024, 16.07.2024, 17.07.2024, 18.07.2024, 22.07.2024 з 09:00 до 18:00, 21.06.2024, 28.06.2024, 05.07.2024, 12.07.2024, 19.07.2024 з 09:00 до 16:45 та 23.07.2024 з 09:00 до 13:00, був відсутній на службі з невідомих причин та не виходив на зв'язок з керівництвом батальйону, на неодноразові телефонні дзвінки не відповідав.
Водночас, у зв'язку з невиходом на службу у вищезазначений період часу працівниками БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, складено акти про відсутність капітана поліції ОСОБА_1 на службі № 6/35/05-2024 від 20.06.2024, № 11/35/05-2024 від 21.06.2024, № 19/35/05-2024 від 24.06.2024, № 32/35/05-2024 від 25.06.2024, № 49/35/05-2024 від 26.06.2024, № 60/35/05-2024 від 27.06.2024, № 73/35/05-2024 від 28.06.2024, № 103/35/05-2024 від 02.07.2024, № 107/35/05-2024 від 03.07.2024, № 128/35/05-2024 від 04.07.2024, № 139/35/05-2024 від 05.07.2024, № 178/35/05-2024 від 08.07.2024, № 202/35/05-2024 від 09.07.2024, № 218/35/05-2024 від 10.07.2024, № 230/35/05-2024 від 10.07.2024, № 247/35/05-2024 від 12.07.2024, № 277/35/05-2024 від 12.07.2024, № 363/35/05-2024 від 16.07.2024, № 379/35/05-2024 від 17.07.2024, № 402/35/05-2024 від 18.07.2024, № 419/35/05-2024 від 19.07.2024, 444/35/05-2024 від 22.07.2024, 449/35/05-2024 від 22.07.2024, № 474/35/05 2024 від 23.07.2024), у вказаний період часу, згідно з відомостями сервісу зберігання медичних даних «Helsi» на лікарняному не перебував.
Зазначені обставини, які відображені у висновку службового розслідування та послужили підставою для прийняття оскаржуваних наказів про звільнення позивача з служби в поліції, позивач не спростував та по суті не заперечив.
Позивач в обґрунтування позовних вимог про скасування оскаржуваних наказів про звільнення його зі служби в поліції покликався на те, що неприбуття на службу зумовлено тим, що він не погодився з наказом ГУ НП у Львівській області від 14.06.2024 р. № 325 о/с в частині переведення його на посаду інспектора роти №1 батальйону поліції особливого призначення “Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП.
Проте незгода позивача з цим наказом не є підставою для його невиконання.
Позивач покликається на те, що переміщення позивача на посаду інспектора роти №1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно- раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області було в проміжку часу коли повторний його рапорт про звільнення зі служби в поліції перебував на розгляді.
Проте такі доводи позивача суд вважає необґрунтованими, оскільки наказ ГУНП у Львівській області від 14.06.2024 № 325 о/с на дату виникнення спірних правовідносин, а також на дату розгляду справи є чинним, а тому обов'язковим для виконання.
Суд зазначає, що позивач не оскаржив такий наказ у встановлений строк та не виконував його без поважних причин, а саме не виходив на службу у робочі дні в період з 19.06.2024 до 23.07.2024, що відповідач підтвердив належними доказами. Такі дії очевидно свідчать про порушення позивачем службової дисципліни, зокрема вимог п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, пунктів 1, 4, 5, 8 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпункту 1.1 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» та п. 1 та п.3 Внутрішнього розпорядку дня поліцейських та працівників поліції (окрім державних службовців) апарату ГУНП, територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Отже, оскаржувані накази № 2925 від 29.07.2024 та № 463 о/с від 09.08.2024 в частині звільнення позивача зі служби в поліції прийняті в межах компетенції відповідача та є обґрунтованими. Матеріалами справи підтверджено правомірність спірних наказів, а наведені позивачем аргументи не дають суду підстав для їх скасування.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною відмову відповідача у звільненні позивача за п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» та зобов'язання відповідача звільнити ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі його рапорта від 07.06.2024 суд зазначає таке.
Згідно з п.п. «ж» п.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114 (далі - Положення №114) особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби в запас (з поставленням на військовий облік) за власним бажанням за наявності причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
Вичерпний перелік поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 №413.
Відповідно до п.68 Положення №114 особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитись зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніше як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт.
Суд враховує, що в рапорті від 07.06.2024 позивач просив звільнити його зі служби в поліції за власним бажанням з 20.04.2024, тобто про прийняте ним рішення про звільнення зі служби позивач повідомив керівництво ГУНП у Львівській області менше ніж за три місяці. Крім цього, в рапорті позивач не повідомив жодної поважної причини для звільнення зі служби за власним бажанням, а лише повідомив про намір перейти на іншу більше оплачувану роботу.
З урахуванням наведених обставин, суд погоджується з доводами відповідача про відсутність підстав для звільнення позивача зі служби в поліції за власним бажанням. З цих підстав суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в зазначеній частині та необхідність відмови в задоволенні таких.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних наказів, то позовні вимоги про поновлення позивача на службі в поліції, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, які є похідними, також не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким що не підлягає до задоволення.
За таких обставин підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в задоволені позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан