12 серпня 2025 року м. Ужгород№ 260/4669/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській області Державної служби України з безпеки на, транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті, яким просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду в Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу ПШ 009445 від 30.05.2024 року та стягнути судові витрати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 10.04.2024 року посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області було проведено перевірку транспортного засобу марки Volvo д.н.з. НОМЕР_1 за результатами якої складено Акт №014766 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
В Акті зазначено, що під час перевірки виявлено порушення ст.53 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та вимоги ЄУТР, при перевезенні вантажу згідно CMR №177554 від 08.04.2024р. за маршрутом Італія - Київ, автомобіль обладнаний діючим та повіреним цифровим тахографом, водій ОСОБА_2 не надав інформації на паперовому носії по режиму праці та відпочинку. Відсутня особиста картка водія ОСОБА_2 про режим праці та відпочинку в слоті тахографа та порушення, відповідальність за які передбачена ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», ч.1 абз.6 виконання резидентами України міжнародних перевезень вантажів без оформлення документів, визначених ст. 53 нього Закону.
На підставі Акту №014766 відділом Державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті 30 травня 2024 року винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 009445, згідно якої постановлено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 34000 грн.
Як вважає позивач, відповідачем в порушення норм вказаного закону притягнуто до відповідальності за порушення, яке останній не вчиняв та застосовано санкцію за нормою, яка не підлягала застосуванню, оскільки виявлені порушення можуть підпадати під ознаки правопорушення передбачені абз.11 ч.1 ст.53 Закону України “Про автомобільний транспорт».
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що при перевірці документів у водія старший державний інспектор з'ясував, що перевізником здійснювалося міжнародне вантажне перевезення згідно CMR№177554. При перевірці дотримання водієм робочого часу, водій надав роздруківку з цифрового тахографу. З даних роздруківки тахографу зареєстровані дані водія SEMAK SERHII.
Даних щодо режиму роботи водія ОСОБА_2 в роздруківці відсутні. Відсутність інформації на паперовому носії про режим робочого часу та відпочинку водія трактується як відсутній документ, визначений у ч.7 та 8 ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт». Саме таке порушення зафіксував інспектор в акті №АР014766 від 10.04.2024 року, зазначивши: «ст.53 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та вимоги ЄУТР при здійсненні міжнародних вантажних перевезень (папір) згідно CMR№177554 від 08.04.2024 за маршрутом Італія-Київ, автомобіль обладнаний діючим та повіреним цифровим тахографом, водій ОСОБА_2 не надав інформації на паперовому носії по режиму праці та відпочинку. Відсутня особиста картка водія ОСОБА_2 по режиму праці та відпочинку в слоті тахографа.».
Водій з актом ознайомлений, пояснень не залишив, скріпив особистим підписом, таким чином, виявлене правопорушення полягає не із порушенням водія ОСОБА_2 режиму праці та відпочинку, що відповідає санкції абз.11 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а за відсутністю документа, у вигляді роздруківки на паперовому носії із інформацію про режим праці та відпочинку водія ОСОБА_2 , який знаходився за кермом транспортного засобу. Інформація з цифрового тахографу містила зареєстроване прізвище іншого водія ( ОСОБА_3 ). Ця позиція відповідача є сталою і підтверджується нормами підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють дані правовідносини
Відповідач вважає, що оскаржена постанова ґрунтується на вимогах чинного законодавства та відповідає фактичним обставинам.
Згідно зі ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до графіка проведення рейдових перевірок у період з 08.04.2024 року по 14.04.2024 року, на підставі направлення від 08.04.2024 року №013227 проводилася рейдова перевірка на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху.
У ході рейдової перевірки 10.04.2024 року на автомобільній дорозі М06 Київ-Чоп 610 км., було перевірено транспортний засіб VOLVO, державний номерний знак НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , який належить ФОП ОСОБА_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював міжнародне перевезення вантажу згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 177554.
Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.04.2024 року №АР 014766 зафіксовано порушення суб'єктом господарювання:
- «ст.53 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та вимоги ЄУТР при здійсненні міжнародних вантажних перевезень (папір) згідно CMR№177554 від 08.04.2024 за маршрутом Італія-Київ, автомобіль обладнаний діючим та повіреним цифровим тахографом, водій ОСОБА_2 не надав інформації на паперовому носії по режиму праці та відпочинку. Відсутня особиста картка водія ОСОБА_2 по режиму праці та відпочинку в слоті тахографа»
Постановою начальника Відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 30.05.2024 року №ПШ 009445 у зв'язку з порушенням вимог ст.53 Закону №2344-III на підставі абзацу шостого ч.1 ст.60 Закону №2344-III до перевізника ФОП ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 34000,00 грн.
Вважаючи спірну постанову протиправною, позивач звернувся до суду із позовом про її скасування.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон №2344-III, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону №2344-ІII центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.
Згідно з абзацом першим пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
За змістом частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Як установлено частиною 14 статті 6 Закону №2344-III, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
За визначенням, наведеним у ст.1 Закону №2344-ІII, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт; автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок №1567).
Згідно з пунктом 12 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
У пункті 15 Порядку №1567 визначений виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання вантажних перевезень перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Як установлено пунктами 20, 21 Порядку №1567, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
З акту перевірки слідує, що при здійсненні 10.04.2024 року міжнародного перевезення вантажу транспортним засобом, належним автомобільному перевізнику ФОП ОСОБА_1 у водія ОСОБА_2 була відсутня роздруківка на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія та відсутня особиста картка водія у слоті тахографа, що є порушенням статті 53 Закону №2344-ІII.
Статтею 53 визначено вимоги до організації міжнародних перевезень пасажирів і вантажів.
Так ч.3 ст.53 Закону № 2344-ІII установлено перелік документів, які при виконанні міжнародних перевезень вантажів повинні мати резиденти України. Такими документами є:
- дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;
- дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
- сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
- документи на вантаж.
Отже, ч.3 ст.53 Закону №2344-ІII визначено перелік обов'язкових документів для резидентів України при виконанні міжнародних перевезень.
Названа стаття визначає також інші вимоги до організації міжнародних перевезень.
Зокрема, за приписами ч.7 ст.53 Закону №2344-ІII у транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої тахографи.
Звідси, наявність тахографів у транспортних засобах, які виконують міжнародні перевезення, є обов'язковою.
Відповідно до ч.8 ст.53 Закону №2344-ІII водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Наведеною нормою встановлено обов'язок водіїв допускати посадових осіб Укртрансбезпеки до перевірки тахографів.
Аналіз положень ст.53 Закону №2344-ІII дає підстави для висновку, що автомобільні перевізники мають обов'язок забезпечити, а водії пред'явити особам, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт, документи, на підставі яких здійснюються міжнародні перевезення. Крім того, на водіїв покладається обов'язок допускати до перевірки тахографів посадових осіб Укртрансбезпеки, надавати їм тахокарти (якщо використовується аналоговий тахограф) або роздрукувати інформацію про роботу та відпочинок водіїв (якщо використовується цифровий тахограф).
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт установлена статтею 60 Закону №2344-ІII.
Так за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону,
- штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац шостий частини першої);
- управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац одинадцятий частини першої).
Спірною постановою від 30.04.2024 року №ПШ 009445 до перевізника ФОП ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф згідно з абзацом шостим частини першої статті 60 Закону № 2344-ІII, тобто, за виконання міжнародних перевезень вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону (правова підстава); фактичною підставою (обставиною) є те, що у водія ОСОБА_2 була відсутня роздруківка на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія та відсутня особиста картка водія у слоті тахографа.
Суд наголошує, що перелік документів, наявність яких при виконанні міжнародних перевезень вантажів є обов'язковими для резидентів України, наведено у ч.3 ст.53 Закону №2344-ІII і він є вичерпним. Суд погоджується із відповідачем, що перевізник повинен забезпечити наявність таких документів під час виконання міжнародних перевезень та додержання вимог ст.53 цього Закону перевіряється під час рейдової перевірки, тобто, на вимогу працівників Укртрансбезпеки документи повинен пред'явити водій.
На думку суду, приписи ч.8 ст.53 Закону №2344-ІІІ встановлюють спосіб проведення перевірки виконання під час міжнародних перевезень пасажирів та вантажів режиму праці та відпочинку водіїв, а саме водії транспортних засобів зобов'язані: 1) допускати до перевірки тахографів посадових осіб Укртрансбезпеки; 2) надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв тахокарти або роздрукувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв (якщо у транспортному засобі використовується цифровий тахограф).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 розділу І Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 року №385 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 року за №946/18241, далі - Інструкція №385), цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух». Ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Згідно з пунктом 1.4 розділу І Інструкції №385 терміни у ній вживаються у такому значенні:
- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;
- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Пунктом 3.3 розділу ІІІ Інструкції №385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до пункту 3.5 розділу ІІІ Інструкції №385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Також суд зазначає, що 11.10.2005 року набув чинності Закон України від 07.09.2005 року №2819-IV Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР). 20.12.2010 року набрала чинності Поправка №6 до ЄУТР у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт - надання Бланка підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Згідно зі статтею 18 Закону №2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Актом перевірки встановлено про відсутність роздруківки на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія та відсутність особистої картки водія у слоті тахографа.
Наведене, на думку суду, є порушенням вимог Закону №2344-ІІІ, ЄУТР, Інструкції №385.
Пунктами 25, 26 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За змістом пункту 27 Порядку № 1567 за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Позивачем не доведено, що на час рейдової перевірки було дотримано встановлених законодавством України в сфері автомобільного транспорту норм, однак суд вважає, що відповідальність за таке порушення передбачена абз.11 ч.1 ст.60 вказаного Закону, а не абзацом 6.
Зазначеними нормами ст.60 Закону №2344-ІІІ передбачено кваліфікацію різних за своїм складом порушень: відсутність документів, передбачених статтею 53 Закону, та порушення вимог використання тахографа, у тому числі без щоденних даних режимів праці та відпочинку. У першому випадку порушення за умови його доведеності тягне за собою накладення адміністративно-господарського штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в другому - штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд наголошує, що під час рейдової перевірки не встановлено відсутність одного з документів, передбачених ч.3 ст.53 Закону №2344-ІІІ для міжнародних вантажних перевезень. Однак під час судового розгляду справи не спростовано порушення інших вимог Закону №2344-ІІІ.
Суд повторює, що режим праці та відпочинку водія підтверджується щоденними реєстраційними листками режимів праці та відпочинку водія (тахокарти) при використанні аналогового тахографа або роздрукованою на паперовому носії інформацією про роботу та відпочинок водіїв при використанні цифрового тахографу, що визначено однією нормою - ч.8 ст.53 Закону №2344-ІІІ.
Тому, на думку суду, відсутність даних про режим праці і відпочинку (як при використанні аналогового, так і при використанні цифрового тахографу) свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт та є наслідком для застосування штрафу відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ (незалежно від виду тахографа).
Застосування відповідачем абзацу 6 частини 1 статті 60 вказаного Закону за обставин цієї справи не відповідає складу виявленого порушення, а тому постанова начальника Відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 30.05.2024 року №ПШ 009445 - є протиправною та підлягає скасуванню.
За іншого тлумачення відповідачем зазначених положень статті 60 Закону №2344-ІІІ виходить, що за відсутності при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів, а так само з вимкненими контрольними пристроями (тахографами) до перевізника буде застосовано штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а коли тахограф наявний, увімкнений та використовується (однак не містить даних про роботу водія за окремий період) штраф у 50 разів більший для цифрового тахографа, ніж за аналогічне правопорушення при використанні аналогового тахографа, що не узгоджується з приписами частини 8 статті 53 Закону № 2344-ІІІ.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.72, 77, 241, 243-246, 257, 262 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області від 30.05.2024 року №ПШ 009445.
Стягнути на користь Фізичної особо-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ - 39816845) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк