Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 серпня 2025 року Справа№826/3019/15
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії» в особі Представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови № 2263 від 23.01.2015, -
Відкрите акціонерне товариство "Аерофлот-російські авіалінії" в особі Представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної авіаційної служби України, в якій просить суд:
- визнати нечинною та скасувати постанову № 2263 від 23.01.2015 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/3019/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2015 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/2674/15 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Зобов'язано сторін повідомити суд про усунення обставин, що слугували підставою для зупинення провадження у справі.
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.
На підставі ст. 1 Закону № 2825 Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.
П. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону України від 16 липня 2024 року № 3863-ІХ Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон № 3863), який набрав чинності 26 вересня 2024 року), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абз. 4 цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом № 3863, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом № 3863, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у справах, розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, здійснює Київський окружний адміністративний суд.
На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, ця справа передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Абдукадировій К.Е.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження адміністративну справу № 826/3019/15. Продовжено зупинення провадження в адміністративній справі №826/3019/15 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/2674/15.
Відповідно до листа від 07 травня 2025 року Київського окружного адміністративного суду рішення суду в адміністративній справі №826/2674/15 набрало законної сили 01 жовтня 2020 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 поновлено провадження у справі №826/3019/15.
В обґрунтування позову зазначено, що постанова № 2263 від 23.01.2015 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації є протиправною, оскільки не зазначено підпункт пункту 118 Положення про використання повітряного простору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року №401 (далі - Положення №401), який було порушено з боку позивача; під час складання протоколу не перевірявся факт виконання рейсу AFL1849; протокол, який став підставою для прийняття спірної постанови, оскаржено у судовому порядку.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Згідно з вимогами частини п'ятої статті 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Станом на час розгляду справи, відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, про причини неподання відзиву на позовну заяву відповідачем суду не повідомлено.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Враховуючи, що суддя перебувала у відпустці, справа розглядається негайно після виходу з відпустки за графіком.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
За результатами перевірки інформації, викладеної у телеграмах Украероцентру тлг № 181648, № 181049, № 181048 державним інспектором Державіаслужби України Соколом О.В. виявлено порушення порядку використання ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» повітряного простору України, а саме здійснення польотів 18.07.2014 з порушенням порядку використання повітряного простору України повітряними суднами рейсів АРЕ 1911, АРЕ 1849, АРЕ 1834, АРЕ 1846, АРЕ 1820, АРЕ 1822, АРЕ 1905, АРЕ 1635, АРЕ 1847, АРЕ 1821, незважаючи на заборону використання повітряного простору, чим порушено статтю 30 Повітряного кодексу України та пункти 94, 118 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 401 «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України».
23 січня 2015 року Державною авіаційною службою України винесено постанову №2263, якою встановлено порушення правил та порядку використання повітряного простору України при виконанні рейсу AFL 1849 о 15 год. 48 хв. 18.07.2014 без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору України, що є порушенням статті ст. 30 Повітряного кодексу України, пунктів 94 та 118 Положення про використання повітряного простору, затвердженого постановою КМУ від 29.03.2002 №401.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Правові основи діяльності в галузі авіації встановлює Повітряний кодекс України (у відповідній редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини другої статті 4 Повітряного кодексу України державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов'язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 16 Повітряного кодексу України державні інспектори та особи, уповноважені на проведення перевірок, на підставі службового посвідчення та спеціального завдання на проведення перевірки відповідно до частини шостої цієї статті мають право складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення і застосовувати фінансові санкції.
Процедуру розгляду справ про правопорушення у галузі цивільної авіації, накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті на час виникнення спірних правовідносин було встановлено Порядком накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26 грудня 2011 року №637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2012 року за №73/20386; далі - Порядок №637, чинний до 02 серпня 2024 року).
Дія цього Порядку поширюється на суб'єктів авіаційної діяльності (далі - Суб'єкт) у разі здійснення ними правопорушення у галузі цивільної авіації та фізичних осіб у разі здійснення ними адміністративного правопорушення на повітряному транспорті (пункт 1.2 розділу І Порядку).
Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 розділу ІІІ Порядку №637 справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядає Державіаслужба України, за результатами розгляду виноситься постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації (додаток 2) або постанова про закриття провадження у справі про правопорушення у галузі цивільної авіації (додаток 3). Штраф за невиконання (неналежне виконання) Суб'єктом вимог законодавства, що регулює діяльність у галузі цивільної авіації, накладається у розмірах, визначених в статті 127 Повітряного кодексу України.
Зокрема, відповідно до абзацу четвертого пункту 1 частини першої статті 127 Повітряного кодексу України за правопорушення в галузі цивільної авіації, у разі порушення правил та порядку використання повітряного простору України до юридичних осіб - суб'єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу від п'яти до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною першою статті 129 Повітряного кодексу України підставою для розгляду справи про правопорушення в галузі цивільної авіації, які зазначені в статті 127 цього Кодексу, є протокол.
Протоколи про правопорушення в галузі цивільної авіації мають право складати Голова Державіаслужби України, його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи Державіаслужби України, керівники аеропортів, начальники служб авіаційної безпеки аеропортів або їх заступники. Повноваження державних інспекторів підтверджуються посвідченням державного інспектора з авіаційного нагляду у Державіаслужбі України, а уповноважених на проведення перевірок посадових осіб Державіаслужби України - наказом Державіаслужби України про проведення перевірки та службовим посвідченням. Протокол складається за кожним виявленим фактом правопорушення у галузі цивільної авіації (пункти 2.2, 2.3, 2.5 розділу ІІ Порядку №637).
Судом установлено, що дозволу на використання повітряного простору позивачем 18.07.2014 для виконання рейсу AFL 1849 о 15:48 год. 18.07.2014 не надавалось, про наявність такого доказу представник позивач не вказував, клопотань з цього приводу не заявляв.
Отже, рейс AFL 1849 о 15:48 год. 18.07.2014 позивачем здійснено без дозволу компетентного органу України.
Згідно з частиною першою статті 31 ПК України контроль за дотриманням порядку використання повітряного простору України під час планування, координації та використання повітряного простору України, обслуговування та управління повітряним рухом у районах польотної інформації, диспетчерських районах та зонах і на маршрутах обслуговування повітряного руху здійснюється органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху.
Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.1999 №1281 "Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України" головним оперативним підрозділом системи є Український центр планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху (Украероцентр).
Згідно з Положенням №401 визначалось, що до порушень порядку використання повітряного простору, що підлягають розслідуванню, належить використання повітряного простору без дозволу та/або порушення умов його використання, крім випадків, що передбачені цим Положенням (підпункт 1 пункту 118); інформація про факти порушення порядку використання повітряного простору невідкладно доводиться до відома Державіаслужби (пункт 121).
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 16 ПК України державні інспектори та особи, уповноважені на проведення перевірок, на підставі службового посвідчення та спеціального завдання на проведення перевірки відповідно до частини шостої цієї статті мають право складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення і застосовувати фінансові санкції.
Пунктом 2.3 "Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури від 26.12.2011 №637, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 19.01.2012 за №73/20386 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин щодо складення протоколу від 26.02.2015 №3082), установлено, що повноваження державних інспекторів підтверджуються посвідченням державного інспектора з авіаційного нагляду у Державіаслужбі України.
Згідно з "Положенням про державного інспектора з авіаційного нагляду у Державній авіаційній службі України", затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 09.02.2010 №68, зареєстрованого в Міністерстві юстиції від 26.04.2010 за №307/17602, (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин щодо складення протоколу від 26.02.2015 №3082,) спеціальне завдання на проведення перевірки це наказ Державіаслужби на проведення перевірки. Державний інспектор на підставі службового посвідчення та спеціального завдання на проведення перевірки має право безперешкодно перевіряти виконання польотів з метою нагляду за забезпеченням безпеки авіації та додержанням авіаційних правил і складати відповідні протоколи. Державний інспектор діє відповідно до посадової інструкції та повинен виконувати свої обов'язки об'єктивно і неупереджено, керуючись нормативними актами (пункти 1.3, 5.1, 6.1, 6.7).
За змістом частини першої статті 9 та частини дев'ятої статті 119 ПК України розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами і літальними апаратами України та іноземними цивільними повітряними суднами, які сталися на території України, а також порушення вимог щодо використання повітряного простору України здійснює спеціалізована експертна установа з розслідування авіаційних подій, що утворюється та статус якої визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2012 №228 утворено Національне бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами. Пунктом 3 "Положення про Національне бюро" визначено, що воно є державною спеціалізованою експертною установою з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами.
Надаючи тлумачення наведеним нормам, Верховний Суд у постанові від 05.05.2019 справа №826/10919/14, вказав, що розслідування по кожному факту порушення порядку використання повітряного простору України мало проводити Національне бюро. Однак, процедурні порушення, допущені контролюючим органом при розгляді справи про правопорушення, не можуть бути обставиною, яка звільняє від відповідальності, в разі підтвердження факту правопорушення. Процедурні порушення не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності прийнятого за наслідками розгляду справи про правопорушення рішення. Натомість, вчинені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки ці порушення вплинули на можливість порушника захистити свої права та чи призвели процедурні порушення на встановлення обставин порушення та на наслідки.
У данному спорі судом установлено, що службовою особою проводилась перевірка та складено протокол від 20.01.2015 в присутності представника позивача. Під час перевірки встановлено порушення позивачем порядку використання повітряного простору України, не зважаючи на заборону використання повітряного простору та за відсутності відповідного дозволу, що визнано судом обґрунтованим.
Суд відхиляє доводи позивача про відсутність повноважень державного інспектора Сокола О.В. на складення протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації від 20 січня 2015 року та про процедурні порушення, допущені останнім в частині оформлення матеріалів перевірки.
Так позивач оскаржував у судовому порядку дії відповідача щодо складення, у тому числі, протоколу від 20 січня 2015 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року у справі №826/2674/15 у задоволенні позову ВАТ “Аерофлот - російські авіалінії» відмовлено. За змістом висновків суду у цьому рішенні протокол (у тому числі від 20 січня 2015 року) складений державним інспектором, який має кваліфікацію державного інспектора з льотної експлуатації, на підставі відповідного посвідчення та є уповноваженим на проведення такої перевірки наказом на проведення перевірки діяльності суб'єкта та стану об'єкта авіаційної діяльності, тобто протокол був складений на підставі та у межах повноважень, наданих законом.
Статтею 128 Повітряного кодексу України встановлено, що справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації, за результатами розгляду приймається постанова. Від імені уповноваженого органу з питань цивільної авіації розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення мають право керівник уповноваженого органу з питань цивільної авіації та його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи уповноваженого органу з питань цивільної авіації. Державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи уповноваженого органу з питань цивільної авіації мають право накладати стягнення у розмірі до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Штраф може бути накладено на юридичну особу суб'єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. У разі вчинення юридичними особами суб'єктами авіаційної діяльності двох або більше правопорушень штрафи накладаються за кожне вчинене правопорушення окремо.
Зазначеній нормі закону відповідають приписи пунктів 3.3, 3.5 розділу ІІІ Порядку №637.
Відповідно до пункту 121 розділу VIII Положення №401 (чинне до 01 червня 2018 року) інформація про факти порушення порядку використання повітряного простору невідкладно доводиться до відома Державіаслужби, Украероцентру, командного центру Повітряних Сил Збройних Сил, штабу Антитерористичного центру при СБУ та відповідних органів ОПР.
Як вбачається з матеріалів справи, Украероцентр, виявивши факти польотів повітряних суден, які виконували рейси під трилітерним індексом AFL без заявки, без дозволу, без зв'язку з органом обслуговування повітряного руху, в забороненій зоні, направив до Центральної диспетчерської служби Державіаслужби первинні повідомлення про порушення порядку використання повітряного простору України мережею авіаційного фіксованого електрозв'язку (AFTN).
Телеграма Украероцентру складена за фактом порушення порядку використання повітряного простору, відповідно до пункту 121 розділу VIII Положення №401 доведена до відома Державіаслужби в той же день, тобто відповідач встановив факт вчинення правопорушення з боку позивача 18 липня 2014 року, у зв'язку з чим початком відліку шестимісячного строку накладення уповноваженим органом з питань цивільної авіації штрафу на позивача є 18 липня 2014 року.
Спірну постанову відповідачем прийнято 23 січня 2015 року.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що Державіаслужбою постанову про накладення штрафу прийнято з дотриманням порядку та строку, встановленого Повітряного кодексу України щодо притягнення суб'єкта авіаційної діяльності до відповідальності.
З приводу доводів позивача про відсутність факту порушення правил та порядку використання повітряного простору України, суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 23 Повітряного кодексу України організація використання повітряного простору України передбачає комплекс заходів, який вживається для забезпечення безпечного, економічного та регулярного повітряного руху, а також будь-якої іншої діяльності, пов'язаної з використанням повітряного простору України.
Відповідно до частини першої статті 31 Повітряного кодексу України контроль за дотриманням порядку використання повітряного простору України під час планування, координації та використання повітряного простору України, обслуговування та управління повітряним рухом у районах польотної інформації, диспетчерських районах та зонах і на маршрутах обслуговування повітряного руху здійснюється органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху.
Частиною першою статті 33 Повітряного кодексу України передбачено, що обслуговування повітряного руху в районах польотної інформації, диспетчерських районах, диспетчерських зонах, на маршрутах обслуговування повітряного руху, у тому числі в повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху міжнародними договорами України покладена на Україну (крім зон та аеродромів, де обслуговування повітряного руху здійснюється відповідними підрозділами державних органів, органів місцевого самоврядування), організується та здійснюється в порядку, встановленому Положенням про використання повітряного простору України.
Порушенням порядку використання повітряного простору України вважаються дії або бездіяльність юридичних чи фізичних осіб, що призвели до порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок використання повітряного простору України (частина третя статті 23 Повітряного кодексу України).
Відповідно до приписів частин першої, другої статті 29 Повітряного кодексу України використання повітряного простору України здійснюється на підставі дозволів, що надаються органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України, крім випадків, передбачених пунктами 1 - 5 частини другої статті 24 цього Кодексу. У разі виконання польотів цивільних повітряних суден та літальних апаратів поза межами контрольованого повітряного простору України заявка на використання повітряного простору України не подається, за винятком випадків, зазначених у Положенні про використання повітряного простору України.
Для виконання польоту необхідно отримати від уповноваженого органу з питань цивільної авіації дозвіл на виліт цивільного повітряного судна з аеродрому України, приліт повітряного судна до аеродрому України або на проліт територією України, за винятком випадків, установлених авіаційними правилами України. Порядок подання запиту щодо видачі такого дозволу, умови та порядок його видачі встановлюються авіаційними правилами України (частини шоста, сьома статті 46 Повітряного кодексу України).
Як установлено статтею 30 Повітряного кодексу України, використання повітряного простору України або його окремої частини може бути частково або повністю обмежено уповноваженим органом з питань цивільної авіації та органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України.
Ця норма знайшла відображення у пункті 93 розділу VII Положення №401, згідно з якою в окремих частинах повітряного простору встановлюються заборона або обмеження на його використання, які публікуються в документах з аеронавігаційної інформації та/або включаються до плану використання повітряного простору.
Заборона використання повітряного простору встановлюється на постійній або тимчасовій основі. Заборона використання повітряного простору на постійній основі встановлюється Державіаслужбою за поданням відповідних державних органів, підприємств, установ та організацій і оприлюднюється в документах з аеронавігаційної інформації (пункти 100, 101 розділу VII Положення №401).
З огляду на викладене, зважаючи на встановлені судом обставини, проаналізоване правове регулювання з урахуванням правових позицій Верховного Суду, які є обов'язковими до застосування, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо невчинення ним 18.07.2014 о 15:48 год. правопорушення порядку використання повітряного простору України та щодо наявності таких порушень відповідачем процедури під час розгляду питання про притягнення позивача до відповідальності. Відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оскільки в позові відмовлено, відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства “Аерофлот - російські авіалінії» (119002, РФ, місто Москва, вулиця Арбат, будинок 10) до Державної авіаційної служби України (01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14) про визнання нечинною та скасування постанови - відмовити повністю.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 11 серпня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя К.Е. Абдукадирова