11 серпня 2025 рокуСправа №160/9356/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Кам'янська виправна колонія (№34)» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Кам'янська виправна колонія (№34)», в якій позивач просить:
-визнати протиправними дії Державної установи «Кам'янська виправна колонія (№34)» щодо не нарахування та невиплати - ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 19.07.2022 року із застосуванням індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації) відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
-зобов'язати Державну установу «Кам'янська виправна колонія (№34)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію) за період з 01.03.2018 року по 19.07.2022 року включно в розмірі 230 356,13 грн, відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона проходила службу в Державній установі «Кам'янська виправна колонія (№34)», з 01.07.2024 її було звільнено зі служби з посади старшого інспектора відділу нагляду і безпеки. За період служби з 01.03.2018 по 19.07.2022 відповідач не нарахував та не виплатив індексацію-різниці до грошового забезпечення, яка гарантована чинним законодавством України, зокрема, Законом України від 03 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення». Позивач зазначає, що з метою врегулювання спору та отримання недоотриманої суми індексації-різниці письмово зверталась до відповідача із відповідною заявою. Однак виплати належних сум відповідачем не здійснено. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, що порушують її право на заробітну плату, встановлену статтею 43 Конституції України, не нижчу від визначеної законом, тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України.
Ухвалою суду від 07.04.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позову.
17.04.2025 від позивача надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Перевіривши позовні матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Ухвалою суду від 07.04.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/9356/25; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Цією ж ухвалою витребувано у Державної установи «Кам'янська виправна колонія (№34)» картки особового рахунку ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) з відомостями щодо тарифного розряду та тарифного розряду за посадою та за військовим званням за період служби з 01.03.2018 по 19.07.2022.
Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідачем подано відзив, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні, зважаючи на наступне. Згідно пункту 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України. Отже, саме Кабінет Міністрів України за наявності фінансових можливостей держави визначає розмір грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу. Зауважимо, що положення пункту 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» не визнавалися не конституційними у встановленому порядку, є чинними та підлягають застосуванню до спірних правовідносин. ОСОБА_1 прибула 01.05.2017 до державної установи «Кам'янська виправна колонія (№34) для подальшого проходження служби із державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№34)» на посаду інспектора відділу нагляду і безпеки з посадовим окладом 1150,00 грн. і являється особою рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Зауважуємо, що підвищення посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України відбулося до прибуття на службу ОСОБА_1 в установу, з 01 січня 2017 року, в тому числі і посадового окладу за посадою інспектор відділу нагляду і безпеки, згідно наказу Міністерства юстиції України від 14.02.2017 р. № 372/5, тому за займаною посадою ОСОБА_1 при нарахуванні індексації грошового забезпечення в установі теж був базовий місяць січень 2017 р., відповідно до якого проводилось нарахування і виплата їй індексації. З 01.03.2018 наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 року № 925/5 був прийнятий Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Порядок). Відповідно до цього Порядку за займаною, ОСОБА_1 , посадою відбулось підвищення посадового окладу з 1150 грн. до 3660 грн., а також підвищення окладу за спеціальним званням з 125 грн. до 1340 грн. Оскільки в результаті цього сума підвищення грошового забезпечення перевищувала суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то березень 2018 року став новим базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення. В пункті 5 Порядку №1078 визначено, що «у разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру». Сума можливої індексації в березні 2018 року за посадою займаною ОСОБА_1 становить 246,68 грн., а збільшення грошового забезпечення 614,47 грн., тому індексація-різниця відсутня, оскільки підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абз.3 п.5 Порядку №1078). З огляду на викладене, вважає позовні вимоги протиправними та просить відмовити у позові.
До відзиву відповідачем долучено довідки-розрахунки розміру індексації, накази (по ос/с) від 28.04.2017 №66/ОС-17, від 31.05.2024 №_100_/ОС-24, від 19.12.2022 №203/ОС-22, а також особові рахунки співробітника ОСОБА_1 .
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористалась.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
Позивач проходила службу у кримінально-виконавчій службі України.
Згідно з витягом з наказу Державної установи «Кам'янська виправна колонія (№34)» від 28.04.2017 №66/ОС-17 майора внутрішньої служби ОСОБА_1 призначено з 01.05.2017 на посаду інспектора відділу нагляду і безпеки установи з посадовим окладом 1150,00грн.
Згідно з витягом з наказу Державної установи «Кам'янська виправна колонія (№34)» від 19.12.2022 №203/ОС-17 майора внутрішньої служби ОСОБА_1 призначено з 21.12.2022 призначено на посаду старшого інспектора відділу нагляду і безпеки установи з посадовим окладом 4230,00грн.
Відповідно до витягу з Державної установи «Кам'янська виправна колонія (№34)» від 31.05.2024 №_100_/ОС-24 майора внутрішньої служби ОСОБА_1 з 01.07.2024 звільнено за власним бажанням з посади старшого інспектора відділу нагляду і безпеки установи.
Позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила надати інформацію щодо виплаченої індексації грошового забезпечення.
Відповідачем у листі від 25.03.2025 №34/4-10-25/10-5 повідомлено, що індексація заробітної плати працівників в установі проводилась відповідно Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджена Постановок» КМУ від 17.07.2003 №1078. З 01.03.2018 наказом Міністерства юстиції України від 28,03.2018 року №925/5 був прийнятий Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Відповідно до цього Порядку за займаною посадою відбулось підвищення посадового окладу з 1150 грн. до 3660 грн., а також підвищення окладу за спеціальним званням з 125 грн. до 1340 грн. Оскільки в результаті цього сума підвищення грошового забезпечення більше за суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то березень 2018 року став новим базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення. Тому в подальшому з 01.03.2018 і по до 31.12.2022 нараховувалась і виплачувалась індексація грошового забезпечення з моменту настання права на її отримання відповідно до встановлених Держстатом коефіцієнтів індексації. Щомісячно при кожній виплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 інформували про загальну суму грошового забезпечення з розшифровкою та видами виплат, а також суму грошовою забезпечення, що належить до виплати, шляхом видачі розрахункових листів
Згідно з особовими рахунками співробітника ОСОБА_1 у період з 01.03.2018 по 19.07.2022 індексація грошового забезпечення нарахована та виплачена у такому розмірі: грудень 2018 року - 71,08грн., січень-лютий 2019 року - 71,08грн., березень-червень 2019 року - 134,73грн., липень-листопад 2019 року - 206,72грн., грудень 2019 року - 216,51грн., січень-червень 2020 року - 216,51грн., липень-листопад 2020 року - 226,29грн., грудень 2020 року - 233,81грн., січень-березень 2021 року - 331,42грн., квітень-червень 2021 року - 415,41грн., липень-листопад 2021 року - 540,03грн., грудень 2021 року - 563,19грн., січень 2022 року - 563,87грн., лютий-квітень 2022 року - 672,35грн., травень 2022 року - 913,01грн., червень 2022 року - 1017,21грн., липень 2022 року - 1066,00грн.
Вважаючи протиправними дії відповідача, які полягають у ненарахуванні та невиплаті індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 19.07.2022 відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до положень статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 20ІІ-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Відповідно до частин 1-3 статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначені Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-IV (далі - Закон №2713-IV).
Соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України визначений положеннями статті 23 Закон №2713-IV, відповідно до частини 5 якої на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Механізм виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - особи рядового і начальницького складу) визначений Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.03.2018 за № 377/31829 (далі - Порядок №925/5, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 3 розділу І Порядку №925/5 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Відповідно пункту 16 розділу І Порядку №925/5 індексація грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.
Згідно зі статтею 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частинами першою, другою статті 19 Закону №2017-ІІІ передбачено, що виключно законами України визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; величина порогу індексації грошових доходів громадян; пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
За змістом частини першої статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (частина п'ята статті 2 Закону № 1282-ХІІ).
Частиною шостою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно із статтею 3 Закону №1282-ХІІ індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
При цьому, відповідно до визначення, яке міститься в абзаці 3 статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №1282-XII (зі змінами, внесеними Законом України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 - 101 відсоток).
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з частинами першою, другою статті 5 Закону № 1282-ХІІ підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону №1282-ХІІ порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінетом Міністрів України постановою від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 2 Порядку №1078 визначено чіткий перелік видів грошових доходів громадян, що підлягають індексації, до яких віднесено грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; 6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (застосовується з 01.12.2015).
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Відповідно до даних Державної служби статистики України індекс споживчих цін (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції) у 2015 році (грудень до грудня попереднього року) становив 143,3 %; у 2016 році (грудень до грудня попереднього року) становив 112,4 %; у 2017 році (грудень до грудня попереднього року) становив 113,7 %; у 2018 році (грудень до грудня попереднього року) становив 109,8 %.
При цьому, положеннями Закону № 1282-XII та Порядку № 1078 чітко визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться вказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації. За відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення рядового і начальницького складу служби цивільного захисту нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Отже, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право такого військовослужбовця отримати індексацію грошового забезпечення.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач проходила службу в кримінально-виконавчій службі України, з 01.05.2017 по 01.07.2024 в Державній установі «Кам'янська виправна колонія (№34)».
У межах правовідносинах, що виникли між сторонами, спір точиться щодо ненарахування та невиплати відповідачем у періоді служби з 01.03.2018 по 19.07.2022 індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Відповідно до особових рахунків ОСОБА_1 , наданих відповідачем на вимогу суду, за період з 01.03.2018 по 19.07.2022 позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення в такому розмірі: грудень 2018 року - 71,08грн., січень-лютий 2019 року - 71,08грн., березень-червень 2019 року - 134,73грн., липень-листопад 2019 року - 206,72грн., грудень 2019 року - 216,51грн., січень-червень 2020 року - 216,51грн., липень-листопад 2020 року - 226,29грн., грудень 2020 року - 233,81грн., січень-березень 2021 року - 331,42грн., квітень-червень 2021 року - 415,41грн., липень-листопад 2021 року - 540,03грн., грудень 2021 року - 563,19грн., січень 2022 року - 563,87грн., лютий-квітень 2022 року - 672,35грн., травень 2022 року - 913,01грн., червень 2022 року - 1017,21грн., липень 2022 року - 1066,00грн.
При цьому, заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем не обґрунтовано правових підстав для вибіркового нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення.
Необхідно враховувати, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці.
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
-сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
-сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Постановою № 704 (у редакції постанови КМУ від 21.02.2018 №103), яка набрала чинності з 01.03.2018, затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 420/6982/21 з подібними правовідносинами, з урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовців, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 військовослужбовець має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
У цих справах Верховний Суд внаслідок системного і цільового способу тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дійшов висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу військовослужбовця відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.
Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, Верховний Суд зазначив, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А);
суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби.
У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації - різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
За висновком Верховного Суду, викладеному у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 560/13302/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 03.05.2023 у справі № 160/10790/22 та від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22, право на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованій величині виникло саме у зв'язку зі змінами посадових окладів військовослужбовців з 01.03.2018 на підставі Постанови № 704, та виходячи із приписів абзаців 4, 6 Порядку № 1078, з березня 2018 року, останні мали право на перерахунок індексації грошового забезпечення, з урахуванням особливостей, запроваджених указаними нормами Порядку № 1078.
З матеріалів справи вбачається, відповідач взагалі не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період з березня 2018 року (особові рахунки ОСОБА_1 ).
Із особового рахунку за 2018 рік слідує, що сума нарахованого грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року склала 9516,25грн., з яких: посадовий оклад 1150,00грн., оклад за військовим званням - 125,00грн., доплата за вислугу років - 318,75грн., доплата за особливі умови служби - 796,87грн., доплата за нічні - 28,75грн., понадурочні - 98,66грн., оплата святкових - 110,04грн., премія - 5259,37грн., індексація - 179,72грн., компенсація прибуткового податку - 1452,09грн.
Сума нарахованого грошового забезпечення позивача за березень 2018 року склала 7974,32грн., з яких: посадовий оклад 3660,00грн., оклад за військовим званням - 1340,00грн., доплата за вислугу років 1750,00грн., доплата за нічні 7,90грн., компенсація прибуткового податку 1216,42грн.
При цьому посадовий оклад у березні 2018 року (3660,00грн.) підвищився у порівнянні з посадовим окладом у лютому 2018 року (1150,00грн.), як і посадовий оклад за військовим званням, який у березні 2018 року (1340,00грн.) підвищився у порівнянні з окладом за військовим званням у лютому 2018 року (318,75грн.).
Суд повторно зазначає, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року. При цьому, в обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
За змістом особового рахунку за 2018 рік вбачається, що такі виплати, як доплата за понадурочні, оплата святкових, індексація та премія не є щомісячними виплатами позивача.
Отже, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року становив 4131,61грн. (7974,32грн. - 3842,71грн.).
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., величина приросту індексу споживчих цін 253,30%.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.).
В силу вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн. - 4131,61грн. = 331,54грн., а не 4463,15 грн., як стверджує позивач.
Таким чином, починаючи з березня 2018 року, індексація з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 мала виплачуватися позивачеві в сумі 331,54 грн. до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення зі служби.
Суд зазначає, наступне підвищення окладу позивача відбулось у грудні 2022 року, що вбачається з особових рахунків за 2018-2022 рр. та наказу від 19.12.2022 №203/ОС-22, та вже у грудні 2022 року оклад за посадою склав 4230,00грн. і такі зміни відбулись не за рахунок законодавчих змін щодо перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку позивач займала, а внаслідок призначення її на нову посаду - старшого інспектора відділу нагляду і безпеки.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано вказаних вимог Порядку №1078 та не нараховано позивачу належні суми індексації-різниці до грошового забезпечення за спірний період з 01.03.2018 по 19.07.2022 включно.
За змістом положення частин першої, другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи належний спосіб захисту прав позивача, суд вважає за необхідне з урахуванням частини другої статті 9 КАС України визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування і невиплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 19.07.2022 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю до грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 19.07.2022 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в сумі 331,54грн. відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум.
Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнена від сплати судового збору, тому судовий збір сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної установи «Кам'янська виправна колонія (№34)» (код ЄДРПОУ 08562967, місцезнаходження: 51912, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Михайла Грушевського, буд. 214) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної установи «Кам'янська виправна колонія (№34)» (код ЄДРПОУ 08562967, місцезнаходження: 51912, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Михайла Грушевського, буд. 214) щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) індексації-різниці до грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 19.07.2022 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язати Державну установу «Кам'янська виправна колонія (№34)» (код ЄДРПОУ 08562967, місцезнаходження: 51912, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Михайла Грушевського, буд. 214) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) індексацію-різницю до грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 19.07.2022 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в сумі 331,54грн. відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова