Справа №:755/11544/24
Провадження №: 1-кс/755/2677/25
"12" серпня 2025 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Києві заяву представника JK LTD (Джей Кей ЛТД) - адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 42022010000000065 від 30.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 322-1 КК України,
У провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 перебуває клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 42022010000000065 від 30.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 322-1 КК України. У судовому засіданні 29.07.2025 року представником JK LTD (Джей Кей ЛТД) - адвокатом ОСОБА_3 був заявлений відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 42022010000000065 від 30.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 322-1 КК України.
У судове засідання учасники кримінального провадження не з'явилися, повідомлені про розгляд заяви належним чином. Враховуючи вимоги ст. ст. 22, 26 та 81 КПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід у відсутність осіб, що не з'явилися. Вивчивши матеріали заяви про відвід, суд приходить до наступного. Судом встановлено, що у провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 перебуває клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 42022010000000065 від 30.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 322-1 КК України, в ході розгляду якого представником JK LTD (Джей Кей ЛТД) - адвокатом ОСОБА_3 заявлено відвід судді. Згідно ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом. Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу. Згідно з положеннями ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Статтею 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою. Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Частинами 1, 2 ст. 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Відповідно до положень ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Зі ст. 26 КПК України вбачається, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. При розгляді даної заяви про відвід відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суддя застосовує як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року) наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43). У своєму рішенні по справі «Фельдман проти України» Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Тобто, наведене указує на те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. При цьому, безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими». Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні. З матеріалів, які надійшли до суду, не вбачаються підстави, передбачені статтями 75, 76 КПК України, які б унеможливлювали розгляд справи вказаним суддею та викликали необхідність його відводу.
Сама ж по собі незгода з діями судді у провадженні чи постановленими ним процесуальними рішеннями організаційного характеру, не є підставою його відводу. Крім того, оскільки у судове засідання не з'явився заявник, тому суд позбавлений можливості з'ясувати підстави заявленого відводу та обставини, які були покладені в основу заяви про відвід судді. Керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 321, 352, 353, 369-372, 376, 395 КПК України, Законом України «Про судоустрій та статус судді», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд
У задоволенні заяви представника JK LTD (Джей Кей ЛТД) - адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 42022010000000065 від 30.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 322-1 КК України- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1