Справа №:755/13787/25
Провадження №: 1-кп/755/1413/25
"12" серпня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження , відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12013110040000304 від 07.01.2013 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
встановив:
24.07.2025 року прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12013110040000304 від 07.01.2013 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідування встановлено, що 06.01.2013 року о 07 годині 20 хвилин, невстановлена досудовим слідством особа, шляхом пошкодження замка вхідних дверей, незаконно проникла до приміщення, за адресою: м. Київ, вул. Малишка, 3, звідки таємно викрали речі, які належали КП «Київзеленбуд» (ЄО № 737 від 07.01.2013 року). Зазначив, що проведені в ході досудового розслідування слідчі дії, направлені на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення та осіб, які могли вчинити злочин, не надали можливості встановити особу, яка могла бути причетною до вчинення зазначеного злочину. Таким чином, в ході досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено особу, якій в порядку ст.ст. 276-278 КПК України може бути повідомлено про підозру. Вказав, що наразі закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, регламентовані п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із чим кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав вказане клопотання з мотивів, наведених в його мотивувальній частині та просив його задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, проте була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду належним чином, у зв'язку із чим суд, заслухавши думку прокурора, приходить до висновку про можливість розгляду вказаного клопотання за відсутності потерпілої.
За таких обставин, суд, заслухавши думку сторони обвинувачення, дослідивши надані матеріали, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Законність як засада кримінального провадження з огляду на ч. 2 ст. 9 КПК полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Публічність, згідно зі ст. 25 КПК, передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Згідно з пунктом 3-1 ч.1 ст.284КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо: не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим усіх зібраних та перевірених доказів.
Суд під час вирішення питання про закриття кримінального провадження має враховувати, чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК).
Така позиція узгоджується з практикою Касаційного кримінального суду, відображеною, зокрема, в постановах від 25 серпня 2021 року (справа № 142/536/20, провадження № 51-1546км21), від 29 червня 2022 року (справа № 725/3569/21, провадження № 51-1061км22), від 07 червня 2023 року (справа № 545/51/22, провадження № 51-2327км23), від 18 жовтня 2023 року (справа № 750/1575/23, провадження № 51-4007км23).
Більш того, за іншого підходу умовне «автоматичне закриття» не враховуватиме положення ст. 2, 9, 25 КПК та практики ЄСПЛ, який вже розглядав справи, де надмірно формальне тлумачення національними судами процесуальних правил не дозволило притягнути осіб, щодо яких були докази винуватості, до кримінальної відповідальності, зокрема, у справах «Маслова та Налбандов проти Росії», «R.B. v. Estonia».
З матеріалів клопотання вбачається, що 07.01.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості у кримінальному провадженні № 12013110040000304, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, в ході досудового розслідування співробітниками Дніпровського УП ГУНП в м. Києві під час проведення слідчих та розшукових дій, не встановлено жодних свідків вчинення кримінального правопорушення, не виявлено беззаперечних прямих доказів, що вказують на факт вчинення кримінального правопорушення конкретною особою, тобто, стороною обвинувачення не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, є тяжким злочином.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
Зі змісту ст. 284 КПК України вбачається, що умовами для закриття кримінального провадження за вказаною підставою є наявність визначених законом умов для закриття кримінального провадження та відповідне клопотання прокурора. При цьому, за наявності всіх визначених законом вимог, закриття кримінального провадження є обов'язком суду.
На підставі викладеного, враховуючи, те, що на даний час у кримінальному провадженні № 12013110040000304 від 07.01.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, особу, яка вчинила дане кримінальне правопорушення не встановлено і закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку про необхідність у відповідності з п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України та п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України задоволення клопотання прокурора та закриття даного кримінального провадження.
Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати за проведення трасологічної експертизи (висновок експерта № 405 від 14.05.2013 року), в сумі 391 грн. 20 коп. - слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст. 2, 284, 372 КПК України, ст. 49 КК України, суд, -
Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12013110040000304 від 07.01.2013, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України - задовольнити.
Кримінальне провадження № 12013110040000304 від 07.01.2013, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, - закрити з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України та п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Процесуальні витрати за проведення експертного дослідження у вказаному кримінальному провадженні, в сумі 391 (триста дев'яносто одна) гривня 20 копійок - віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом семи днів з моменту її оголошення.
Суддя