Єдиний унікальний №332/5376/24 Головуючий в 1 інст. Сапунцов В.Д.
Провадження №33/807/722/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
11 липня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Плецької Ю.В., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Плецької Ю.В. на постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 2 квітня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , посада водій, звання старший солдат, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,-
Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що згідно з відомостями протоколу від 7 вересня 2024 року серії ААД № 985847, 7 вересня 2024 року о 10.00 год. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Скворцова, 1, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом RENAULT MEGANE державний номерний знак НОМЕР_3 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місті зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820 тест № 2702, результат 0,79 ‰ проміле. З результатом згоден, від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Плецька Ю.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначила, що суддя суду першої інстанції під час розгляду справи не дослідив усі докази, що підтверджують обставини, які мають значення для правильного вирішення справи та ухвалив необґрунтоване рішення.
Вказує, що викладені в протоколі обставини щодо події адміністративного правопорушення не відповідають дійсності та спростовані в ході судового розгляду.
Так, з відеозапису події вбачається, що працівник поліції, який зупинив транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 взагалі не представився, жодні права, передбачені ст. 268 КУпАП при застосуванні технічного приладу «Драгер» не роз'яснив, як і не роз'яснив наслідків відмови від проходження медичного огляду. Разом із цим, в протоколі також відсутній підпис ОСОБА_1 про роз'яснення йому його прав та обов'язків, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Посилаючись на порушення процедури проведення огляду водія наголошує, що ОСОБА_1 після висловлення ним незгоди з результатом проведеного огляду за допомогою приладу «Драгер» не було запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров'я. Разом із цим, ОСОБА_1 бажав пройти такий огляд, однак отримав відмову від поліцейського з посиланням на те, що протокол вже складено. Крім того, направлення до медичного закладу ОСОБА_1 не вручалося.
Зазначає, що ОСОБА_1 7 вересня 2024 року, у супроводі представника ВСП пройшов огляд в закладі охорони здоров'я на визначення стану сп'яніння, за результатами якого у останнього клінічні ознаки сп'яніння були відсутні, при дослідженні видихуваного повітря визначено вміст алкоголю у концентрації 0,46 проміле. «Встановлено факт вживання алкоголю. Ознак сп'яніння не виявлено». Отже відповідно до спеціальної літератури перевищення в організмі ендогенного рівня етанолу при відсутності клінічних ознак сп'яніння свідчить про вживання незначної кількості алкоголю або як залишкові прояви після зникнення вираженої симптоматики у фазі виведення. У таких випадках виноситься висновок «Встановлено факт вживання алкоголю. Ознак сп'яніння не виявлено». Зазначені обставини були підтверджені лікарем ОСОБА_2 під час розгляду справи.
Вказує, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а пояснення надані поліцейським Д.Колодій, яка не була на місці події під час складання протоколу необхідно сприймати критично, з урахуванням принципу змагальності.
Наголошує, що ОСОБА_3 є військовослужбовцем, який і на момент події правопорушення і на теперішній час перебуває на військовій службі та обіймає посаду водія господарчого відділення взводу матеріального забезпечення мотопіхотного батальйону, а отже з урахуванням положень ст. 15 КУпАП, з якої випливає, що при порушенні ПДР не застосовується штраф як адміністративне стягнення до військовослужбовців, які проходять військову службу на посаді водіїв транспортних засобів, а тому до ОСОБА_3 , не можна застосовувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу, оскільки він не несе адміністративну відповідальність на загальних засадах.
Просить скасувати постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 2 квітня 2025 року, провадження в справі відносно ОСОБА_1 закрити у заявку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Окрім вимог щодо скасування даної постанови, просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на поважність причини його пропуску.
В обґрунтування своїх доводів зазначила, що ані ОСОБА_1 ані його захисник участі під час розгляду справи не приймали. Копію оскаржуваної постанови апелянт отримав 11 квітня 2025 року за допомогою поштового зв'язку. В межах 10- денного строку з моменту отримання копії оскаржуваної постанови, адвокат Плецька Ю.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулася із апеляційною скаргою, яка постановою судді Запорізького апеляційного суду від 14 травня 2025 року, їй повернута через недотримання вимог ст. 271 КУпАП, з роз'ясненням права повторного звернення до суду апеляційної інстанції з дотриманням вимог КУпАП.
Отже вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції, ним пропущений з поважних причин.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 2 квітня 2025 року, суддя апеляційного суду приходить до наступних висновків.
У відповідності до вимог ст. 294 КУпАП апеляційна скарга на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат Плецька Ю.В. зверталася до апеляційної інстанції в інтересах ОСОБА_1 зі скаргою на постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 2 квітня 2025 р. в межах встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП строку оскарження судового рішення (а.с. 69-73), яка постановою судді Запорізького апеляційного суду від 14 травня 2025 р. повернута апелянту (а.с. 83-85) з причин, що не перешкоджають повторному зверненню до суду апеляційної інстанції.
Суддя апеляційного суду, враховуючи вказане, дійшов до висновку, що апелянт за таких обставин пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин, а відтак цей строк підлягає поновленню.
Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23 січня 2003 р. п. № 28), присутність його захисника - адвоката Плецької Ю.В., суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 , що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши адвоката Плецьку Ю.В., перевіривши доводи скарги, встановивши відсутність порушення норм процесуального та матеріального права, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Суд першої інстанції вищевказані вимоги закону виконав у повному обсязі.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, за обставин відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 985847 від 7 вересня 2024 року підтверджується:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначені, що огляд водія ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, виражене, поведінка, що не відповідає обстановці. Результат огляду на стан сп'яніння становить 0, 79 проміле. З результатом проведеного огляду, ОСОБА_1 погодився, що засвідчив власним підписом (а.с. 6);
- роздруківкою тестування на алкоголь приладу «Драгер 6820» №2702, проведеного 7 вересня 2024 р. о 10 год. 09 хв. з результатом 0,79 проміле. З результатом ОСОБА_1 погодився, що засвідчив власним підписом (а.с. 5);
- відеозаписом події (а.с. 8).
Дослідивши вказані вище докази, суд встановив, що у ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції виявлені ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, про що було вказано в акті огляду.
Процедура виявлення у водія транспортного засобу стану сп'яніння передбачена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 р. за №1452/735.
Згідно п. 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 розділу І встановлено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Проведення огляду на стан сп'яніння у медичному закладі передбачено у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (п.7 розділу І).
Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів регламентовано розділом ІІ згаданої Інструкції.
Так, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан алкогольного сп'яніння проводить поліцейський за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом , та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
З дотриманням встановленого законом порядку, поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу проведено огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820 за згодою останнього. За результатами огляду встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, результат тесту - 0,79 проміле, з яким ОСОБА_1 погодився. (час запису 00:08:29). При цьому, перед початком проведення огляду, на запитання поліцейського ОСОБА_1 зазначив, що вживав горілку.
Отже, на доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 вимагав проходження огляду в медичному закладі, однак отримав відмову від поліцейського слід зазначити, що в даному випадку за наявною згодою водія ОСОБА_1 з результатом проведення огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, були відсутні підстави для направлення останнього до закладу охорони здоров'я відповідно до Порядку, визначеного КМУ. При цьому, відеозапис події засвідчує, що після згоди ОСОБА_1 з результатом проведеного огляду, у остатнього було з'ясовано співробітником поліції, чи не бажає він проїхати до закладу охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 відмовився.
На переконання судді апеляційного суду, працівниками поліції було дотримано процедуру проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, визначену ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а зафіксовані на відео події наявні у достатньому об'ємі задля встановлення обставин, які мають значення у рамках даної справи.
Твердження в апеляційній скарзі, що в протоколі відсутній підпис ОСОБА_1 про роз'яснення йому його прав та обов'язків, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України до уваги судом не приймаються, оскільки спростовуються відомостями протоколу в якому міститься підпис ОСОБА_1 про роз'яснення йому його процесуальних прав.
На посилання в апеляційній скарзі щодо проходження медичного огляду ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння у супроводі представника ВСП, за результатами якого «Встановлено факт вживання алкоголю». Ознак сп'яніння не виявлено» слід зазначити наступне.
Так, відповідно до ч.4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Оскільки ОСОБА_1 проходив медичний огляд у відсутності поліцейського, наданий ним акт № 8049 від 7 вересня 2024 року складений о 12 годині 15 хвилин до уваги апеляційним судом не приймається, оскільки такий огляд є недійсним відповідно до ч.5 ст. 266 КУпАП.
На твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому до нього не можна застосовувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу, оскільки він не несе адміністративну відповідальність на загальних засадах, слід звернути увагу сторони захисту на вимоги частини 1 статті 15 КУпАП, де крім іншого, зазначено, що військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Суддя апеляційного суду зауважує, що сукупність досліджених доказів засвідчує обґрунтованість висновків суду з приводу доведеності провини ОСОБА_1 і їх відповідність критерію достатності для такого висновку.
На переконання судді апеляційного суду, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння у вказаний в протоколі час та у зазначеному місці не викликає сумніву, а позиція сторони захисту спрямована на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, належним чином вмотивовані, повністю відповідають фактичним обставинам справи, суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Поновити адвокату Плецькій Юлії Вікторівні, яка діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 2 квітня 2025 року.
Апеляційну скаргу адвоката Плецької Юлії Вікторівні, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 2 квітня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 332/5376/24