Справа № 302/1029/25
Провадження № 11-сс/4806/552/25
про відмову у відкритті провадження
12.08.2025 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу, яку подала адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 28 липня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 28 липня 2025 року, відмовлено у відкритті провадження за заявою адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , щодо незаконного затримання (в порядку ст. 206 КПК України).
На вказану ухвалу слідчого судді, адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, у якій ставить питання про скасування зазначеної ухвали слідчого судді, з винесенням нової, якою її скаргу задовольнити та зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 та начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно звільнити ОСОБА_3 .
На виконання вимог ст. 422 КПК України суддею-доповідачем з суду першої інстанції були витребувані відповідні матеріали, які надійшли до Закарпатського апеляційного суду 08.08.2025.
Перевіривши зміст апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 28 липня 2025 року з таких підстав.
Порядок та перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку чітко визначено та регламентовано главою 31 КПК України.
Як вбачається з ухвали від 28.07.2025, - слідчий суддя відмовив у відкритті провадження за заявою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про незаконне затримання, яка подана в порядку ст. 206 КПК України.
При відмові у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 , слідчий суддя зазначив, що затримання ОСОБА_3 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , не підлягає оскарженню до слідчого судді, оскільки такі правовідносини врегульовані чинним законодавством про мобілізацію та мобілізаційну підготовку, а у разі, якщо такі дії мають ознаки кримінального правопорушення - відповідними нормами Закону України «Про Державне бюро розслідувань» та ст. 214 КПК України.
Крім того, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_3 не є особою, яка тримається під вартою, в тому числі й у зв'язку з застосованим відносно нього запобіжним заходом, не є затриманим у порядку ст. 208 КПК України та не є особою, затриманою не уповноваженою службовою особою, у порядку ст. 207 КПК України, не утримується правоохоронними органами у зв'язку із розслідуванням ними кримінального правопорушення у межах жодного кримінального провадження.
Таким чином, наведений у ст. 206 КПК України механізм надає повноваження слідчому судді перевіряти наявні підстави для позбавлення підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого свободи, зокрема за наявності чи відсутності відповідного судового рішення, та відповідно реагувати, шляхом перевірки законності підстав утримання такої особи.
В свою чергу, вказаний порядок не включає процедуру оскарження рішень, дій чи бездіяльності будь-якого іншого органу, пов'язаного із затриманням особи, поза межами кримінального провадження.
Зі змісту заяви та доданих до неї документів також не вбачається, що скаржником оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність органу поліції.
Згідно з норм кримінального процесуального законодавства службові (посадові) особи РТЦК та СП чи військової частини не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання в рамках кримінальної юрисдикції.
Відтак, гр. ОСОБА_3 не є затриманою особою в розумінні кримінально-процесуального законодавства, а тому повноваження слідчого судді на вказані правовідносини не поширюються.
Слідчий суддя звернув увагу заявника на те, що у разі порушення його прав чи інтересів службовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки при здійсненні ними свої повноважень, пов'язаних з мобілізацією, судовий захист таких прав здійснюється в порядку адміністративного судочинства, шляхом звернення до компетентного адміністративного суду з відповідним позовом, а у разі вчинення щодо нього протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень - до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що у нього відсутні повноваження, визначені КПК України для з'ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов'язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження та розгляду клопотання у порядку ст. 206 КПК України.
Вказана позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 року по справі №766/22242/17, відповідно до якої, оскільки ухвала слідчого судді щодо скарги, поданої в порядку ст. 206 КПК, у переліку, передбаченому ст. 309 КПК, відсутня, звернення до суду з апеляційною скаргою на таке рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до ст. 309 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені певні ухвали слідчого судді.
Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
За змістом указаних вище норм вбачається, що ухвала слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 28 липня 2025 року про відмову у відкритті провадження за заявою адвоката ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_3 про незаконне затримання, яка подана в порядку ст. 206 КПК України, апеляційному оскарженню не підлягає, оскільки не входить до переліку ухвал слідчого судді, які відповідно до ст. 309 КПК України можуть бути оскарженні в апеляційному порядку.
При цьому, слідчим суддею в резолютивній частині ухвали від 28.07.2025 безпідставно вказано про можливість її апеляційного оскарження.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
За таких підстав, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, тому згідно з вимогами ч. 4 ст. 399 КПК України у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , слід відмовити.
Керуючись ст. 309, 399, 418 КПК України, апеляційний суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на ухвалу слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 28 липня 2025 року.
Копію ухвали разом з апеляційною скаргою направити адвокату ОСОБА_2 , як особі, що її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й відповідно до ч. 2 ст. 426 КПК України на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1