ЄУНСС: 453/944/25
НП: 3/453/457/25
іменем України
12 серпня 2025 року місто Сколе
Суддя Сколівського районного суду Львівської області Микитин Володимир Ярославович, розглянувши справу за матеріалами, котрі надійшли від Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: не зазначений, громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої у АДРЕСА_2 , з середньою освітою, заміжньої, має на утриманні одну неповнолітню та двоє малолітніх дітей, непрацюючої, користується пільгами, встановленими законодавством України для багатодітних сімей, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягалася,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
ОСОБА_1 03.06.2025 року близько 17:00 год., за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 , не створила належних умов для життя та виховання неповнолітній дочці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітній дочці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітньому сину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які у зазначені час та місці знаходилися самі без належного нагляду, та без догляду, так як вона, упродовж тижня розпивала спиртні напої та перебувала у стані алкогольного сп'яніння поза межами дому, чим допустила ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання зазначених дітей.
ОСОБА_1 , будучи двічі належно та завчасно повідомленою про місце, дату та час розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, у судові засідання не з'являлася, про причини своєї неявки суддю не повідомляла. Крім того, інформація про розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП щоразу розміщувалася на офіційному вебпорталі «Судова влада України» Сколівського районного суду Львівської області у розділі «інформація для громадян з найменуванням ГРОМАДЯНАМ (https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/csz/).
В силу ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, а тому суддя на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України, вважав за доцільне розглядати цю справу про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 .. Суддя переконаний, що призначати судовий розгляд цієї справи втретє при наведених вище обставинах буде недоцільним, так як здійснення такого розгляду без участі особи, присутність якої не визначена законом як обов'язкова, не суперечитиме завданню провадження у цій справі, а всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати усі обставини цієї справи можливо й за відсутності зазначеної особи.
При цьому, така позиція судді узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36665/02, котре набуло статусу остаточного та відповідно до котрого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. У своїх багатьох рішеннях Європейський Суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Особи, які значаться потерпілими від інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, - неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про місце, дату та час розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення не повідомлялись, у судове засідання не викликалися. Своєю чергою, інформація про їх законного представника відсутня.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.
Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Статтею 150 СК України закріплюються такі обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до частин 1 та 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Статтею 35 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.
Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи матір'ю неповнолітній дочці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітній дочці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітньому сину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наведених вище вимог законодавства не дотрималася, так як її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, у розумінні згаданих приписів статей 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема такими:
- протоколом про адміністративне правопорушення на бланку серії ВАД № 453834, котрий складений 10.06.2025 року інспекторкою СЮП ВП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшою лейтенантом поліції Циб Н.Г. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП у чіткій відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення вимог чинного СК України та Закону України «Про охорону дитинства»;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , наданими нею 03.06.2025 року під час оформлення матеріалів даної справи про адміністративне правопорушення, в котрих остання, з-поміж іншого, вину визнала та зазначила, що дійсно 03.06.2025 року близько 17:00 год., за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 , не створила належних умов для життя та виховання неповнолітній дочці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітній дочці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітньому сину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які у зазначені час та місці знаходилися самі без належного нагляду, та без догляду, так як вона, упродовж тижня розпивала спиртні напої та перебувала у стані алкогольного сп'яніння у свого брата ОСОБА_5 у батьківській хаті, що по АДРЕСА_2 ;
- копією свідоцтва про народження неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого Лавочненською сільською радою Сколівського району Львівської області 06.08.2009 року на бланку серії НОМЕР_1 , з котрого вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є її матір'ю;
- копією свідоцтва про народження малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданого Лавочненською сільською радою Сколівського району Львівської області 15.06.2012 року на бланку серії НОМЕР_2 , з котрого вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є її матір'ю;
- копією свідоцтва про народження малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виданого Лавочненською сільською радою Сколівського району Львівської області 05.12.2018 року на бланку серії НОМЕР_3 , з котрого вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є його матір'ю;
- матеріалами перевірки по зверненню ОСОБА_5 , котрою підтверджуються обставини щодо неналежного виконання його сестрою ОСОБА_1 батьківських обов'язків по відношенню до неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які 03.06.2025 року близько 17:00 год., за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 , перебували самі без належного нагляду, та без догляду, так як вона вже упродовж тижня розпивала спиртні напої та перебувала у стані алкогольного сп'яніння, чим допустила ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання зазначених дітей.
Беручи до уваги вищевикладене, суддя вважає, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки остання, будучи особою, яка являється матір'ю неповнолітній дочці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітній дочці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітньому сину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - не забезпечила останнім належних умов для життя та виховання, залишила їх без нагляду, перебуваючи при цьому за місцем своєї реєстрації у батьківській хаті, що по АДРЕСА_2 , у стані алкогольного сп'яніння, що, власне, нею не заперечується, підтверджується наявними у цій справі про адміністративне правопорушення матеріалами, чим порушила вимоги чинного СК України та Закону України «Про охорону дитинства».
Проте, вирішуючи питання про накладення стягнення за вчинення правопорушення, суддя дотримуючись вимог статей 23, 33 КУпАП, в силу яких стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Так, санкція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає накладення попередження або штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , яка раніше протягом року до адміністративної відповідальності, у тому числі й за вчинення правопорушення даного типу, не притягалася, ступінь її вини, сімейний стан, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують її відповідальність, суддя висновує, що на неї слід накласти стягнення у вигляді попередження. На переконання судді, застосування такого заходу, як попередження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а, відтак, слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 605 грн. 60 коп..
Керуючись статтями 9, 33-35, 40-1, 184, 221, 245, 251-252, 268, 276, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Оскільки дана постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження винесена за відсутності ОСОБА_1 , то цю постанову у частині накладення адміністративного стягнення, виходячи з положень ч. 2 ст. 306 КУпАП, слід виконати у спосіб вручення її копії у порядку і строки, передбачені статтею 285 КУпАП, особі, на яку накладено зазначене адміністративне стягнення.
Зокрема копію цієї постанови слід протягом трьох днів вручити під розписку або вислати особі, щодо якої її винесено, про що зробити відповідну відмітку у справі.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
З платіжними реквізитами для справляння судового збору можна ознайомитись за вебсторінкою: https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/tax/.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Визначений спеціальним законом строк пред'явлення даної постанови до виконання щодо справляння судового збору, тривалістю в три місяці, вважається перерваним та встановлюється з дня припинення або скасування введеного в Україні воєнного стану.
Суддя Володимир МИКИТИН