Справа № 715/538/25
Провадження № 2/715/608/25
12 серпня 2025 року селище Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Григорчак Ю.П.
секретар судового засідання Соломян О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 13.06.2024-100002686 від 13.06.2024 року в розмірі 15 967,74 грн., посилаючись на невиконання останньою своїх зобов'язань за кредитним договором. Просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту загальною сумою 15 967,74 грн. та судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.
В судове засідання представник позивача ТОВ «Споживчий центр» не з'явився, однак надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити і справу розглянути у відсутності їх представника.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, направила до суду відзив, в якому вказала, що вона повернула отриманий кредит, сплативши на рахунки позивача в період з 14 червня 2024 року по 27 червня 2024 року три платежі на загальну суму 11 432,97 грн. Враховуючи вище викладене, вважає позов необґрунтованим та безпідставним, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» 05 серпня 2025 року направив до суду пояснення, в яких вказав, що ОСОБА_1 є постійним клієнтом ТОВ «Споживчий центр», за 2024 рік між нею та ТОВ «Споживчий центр» було укладено 15 кредитних договорів. Через не виконання умов договору №13.06.2024-100002686 від 13 червня 2024 року ТОВ «Споживчий центр» направило до суду позовну заяву про стягнення заборгованості. За даним кредитним договором ОСОБА_1 було здійснено один платіж на загальну суму 1 870,26 грн., який був зарахований наступним чином: 1 134,00 грн. - на погашення процентів, 676,26 грн. - на погашення комісії, 60,00 грн. - на погашення неустойки.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судом встановлено, що 13 червня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 13.06.2024-100002686.
Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг».
Відповідно до договору від 13.06.2024 року кредитором надано позичальниці кредит у розмірі 6 000,00 грн. строком на 98 днів.
Позичальниця свої зобов'язання відповідно до умов кредитного договору не виконала, в той час як позикодавець свої зобов'язання виконав в повному обсязі та надав відповідачці грошові кошти в розмірі 6 000,00 гривень, що підтверджується довідкою про перерахування коштів.
Станом на 27.02.2025 року кредитодавець обраховує заборгованість ОСОБА_1 в розмірі 15 967,74 гривень, яка складається з 6 000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 6 804,00 гривень - заборгованість за процентами, 223,74 - комісія, 2940,00 - неустойка.
ОСОБА_1 надала суду квитанцію від 14 червня 2024 року на суму 5 032,67 грн., від 27 червня 2024 року на суму 4 375,42 грн. та від 27 червня 2024 року на суму 1876,83 грн., однак в даних квитанціях відсутній отримувач, призначення транзакції чи будь-які інші відомості, які б підтверджували, що дані перекази здійснювалися для погашення кредитної заборгованості по кредиту № 13.06.2024-100002686 від 13 червня 2024 року.
ТОВ «Споживчий центр» підтверджено, що за даним кредитним договором ОСОБА_1 було здійснено один платіж на загальну суму 1 870,26 грн., який був зарахований наступним чином: 1 134,00 грн. - на погашення процентів, 676,26 грн. - на погашення комісії, 60,00 грн. - на погашення неустойки.
Суд вважає, що розподілення сплаченої ОСОБА_1 суми було здійснено без врахування положення щодо заборони нарахування пені за кредитним договором в умовах воєнного стану.
Так, згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан. Даний стан неодноразово продовжено Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Таким чином, станом на 12.08.2025 року заборгованість ОСОБА_1 , з урахуванням сплачених нею коштів та вище зазначених положень законодавства, становить 12 967,74 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту, процентам за користування кредитом і комісії є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, а позовні вимоги в частині стягнення неустойки є безпідставними.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 3-13,19,76-81,89,206,259,263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», яке знаходиться в м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, заборгованість за кредитним договором № 13.06.2024-100002686 від 13.06.2024 року в розмірі 12 967 (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят сім) гривень 74 копійки, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: