Справа № 646/5208/25
Провадження № 3/646/1740/2025
11.08.2025 Основ'янський районний суд міста Харкова в особі судді Клімової Світлани Вікторівни розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.126 ч. 5 КУпАП,
18.05.2025 року о 10 год. 27 хв. в м. Харків, вул.Чугуївська,80, ОСОБА_1 керував ТЗ Kia kt державний номерний знак НОМЕР_2 не маючи права керування таким транспортним засобом (не отримував посвідчення водія відповідної категорії), чим порушив п. 2.1. а ПДР, правопорушення вчинене повторно протягом року, за що передбачена відповідальність за ст. 126 ч. 5 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується SMS - повідомленнями, поштові відправлення повернулися на адресу суду з відмітками « будинок зруйновано», про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, хоча йому достеменно було відомо про знаходження справи у провадженні Основ'янського районного суду міста Харкова, що підтверджується його особистим підписом в протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 334076 від 18.05.2025.
Крім того, захисник ОСОБА_1 , адвокат Шох К.А., двічі зверталася до суду з письмовою заявою про відкладення розгляду справи, поважність причин неявки в судове засідання не повідомила.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Як зазначено у ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом, з метою непорушення прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в межах строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, неодноразово відкладалось судове засідання.
ОСОБА_1 протягом тривалого часу не надав будь-яких пояснень по суті правопорушення та доказів на спростування своєї винуватості, з огляду на те, що суд, неодноразово відкладаючи судові засідання, тим самим надавав йому таку можливість.
Положеннями ст. 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/ 97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Більш того, суд вважає необхідним зазначити про те, що у своєму рішенні від 26.04.2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», Європейський суд з прав людини вказав на те, що розумність тривалості провадження в суді повинна оцінюватись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника (в даному випадку порушника) та відповідних органів влади, а також важливості для заявника (порушника) питання, що розглядається.
Окрім цього, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Статтею 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідно до яких справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а непонесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.
Приймаючи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, враховуючи положення ст. 38 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст. 126 цього Кодексу, може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня його вчинення, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , який, за думкою суду зловживає своїми процесуальними правами, ухиляється від явки до суду з метою уникнення відповідальності через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
Таким чином, з урахуванням необхідності додержання строків, передбачених ст. 38, 277 КУпАП, суд постановив проводити розгляд за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
.
Викладені вище обставини підтверджуються:
-протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1№ 334076 від
18.05.2025 року, відповідно до якого 18.05.2025 року о 10 год. 27 хв. в м. Харків, вул.Чугуївська,80, ОСОБА_1 керував ТЗ Kia kt державний номерний знак НОМЕР_2 не маючи права керування таким транспортним засобом (не отримував посвідчення водія відповідної категорії), чим порушив п. 2.1. а ПДР, правопорушення вчинене повторно протягом року, за що передбачена відповідальність за ст. 126 ч. 5 КУпАП, який складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Як вбачається зі змісту протоколу, ОСОБА_1 були роз'яснені його права, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП та роз'яснені положення ст. 63 Конституції України.
- довідкою перевірки з якої вбачається, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував;
- довідкою перевірки з якої вбачається, що ТЗ Kia kt державний номерний знак НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 ;
- відеоматеріалом, яким зафіксовано, що ОСОБА_1 підтверджено керування транспортним засобом за відсутність посвідчення водія відповідної категорії;
- довідкою про повторність з якої вбачається, що згідно до облікових даних інформаційно-телекомунікаційної системи « Інформаційний портал НПУ», ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 4662708 від 06.05.2025, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП;
- рапортом співробітника поліції від 01.06.2025 року.
Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»), суд враховує наявність узгоджених між собою, належних та допустимих доказів, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 порушення ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух».
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, ст. 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Рішенням ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) наголошено, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі», а тому водій транспортного засобу, крім передбачених законодавством України прав, має ще й певні обов'язки, установлені ПДР, які мають дотримуватися при експлуатації автомобіля за будь-яких обставин.
Пунктом 2.1.а Правил дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст.126 ч. 5 КУпАП, як керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.
Враховуючи характер скоєного правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини які як обтяжують, так і пом'якшують відповідальність правопорушника, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами, не знаходячи підстав для застосування додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, так як транспортний засіб, яким керувала особа не є приватною власністю правопорушника.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 40-1, 126, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800,00 ( сорок тисяч вісімсот ) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 ( п'ять) років.
Штраф має бути сплачений правопорушником на розрахунковий рахунок: UA168999980313020149000020001, код отримувача: 37874947, отримувач: ГУК у Харківській області, Банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу - 81 600,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 ( шістсот п'ять) гривень, 60 копійок на такі реквізити рахунку: рахунок UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 899998, отримувач : ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106, пункт з таблиці ставок судового збору 5.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Основ'янський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя С.В. Клімова