Справа № 304/522/25 Провадження № 1-кс/304/682/2025
06 серпня 2025 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 42024070000000185 від 17 грудня 2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України, щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгорода Закарпатської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, начальника відділу технічного нагляду департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, одруженого, має на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше не судимого,
про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,
Детектив підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором ОСОБА_3 , на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 42024070000000185 від 17 грудня 2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 .
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу технічного нагляду Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, здійснював адміністративно-господарські функції щодо здійснення контролю за якістю та обсягами виконаних підрядних робіт і дотримання підрядником затвердженого графіку виконання робіт, оформлення актів робіт, виконаних з недоліками, здійснення контролю за усуненням підрядником дефектів, погодження актів приймання виконаних робіт, наданих підрядником, та подання їх для оплати та інше, тобто відповідно до примітки ст. 364 КК України, являвся службовою особою.
Встановлено, що 20.06.2024 за результатами проведеної публічної закупівлі між Департаментом міської Інфраструктури Ужгородської міської ради в особі директора департаменту ОСОБА_7 , який діє на підставі Положення про департамент міської інфраструктури (Замовник) з однієї сторони, та Підрядник - Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Перспектива КТ» в собі директора ОСОБА_8 , що діє на підстав Статуту, з другої сторони, укладено договір підряду № 24-03/1217310 (далі - Договір). Відповідно до п. 1.1. Договору у порядку і на умовах, визначених цим Договором, Підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами, на власний ризик виконати і здати Замовнику об?єкт: «Будівництво автотранспортної бази для КП «Ужгородський муніципальний транспорт» Ужгородської міської ради по вул. Загорській, б/н у м. Ужгород» КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва» (ДК 021:2015:45210000-2 - Будівництво будівель), відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та в затверджений цим Договором термін, а Замовник зобов'язується надати Підряднику проектно-кошторисну документацію, забезпечити фінансування згідно з договором, прийняти закінчений (виконаний) об?єкт і повністю оплатити вартість виконаних робіт та матеріалів. Згідно з п. п. 2.2.-2.4 Договору, Замовник не пізніше 10 календарних днів після набуття чинності цього Договору передає Підряднику проектно-кошторисну документацію. Не пізніше 5 календарних днів після отримання згаданої вище документації Підрядник приступає до виконання робіт; про початок роботи складається відповідний акт, який підписується сторонами. Склад і обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені проектною документацією. Відповідно до п. п. 3.1-3.2. Договору, загальна вартість доручених робіт за цим договором встановлюється згідно з договірною ціною і становить 155 654 406 грн, у тому числі ПДВ - 25 942 401 грн. Фінансування по договору буде здійснюватися відповідно до бюджетних асигнувань, а саме: у 2024 році в сумі 16 518 000 грн, у 2025 році - 139 136 406 грн.
Детектив указує, що наказом директора Департаменту за № 88 від 20.06.2024 в цілях оперативної організації та контролю якості відповідності виконання будівельно-монтажних робіт, використання будівельних матеріалів згідно з проектно-кошторисною документацією і державних будівельних норм України, та перевірки відповідності об'ємів фактично виконаних робіт актам виконаних робіт, головного спеціаліста відділу технічного нагляду Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради ОСОБА_4 (сертифікат серії АТ № 008869) призначено відповідальним за ведення технічного нагляду по об?єкту: «Будівництво автотранспортної бази для КП «Ужгородський муніципальний транспорт» Ужгородської міської ради по вул. Загорській, б/н у м. Ужгород» (далі - Об'єкт). У період з липня по грудень 2024 року після отримання на виконання Договору авансового платежу в сумі 4 955 400 грн ТОВ «Перспектива КТ» виконувалися роботи, передбачені проектно-кошторисною документацію. Так, на виконання умов Договору 03.09.2024 Підрядником в особі ОСОБА_8 на підтвердження обсягу та якості виконаних будівельних робіт складено, підписано, скріплено печаткою «ТОВ «Перспектива КТ» (код: 39958007) та надано для підписання до відділу капітального будівництва Департаменту міської Інфраструктури Ужгородської міської ради Акт №1 форми КБ-2в від 03.09.2024 «Приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2024» на загальну суму 4006585,2 грн, який підписаний та завірений печаткою спеціаліста відділу технічного нагляду Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради ОСОБА_4 та Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради ОСОБА_9 , чим документу надано усіх необхідних реквізитів, тобто надано статусу офіційного документу, який відповідно до п. 5.1-5.3 Договору є підставою для проведення розрахунків за фактично виконані будівельні роботи. На підставі вказаного Акту № 1 форми КБ-2в від 03.09.2024 та Довідки № КБ-3 «Про вартість виконаних підрядних робіт» від 03.09.2024 Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради 31.10.2024 платіжною інструкцією № 664 від 03.09.2024 на банківський рахунок ТОВ «Перспектива КТ» № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «УкрСиббанк», перераховано грошові кошти у розмірі 4006585,2 грн.
06.11.2024 Підрядником в особі ОСОБА_8 на підтвердження обсягу та якості виконаних будівельних робіт складено, підписано, скріплено печаткою «ТОВ «Перспектива КТ» (код: 39958007) та надано для підписання до відділу капітального будівництва Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради Акт №2 форми КБ-2в від 06.11.2024 «Приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2024» на загальну суму 1249442 грн, який підписаний та завірений печаткою спеціаліста відділу технічного нагляду департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради ОСОБА_4 та Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради ОСОБА_9 , чим документу надано усіх необхідних реквізитів, тобто надано статусу офіційного документу, який відповідно до п. 5.1-5.3 Договору є підставою для проведення розрахунків за фактично виконані будівельні роботи. На підставі вказаного Акту № 2 форми КБ-2в від 06.11.2024 та Довідки № КБ-3 «Про вартість виконаних підрядних робіт» від 06.11.2024 Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради 18.12.2024 платіжною інструкцією № 585 від 06.11.2024 на банківський рахунок ТОВ «Перспектива КТ» № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «УкрСиббанк», перераховано грошові кошти у розмірі 508743 грн.
У подальшому, станом на грудень 2024 року роботи, передбачені проектно-кошторисною документацією до Договору, виконувалися із запізненням від визначеного графіку і підстави для складання актів приймання виконаних будівельних робіт для отримання оплати в межах залишку коштів, виділених на 2024 рік, в розмірі 7 047 312 грн (16 518 000 - 4 955 400 (авансовий платіж в розмірі 30%) - 508 703 - 4 006 585 = 7 047 312), були відсутні, а невикористані кошти відповідно до Бюджетного кодексу України, можуть бути перерозподілені на інші бюджетні цілі, або виплачені з суттєвими запізненнями, що позбавляло б Підрядника матеріальної бази, для виконання робіт передбачених Договором, у тому числі виплати заробітної плати, утримання машин та механізмів, оплати будівельних матеріалів, тощо.
З огляду на вказані обставини, в грудні 2024 року, більш точної дати в ході проведення досудового розслідування не встановлено, враховуючи, що передбачений Договором залишок грошових коштів на 2024 рік міг бути перерозподілений на інші бюджетні цілі, або виплачений з суттєвими запізненнями, у Підрядника в особі директора ОСОБА_8 виник злочинний умисел на протиправне отримання очолюваним ним товариством залишку передбачених коштів на підставі складених та поданих завідомо підроблених офіційних документів щодо фактичних витрат, обсягів та вартості виконання робіт.
Також у грудні 2024 року, більш точної дати в ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 достовірно знаючи, що головний спеціаліст відділу технічного нагляду Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради ОСОБА_4 буде проводити контроль якості відповідності виконання будівельно-монтажних робіт, використання будівельних матеріалів згідно з проектно-кошторисною документацією і державних будівельних норм України та перевірки відповідності об'ємів фактично виконаних робіт актам виконаних робіт по Об'єкту, використовуючи довірливі стосунки, які склались між ними з початку виконання робіт за вищезазначеним Договором, діючи в інтересах очолюваного ним суб'єкта господарювання, переконав останнього, що зупинка фінансування може призвести до припинення робіт на вказаному об'єкті, через що є необхідність у складанні та поданні неправдивих офіційних документів щодо фактичних витрат, обсягів та вартості виконання робіт, зокрема, Актів форми КБ-2в та Довідок форми КБ-3, та подальшого використання у 2025 році протиправно отриманих Підрядником грошових коштів на матеріальне забезпечення виконання робіт передбачених проектно-кошторисною документацією та графіком виконання робіт, визначеним на період 2024 року.
Крім цього, ОСОБА_8 переконав ОСОБА_4 в економічній доцільності та наявності громадського інтересу в оперативності виконання будівельних робіт за Договором, з чим останній, будучи службовою особою, діючи в інтересах Підрядника, протиправно погодився.
З цією метою, 23.12.2024 ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , перебуваючи в адміністративному приміщенні очолюваного ним товариства в м. Ужгород, вул. Волошина, 2А, прим. 5, достовірно знаючи, що будівельні роботи по Об?єкту протягом грудня 2024 року очолюваним ним товариством не проведено в повному обсязі згідно з графіком, склав завідомо неправдиві офіційні документи - Акти № № 4, 5 форми КБ-2в від 23.12.2024 «Приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024», які засвідчив своїм підписом і печатками Підрядника у графі « ОСОБА_10 (підрядник)».
23.12.2024 ОСОБА_8 , зловживаючи своїми повноваженнями службової особи юридичної особи приватного права, діючи умисно, з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди для іншої особи - ТОВ «Перспектива КТ», усвідомлюючи протиправність своїх дій, достовірно знаючи про те, що складені ним завідомо неправдиві офіційні документи містять неправдиві відомості щодо вартості та обсягів виконаних робіт, в адміністративній будівлі в м. Ужгород, пл. Поштова, 3, надав головному спеціалісту відділу технічного нагляду Департаменту ОСОБА_4 зазначені завідомо неправдиві офіційні документи для їх подальшого підпису з метою протиправного отримання грошових коштів з бюджету територіальної громади міста Ужгород. Цього ж дня, отримавши від ОСОБА_8 Акти № № 4, 5 форми КБ-2в від 23.12.2024 «Приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024», до яких останнім на виконання попередньої домовленості з ОСОБА_4 внесені завідомо неправдиві відомості щодо об'ємів та вартості виконаних робіт, останній, умисно, зловживаючи службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи - ТОВ «Перспектива КТ», використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, порушуючи вищенаведені вимоги нормативних та відомчих документів, з якими в силу займаної посади був обізнаний, достовірно знаючи, що фактичний обсяг виконаних робіт та використаних матеріалів по Об?єкту не відповідає зазначеним в Актах № № 4, 5 форми КБ-2в від 23.12.2024 «Приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024» та Довідках № КБ-3 «Про вартість виконаних підрядних робіт» від 23.12.2024, розуміючи протиправний характер своїх дій та наслідки, які настануть від них, та бажаючи їх настання, передбачаючи завдання своїми діями шкоди охоронюваним законним інтересам, маючи відповідні повноваження та об'єктивну можливість перевірити достовірність усіх внесених в Акти даних, 23.12.2024 власноруч підписав та завірив їх печаткою спеціаліста відділу технічного нагляду Департаменту ОСОБА_4 , зафіксувавши факт достовірності усієї викладеної у вказаних документах інформації, що не відповідало дійсності, надавши їм таким чином статусу офіційних документів, тобто документів, що містять інформацію, яка здатна спричинити наслідки правового характеру.
На підставі вказаних завідомо підроблених за попередньою змовою ОСОБА_8 з ОСОБА_4 документів Департаментом міської Інфраструктури Ужгородської міської ради 25.12.2024 платіжною інструкцією № 1097 від 23.12.2024 на банківський рахунок ТОВ «Перспектива КТ» № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «УкрСиббанк», перераховано грошові кошти у розмірі 5 559 269,76 грн, з яких згідно з висновком судової експертизи внаслідок необґрунтованого та протиправного завищення об'єму і вартості нібито виконаних протягом грудня 2024 робіт було зайво незаконно перераховано грошові кошти з бюджету територіальної громади міста Ужгорода в сумі 4 101 991, 36 грн.
Ініціатор клопотання зазначає, що 31 липня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: висновками судових експертиз, актами КБ-2В, допитами ряду свідків та іншими матеріалами зібраними в ході досудового розслідування.
Також зазначає, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, про існування вказаних ризиків свідчить те, що злочини, які інкримінуються підозрюваному є тяжким (ч. 2 ст. 364 КК України) і передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від суду. Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з Республікою Польща, Угорщиною, Румунією, Словаччиною, дають підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість злочину та невідворотність покарання за його вчинення, може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску через державний кордон України, а також переховуватись на території України. Крім цього у сторони обвинувачення є підстави вважати, що підозрюваний буде здійснювати тиск та вплив на свідків з метою дачі ними завідомо неправдивих показів чи відмови від дачі показань. Також ОСОБА_4 може впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню.
Отже, на підставі викладеного, застосування запобіжного заходу до підозрюваного є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження, метою якого визначено забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, тому просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримав повністю та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в ньому.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечила щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просила у задоволенні такого відмовити, при цьому посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях на клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Вислухавши прокурора, думку підозрюваного та захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшла до таких висновків.
Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, у судовому засіданні встановлено, що в провадженні Територіального управління БЕБ у Закарпатській області перебуває кримінальне провадження № 42024070000000185 від 17 грудня 2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України, що підтверджується наданим витягом з кримінального провадження
31 липня 2025 року о 09 годині 50 хвилин у рамках кримінального провадження № 42024070000000185 від 17 грудня 2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру щодо вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України, яке йому особисто було вручено, що підтверджується його підписом у такому.
Слідчий суддя застосовує стандарт переконання (доведення) обґрунтованої підозри при обранні запобіжного заходу.
Зокрема, обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, що передбачені ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України, стверджується об'єктивними відомостями, які перевірені під час судового розгляду, та які спонукають неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою, а саме:
-копією договору підряду № 24-03/1217310 від 20 червня 2024 року;
-положенням про відділ технічного нагляду департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради;
-актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2024 року;
-актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2024 року;
-актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року;
-актом № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року;
-актом № 5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року;
-протоколами огляду місця події від 10 березня, 03 липня 2025 року;
-протоколом допиту свідка від 10 липня 2025 року;
-письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 15 липня 2025 року;
-протоколом допиту підозрюваного від 31 липня 2025 року;
-висновком експерта з питань судової будівельно-технічної експертизи № 42-25 від 21 липня 2025 року.
Слідчий суддя під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу обмежений у вирішенні того обсягу питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Встановлення наявності складу злочину на підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів та їх оцінка з точки зору належності, достатності та допустимості здійснюється виключно на стадії судового розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені в статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд ураховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Дослідивши в судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя дійшла висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_4 в інкримінованих злочинах, так як надані детективом докази свідчать, що останній міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.
При цьому така обґрунтованість підозри ОСОБА_4 та його захисником у судовому засіданні не заперечувалась та не спростовувалась.
Отже, слідчий суддя вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України.
Стосовно наявності ризиків
При обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 слідчий суддя враховує такі ризики.
Так, ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину (ч. 2 ст. 364 КК України), за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Слідчий суддя керується презумпцією невинуватості, але разом із цим ураховує можливість застосування реальної міри покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, що дає можливість зробити висновок про те, що покарання за кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі на такий строк може бути розцінена підозрюваним більш небезпечною, ніж переховування та втеча.
Слідчий суддя констатує також наявність перестороги щодо можливості впливу ОСОБА_4 на свідків з метою дачі ними завідомо неправдивих показів чи відмови від дачі показань, а тому слідчий суддя не виключає можливості вчинення спроб незаконного впливу на таких.
Ризик впливу на свідків з метою викривлення їх показань зберігається до моменту безпосереднього їх сприйняття у судовому засіданні під час судового розгляду, оскільки ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Відтак детектив обґрунтовано встановив наявність ризику, про що також указував і прокурор у судовому засіданні, незаконного впливу на свідків, з чим погоджується і слідчий суддя.
Крім того, особливість запобіжних заходів полягає в тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку обвинуваченого, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. Тому для встановлення ризику впливу на свідків не є необхідним констатувати таку поведінку підозрюваного у минулому.
Разом із цим, ризик щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, на думку слідчого судді, може полягати лише в діях, які не охоплені ризиками, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак прокурором такі дії навіть не були наведені в судовому засіданні для їх оцінки, що виключає наявність такого ризику.
Відтак слідчий суддя дійшла висновку, що прокурором доведено, а підозрюваним та стороною захисту не спростовано, що в цьому кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Так, слідчий суддя враховує: докази про вчинення підозрюваним злочинів, які передбачені ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України, є вагомими; те, що ОСОБА_4 не має судимості; відомостей про погану репутацію підозрюваного немає; такий є начальником відділу технічного нагляду департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, одружений, має на утриманні двоє малолітніх дітей. При цьому, слідчий суддя вважає, що його соціальні зв'язки є міцними, дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною, доходів не має, відтак ОСОБА_4 повністю утримує сім'ю. Окрім того, слідчий суддя враховує також і те, що майнова шкода, у завданні якої підозрюється ОСОБА_4 відшкодована у повному обсязі.
Крім того, вирішуючи питання про наявність правових підстав та доцільність застосування до підозрюваного цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя враховує таке.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З урахуванням викладених вище обставин слідчий суддя доходить висновку, що прокурором не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, не буде достатнім для здійснення мети, передбаченої ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Так, за змістом ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відтак слідчий суддя доходить висновку, що дієвим запобіжним заходом, який зможе запобігти наявним в цьому кримінальному провадженні ризикам, є застава.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні: тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
В свою чергу, з аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий та сімейний стан підозрюваного; інші дані про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.
Беручи до уваги обставини кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, майновий стан підозрюваного, вбачається, що розмір застави, який належить визначити підозрюваному має бути достатньою мірою гарантувати виконання таким покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини «Істоміна проти України» від 13.01.2022, згідно з п. 32 якого «…Суд вважає, що, зосереджуючись на розмірі шкоди, як стверджувалося, завданої заявницею, не здійснивши ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі її спроможність сплатити визначений розмір застави, і відсутність задовільного пояснення, чому застава була визначена у такому надзвичайно великому розмірі, національні суди не дотрималися зобов'язання навести відповідне та достатнє обґрунтування для своїх рішень про визначення розміру застави, як вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції».
Слідчий суддя вважає, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами таабо покладених судом на нього обов'язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також ураховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.
З огляду на наведене, враховуючи те, що завдана шкода є відшкодованою у повному обсязі, середній щомісячний дохід підозрюваного (20000 грн), слідчий суддя дійшов висновку, що застава в межах встановлених розмірів ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн, не є завідомо непомірною для підозрюваного та разом з покладеними на нього обов'язками, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Згідно з ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Так, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: прибувати до детектива, прокурора чи суду за кожною вимогою; не відлучатися з м. Ужгород без дозволу детектива, прокурора, суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі їх наявності.
За ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
З огляду на зазначені положення закону, строк дії ухвали в частині покладення на підозрюваного обов'язків слід встановити 2 (два) місяці - до 06 жовтня 2025 року (включно), але в межах строку досудового розслідування.
Наведені слідчим суддею висновки свідчать, що клопотання детектива, погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання детектива, погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 60 560 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26213408, МФО 820172, банк-одержувач - Державна казначейська служба України м. Київ, розрахунковий рахунок UA198201720355209001000018501. Призначення платежу: застава за (П.І.П.) згідно з ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від (дата) у справі №..., внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу).
Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору у кримінальному провадженні ОСОБА_3 . Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
Роз'яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до детектива, прокурора чи суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з м. Ужгород без дозволу детектива, прокурора, суду;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі їх наявності.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов'язків 2 (два) місяці - до 06 жовтня 2025 року (включно), але в межах строку досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Вручити копію ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.
На підставі ч. 2 ст. 376 КПК України повний текст ухвали складено 11 серпня 2025 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1