Справа № 640/11630/18
н/п 6/953/14/25
"12" серпня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
судді Єфіменко Н.В.,
за участі секретаря Лущан В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова Новікова Е. про встановлення порядку виконання рішення у цивільній справі за позовом заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України до Харківської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності, повернення земельної ділянки, -
встановив:
23 січня 2024 року рішення Київського районного суду м. Харкова зобов'язано ОСОБА_1 повернути земельні ділянки з кадастровими номерами №6310136600:14:004:0019, №6310136600:14:004:0020 по АДРЕСА_1 , загальною вартістю 657 100 грн. державі в особі Державного агентства лісових ресурсів України, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в сумі 8 506, 50 грн.
22.11.2024 керівником Київської окружної прокуратури м. Харкова Новіковим Е. подана заява про встановлення порядку виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 23.01.2024 зазначивши, що рішення у справі є підставою для витребування у ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровими номерами №6310136600:14:004:0019, №6310136600:14:004:0020 по АДРЕСА_1 на корить Державного агентства лісових ресурсів України.
В обґрунтування вищезазначеної заяви прокурор зазначив, що рішенням державного реєстратора Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області відмовлено у проведенні реєстраційних дій на земельні ділянки з кадастровими номерами №6310136600:14:004:0019, №6310136600:14:004:0020 посилаючись на ст.10, ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки подані Харківською обласною прокуратурою документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
До судового засідання учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з'явились, причину неявки не сповістили.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає:
Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом ч.1 та ч.3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч.1 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з ч.3 ст.435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.
Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст.16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст.16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
При цьому суд не може змінити зміст рішення або його суть.
акож Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2018 року у справі № 2-749/11/2229 роз'яснив, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі абсолютної неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Але під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.
При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.
З урахуванням системного тлумачення вказаних норм права, зміна способу і порядку виконання, за доведеності зазначених в цих нормах підстав, повинна відбуватися в межах вимог того позову, стосовно якого було ухвалено відповідне судове рішення, яке перебуває на виконанні.
Суд враховує, що земельні ділянки з огляду на їх природні властивості апріорі не можливо перемістити у просторі. Тому як зобов'язання повернути земельну ділянку у власність держави так і витребування земельної ділянки у власність держави спрямоване лише на внесення відповідної інформації до Державного реєстру власності, з тих самих фактичних підстав (обставин справи).
У постанові Верховного суду від 19.03.2025 справа № 748/1507/22, провадження № 61-12284св23, зазначено, що згідно з п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, що була чинною на час звернення до суду з цим позовом, державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Отже, у разі задоволення негаторного позову рішення суду про повернення майна забезпечуватиме відновлення порушених прав власника, оскільки таке судове рішення є підставою для державної реєстрації права власності.
У справі 640/11630/18, позивачем заявлений негаторний позов про зобов'язання повернути земельні ділянки з кадастровими номерами №6310136600:14:004:0019, №6310136600:14:004:0020 по АДРЕСА_1 , загальною вартістю 657 100 грн. державі в особі Державного агентства лісових ресурсів України.
23.01.2024 рішення Київського районного суду м. Харкова зобов'язано ОСОБА_1 повернути земельні ділянки з кадастровими номерами №6310136600:14:004:0019, №6310136600:14:004:0020 по АДРЕСА_1 , загальною вартістю 657 100 грн. державі в особі Державного агентства лісових ресурсів України, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в сумі 8 506, 50 грн.
22.10.2024 Харківська обласна прокуратура звернулась до державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області із заявою про проведення відповідних реєстраційних дій для забезпечення виконання вищезазначеного рішення суду.
25.10.2025 рішеннями державного реєстратора відмовлено у проведенні державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами №6310136600:14:004:0019, №6310136600:14:004:0020 за подання рішення суду про повернення земельних ділянок, а не припинення права власності та витребування майна чужого незаконного володіння.
22.11.2024 керівником Київської окружної прокуратури м. Харкова Новіковим Е. подана заява про встановлення порядку виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 23.01.2024 зазначивши, що рішення у справі є підставою для витребування у ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровими номерами №6310136600:14:004:0019, №6310136600:14:004:0020 по АДРЕСА_1 на корить Державного агентства лісових ресурсів України.
Разом з тим, вимоги заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду, фактично містять вимоги щодо яких рішення суду не ухвалювалось. На стадії виконання рішення, суд не може застосувати інший спосіб правового захисту позивача ніж той, що передбачений рішенням суду, оскільки в іншому випадку це означало б зміну суті рішення суду та застосування іншого способу правового захисту без дотримання належної судової процедури розгляду відповідних позовних вимог.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова про встановлення порядку виконання рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 431-435 ЦПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні заяви керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова Новікова Е. про встановлення порядку виконання рішення у цивільній справі за позовом заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України до Харківської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності, повернення земельної ділянки, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.В. Єфіменко