іменем України
Справа № 126/984/25
Провадження № 2-а/126/53/2025
"31" липня 2025 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Рудя О.Г.
секретар Кучанська В. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом, в якому просить скасувати постанову № 443 від 17.04.2025, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а провадження в справі закрити.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що постановою № 443 від 17.04.2025 року про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та притягнено до адміністративної відповідальності у виді накладення штрафу в сумі 17000 грн..
В оскаржуваній постанові зазначається, що, згідно розписки про отримання повістки 05.11.2024 року ОСОБА_1 отримав повістку № 15/05.11 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 9-00 год. 12.11.2024 року, для визначення призначення на особливий період, проте не прибув за викликом ІНФОРМАЦІЯ_2 , крім того, протягом трьох діб від визначеної в повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь який інший спосіб та в подальшому в семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подання підтверджуючих документів про поважність неявки за викликом, що зафіксовано актами фіксування неприбуття по повістці № 13122/9 від 12.11.2024, № 13219/8 від 15.11.2024 року та № 13711/4 від 19.11. 2024 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 210 -1 КУпАП.
ОСОБА_1 вважає дану постанову протиправною, винесеною з порушенням норм закону з наступних підстав.
Дійсно, позивачем не заперечується, що 05.11.2024 року він отримав повістку № 15/05.11 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 9-00 год. 12.11.2024 року, але з'явитись на вказану дату до ІНФОРМАЦІЯ_3 він не міг в зв'язку з погіршенням стану здоров'я, але на стаціонарному лікуванні він не перебував, тому підтверджуючих документів не надав. 24.04.2025 року, на адресу позивача надійшов лист, з постановою № 443, винесеною тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , якою на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 17000,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме, що він не прибув по повістці 12.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тобто ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за нез'явлення за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 12.11.2025 року, при цьому відповідачем не було враховано, що при винесенні постанови ним пропущено строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП.
Складення протоколу про адміністративне правопорушення за своєю суттю є актом фіксації правопорушення, яке вже відбулось у минулому, та одночасно є висуненням обвинувачення у справі про адміністративне правопорушення, з чого розпочинається процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності. Водночас, під виявленням правопорушення слід розуміти наявність в уповноваженого суб'єкта достатніх відомостей про факт вчинення правопорушення.
У постанові Верховного Суду від 28.02.2019 в справі №149/2498/17 зазначено, що днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.
Правопорушення, яке інкримінується позивачу, було ним вчинене 12.11.2024 року, коли він не прибув за викликом, тому саме 12 листопада 2024 року вказане правопорушення було виявлене відповідачем, оскільки відповідачу мало бути відомо про факт неявки позивача до відповідача за врученою повісткою, та про неповідомлення позивачем поважних причин неявки.
Частиною 7 ст. 38 КУпАП імперативно визначено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення, тобто до 12.02.2025 року.
Однак, протокол був складений лише 07.04.2025 року, а постанова - 17.04.2025 року, тобто з порушенням визначеного статтею 38 КУпАП строку, і це залишилось поза увагою відповідача. Будь-яких доказів неможливості складення протоколу відповідачем у передбачений статтею 38 КУпАП строк немає.
Вважає, що накладення адміністративного стягнення на позивача мало місце поза межами строку, передбаченого статтею 38 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, його представник - адвокат Мазур С.М. письмово просила справу розглянути без неї і без позивача, позов задовольнити.
Представник відповідача Підвашецький В.М. в судове засідання не з'явився, подав відзив, в якому вказав, що підстав для скасування постанови немає, оскільки ОСОБА_1 було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.. 05.11.2024 року громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримав повістку № 15/05.11 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 год. 12.11.2024 року для визначення призначення на особливий період. 12.11.2024 року ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, чим порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 17 Закону України «Про оборону України», що зафіксовано Актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного по повістці за вхідним № 13122/9 від 12.11.2024 року, Актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на третю добу за вхідним № 13219/8 від 15.11.2024 року та Актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом станом на сьому добу за вхідним № 13711/4 від 19.11.2024 року. 07.04.2025 року громадянин ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де службовцем ЗСУ ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_3 , уповноваженою складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1169 від 25.12.2024 року, керуючись статтями 235, 254, 256 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно якого: гр. ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 17 Закону України «Про оборону України». Громадянину ОСОБА_1 було роз'яснено положення ст. 63 Конституції України, а також права та обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП. Повідомлено під особистий підпис, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 17.04.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , каб. 6, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . В графі пояснення та зауваження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо суті порушення і змісту протоколу Позивачем власноручно зазначено: «Протокол мною прочитано та ознайомлено». Згідно наданих пояснень, позивач самостійно зазначає, що не прибув на вказану дату в повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 12.11.2024 року у зв'язку із сімейними обставинами. На стаціонарному лікуванні не перебував. З рішенням про переведення до ІНФОРМАЦІЯ_4 не згоден. ОСОБА_1 заявив клопотання про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього, без його участі. На підставі вищевикладеного і керуючись статтями 210-1, 235, 245, 247, 254, 276-280 та статтею 284 КУпАП 17.04.2025 року Постановою № 443 за підписом тимчасово
виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 Позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17000 грн. 00 коп. Враховуючи вищевикладене, відповідачем з дотриманням вимог КУпАП було правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за порушення останнім вимог ч.ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». ОСОБА_1 , 07.04.2025 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому саме з 07.04.2025 року, після виявлення особи, яка вчинила правопорушення, почався відлік 24 годин для оформлення протоколу. Відтак, протокол № 443 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 був складений з урахуванням строків зазначених у статті 38 КУпАП та у відповідності до вимог статті 254 КУпАП. А тому просив позовну заяву залишити без задоволення.
Також надав письмову заяву в якій просив справу розглянути без представника відповідача за наявними в матеріалах документами. Позовну заяву залишити без задоволення.
З урахуванням позиції сторін, матеріалів справи та вимог закону суд визнає, що позов підлягає задоволенню з таких міркувань.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України судовий розгляд адміністративної справи здійснювався у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджуються даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Відтак на нього, як на військовозобов'язаного, поширюють свою дію вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в частині, що включає обов'язок з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
05.11.2024 року громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримав повістку № 15/05.11 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 год. 12.11.2024 року для визначення призначення на особливий період. 12.11.2024 року ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, чим порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 17 Закону України «Про оборону України», що зафіксовано Актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного по повістці за вхідним № 13122/9 від 12.11.2024 року, Актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на третю добу за вхідним № 13219/8 від 15.11.2024 року та Актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом станом на сьому добу за вхідним № 13711/4 від 19.11.2024 року.
07.04.2025 року громадянин ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де службовцем ЗСУ ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_3 , уповноваженою складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1169 від 25.12.2024 року, керуючись статтями 235, 254, 256 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно якого: гр. ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 17 Закону України «Про оборону України».
Постановою № 443 від 17.04.2025 року за підписом тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та притягнено до адміністративної відповідальності у виді накладення штрафу в сумі 17000 грн..
В оскаржуваній постанові зазначається, що, згідно розписки про отримання повістки 05.11.2024 року ОСОБА_1 отримав повістку № 15/05.11 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 9-00 год. 12.11.2024 року, для визначення призначення на особливий період, проте не прибув за викликом ІНФОРМАЦІЯ_2 , крім того, протягом трьох діб від визначеної в повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь який інший спосіб та в подальшому в семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подання підтверджуючих документів про поважність неявки за викликом, що зафіксовано актами фіксування неприбуття по повістці № 13122/9 від 12.11.2024, № 13219/8 від 15.11.2024 року та № 13711/4 від 19.11. 2024 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ч.1 ст. 22 цього Закону громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно ч. 3 ст. 22 вищевказаного Закону під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено та проводиться загальна мобілізація на території України. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України.
Частинами 1, 3 ст. 210-1 КУпАП України передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, відповідно до частини 7 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
За положеннями пункту 7 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП.
Виходячи з наведених правових норм, в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене під час дії особливого періоду, є факт неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою у встановлений строк.
За змістом статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день виявлення правопорушення.
Адміністративне правопорушення, що ставиться у провину позивачу та полягає у неявці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.
Тобто днем вчинення даного правопорушення є день, коли позивачем не вчинені дії, які він повинен вчинити цього дня.
Зі змісту постанови вбачається, що позивач, будучи належним чином повідомлений не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 год. 12.11.2024, що є датою вчинення правопорушення.
Суд зауважує, що про неявку позивача за викликом по повістці ІНФОРМАЦІЯ_2 стало відомо 12.11.2024, коли позивач не з'явився по повістці, про що свідчить акт фіксування неприбуття військовозобов'язаного по повістці № 13122/9 від 12.11.2024.
Однак спірну постанову № 433 за справою про адміністративне правопорушення винесено 17.04.2025, тобто адміністративне стягнення накладене на позивача поза межами строку, встановленого частиною сьомою статті 38 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відтак, постанова № 443 від 17.04.2025 прийнята з порушенням норм КУпАП, тому є протиправною та підлягає скасуванню , а провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
З огляду на зазначене, позов слід задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті згідно з положеннями цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на це суд вважає, що за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 484 грн. 48 коп..
На підставі ст. 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», ст. 38, ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись статтями18,19, 241-246, 286 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову № 443 від 17 квітня 2025 року, про накладення адміністративного стягнення та притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. Г. Рудь