Справа № 638/15233/25
Провадження № 1-кс/638/2196/25
11 серпня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі судових засідань в приміщенні суду у м. Харкові клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025221200001472, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 серпня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
Прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 звернулася до Шевченківського районного суду м. Харкова з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025221200001472, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 серпня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні СВ Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській областіперебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221200001472 від 06 серпня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 06 серпня 2025 року о 17 годині 43 хвилини надійшло повідомлення на службу «102» від ОСОБА_4 про те, що 06 серпня 2025 року, невстановлені особи, в умовах воєнного стану, перебуваючи за адресою: пр. Перемоги, 52-А, м. Харків, здійснили напад та заволоділи майном останньої, а саме сумкою, в якій знаходилися грошові кошти у розмірі 3840 грн 00 коп., чим спричинили ОСОБА_4 матеріальної шкоди, розмір якої встановлюється.
06 серпня 2025 року о 18 годині 07 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України. У приміщенні Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області за адресою: вул. Володимира Пасічника, буд. 103, м. Харків, у присутності понятих, в ході проведення особистого обшуку у останнього було вилучено: розкладний ніж та грошові кошти номіналом 50 грн у кількості 1 шт., які вилучено до сейф - пакету № PSP 2042096.
Постановою старшого слідчого СВ Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 розкладний ніж та грошові кошти номіналом 50 грн у кількості 1 шт., які вилучено до сейф - пакету № PSP 2042096 визнано речовим доказом у вищевкааному кримінальному проваджені.
На даний час, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування, а також подальшого проведення необхідних слідчих дій під час досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене в ході особистого обшуку під час затримання, в порядку ст. 208 КПК України, майно, а саме: розкладний ніж та грошові кошти номіналом 50 грн у кількості 1 шт., які вилучено до сейф - пакету № PSP 2042096. Повернення вилученого майна може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню та встановлення усього кола осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення.
Прокурор у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просить розглянути клопотання за його відсутності. Заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Слідчий суддя, дослідивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, дійшов наступного висновку:
З матеріалів справи вбачається, а саме з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. 4-5), що у провадженні Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській областіперебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221200001472 від 06 серпня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України
З протоколу огляду місця події від 06 серпня 2025 року (а.с. 6-7) вбачається, що 06 серпня 2025 року в період часу з 18 години 55 хвилин по 19 годину 03 хвилини слідчим слідчого відділу Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_7 , на підставі повідомлення, яке надійшло на службу «102», у присутності понятих та за участі потерпілої ОСОБА_4 , було проведено огляд місця події за адресою: пр. Перемоги, 52-А, м. Харків, біля 3 під'їзду, де виявлено ОСОБА_4 , яка добровільно видала, ремінь від сумки чорного кольору із пластиковою застібкою, яка залишилася в руках у ОСОБА_4 після відкритого заволодіння її сумкою, яку вилучено до сейф - пакету № NPU 5327429.
Відповідно до постанови про визнання речовим доказом та передачу до камери схову від 07 серпня 2025 року (а.с. 28-29) старший слідчий слідчого відділу Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , визнав речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025221200001472, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 серпня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, вилучене в ході особистого обшуку ОСОБА_5 майно, а саме: розкладний ніж та грошові кошти номіналом 50 грн у кількості 1 шт., які вилучено до сейф - пакету № PSP 2042096.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до статей 168, 236, 237 КПК України тимчасове вилучення майна: речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, може здійснюватися також під час обшуку та огляду. Тому тимчасове вилучене майно може належати не тільки підозрюваному (ч. 1 ст. 167 КПК України), а й іншим особам.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Вилучення майна відбувалось в ході огляду тому, вилучені речі є тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 237 КПК України).
Крім того, вилучені предмети мають доказове значення та самі по собі або у сукупності можуть бути використанні як докази у кримінальному провадженні.
Необхідність застосування арешту майна полягає у запобіганні можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження та з метою забезпечення збереження речових доказів.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя не надає оцінку належності та допустимості доказів.
Прокурором доведено, що накладення арешту на майно необхідне з метою забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, досягнення дієвості кримінального провадження, встановлення всіх об'єктивних обставин у кримінальному провадженні, та осіб, які причетні до вчинення правопорушення.
Враховуючи мотиви клопотання та обґрунтування його прокурором, майно, на яке він просить накласти арешт, з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна у даному кримінальному провадженні, а також наявність достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, зважаючи на можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні та як об'єктів кримінально протиправних дій, оцінивши потреби досудового розслідування, правову підставу для арешту майна, виходячи із розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження в результаті накладення арешту на майно, завданням кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку про наявність правових підстав для арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі викладеного, керуючись статтями 40, 131, 132, 170, 171, 369, 371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025221200001472, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 серпня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене в ході особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 майно, а саме: розкладний ніж та грошові кошти номіналом 50 грн у кількості 1 шт., які вилучено до сейф - пакету № PSP 2042096.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1