Справа № 405/4571/25
провадження № 1-кс/405/1922/25
07.08.2025 м. Кропивницький
слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , особи, яка подала скаргу ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у місті Кропивницькому скаргу ОСОБА_4 , подану в порядку ст. 206 КПК України
до Подільського районного суду міста Кропивницького надійшла скарга ОСОБА_4 , подана в порядку ст. 206 КПК України, підписана ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , згідно з якою заявник ОСОБА_4 вказав на незаконне його затримання співробітниками поліції після нанесення йому невідомою особою тілесного ушкодження, яке сталося 20.07.2025 року у АДРЕСА_1 , та доставлення співробітниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де його незаконно затримали та тримали понад строк, встановлений законом. У судовому засіданні заявник заявник уточнив і підтримав свою скаргу в частині визнання незаконного його затримання і тримання у ІНФОРМАЦІЯ_2 та у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період часу з 19.00 год. 20.07.2025 року по 15.45. год. 22.07.2025 року, тобто понад встановлений законом строк, віднявши у нього мобільний телефон та позбавивши його можливості повідомити про місце перебування та підстави затримання родичів.
Представники ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також ІНФОРМАЦІЯ_3 на багаточисельні виклику слідчого судді, у судові засіданні не з'явилися, разом з тим надали письмові пояснення, відповідно до яких в задоволенні скарги ОСОБА_4 просили відмовити, а розгляд скарги здійснити без їх участі.
Беручи до уваги заяви представників ТЦК та СП щодо розгляду скарги за відсутністю представників ТЦК та СП, враховуючи думку заявника, на дотримання положень ст. 28 КПК України, слідчий суддя ухвалив розглянути скаргу ОСОБА_4 за участю заявника та відповідно до наявних матеріалів скарги.
Слідчим суддею встановлено, що 20.07.2025 року, в порушення вимог ст. 263 КПК України, ІНФОРМАЦІЯ_2 відбулося несанкціоноване тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , в подальшому якого перевезли до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , а далі знову повернули до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Все зазначене відбувалося у період з 19.00 год. 20.07.2025 року по 15.45. год. 22.07.2025 року, тобто на протязі більше, як 44 години поспіль. При цьому у особи було віднято мобільний телефон та його було позбавлено можливості спілкуватися з родичами щоб повідомити свої місце перебування.
ОСОБА_4 надав слідчому судді пояснення, з яких вбачається, що 20.07.2025 року, у АДРЕСА_1 , невідома особа кинула у ОСОБА_4 твердий предмет в обличчя, внаслідок чого йому було спричинене тілесне ушкодження. Після приїзду наряду поліції та відібрання у нього письмового пояснення його було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де його прийняли та зачинили за ним вхідні двері і ворота з подвір'я, а далі повідомили, що він повинен проходити військово-лікарську комісію. Після доставки його нарядом поліції до приміщення обласного ТЦК, увійшов він в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 20.07. 2025 року о 19.00 год. Вільно пересуватися по приміщенню для того щоб вийти з приміщення він не міг. На прохання відпустити, співробітники ТЦК йому відмовили. У 2024 році він неодноразово усно та письмово у листопаді, а також в січні 2025 року звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання йому альтернативної служби, оскільки він є охрещеним Свідком Єгови і проходити військову службу за релігійними переконаннями, у тому числі брати у руки зброю він не може. В червні 2025 року його було оголошено у розшук. В обласному ТЦК йому повідомили щоб він негайно проходив ВЛК, оскільки, якщо відмовиться проходити лікарську комісію, то таку комісію буде пройдено без його участі. Тобто, ВЛК він прийшов під примусом. Приблизно після 22-23.00 год. його перевезли з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 на підвал у приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , начеб-то для відвідування кабінету №21, але там в цей час вже нікого не було, а тому в міському ТЦК йому сказали іти ночувати у підвал, куди він і пішов на ночівлю. Вранці 21.07.2025 року, приблизно о 06.00 год. його з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 знову перевезли до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 начеб-то для уточнення ВЛК, де він знаходився приблизно до 15-16 год., точного часу не знав, оскільки мобільний телефон вилучили. Після цього його знову повернули до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де повідомили щоб відвідав кабінет №1, де пропонували підписати невідомий документ, від підпису якого він відмовився та знову заявляв про своє бажання щоб з урахуванням його релігійних переконань йому була надана можливість щодо проходження альтернативної служби. Після цього будь-яке спілкування з ним було припинене та о 15.45. 22.07.2025 року його звільнили з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Свідок ОСОБА_6 надав показання, відповідно до яких суду показав, що 20.07.2025 року, отримавши повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою АДРЕСА_1 відбувається бійка, в ході якої чоловікові нанесені тілесні ушкодження, з приводу чого наряд Національної гвардії прибув за вказаною адресою. На місці знаходився громадянин ОСОБА_4 та інші особи, які перебували біля магазину АТБ. Зі слів ОСОБА_4 було встановлено, що незнайомий чоловік наніс йому удар в область обличчя. ОСОБА_4 було викликано карету швидкої медичної допомоги, по приїзду якої йому надали медичну допомогу. В подальшому у ОСОБА_4 відібрали письмове пояснення з приводу нанесення йому тілесних ушкоджень. Далі, через базу АРМОРу встановили, що ОСОБА_4 знаходиться у розшуку за зверненням ТЦК, для чого йому запропонували проїхати до ТЦК для з'ясування обставин. Крім того, ОСОБА_4 показав ОСОБА_7 , де також було видно, що він знаходиться у розшуку через ТЦК. Заходів примусового примусу до ОСОБА_4 застосовано не було і він добровільно погодився проїхати до ТЦК. Доставили його до ТЦК, відповідно до п.9. розділу 4 ст. 23 Закону України «Про поліцію».
Свідок ОСОБА_8 надав показання, відповідно до яких суду показав, що 20.07.2025 року, приблизно з 18.30 год. до 19.00 год. через службу 102 було отримане повідомлення про те, що відбулося побиття людини біля магазину АТБ, на мікрорайоні Миколаївка. Коли прибули за викликом на місце, підійшли до чоловіка та побачили, що у нього було розбите обличчя. Через АРМОР встановили, що цей чоловік у розшуку і запропонували йому проїхати у ТЦК для встановлення обставин, а потім ще й через Резерв+ підтвердилося, що він у розшуку. На підставі Закону України «Про поліцію» доставили його до ТЦК. В автомобіль він сів добровільно, примусових заходів ніяких не чинилося. Про те, що він їде в ТЦК він розумів. По приїзду в ТЦК він був переданий відповідальним працівникам, про щ обуло зафіксовано в групі для перевірки громадян.
Свідок ОСОБА_9 надав показання, відповідно до яких суду показав, що в липні 2025 року, точної дати не пам'ятає, приблизно з 18.00 год. до 19.00 год. через службу 102 був отриманий виклик про те, що відбулася бійка. Коли приїхали на вул. Короленка побачили, що біля магазину АТБ, на парковці стояли скутер і авто. Під'їхала швидка медична допомога, яка після огляду ОСОБА_4 відразу поїхала. Після спілкування з чоловіком, він сів у патрульне авто і його повезли до обласного ТЦК, оскільки було встановлено, що цей чоловік перебуває у розшуку за даними ТЦК. Привезли його до обласного ТЦК, він вийшов з автомобіля і підов в приміщення ТЦК.
Згідно зі ст. 210 КУпАП порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах - тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів Доходів громадян.
Відповідно до п.9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення.
Тобто, поліцейські мають скласти протокол про адміністративне затримання та доставити особу до ТЦК, де буде вирішуватися питання про її подальше перебування.
З огляду на зазначене судом відзначається, що поліція мала право доставити особу, яка перебуває у розшуку ТЦК та СП, у даному випадку ОСОБА_4 до ТЦК, оскільки при спілкуванні з особою було встановлено, що він перебуває у розшуку ТЦК, а тому під час розгляду скарги доводи ОСОБА_4 щодо його незаконного затримання не знайшли свого підтвердження.
При доставленні особи до ТЦК у супроводі поліції, дії ТЦК мають відповідати законодавству та процедурі, встановленій для таких випадків. Поліція може доставити особу до ТЦК, якщо вона порушила правила військового обліку або законодавство про оборону та мобілізацію. ТЦК повинен діяти в рамках закону та не перевищувати своїх повноважень.
Згідно з нормами Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та іншими наказами Міністерства оборони України, що визначають порядок проведення медичного огляду та прийняття рішень щодо придатності до військової служби, проходження ВЛК є обов'язковим для військовозобов'язаних у випадках, передбачених законодавством.
Також слідчим суддею відзначається, що перебування особи в ТЦК, у випадку адміністративного затримання, згідно з законодавством, не може тривати більше трьох годин. У цей час має бути складено протокол про адміністративне правопорушення, і в ньому зазначаються дата, час та мотиви затримання, а також відомості про особу затриманого. Про затримання необхідно повідомити родичів та, на їх прохання, роботодавця.
Якщо ж особа затримана за порушення правил військового обліку або за ухилення від мобілізації, то можливе адміністративне затримання на термін до трьох діб, але лише за умови повідомлення про це прокурора та за наявності відповідних підстав.
Як встановлено в ході розгляду скарги, ОСОБА_4 перебував у приміщеннях ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період часу з 19.00 год. 20.07.2025 року по 15.45. год. 22.07.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КУпАП адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години.
Положеннями ст. ст. 3, 8 Конституції України встановлено засади верховенства права.
Так, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
Згідно зі ст 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з частинами 1 - 3 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі і в порядку встановлених законом.
Відповідно до ч.4 ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожний, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікань встановлює законність затримання.
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожний, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, були порушені, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже не зважаючи на виконання органами військового управління покладених на них законодавством України функцій з питань ведення військового обліку та здійснення мобілізаційних заходів військовозобов'язаних, слідчим суддею відзначається, що незаконне затримання, у контексті статті 206 КПК України, означає утримання особи під вартою або позбавлення її волі без достатніх законних підстав, тобто без судового рішення або всупереч йому, а також у разі незвільнення після внесення застави. Слідчий суддя має право перевірити законність такого затримання та зобов'язати орган влади забезпечити дотримання прав затриманої особи.
Таким чином, встановлені обставини дають слідчому судді підстави стверджувати про незаконне тримання ОСОБА_4 проти його волі, у строк встановлений законом, в приміщеннях ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_3 та для часткового задоволення скарги ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.206, 376 КПК України,
скаргу ОСОБА_4 , подану в порядку ст. 206 КПК України на незаконне затримання та тримання в приміщенні територіального центру комплектування та соціальної підтримки, звільнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Визнати незаконним тримання у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 та у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у період часу з 19.00 год. 20.07.2025 року по 15.45. год. 22.07.2025 року.
В частині незаконного затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 працівниками СБ в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України та звільнення ОСОБА_4 з ІНФОРМАЦІЯ_4 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_10