Справа № 405/2995/24
2/405/570/25
13 червня 2025 року м. Кропивницький
Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:
головуючого судді Драного В.В.
при секретарі Дятел О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 12.02.2014 року у розмірі 59 060,03 грн. В обґрунтування позову зазначив, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, в зв'язку з чим 12.02.2014 року підписав заяву-анкету про приєднання до Умов а Правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщення на сайті банку. Таким чином, з моменту підписання відповідачем заяви, між банком та відповідачем був укладений договір в порядку ч. 1 ст. 634 ЦК України шляхом приєднання клієнта до запропонованого банком договору. Відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 50 000,00 грн. Відповідач користувався карткою та отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація картки та користування коштами свідчить про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджується розрахунком та випискою по рахункам відповідача. В процесі користування кредитними коштами відповідачем підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 10.11.2020 року, на підставі якої відповідачем отримано додаткову кредитну картку, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитними коштами. Також відповідачем підписаний паспорт споживчого кредиту від 23.06.2023 року, в якому також є інформація про відсоткові ставки про кредитування по картковим рахункам. Відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, у зв'язку із чим відповідач станом на 10.04.2024 року має заборгованість - 59 060,03 грн., яка складається із наступного: 46 356,28 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 12 703,75 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
За таких обставин, просить стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати по справі.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01.05.2024 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомленням) учасників справи, за наявними у справі матеріалами.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.07.2024 року позов задоволено, стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.02.2014 року у розмірі 59 060 грн. 03 коп., а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.02.2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.07.2024 року задоволено, заочне рішення скасовано, поновлено строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
У заяві про перегляд заочного рішення відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими, заперечує наявність будь-якої кредитної заборгованості перед позивачем, натомість вказує, що на картковому рахунку відкритому у ПАТ КБ «Приват Банк» наявна надлишкова сума коштів в розмірі 12 572,31 грн., яка підлягає поверненню на його картковий рахунок, які набуті та збережені банком без достатніх на те правових підстав. По суті справи вказав, що згідно копії анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 12.02.2014 року він ОСОБА_1 погодився отримувати послуги АТ КБ «ПриватБанк», при цьому розміри відсоткової ставки, пені, комісії та штрафу у заяві не визначені, анкета-заява підписані особисто ОСОБА_1 . У матеріалах справи міститься заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 10.11.2020 та паспорт споживчого кредиту від 23.06.2023 у яких відсутній підпис відповідача. Докази отримання кредитних карток матеріали справи не містять. Доказів того, що сторони дійшли згоди щодо істотних умов кредитного договору, зокрема процентної ставки, у матеріалах справи відсутні.
17.01.2025 року за вх. № 1447 представник позивача Меркулова В.В. подала до суду відзив на заяву про перегляд заочного рішення, в якому по суті справи вказала, що ОСОБА_1 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 12.02.2014 року підписав заяву-анкету про приєднання до умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщення на сайті банку. Відповідачу була встановлена поточна процентна ставка 3,6% (43,2% на рік), вказано розміри комісії та штрафів. Тобто, сторонами при укладанні договору були обговорені усі істотні умови. Згідно виписки по рахунку, вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов'язання по кредиту, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов'язання за договором.
13.06.2025 року за вх. № 18453 представник позивача Шелепйонок Л.Й. подав до суду клопотання про проведення судового засідання без участі представника банку, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог ст. ст. 128-131 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 12.02.2014 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. 69).
У даній заяві вказано, що ця заява разом з пам'яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становлять між позичальником та банком договір про надання банківських послуг. Також вказано, що позичальник ознайомився і згоден з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які було надано для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та правила надання банківських послуг розміщено на офіційному сайті банку. Позичальник зобов'язався виконувати вимоги умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку.
21.05.2018 року було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на АТ КБ «ПриватБанк».
У заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 10.11.2020 року, яка підписана ОСОБА_1 передбачено розмір відсотків за користування кредитом у розмірі 42,0 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 52-66).
Відповідно до розрахунку, наданого АТ КБ «ПриватБанк», у зв'язку
з порушенням ОСОБА_1 зобов'язань за вказаним договором, його заборгованість перед банком станом на 10.04.2024 року має заборгованість - 59 060,03 грн., яка складається із наступного: 46 356,28 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 12 703,75 грн. - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 18-24, 161-174).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Судом відзначається, що при укладенні договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України відповідно до норм якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у згаданому випадку - АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У анкеті-заяві позичальника від 12.02.2014 року розмір процентної ставки, пені, штрафів не зазначений.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив, зокрема, крім основної заборгованості за кредитом (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за користування кредитними коштами (заборгованість за простроченими відсотками).
При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг
з Умов та Правил надання банківських послуг розумів ОСОБА_1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування, а також пені та штрафів.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови, що розміщені на офіційному сайті позивача, (www.privatbank.ua), неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» з часу виникнення спірних правовідносин (12.02.2014) до моменту звернення до суду з указаним позовом (квітень 2024), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов у будь-якій редакції, що найбільш сприятлива для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені, штрафу наданий банком витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Зазначені вимоги позову про стягнення заборгованості за простроченими відсотками не можуть бути задоволені у зв'язку з їх безпідставністю через відсутність передбаченого обов'язку відповідача щодо їх сплати позивачу у анкеті-заяві від 12.02.2014 року, оскільки витяг з Умов та Правил, який викладений на банківському сайті www.privatbank.ua, не може вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.
За таких обставин, банк не довів, що саме надані ним Умови
та Правила є складовою кредитного договору і що саме ці умови
ОСОБА_1 мав на увазі, підписуючи анкету-заяву позичальника від 12.02.2014 року, та відповідно брав на себе зобов'язання зі сплати суми за відсотками.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.
Наявна в матеріалах справи заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 10.11.2020 року, в якій передбачені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача судом до уваги не береться, оскільки підписана ОСОБА_1 лише 10.11.2020 року.
Також судом встановлено, що відповідно до наданої АТ КБ «ПриватБанк» виписки за рахунком ОСОБА_1 , останній здійснював як використання кредитних коштів так і погашення кредиту (25-41).
Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12.04.12 №578/5, а також позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц, якою крім того зроблено висновок, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а тому є належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, банком надані до суду саме первісні бухгалтерські документи про видачу та сплату коштів за кредитним договором, які є належними доказами заборгованості відповідача.
У виписці по руху коштів чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачем грошей, а отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Із виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, а також частково сплачував заборгованість за договором.
Отже, відповідач не лише отримав кредитну картку, а й визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов.
У матеріалах справи міститься довідка банку про видані ОСОБА_1 кредитні картки (т. ІІ а. с. 17), з якої вбачається, що термін дії картки до 07/24 року.
Доказів належного виконання своїх договірних зобов'язань щодо повернення коштів та доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості чи контррозрахунку суми заборгованості відповідачем суду не надано.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «КБ «ПриватБанк» не повернуті, суд приходить до висновку про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 46356,28 грн., оскільки банк має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Відповідно ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме лише в частині суми тіла кредиту у розмірі 46356,28 грн.
Відповідно до правил ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому оскільки позов задоволено на 78 % (46356,28 грн. х 100 : 59060,03 грн.), то судовий збір, що підлягає відшкодуванню позивачу становитиме 1889,47 грн. (2422,40 грн. х 78 %).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.02.2014 року у розмірі 46356,28 грн., а також судовий збір у розмірі 1889,47 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Подільського районного суду
міста Кропивницького В.В. Драний